Постанова

від 12.01.2021 по справі 904/3220/20

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" січня 2021 р. Справа № 904/3220/20

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Бородіна Л.І., суддя Геза Т.Д.,

за участю секретаря судового засідання Бєлкіної О.М.,

представники сторін в судове засідання не з`явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційного банка "Приватбанк" (вх. №3372 Д/2) на рішення Господарського суду Донецької області від 17.11.2020, ухвалене у приміщенні Господарського суду Донецької області суддею Левшина Г.В., час проголошення рішення - 12:10год., дата складання повного тексту рішення - 18.11.2020, у справі № 904/3220/20

за позовом АТ Комерційний банк "Приватбанк", м. Київ,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Металосистема", м. Маріуполь, Донецька обл.,

про стягнення заборгованості в сумі 1 412 220, 47грн

ВСТАНОВИЛА:

Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" звернувся до місцевого господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Металосистема" про стягнення заборгованості в розмірі 1 412 220, 47грн, з якої заборгованість за кредитом в розмірі 200 000, 00грн, заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом в розмірі 467 985, 43грн, пеня в розмірі 698 835, 04грн, заборгованість зі сплати комісії за користування кредитом в розмірі 45 400, 00грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач неналежним чином виконав умови договору банківського обслуговування б/н від 13.11.2014 в частині своєчасної та повної оплати банківських послуг, у зв`язку з чим, у відповідача утворилась заборгованість, що також надає позивачу підстави для нарахування процентів за користування кредитом, пені, комісії.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 17.11.2020 позовні вимоги задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Металосистема" на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" заборгованість за кредитом в сумі 200 000, 00грн, судовий збір в сумі 2 999, 57грн; у решті позовних вимог відмовлено.

Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що позивачем до матеріалів справи надані банківські виписки з 13.11.2014 по 20.05.2020 та розрахунки заборгованості станом на 20.05.2020, що підтверджують заборгованість відповідача перед позивачем за наданим кредитом (тілом) в розмірі 200 000, 00грн. Поряд з цим, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено належними та допустимим доказами, що заява про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг саме на момент отримання боржником кредитних коштів містила зазначений у позовній заяві розмір сплати процентів за користування кредитом, комісії та пені.

А наданий позивачем витяг з Умов та правил не містить підпису боржника (ані фізичного, ані цифрового), а тому його не можна розцінювати як частину договору, яким погоджено сторонами нарахування комісії та пені.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, позивач звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить оскаржуване рішення в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення відсотків скасувати і ухвалити у вказаній частині нове рішення про часткове задоволення позовних вимог, стягнувши з Товариства з обмеженою відповідальністю "Металосистема" заборгованість за договором від 13.11.2014 по відсоткам у розмірі 146 793, 11грн. Судові витрати просить покласти на відповідача.

Свої вимоги апелянт обгрунтовує тим, що у спірних правовідносинах не підлягають застосуванню правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі №342/180/17.

На думку апелянта, оскільки фактично отримані та використані відповідачем кошти в добровільному порядку позивачу не повернуті, а також враховуючи вимоги частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України, позивач вправі вимагати захисту своїх прав через звернення до суду шляхом зобов`язання виконати відповідачем обов`язку з повернення, зокрема, фактично отриманої суми кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитними коштами.

Як вказує апелянт, заборгованість по тілу кредиту становить 200 000, 00грн, яка була предметом стягнення у справі і розрахована банком за період з 02.09.2015 по 20.05.2020 з урахуванням сум внесених боржником на погашення боргу по тілу кредиту та відсоткам; враховуючи, що умовами договору строк повернення кредиту не встановлено, розрахунок відсотків необхідно здійснити на рівні облікової ставки НБУ на залишок заборгованості по тілу кредиту за період з 02.09.2015 по 20.05.2020, і відповідно розмір відсотків, який підлягає стягненню, дорівнює 146 793, 11грн.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 08.12.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційного банка "Приватбанк" на рішення Господарського суду Донецької області від 17.11.2020 у справі №904/3220/20; встановлено відповідачу строк до 22.12.2020 для подання відзиву на апеляційну скаргу з доказами надсилання відзиву апелянту; встановлено учасникам справи строк до 22.12.2020 для подання до суду заяв і клопотань; призначено справу до розгляду на 12.01.2021 о 10:15год.

Від відповідача не надійшло відзиву на апеляційну скаргу.

Заяв і клопотань щодо суті спору від учасників справи не надійшло.

