Постанова

від 13.01.2021 по справі 910/6091/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" січня 2021 р. Справа№ 910/6091/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ходаківської І.П.

суддів: Владимиренко С.В.

Демидової А.М.

за участю секретаря судового засідання: Зозулі Н.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Коновал Д.А.

від відповідача: Полянкчук В.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОБРА"

на рішення господарського суду міста Києва від 02.09.2020 (повний текст рішення складено та підписано 25.09.2020)

у справі № 910/6091/20 (суддя Селівон А.М.)

за позовом ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОБРА"

про зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

В травні 2020 року ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОБРА" (далі по тексту - відповідач; ТОВ "ДОБРА") про зобов`язання надати інформацію про вартість частки, що підлягає виплаті колишньому учаснику товариства, обґрунтований розрахунок та копії документів, які були використані при розрахунку вартості частки.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на протиправне ухилення відповідача від надання інформації, визначеної ч. 6 ст.24 Закону України "Про товариства з обмеженою і додатковою відповідальністю", на вимогу позивача, який був засновником та учасником ТОВ "ДОБРА" із часткою в статутному капіталі розмірі 23%, що становило 460 000,00 грн., та 24.01.2020 року вийшов зі складу учасників товариства.

Відповідач не скористався своїм правом відповідно до частини 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України (далі по тексту - ГПК України) та не подав до суду першої інстанції письмового відзиву на позовну заяву.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням господарського суду міста Києва від 02.09.2020 у справі №910/6091/20 позов задоволено, зобов`язано ТОВ Добра надати гр. ОСОБА_1 - колишньому учаснику ТОВ Добра інформацію про вартість частки, що підлягає виплаті позивачу як колишньому учаснику товариства, обґрунтований розрахунок та копії документів, необхідних для розрахунку вартості частки. Стягнуто з відповдіача на користь позивача 2102,00 грн. судового збору.

Рішення суду мотивовано тим, що у відповідача на підставі положень ч. 6 ст. 24 Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю виник обов`язок повідомити позивачу, як колишньому учаснику, вартість його частки, надати обґрунтований розрахунок та копії документів, необхідних для розрахунку, строк виконання якого настав.

Короткий зміст апеляційної скарги та її доводів, позиції інших учасників справи

Не погоджуючись з ухваленим рішенням, ТОВ ДОБРА звернулося до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, у якій просить скасувати згадане рішення суду як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права і ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.

Зокрема, скаржник зазначає, що позивач вчинив дії, спрямовані на заволодіння предметами інтелектуальної власності відповідача та недобросовісну конкуренцію, а тому, на думку відповідача, вимога позивача щодо розрахунку вартості його частки є неналежною.

Позивач подав до Північного апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а судове рішення - без змін.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.11.2020 справу №910/6091/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Ходаківська І.П., судді: Владимиренко С.В., Демидова А.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.11.2020 клопотання про поновлення пропущеного строку задоволено, поновлено ТОВ "ДОБРА" строк на апеляційне оскарження рішення господарського суду міста Києва від 02.09.2020 у справі № 910/6091/20 та відкрито апеляційне провадження у справі № 910/6091/20; розгляд апеляційної скарги призначено на 13 січня 2021 року.

Явка представників сторін

У судове засідання 13.01.2021 з`явилися представники позивача та відповідача.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав доводи своєї апеляційної скарги, просив її задовольнити, оскаржене рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.

Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги відповідача, просив їх відхилити, а оскаржене рішення суду залишити без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої та перевірені судом апеляційної інстанції, визначення відповідно до них правовідносин.

Як встановлено судом першої та перевірено судом апеляційної інстанції, ТОВ "Добра" (код ЄДРПОУ 39771899) було зареєстровано 28.04.2015, номер запису 10741020000054048, учасниками товариства є громадяни України ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_4 .

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, на час створення ТОВ Добра , з урахуванням рішення загальних зборів учасників товариства, оформленого протоколом № 3 від 11.11.2016, частки в статутному капіталі товариства розподілялись наступним чином: гр.. ОСОБА_2 (розмір внеску до статутного капіталу - 620 000,00 грн., частка у статутному капіталі 31%), гр.. ОСОБА_3 (розмір внеску до статутного капіталу - 460 000,00 грн., частка у статутному капіталі 23%), гр. ОСОБА_1 (розмір внеску до статутного капіталу - 460 000,00 грн., частка у статутному капіталі 23%), гр.. ОСОБА_4 (розмір внеску до статутного капіталу - 460 000,00 грн., частка у статутному капіталі 23%). розмір статутного капіталу - 2 000 000,00 грн.

Факт перебування позивача в статусі учасника ТОВ Добра з моменту створення та реєстрації товариства відповідачем не заперечувався.

ТОВ "Добра" є самостійним господарюючим суб`єктом та діє на підставі Статуту.

Позивач, користуючись своїм правом учасника ТОВ Добра , передбаченим ч. 1 ст. 24 Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю , здійснив вихід зі складу учасників ТОВ Добра на підставі заяви від 24.01.2020, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коновал З.Ф. 24.01.2020 року за реєстровим номером 129, копія якого наявна в матеріалах справи.

27.01.2020 на підставі вказаної вище заяви позивача до державного реєстру було внесено запис №10741070006054048 щодо зміни складу учасників товариства, а саме із ТОВ "Добра" виключено позивача. За наслідками внесення вказаних змін учасниками ТОВ "Добра" є гр. ОСОБА_2 та гр. ОСОБА_3 , що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань № 1006547869.

01.02.2020 позивачем було надіслано на адресу відповідача лист від 30.01.2020 з вимогою про повідомлення його як колишнього учасника ТОВ Добра про вартість його частки, що підлягає виплаті, надання її обґрунтованого розрахунку та копій документів, які були використані при розрахунку вартості такої частки.

Факт надсилання вказаного листа на адресу відповідача та отримання його останнім 07.02.2020 підтверджується наявними в матеріалах справи копіями опису вкладення у поштове відправлення від 01.02.2020 та рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0814000276283.

Ненадання зазначеної інформації і стало підставою для звернення гр. ОСОБА_1 з позовом у даній справі.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно з ч. 1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (ч. 2 ст. 4 ГПК України).

Відповідно до ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, положення яких кореспондуються із положеннями ст. 20 Господарського кодексу України, встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Цивільне законодавство не містить визначення поняття способів захисту цивільних прав та інтересів. За їх призначенням вони можуть вважатися визначеним законом механізмом матеріально-правових засобів здійснення охорони цивільних прав та інтересів, що приводиться в дію за рішенням суду у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Перелік способів захисту цивільних прав чи інтересів не є вичерпним, оскільки відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

З системного аналізу вищевказаних норм закону слідує, що застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності таких умов: наявності у позивача певного суб`єктивного права (інтересу); порушення (невизнання або оспорювання) такого права (інтересу) з боку відповідача; належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування, як передбаченого законодавством), тому відсутність (недоведеність) будь-якої з означених умов унеможливлює задоволення позову.

При цьому захист майнового чи немайнового права чи законного інтересу відбувається шляхом прийняття судом рішення про примусове виконання відповідачем певних дій або зобов`язання утриматись від їх вчинення.

Отже, спонукання в судовому порядку товариства до виконання його обов`язку шляхом вчинення дій - надання відповідної інформації у відповідності до ст. 116 ЦК України та ст. 24 Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю є належним способом захисту права учасника господарського товариства на отримання інформації про діяльність товариства, та, зокрема, про вартість належної колишньому учаснику частки, її обґрунтованого розрахунку та необхідних для його здійснення документів.

Також суд наголошує, що відсутність визначеного способу надання інформації, не може бути достатньою підставою для відмови товариства надати його учаснику відповідну інформацію про вартість частки в статутному капіталі у спосіб, в який просить учасник, адже така відмова є за своєю суттю безпідставним обмеженням права особи у виборі форми одержання інформації всупереч вимогам статті 34 Конституції України, статті 7 Закону України "Про інформацію".

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26 червня 2018 року у справі № 904/3679/17.

За приписами п. 3 ч. 1 ст. 116 ЦК України та ч.1 ст.24 Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю учасник товариства, частка якого у статутному капіталі товариства становить менше 50 відсотків, може вийти з товариства у будь-який час без згоди інших учасників.

Відповідно до ч. 5 ст. 24 Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю учасник вважається таким, що вийшов з товариства, з дня державної реєстрації його виходу. Вихід учасника з товариства, внаслідок якого у товаристві не залишиться жодного учасника, забороняється.

Згідно з ч. 5 ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" для державної реєстрації змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю подаються документи: заява про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі; документ про сплату адміністративного збору; один із відповідних документів, зокрема, г) заява про вихід з товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю.

