Рішення

від 19.11.2020 по справі 905/1328/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

19.11.2020 Справа № 905/1328/20

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «МІКСПАК» (місцезнаходження: 49041, місто Дніпро, вулиця Стартова, будинок 11-А; ідентифікаційний код: 32502186)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбас Секьюріті Груп» (місцезнаходження: 85302, Донецька область, місто Покровськ, вулиця Прокоф`єва, будинок 111, кімната 26; ідентифікаційний код: 35887582)

про стягнення 230 720, 02 грн. з яких:

· 200 296, 50 грн. - заборгованість за договором;

· 23 456, 77 грн. - пеня;

· 3 481, 75 грн. - інфляційні втрати;

· 3 485, 00 грн. - 3% річних.

Суддя Матюхін В.І.

Секретар судового засідання Гайдар М.А.

Представники:

позивача:

відповідача:

Товариство з обмеженою відповідальністю «МІКСПАК» звернулось до господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбас Секьюріті Груп» 230 720, 02 грн., у тому числі:

· 200 296, 50 грн. - заборгованість за договором;

· 23 456, 77 грн. - пеня;

· 3 481, 75 грн. - інфляційні втрати;

· 3 485, 00 грн. - 3% річних.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 20.07.2020 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «МІКСПАК» залишено без руху.

Судом встановлено 10-ти (десяти) денний строк, починаючи з наступного дня після отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення допущених при оформленні позовних матеріалів недоліків, а саме, позивач мав:

- подати (зазначити) відомості щодо наявності у нього або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

- надати попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи;

- подати підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;

- надати належні докази направлення копій позовної заяви з додатками іншим учасникам справи.

03.08.2020 на адресу господарського суду надійшла заява позивача від 30.07.2020 б/н, в якій виявлені судом недоліки були усунуті. Тобто, позивачем виявлені недоліки усунуті у встановлений судом строк.

Ухвалою від 10.08.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/1328/20, справу вирішено розглядати в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 07.09.2020 року о 10:40 год .

Відповідачу у строк не пізніше п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі чи закінчення карантину (події, яка настане пізніше ) запропоновано надати (надіслати):

· суду - відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази, висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову;

· позивачеві - копію відзиву та доданих до нього документів.

Із урахуванням вимог ст.ст.166, 167 ГПК України встановлено :

· позивачу строк для подання відповіді на відзив - протягом 5-ти календарних днів з дня отримання відзиву чи закінчення карантину (події, яка настане пізніше );

· відповідачу строк для подання заперечення на відповідь - протягом 5-ти календарних днів з дня отримання відповіді чи закінчення карантину (події, яка настане пізніше ).

Ухвалою від 07.09.20 продовжено строк підготовчого провадження на 20 днів, до 29.10.2020 включно .

Відкладено розгляд справи на 05.10.2020 року о 10:40 год.

Ухвалою від 05.10.20 відкладено розгляд справи на 19.10.2020 року об 11:20 год.

Ухвалою від 19.10.20 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 29.10.2020 року о 10:20 год.

Ухвалою від 29.10.20 відкладено розгляд справи на 19.11.2020 року об 11:00 год.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що 01.04.2019 між сторонами був укладений договір постачання №14-7404, на виконання умов якого у жовтні-листопаді 2019 року на адресу відповідача було поставлено товару на загальну суму 200 296,50грн. Однак, відповідач в порушення умов договору, оплату за поставлену продукцію не здійснив, у зв`язку з чим у останнього утворилась заборгованість у розмірі 200 296, 50 грн.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, не заперечив проти позовних вимог, не скористався своїм правом на участь у підготовчому і судовому засіданні, відзив на позов у встановлений судом строк без поважних причин не надав, у зв`язку з чим господарським судом справа на підставі ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України розглянута за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача під час розгляду справи у відкритому судовому засіданні, господарський суд встановив:

01.04.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю МІКСПАК (постачальник) в особі генерального директора, який діяв на підставі статуту та Товариством з обмеженою відповідальністю Донбас Секьюріті Груп (покупець) в особі директора, який діяв на підставі статуту був укладений договір постачання №14-7404.