До початку судового засідання 12.01.2020 від апелянта надійшла заява (вх.№254) про розгляд справи за відсутності представника апелянта.

Як вказує представник апелянта, він підтримує апеляційну скаргу в повному обсязі, просить оскаржуване рішення в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення відсотків скасувати і ухвалити у вказаній частині нове рішення про часткове задоволення позовних вимог, стягнувши з Товариства з обмеженою відповідальністю "Металосистема" заборгованість за договором від 13.11.2014 по відсоткам у розмірі 146 793, 11грн.

До заяви апелянтом додано розрахунок заборгованості процентів за договором №б/н від 13.11.2014 укладеного між АТ КБ "Приватбанк" та ТОВ "Металосистема" станом на 20.05.2020.

Сторони своїм правом на участь у судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 12.01.2020 не скористались, у судове засідання представники сторін не з`явились.

Згідно матеріалів справи, ухвала суду про відкриття апеляційного провадження була відповідно до вимог чинного господарського процесуального законодавства надіслана учасникам справи; у матеріалах справи міститься поштове повідомлення про вручення позивачу ухвали суду.

Ухвала апеляційного господарського суду від 08.12.2020 про відкриття провадження у справі була надіслана відповідачу на зазначену позивачем в апеляційній скарзі і вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адресу: 87516, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Волгодонська, буд. 2.

Однак, поштовий конверт, який надсилався відповідачу з ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 08.12.2020, повернувся до суду із зазначенням причини "адресат відсутній".

Поряд з цим, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до частин 3, 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і не вручено підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Судом апеляційної інстанції належним чином та у відповідності до вимог Господарського процесуального кодексу України надіслано на адреси учасників справи копії ухвали про відкриття апеляційного провадження. І не отримання відповідачем копії ухвали, яку суд, з дотриманням вимог процесуального закону, йому надіслав та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, причини "відсутність адресату", вважається належним повідомленням судом відповідача про розгляд апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду апеляційної скарги, учасники судового процесу належним чином повідомлені про час, дату і місце судового засідання, і неявка їх представників не перешкоджає розгляду скарги, про що сторони були повідомлені ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 08.12.2020, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за можливе розглянути скаргу в даному судовому засіданні.

Судова колегія зазначає, що відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги.

Розглянувши доводи і вимоги апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції встановив, що апелянт не погоджується з рішенням місцевого господарського суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача процентів за користування кредитом, а саме, апелянт вважає, що розрахунок необхідно здійснити відповідно до положень статті 1048 Цивільного кодексу України на рівні облікової ставки НБУ на залишок заборгованості по тілу кредиту за період з 02.09.2015 по 20.05.2020, і відповідно, як зазначає апелянт, розмір відсотків, який підлягає стягненню, дорівнює 146 793, 11грн.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції переглядає рішення місцевого господарського суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача процентів за користування кредитом, в межах доводів і вимог апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Як встановлено місцевим господарським судом, підписавши 13.11.2014 заяву про приєднання до умов і правил надання банківських послуг, Товариство з обмеженою відповідальністю "Металосистема" приєдналося до Умов та правил надання банківських послуг, Тарифів банку, які розміщені в мережі Інтернет на сайті банку: http://privatbank.ua.; Акціонерним товариством комерційний банк "Приватбанк" відповідачу було відкрито поточний рахунок № НОМЕР_1 .

Дослідивши заяву відповідача від 13.11.2014, Умови та правила надання банківських послуг, Тарифи Приватбанку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua., які разом із заявою складають договір банківського обслуговування від 13.11.2014, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою даний договір має ознаки кредитного договору.

Приписами пункту 3.2.1.1.1 Умов передбачено, що кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення оборотних коштів і здійснення поточних платежів клієнта, в межах кредитного ліміту. Техніко-економічне обґрунтування кредиту - фінансування поточної діяльності. Про розмір ліміту банк повідомляє клієнта на власний вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв`язку банку та клієнту (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення чи інших). Банк здійснює обслуговування ліміту клієнта, що полягає у проведенні його платежів понад залишок коштів на поточному рахунку клієнта, при наявності вільних грошових ресурсів, за рахунок кредитних коштів в межах ліміту, шляхом дебетування поточного рахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо.

Згідно з пунктом 3.2.1.1.3 Умов, кредит надається в обмін на зобов`язання клієнта з повернення кредиту, сплаті відсотків та винагороди. Кредитний ліміт може бути збільшений для оплати судових витрат у порядку, передбаченому Умовами та правилами надання банківських послуг. Сторони погодились, що кредитний ліміт може бути збільшений для оплати судових витрат у порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг. Ліміт овердрафту встановлюється банком на кожний операційний день. У випадку зниження банком ліміту в односторонньому порядку, передбаченому даними Умовами та правилами надання банківських послуг, клієнт зобов`язується погасити різницю між фактичною заборгованістю і сумою нового ліміту не пізніше дня, вказаного у повідомленні банку про зміну ліміту, спрямованого клієнту у будь-якій з форм, передбачених Умовами та правилами надання банківських послуг. В іншому випадку грошове зобов`язання вважається порушеним, а зазначена різниця між фактичною заборгованістю і новою сумою ліміту вважається простроченою з дня, зазначеного в повідомленні.

Пункт 3.2.1.1.6 Умов встановлює наступне: ліміт може бути змінений банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами банку. Підписавши угоду, клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна ліміту проводиться банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв`язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт-банк, sms-повідомлення або інших).

За приписами пункту 3.2.1.1.8 Умов, проведення платежів клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання клієнта до Умов та правил надання банківських послуг (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі).

Відповідно до пункту 3.2.1.1.16 Умов, при укладенні договорів та угод, або вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання клієнта до Умов та правил надання банківських послуг (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі), банк і клієнт допускають використання підписів клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів та угод таким чином прирівнюється до укладення договорів та угод у письмовій формі.

Пунктом 3.2.1.1.13 Умов визначено, що при порушенні клієнтом будь-якого з грошових зобов`язань, клієнт сплачує банку відсотки та пеню за користування кредитом від суми залишку непогашеної заборгованості в розмірі передбаченому цим розділом Умов та правил надання банківських послуг.

За довідкою вих. №41113DNZ0S0NG від 22.05.2020 клієнту встановлено кредитний ліміт в наступних розмірах: 13.11.2014 - 0, 00грн, 19.05.2015 - 10 000, 00грн, 04.06.2015 - 85 000, 00грн, 22.07.2015 - 140 000, 00грн, 23.09.2015 - 200 000, 00грн.

Факт видачі кредиту підтверджується матеріалами справи.

Позивачем до матеріалів справи надані банківські виписки з 13.11.2014 по 20.05.2020 та розрахунки заборгованості станом на 20.05.2020, що підтверджують заборгованість відповідача перед позивачем за наданим кредитом (тілом) в розмірі 200 000, 00грн.

Дослідивши матеріали справи, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем не доведено належними та допустимим доказами той факт, що заява про приєднання до умов та правил надання банківських послуг саме на момент отримання боржником кредитних коштів містила умови щодо сплати комісії, неустойки (пені, штрафів).

При цьому, Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) та відповідні проценті ставки неодноразово змінювалися самим АТ КБ "ПриватБанк" в період - з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом.

Апеляційним господарським судом встановлено, що у позовній заяві позивач вказує, що сторонами відповідно до розділу 3.18.4 Умов був узгоджений такий порядок розрахунків відсотків:

"За період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця (далі - період, в який дебетове сальдо підлягає обнуленню), розрахунок відсотків здійснюється за процентною ставкою в розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості (пункт 3.18.4.1.1. Умов).

При необнулені дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнуленню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, клієнт сплачує банку за користування кредитом відсотки в розмірі 36% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнуленню (пункт 3.18.4.1.2. Умов).

У разі непогашення кредиту впродовж 90 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошове зобов`язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні клієнтом будь-якого з грошового зобов`язання клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 48% річних від суми залишку непогашеної заборгованості (пункт 3.18.4.1.3. Умов).

Під "непогашенням кредиту" мається на увазі невиникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня (п. 3.18.4.1.4. Умов).

Розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківсського дня за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків зідйснюється в дату сплати.

Пунктом 3.18.4.4. Умов визначено розмір винагороди за використання ліміту, яку позичальник сплачує Банку 1-го числа кожного місяця.

При несплаті винагороди, відсотків у відповідні їм дати сплати, вони вважаються простроченими.

Відповідно до пункту 3.18.2.3.4 Умов, Банк має право при порушенні клієнтом будь-якого із зобов`язань, передбаченого Умовами, змінити умови кредитування - вимагати від клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов`язань за кредитом в повному обсязі".

Однак, до позовної заяви позивачем не додано витягу з Умов та правил надання банківських послуг із зазначенням порядку розрахунку і сплати позичальником відсотків, на пункти якого позивач посилається у позовній заяві.

А додана до позовної заяви роздруківка витягу Умов та правил надання банківських послуг не містить положень пунктів, на які позивач посилається у позовній заяві, у тому числі, й щодо процентної ставки за користування кредитом.

Із доданої до позовної заяви роздруківки витягу Умов та правил надання банківських послуг вбачається, що пунктом 3.2.1.4 Умов передбачено порядок розрахунків, а саме:

За сумами кредиту, отриманими клієнтами до 31.01.2015 включно і до моменту обнулення кредитного ліміту, за період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат до 25-го числа поточного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 1-го до 20-го (включно) числа поточного місяця або до 25-го числа наступного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 21-го до кінцевого числа поточного місяця (далі - період, в який дебетове сальдо підлягає обнуленню), розрахунок відсотків здійснюється за процентною ставкою в розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. За сумами кредиту, отриманими з 01.02.2015 період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнуління дебетового сальдо не повинен перевищувати 30 днів.

За сумами кредиту клієнтами до 31.01.2015 включно і до моменту обнулення кредитного ліміту у випадку необнулювання дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнуленню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, клієнт сплачує банку за користування кредитом проценти в розмірі 36% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнуленню.

За сумами кредиту, отриманими з 01.05.2015 за користування кредитом у період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку позичальника при закритті банківського дня клієнт сплачує банку за користування кредитом відсотки в розмірі 33% річних.

За сумами кредиту, отриманими клієнтами до 31.01.2015 включно і до моменту обнулення кредитного ліміту у разі непогашення кредиту впродовж 90 днів з дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов`язання клієнта з погашення заборгованості вважаються, порушеними. При порушенні клієнтом будь-якого з грошового зобов`язання клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 56% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення клієнтом будь-якого з грошових зобов`язань і при реалізації права банку на встановлення іншого строку повернення кредиту, передбаченого Умовами і правилами надання банківських послуг, Клієнт сплачує банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов`язань.

За сумами кредиту, отриманими клієнтами до 01.02.2015 у разі непогашення кредиту впродовж 30 днів з дня закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 31-го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов`язання клієнта з погашення заборгованості вважаються, порушеними. При порушенні клієнтом будь-якого з грошового зобов`язання клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 60% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення клієнтом будь-якого з грошових зобов`язань і при реалізації права банку на встановлення іншого строку повернення кредиту, передбаченого Умовами і правилами надання банківських послуг, Клієнт сплачує банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов`язань.

За сумами кредиту, отриманими клієнтами до 01.05.2015 у разі непогашення кредиту впродовж 30 днів з дня закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 31-го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов`язання клієнта з погашення заборгованості вважаються, порушеними. При порушенні клієнтом будь-якого з грошового зобов`язання клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 66% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення клієнтом будь-якого з грошових зобов`язань і при реалізації права банку на встановлення іншого строку повернення кредиту, передбаченого Умовами і правилами надання банківських послуг, Клієнт сплачує банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов`язань.

Однак, із даної роздруківки не вбачається, станом на яку дату були чинні положення саме наданого позивачем витягу з Умов та правил надання банківських послуг; не вбачається, що відповідач ознайомився з даними Умовами і погодився з ними, підписуючи заяву 13.11.2014.

У здійсненому позивачем і поданому суду першої інстанції розрахунку застосовуєть поточна процентна ставка з 02.02.2015 у розмірі 30%, з 01.05.2015 - 33%, а з 05.10.2015 - прострочена процентна ставка у розмірі 66%.

У заяві ТОВ "Металосистема" про приєднання до умов і правил надання банківських послуг не зазначено розміру процентної ставки за користування коштами.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам суд апеляційної інстанції виходить з такого.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 Цивільного кодексу України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 Цивільного кодексу України).

Частиною другою статті 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 Цивільного кодексу України).

Згідно із частиною першою статті 633 Цивільного кодексу України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку - АТ КБ "ПриватБанк").

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 Цивільного кодексу України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом статті 1056-1 Цивільного кодексу України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із частиною першою статті 1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави, стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави, стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Така правова позиція викладена в ряді постанов Верховного Суду, зокрема від 03.07.2019 у справі №342/180/17, від 21.10.2020 у справі №331/4560/19, від 23.12.2020 у справі 191/2648/17.

У спірних правовідносинах позивач, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав позичальник), стягнути заборгованість за процентами.

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги у цій частині, у тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості, посилався на витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, які розміщені на сайті: https://privatbank.ua, як невід`ємні частини спірного договору.

Витягом з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, які розміщені на сайті: https:// www.privatbank.ua, що надані позивачем на підтвердження позовних вимог, визначені, у тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов`язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов`язань та їх розміри і порядок нарахування.

При цьому, матеріали справи не містять доказів того, що саме цей витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку розумів відповідач, ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в АТ КБ "ПриватБанк".

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у цьому випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 Цивільного кодексу України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ "ПриватБанк" у період - з часу виникнення спірних правовідносин (13.11.2014) до моменту звернення до суду із вказаним позовом (16.06.2020), тобто кредитор міг додати до позовної заяви витяг з Умов та правил у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

Такі висновки відповідають правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 342/180/17 і у постанові Верховного Суду від 21.10.2020 у справі №331/4560/19.

Судова колегія апеляційного господарського суду відхиляє доводи апелянта, що у спірних правовідносинах не підлягають застосуванню правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі №342/180/17, з тих підстав, що у справі №342/180/17 розглядався спір між пересічним, як вказує апелянт, споживачем банківських послуг в розумінні Закону України "Про захист прав споживачів" та АТ КБ "Приватбанк", оскільки у даному випадку суд не здійснює аналіз положень Закону України "Про захист прав споживачів" в контексті їх застосування до правовідносин у справі №904/3220/20, а відповідно до положень статті 236 Господарського процесуального кодексу України застосовує висновки, викладені Верховним Судом щодо обставин не підписання відповідачем Умов та правил надання банківських послуг і неможливості у спірних правовідносинах вважати наданий позивачем витяг Умов та правил надання банківських послуг складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору.

Разом з тим, вимоги про стягнення заборгованості за процентами за користування кредитом не доведені позивачем належними доказами, оскільки наявні у матеріалах справи Умови та правила надання банківських послуг, якими передбачено порядок сплати процентів, не містять підпису уповноваженої особи відповідача, а отже, позивачем не доведено, що відповідач, підписуючи анкету-заяву, погодився на приєднання до саме цих Умов та правил надання банківських послуг ПриватБанку, ознайомившись з ними.

Позивачем не доведено належними та допустимими доказами, що відповідач погодився саме з цими Умовами.

Тому у цій справі не можна вважати наданий позивачем витяг Умов та правил надання банківських послуг ПриватБанку складовою частиною укладеного між сторонами договору, а тому такі вимоги не підлягають задоволенню.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.12.2020 у справі №191/2648/17.

Судова колегія відхиляє доводи апелянта, що розрахунок відсотків необхідно здійснити на рівні облікової ставки НБУ на залишок заборгованості по тілу кредиту за період з 02.09.2015 по 20.05.2020 відповідно до положень статті 1048 Цивільного кодексу України, якою визначено, що розмір процентів визначається на рівні облікової ставки Національного банку України, якщо договором не встановлений розмір процентів, виходячи з такого.

У позовній заяві позивач посилається на те, що сторонами відповідно до розділу 3.18.4 Умов був узгоджений порядок розрахунків відсотків, зокрема, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, клієнт сплачує банку за користування кредитом відсотки в розмірі 36% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнуленню (пункт 3.18.4.1.2. Умов). У разі непогашення кредиту впродовж 90 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошове зобов`язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні клієнтом будь-якого з грошового зобов`язання клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 48% річних від суми залишку непогашеної заборгованості (пункт 3.18.4.1.3. Умов).

Однак, позивачем на підтвердження зазначеного не надано суду належних і допустимих доказів, що відповідач, підписуючи анкету-заяву, погодився на приєднання до Умов та правил надання банківських послуг ПриватБанку у редакції позивача, ознайомившись з ними, а відтак, погодився саме на зазначений позивачем розмір відсотків за користування кредитними коштами.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційного господарського суду доходить висновку, що апеляційна скарга Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" задоволенню не підлягає, а рішення Господарського суду Донецької області від 17.11.2020 у справі №904/3220/20 слід залишити без змін.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати апелянта зі сплати судового збору за апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 273, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Донецької області від 17.11.2020 у справі №904/3220/20 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття і не підлягає оскарженню.

Повний текст постанови складено 18.01.2021.

Головуючий суддя Л.М. Здоровко

Суддя Л.І. Бородіна

Суддя Т.Д. Геза