Ухвала

від 14.01.2021 по справі 127/29252/20

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №127/29252/20

Провадження №1-кп/127/1101/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2021 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні матеріали кримінального провадження №12019020040001180, відомості про яке внесені в Єдиний державний реєстр досудового розслідування 15 вересня 2019 року, по обвинуваченню ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2,3 ст. 185, ч.2 ст. 186 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебувають матеріали кримінального провадження №12019020040001180 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2,3 ст. 185 КК України.

В судовому засіданні прокурор вважав за можливе призначити судовий розгляд у кримінальному провадженні. Також прокурор заявив суду клопотання, в якому просив продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 діб. Заявлене клопотання мотивовано тим, що існують ризики передбачені ч.І ст. 177 КПК України, зокрема:

переховування обвинуваченого від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки ОСОБА_5 усвідомлює тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання винним в інкримінованих кримінальних правопорушеннях, оскільки останній намагався з місця вчинення злочину втекти;

незаконного впливу обвинуваченого на потерпілого та свідків, оскільки згідно ст. 23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо, показання учасників кримінального провадження суд отримує усно. Перебуваючи на волі, ОСОБА_5 матиме можливість незаконного впливу на потерпілих та свідків;

вчинення інших кримінальних правопорушень, оскільки ОСОБА_5 скоїв ряд кримінальних правопорушень у період непогашеної судимості.

Застосування до обвинуваченого іншого більш м`якого запобіжного заходу не може запобігти вищевказаним ризикам, оскільки:

особисте зобов`язання, є недостатньо суворим запобіжним заходом, враховуючи тяжкість вчиненого злочину та міру можливого покарання, особу обвинуваченого, його репутацію та соціальні зв`язки;

особиста порука, оскільки у ОСОБА_5 відсутні поручителі, які заслуговують на довіру та зможуть доставити останнього до суду на першу вимогу

домашній арешт, оскільки ОСОБА_5 в неповній мірі зможе виконувати покладені на нього обов`язки під час такого запобіжного заходу;

Підставами для продовження вказаного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стали наявність обвинувачення у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованих йому кримінальних правопорушень та наявність ризиків, визначених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, тому вважає за доцільним продовжити ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Враховуючи, що ОСОБА_5 ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 18.11.2020 одночасно із триманням під вартою також визначено розмір застави у сумі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, просив суд її застосувати.

Обвинувачений ОСОБА_5 не заперечив проти призначення справи до судового розгляду, щодо продовження йому запобіжного заходу у виді тримання під вартою поклався на думку суду.

Захисник ОСОБА_4 вважає за можливе призначити судовий розгляд, щодо запобіжного заходу підтримує позицію свого підзахисного.

Заслухавши думку учасників процесу суд дійшов наступного висновку.

Кримінальне провадження підсудне Вінницькому міському суду Вінницької області.

Підстави для прийняття рішення, передбаченого пунктами 1-4 ч.3 ст.314 КПК України відсутні. Обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України.

Враховуючи зазначене, суд вважає, що обвинувальний акт може бути призначений до судового розгляду, який слід призначити у відкритому судовому засіданні, оскільки відсутні підстави, передбачені ч.2 ст. 27 КПК України.

Судовий розгляд у кримінальному провадженні, відповідно до ч.1 ст. 31 КПК України провести суддею одноособово.

Вирішуючи питаннящодо запобіжногозаходу,суд приймаєдо уваги,що ухвалоюслідчого суддіВінницького міськогосуду Вінницькоїобласті від18листопада 2020року обвинуваченому обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави.

Згідно вимог ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Враховуючи наведене та дослідивши матеріали обвинувального акту суд вважає, що обвинуваченому необхідно продовжити строк тримання під вартою, в зв`язку з тим, що він обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, може продовжити свою злочинну діяльність, переховуватись від суду, вчиняти нові злочини, незаконно впливати на потерпілого, свідків, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, що свідчить про неможливість запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

При цьому суд, враховує вимоги ст. 5 Конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод», фактичні обставини справи, особи обвинуваченого та характер висунутого обвинувачення, тяжкість покарання, у їх взаємозв`язку з можливими ризиками по справі, зокрема, що обвинувачений може переховуватись від суду, вчиняти інші кримінальні правопорушення, а тому суд не вбачає ґрунтовних підстав для можливості застосування іншого запобіжного заходу, альтернативного триманню під вартою ОСОБА_5 як такого, що недостатній для запобіганню ризикам та виконанню обвинуваченим процесуальних обов`язків.