Відповідно до п.2.1 договору постачальник приймає на себе зобов`язання поставити, а покупець сплатити та отримати товар на умовах дійсного договору в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у рахунках-фактурах та накладних, які є специфікаціями та невід`ємною частиною дійсного договору.

Укладений між сторонами договір є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання параграфу 3 глави 54 Цивільного кодексу України, параграфу 1 глави 30 Господарського кодексу України.

Згідно ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За приписами ч.1 ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст.656 Цивільного кодексу України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Відповідно до п.3.1 договору ціна на товар, що постачається, встановлюється в національній валюті України та вказується в накладних, які підписуються сторонами.

Загальна вартість договору складається з суми всіх накладних до дійсного договору, які є невід`ємною частиною дійсного договору (п.3.2 договору).

Згідно ст.267 Господарського кодексу України договір поставки може бути укладений на один рік, на строк більше одного року (довгостроковий договір) або на інший строк, визначений угодою сторін. Якщо в договорі строк його дії не визначений, він вважається укладеним на один рік. Строки поставки встановлюються сторонами в договорі з урахуванням необхідності ритмічного та безперебійного постачання товарів споживачам, якщо інше не передбачено законодавством.

Як зазначено в п.10.1 договору він набуває чинності з моменту підписання та діє протягом 12 місяців.

Термін дії цього договору автоматично продовжується кожного року у випадку, коли жодна із сторін письмово не повідомить іншу сторону про відмову від подальшої участі в цьому договорі (п.10.2 договору)..

Згідно приписів ст.180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Згідно ст.638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

З огляду на те, що сторони досягнули згоди щодо усіх істотних умов договору, він вважається укладеним у відповідності до вимог ст. ст.180 Господарського кодексу України та ст.638 Цивільного кодексу України.

У відповідності до п.5.3 договору поставка товару здійснюється протягом двох банківських днів з моменту отримання 100% передоплати . У випадку відстрочення платежу - протягом двох банківських днів з моменту отримання замовлення від покупця на підставі накладної, яка відповідає замовленню.

Право власності на товар переходить до покупця з моменту передачі товару та підписання останнім накладних (п.5.5 договору).

Згідно ст.664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар.

Товар вважається зданим постачальником та одержаним покупцем за кількістю та найменуванням згідно накладної, якщо на накладній постачальника є відмітка покупця про отримання товару (п.5.6 договору).

Розділом 6 договору сторонами обумовлені умови оплати товару. Так, згідно п.6.3 договору оплата товару здійснюється у формі:

· 100% передплати протягом трьох днів з моменту отримання рахунку-фактури (п.6.3.1 договору);

· за згодою обох сторін може бути надана відстрочка платежу 21 календарний день з моменту поставки товару та підписання видаткових накладних (п.6.3.2 договору).

Пунктом 7.4. договору передбачено, що у випадку порушення термінів оплати товару, визначених п. 6.3.2 договору, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла за період, за який нараховується пеня, за кожен день прострочення оплати від суми несплаченої накладної за товар.

Як доказ виконання умов договору позивачем до позовної заяви додані видаткові накладні;

- № М-311019/6 від 31.10.2019 на суму 42 262,14грн. з ПДВ;

- № М-311019/7 від 31.10.2019 на суму 21 271,98грн. з ПДВ;

- № М-311019/8 від 31.10.2019 на суму 7 946,58грн. з ПДВ;

- № М-311019/9 від 31.10.2019 на суму 1 561,26грн. з ПДВ;

- № М-071119/1 від 07.11.2019 на суму 12 393,00грн. з ПДВ;

- № М-071119/35 від 07.11.2019 на суму 17 967,36грн. з ПДВ;

- № М-071119/55 від 07.11.2019 на суму 107,64грн. з ПДВ;

- № М-071119/56 від 07.11.2019 на суму 1 170,00грн. з ПДВ;

- № М-281119/10 від 28.11.2019 на суму 472,20грн. з ПДВ;

- № М-281119/11 від 28.11.2019 на суму 7 663,14грн. з ПДВ;

- № М-281119/12 від 28.11.2019 на суму 8 312,04грн. з ПДВ;

- № М-281119/13 від 28.11.2019 на суму 4 042,02грн. з ПДВ;

- № М-281119/14 від 28.11.2019 на суму 1 090,26грн. з ПДВ;

- № М-281119/15 від 28.11.2019 на суму 17 126,70грн. з ПДВ;

- № М-281119/16 від 28.11.2019 на суму 463,86грн. з ПДВ;

- № М-281119/3 від 28.11.2019 на суму 1 756,80грн. з ПДВ;

- № М-281119/4 від 28.11.2019 на суму 4 283,28грн. з ПДВ;

- № М-281119/44 від 28.11.2019 на суму 35 112,24грн. з ПДВ;

- № М-281119/5 від 28.11.2019 на суму 586,38грн. з ПДВ;

- № М-281119/6 від 28.11.2019 на суму 3 332,28грн. з ПДВ;

- № М-281119/8 від 28.11.2019 на суму 19 481,34грн. з ПДВ;

- № М-281119/9 від 28.11.2019 на суму 2 675,64грн. з ПДВ;

- № М-291119/20 від 29.11.2019 на суму 7 163,52грн. з ПДВ;

- № М-291119/51 від 29.11.2019 на суму 642,00грн. з ПДВ;

- № М-291119/52 від 29.11.2019 на суму 16 889,88грн. з ПДВ.

Позивач в позовній заяві зазначає, що видаткові накладні підписані уповноваженими особами обох сторін.

Частиною 2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" в редакції, яка була чинною на час складання зазначених видаткових накладних, передбачено: Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити:

- назву документа (форми);

- дату складання;

- назву підприємства, від імені якого складено документ;

- зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

- посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

- особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Приписами п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88 і зареєстрованого Міністерством юстиції України 05.06.1995р. за №168/704, встановлено, що первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення , особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції .

На підтвердження своїх тверджень, 19.10.20 позивачем на адресу суду були надіслані копії вищезазначених видаткових накладних, які підписані з боку відповідача директором підприємства . Оригінали видаткових накладних були надані суду для огляду під час розгляду справи.

З наданих позивачем документів (видаткових накладних) вбачається, що у період з 31 жовтня 2019 року до 29 листопада 2019 року включно позивачем на адресу відповідача було поставлено товару на загальну суму 235 773,54грн. із розрахунку: 42 262,14 + 21 271,98 + 7 946,58 + 1 561,26 + 12 393,00 + 17 967,36 + 107,64 + 1 170,00 + 472,20 + 7 663,14 + 8 312,04 + 4 042,02 + 1 090,26 + 17 126,70 + 463,86 + 1 756,80 + 4 283,28 + 35 112,24 + 586,38 + 3 332,28 + 19 481,34 + 2 675,64 + 7 163,52 + 642,00 + 16 889,88 = 235 773,54.

Суд констатує, що факт поставки позивачем відповідачеві товару у жовтні-листопаді 2019 року на спірну суму 200 296, 50 грн. матеріалами справи підтверджений.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України зобов`язання виникають, зокрема, з договору.

Згідно із вимогами ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписами ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Приписами ч.1 ст.693 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Згідно ст.530 Цивільного кодексу України:

1. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

2. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства .

Як вже було зазначено, в договорі є два пункти, які встановлюють умови і строк оплати товару. Так, згідно п.6.3 договору оплата товару здійснюється у формі:

· 100% передплати протягом трьох днів з моменту отримання рахунку-фактури (п.6.3.1 договору);

· за згодою обох сторін може бути надана відстрочка платежу 21 календарний день з моменту поставки товару та підписання видаткових накладних (п.6.3.2 договору).

Таким чином, виходячи із аналізу пунктів 6.3.1 і п.5.3 договору, обов`язок з оплати (передоплати) продукції, яка має бути поставлена, виникає у покупця після отримання від постачальника рахунку - фактури.

Як встановлено судом, позивачем рахунки - фактури на оплату спірної продукції виставлені не були, у зв`язку з чим вказаний пункт договору неможливо застосувати у даному випадку.

Також, пункт 6.3.2 договору передбачає відстрочку платежу у 21 календарний день з моменту поставки товару та підписання видаткових накладних у випадку досягнення згоди обох сторін. Тобто, вирішальною умовою для застосування пункту 6.3.2 договору до спірних правовідносин є досягнення згоди між сторонами щодо надання відстрочки платежу і доведення цієї обставини є обов`язком позивача.

Відповідно до ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень , крім випадків, встановлених законом.

За приписами ст.14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи , поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів , поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст.ст. 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень . Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, письмовими, речовими і електронними доказами, а також показаннями свідків. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання .

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. (стаття 76 Кодексу).

За приписами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням , що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. . Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили . Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо , а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Проте, позивачем належними та допустимими доказами не підтверджений факт досягнення згоди з відповідачем про відстрочку платежу , так само як позивачем до позову не були додані і замовлення покупця, які повинні були передувати поставці товару у випадку відстрочення платежу, як це передбачено п.5.3 договору, у зв`язку з чим суд вважає, що строк оплати спірної (поставленої) продукції не наступив , а відтак:

- права і законні інтереси позивача за даних обставин відповідачем не порушені;

- позов пред`явлений передчасно та задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч.2 ст.4 ст.74 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи …мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду .

При прийнятті рішення судом також враховані такі обставини:

1. В позовній заяві позивач не вказав, коли настав строк оплати товару за неоплаченими відповідачем видатковими накладними, так само як і не зазначив про домовленості між сторонами про відстрочку платежу . Він тільки послався п. 6.3.2. договору і вказав, що за згодою обох сторін може бути надана відстрочка платежу 21 (двадцять один) календарний день з моменту поставки товару та підписання видаткових накладних . Тобто, позивач у позові фактично тільки переписам умови п. 6.3.2. договору.

2. Приписами ч.2 ст.74 Господарського процесуального кодексу України встановлено: У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події , суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою . Тобто, відповідно до чинного процесуального законодавства відсутність дій з боку учасника справи (у даному випадку відповідача) чи певної події може бути сприйнята судом як доказ. І тільки за певних умов, а саме: зобов`язання судом іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події і не надання останнім таких доказів. В даному ж випадку мова йде не про відсутність дій, а про досягнення між сторонами згоди про відстрочення платежу, тобто про подію (дії обох сторін), яка мала бути, що не одне і теж.

З огляду на зазначене, мовчання відповідача (не надання ним відзиву і т.п.) не може сприйматись судом як доказ визнання усіх обставин, зазначених позивачем у позові. Як уже було зазначено, згідно ст.ст.13, 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона (у даному випадку позивач) повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Позивачем не надано ніяких доказів щодо досягнення згоди про відстрочення платежу .

3. Не задоволення позову по даній справі не є перешкодою для звернення позивача з новим позовом до відповідача з тими ж самими вимогами, але за інших підстав (з дотриманням вимог ст.ст.530, 693 Цивільного кодексу України).

Судові витрати в межах, встановлених законодавством, покладаються на позивача.

Враховуючи вищевикладене і керуючись ст.ст.4, 13, 74, 210, 233, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017), господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «МІКСПАК» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбас Секьюріті Груп» про стягнення 230 720, 02 грн., відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається у порядку, передбаченому п.17.5 перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, протягом двадцяти днів з дня його проголошення (складення повного судового рішення).

Повний текст судового рішення складено 27.11.2020.

Суддя В.І. Матюхін