Справжність підписів на документі, визначеному підпунктом "г" цієї частини, засвідчується нотаріально з обов`язковим використанням спеціальних бланків нотаріальних документів.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач скористався своїм правом як учасника ТОВ Добра , передбаченим ч. 1 ст. 24 Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю , та здійснив вихід зі складу учасників ТОВ Добра на підставі заяви від 24.01.2020, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коновал З.Ф. 24.01.2020 року за реєстровим номером 129.

Також, із вказаною нотаріально посвідченою заявою позивач звернувся до державного реєстратора для вчинення відповідних записів, що підтверджується відповідним описом документів, поданих для проведення реєстраційної дії Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах від 24.01.2020.

27.01.2020 на підставі зазначеної вище заяви до державного реєстру було внесено запис №10741070006054048 щодо зміни складу учасників товариства, а саме із ТОВ "Добра" виключено позивача. За наслідками внесення вказаних змін учасниками ТОВ "Добра" є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань № 1006547869.

Положеннями п. 5 ч. 1 ст. 116 Цивільного кодексу України передбачено право учасника господарського товариства одержувати інформацію про діяльність товариства в порядку, встановленому установчим документом.

Окрім цього, згідно зі ст. 5 Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю учасники товариства мають такі права: 1) брати участь в управлінні товариством у порядку, передбаченому цим Законом та статутом товариства; 2) отримувати інформацію про господарську діяльність товариства; 3) брати участь у розподілі прибутку товариства; 4) отримати у разі ліквідації товариства частину майна, що залишилася після розрахунків з кредиторами, або його вартість.

Згідно з ч. 6 ст. 24 Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю не пізніше 30 днів з дня, коли товариство дізналося чи мало дізнатися про вихід учасника, воно зобов`язане повідомити такому колишньому учаснику вартість його частки, надати обґрунтований розрахунок та копії документів, необхідних для розрахунку. Вартість частки учасника визначається станом на день, що передував дню подання учасником відповідної заяви у порядку, передбаченому Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".

З матеріалів справи вбачається, що 01.02.2020 позивачем направлено на адресу відповідача лист від 30.01.2020 з вимогою про повідомлення його як колишнього учасника ТОВ Добра про вартість його частки, що підлягає виплаті, надання її обґрунтованого розрахунку та копій документів, які були використані при розрахунку вартості такої частки.

Факт надсилання вказаного листа на адресу відповідача та отримання його відповідачем 07.02.2020 підтверджується наявними в матеріалах справи копіями опису вкладення у поштове відправлення від 01.02.2020 року та рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0814000276283.

Згідно з положеннями ст. 200 Цивільного кодексу України та ст. 2 Закону України Про інформацію інформацією є відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях (у вигляді документів) або відображені в електронному вигляді.

Відповідно до ст. 5 Закону України Про інформацію кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

З урахуванням зазначеного вище обґрунтованим є висновок місцевого господарського суду, що у відповідача на підставі положень ч. 6 ст. 24 Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю виник обов`язок повідомити позивачу, як колишньому учаснику, вартість його частки, надати обґрунтований розрахунок та копії документів, необхідних для розрахунку, строк виконання якого настав.

З огляду на викладене, а також невиконання зазначеного вище обов`язку відповідачем правомірним є задоволення позову.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що відповідачем вчинено дії, спрямовані на заволодіння предметами інтелектуальної власності відповідача та недобросовісну конкуренцію, не приймаються апеляційним господарським судом до уваги, оскільки кваліфікація таких дій не входить до компетенції господарського суду. Внесення заяви відповідача щодо дій позивача до Єдиного реєстру досудових розслідувань також не може вплинути на розгляд спору у даній справі, оскільки згідно з ч. 1 ст. 75 ГПК України лише обвинувальний вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006), в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі скаржнику було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об`єктивно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також вірно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі судового рішення відсутні.

Судові витрати

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору за підсумками розгляду апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОБРА" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду міста Києва від 02.09.2020 у справі №910/6091/20 залишити без змін.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОБРА".

Поновити дію рішення господарського суду міста Києва від 02.09.2020 у справі № 910/6091/20.

Матеріали справи № 910/6091/20 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено та підписано - 18.01.2021.

Головуючий суддя І.П. Ходаківська

Судді С.В. Владимиренко

А.М. Демидова