Відповідно до вимогч. 3 ст. 5 Конвенції(правова позиція ЄСПЛ, викладена у п. 60рішення від 6 листопада 2008 року у справі «Єлоєв проти України») після спливу певного проміжку часу (досудового розслідування, судового розгляду) навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а тому слідчому судді, суду у разі задоволення клопотання про обрання або продовження терміну застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно чітко зазначити у судовому рішенні про наявність іншої підстави (підстав) або ризику, що передбаченіч.1ст.177КПК (абз.5 п.18 Листа ВССУ № 511-550/0/4-13 від 04 квітня 2013 року «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України»).

На думку суду, в клопотаннях обґрунтовано наявність низки ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, враховуючи обставини кримінального правопорушення, їх наслідки, тяжкість покарання за скоєні злочини, особу обвинуваченого, його спосіб життя, тому суд під час розгляду клопотання дійшов обґрунтованого висновку, що обвинувачений ОСОБА_5 перебуваючи на волі, може переховуватися від суду, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що унеможливлює обрання йому більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою. При цьому, підстав для застосування ОСОБА_5 більш м`якого запобіжного заходу судом не встановлено.

З огляду на вищенаведене, враховуючи те, що прокурором в ході розгляду даного клопотання доведено, що вказані в клопотанні ризики є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів в даному випадку є недоцільним та неможливим і саме тримання під вартою може запобігти встановленим в судовому засіданні ризикам, а тому дане клопотання суд вважає обґрунтованим, доведеним та таким, що підлягає до задоволення.

Європейський суд з прав людини в своєму рішенні«Летельє проти Франції»від 26 червня 1991 року зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Крім того, судом врахована практика Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Відповідно до вимог ч. 3ст. 183 КПК Українислідчий суддя/суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має право визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених названим Кодексом.

Слідчому судді, суду необхідно враховувати, що застава може бути застосована до особи, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. У таких випадках її розмір підлягає визначенню в ухвалі суду. Слідчому судді, суду слід зважати, що визначені у ч. 5 ст. 182 КПК чіткі розміри застави дають можливість досягти мети запобіжного заходу без обмеження права на свободу та особисту недоторканність. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень, що сприяє виконанню завдань кримінального провадження. Суду необхідно враховувати майновий стан підозрюваного, обвинуваченого та не допускати встановлення такого розміру застави як альтернативи триманню під вартою, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави ((абз.2-4 п.16 Листа ВССУ № 511-550/0/4-13 від 04 квітня 2013 року «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України»).

Згідно п. 2 ч.5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи викладене, майновий стан обвинуваченого суд вважає, що з метою надання права на альтернативний вид запобіжного заходу ОСОБА_5 необхідно визначити заставу в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Керуючись ст.ст. 177, 182, 183, 197, 199, 314-316, 369, 370, 372 КПК України, ст. 5 Конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод» суд,-

У Х В А Л И В:

Судовий розгляд у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2,3 ст. 185, ч.2 ст. 186 КК України, призначити на 11:00 год. 22 січня 2021 року.

Судовий розгляд провести суддею одноособово у відкритому судовому засіданні.

В судове засідання викликати прокурора, який затвердив обвинувальний акт, обвинуваченого ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_4 , потерпілих ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ТОВ «АТБ-Маркет», ОСОБА_9 та свідків згідно реєстру матеріалів досудового розслідування.

Клопотання прокурора ОСОБА_3 про продовження ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.

Продовжити ОСОБА_5 строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 (шістдесят) діб.

Ухвала суду про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою діє з 14 січня 2021 року по 14 березня 2021 року включно.

Визначити ОСОБА_5 заставу в розмірі 80 (вісімдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 175760 (сто сімдесят п`ять тисяч сімсот шістдесят) гривень. У разі внесення застави покласти на ОСОБА_5 наступні обов`язки:

- прибувати на виклики суду за першою вимогою;

- не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утриматись від спілкування із свідками та потерпілими у даному кримінальному провадженні.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити на час дії ухвали суду.

Копію ухвали суду направити начальнику Державної установи "Вінницька установа виконання покарань ( №1)".

Ухвала суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду впродовж 5 днів з дня її проголошення.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Суддя: