Рішення

від 14.01.2021 по справі 910/12177/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

14.01.2021Справа № 910/12177/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Павленка Є.В., за участі секретаря судового засідання Єременок О.В., розглянувши за правилами загального позовного провадження матеріали справи за позовом торгово-виробничого об`єднання "Новокаховський електромеханічний завод" до товариства з обмеженою відповідальністю "Турбекс Інжиніринг" про стягнення 628 200,00 грн. та розірвання договору,

за участі представників:

позивача: Дурандіна О.В.;

відповідача: не з`явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У серпні 2020 року торгово-виробниче об`єднання "Новокаховський електромеханічний завод" (далі - Об`єднання) звернулося до Господарського суду міста Києва з вказаним позовом, посилаючись на те, що згідно умов укладеного між ним та товариством з обмеженою відповідальністю "Турбекс Інжиніринг" (далі - Товариство) договору купівлі-продажу від 26 грудня 2019 року № 261219М, позивач перерахував відповідачу попередню оплату за товар на суму 628 200,00 грн. Оскільки Товариство взяте на себе за вказаною угодою зобов`язання з поставки товару не виконало, позивач, посилаючись на статті 509, 526, 530, 612, 629, 655-658, 692, 693 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статті 174, 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), просив суд стягнути з відповідача вищевказану суму здійсненої попередньої оплати. Крім того, у зв`язку з неналежним виконанням та істотним порушенням відповідачем умов укладеного між сторонами договору купівлі-продажу від 26 грудня 2019 року № 261219М Об`єднання на підставі статті 651 ЦК України просило суд розірвати наведений правочин.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19 серпня 2020 року позовну заяву Об`єднання було прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/12177/20, вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 10 вересня 2020 року.

Ухвалою суду від 10 вересня 2020 року підготовче судове засідання відкладено на 15 жовтня 2020 року.

У судовому засіданні 15 жовтня 2020 року судом без виходу до нарадчої кімнати було постановлено ухвалу про продовження підготовчого провадження на 30 днів та оголошення перерви в судовому засіданні до 29 жовтня 2020 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29 жовтня 2020 року підготовче провадження у справі було закрито та призначено її до судового розгляду по суті на 19 листопада 2020 року.

Судове засідання у справі № 910/12177/20, призначене на 19 листопада 2020 року, не відбулося в зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Павленка Є.В.

Оскільки підстави, через які не відбулося вказане судове засідання, відпали, суд, ухвалами від 17 грудня 2020 року повідомив сторін про призначення розгляду цієї справи по суті на 14 січня 2021 року.

Відповідач про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином та у встановленому законом порядку, проте явку свого уповноваженого представника у призначене судове засідання не забезпечив, відзив на позовну заяву у визначений судом строк не подав, будь-яких заяв чи клопотань по суті спору на адресу суду не направив.

Положеннями частини 9 статті 165 ГПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Беручи до уваги те, що сторони були належним чином повідомлені про розгляд даної справи, а також враховуючи наявність достатньої кількості документів для її розгляду по суті, суд дійшов висновку про розгляд цієї справи за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

26 грудня 2019 року між Об`єднанням та Товариством був укладений договір купівлі-продажу № 261219М, за умовами якого останнє взяло на себе обов`язок поставити позивачу комплект шатунів двигуна дизельного, а покупець, у свою чергу, - прийняти й оплатити вказану продукцію по ціні та на умовах вказаного правочину.

Вищезазначений договір підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками цих суб`єктів господарювання.

Пунктом 1.2 вказаної угоди передбачено, що асортимент, кількість, ціна, вартість партії товару та терміни виконання попередньо погоджується сторонами й обумовлюється в специфікаціях та рахунках-фактурах, які є невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно до специфікації № 1 до цього правочину, що також підписана уповноваженими представниками сторін та скріплена печатками цих юридичних осіб, вартість товару становить 1 256 400,00 грн., строк поставки - 20 лютого 2020 року та 10 березня 2020 року.

За змістом пункту 4.2 договору сторони погодили, що розрахунок за товар проводиться покупцем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок відповідача: 50 % передплати згідно з виставленим рахунком - протягом 5 днів з дати його виставлення; 50 % - протягом 5 днів з дати приймання товару покупцем.

Пунктом 9.1 даного правочину передбачено, що останній набирає чинності з моменту його підписання та діє до 30 грудня 2020 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

У випадку, якщо за місяць до закінчення дії договору, жодна зі сторін письмово не попередить іншу сторону про своє бажання розірвати даний правочин, його дія автоматично продовжується на тих же умовах на наступний термін (пункт 9.2 цієї угоди).

З огляду на відсутність у матеріалах справи доказів письмового повідомлення будь-якою стороною договору про його розірвання в порядку, передбаченому пунктом 9.2 договору, суд дійшов висновку, що зазначена угода не припинила свою дію на час розгляду даного спору.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання пункту 4.2 договору, умовами якого передбачено обов`язок Об`єднання сплатити на рахунок Товариства передплату в розмірі 628 200,00 грн. з ПДВ, відповідач згідно платіжного доручення від 22 січня 2020 року № 952 перерахував позивачу авансовий платіж у розмірі 628 200,00 грн. (разом з ПДВ). Належним чином засвідчена копія цього платіжного доручення наявна у матеріалах даної справи.

Факт здійснення позивачем попередньої оплати товару за договором купівлі-продажу від 26 грудня 2019 року № 261219М у загальному розмірі 628 200,00 грн. не був спростований відповідачем під час розгляду справи.

Водночас судом встановлено, що у передбачений укладеним між сторонами договором строк спірний товар на адресу позивача поставлено відповідачем не було.

У матеріалах справи наявна копія адресованого відповідачу листа позивача від 15 липня 2020 року № 237 з вимогою повернути суму попередньої оплати.

Відповідач у своїй відповіді на вказаний лист зазначив про відсутність можливості виконати свої зобов`язання за договором у строк, передбачений договором, проте відповіді щодо строків повернення отриманої суми попередньої оплати не надав.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судом встановлено, що між сторонами виникли правовідносини, предметом яких є поставка товару.

Статтею 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

У частині 2 статті 712 ЦК України зазначено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Стаття 663 ЦК України передбачає, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

У разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу (частина 1 статті 665 ЦК України).

Згідно з частиною 1 статті 693 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати (частина 2 статті 693 ЦК України).

Можливість обрання варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця.

Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що волевиявлення Об`єднання щодо обрання одного з вищенаведених варіантів поведінки було виражене у направленні відповідачу листа від 15 липня 2020 року № 237 з вимогою повернути суму попередньої оплати.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зважаючи на те, що сума боргу відповідача, яка складає 628 200,00 грн. перерахованої позивачем попередньої оплати, підтверджена належними доказами, наявними в матеріалах справи, і відповідач на момент прийняття рішення не надав документи, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед Об`єднанням, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог позивача до Товариства про стягнення вказаної суми боргу, у зв`язку з чим даний позов у цій частині підлягає задоволенню.

Слід зазначити, що у своєму позові Об`єднання також просило суд розірвати укладений між сторонами договір купівлі-продажу від 26 грудня 2019 року № 261219М у зв`язку з істотним порушенням Товариством умов цього правочину.

Загальний порядок укладення, зміни і розірвання цивільно-правових договорів врегульовано Главою 53 ЦК України. Порядок укладення, зміни і розірвання господарських договорів встановлено Главою 20 ГК України.

Згідно із статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

За умовами пункту 2.1.1 наведеної угоди Товариство зобов`язане відпустити товар покупцю (при наявності довіреності - на представника покупця). Термін відправки товару компанією-перевізником - не більше 2 робочих днів з дати отримання коштів відповідачем (пункт 5.2 договору).

Проте, як було зазначено вище, у порушення вимог спірного договору, після перерахування Товариству суми попередньої оплати у розмірі 628 200,00 грн., товар на адресу позивача поставлено відповідачем не було.

Вказані обставини свідчать про неналежне виконання відповідачем своїх обов`язків за договором купівлі-продажу від 26 грудня 2019 року № 261219М .

Положеннями статті 651 ЦК України встановлено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Аналогічні положення щодо можливості розірвання договору за домовленістю сторін, або на вимогу однієї з сторін за рішенням суду також містяться у частині 3 статті 653 ЦК України та частині 4 статті 188 ГК України.

При цьому, істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (частина 2 статті 651 ЦК України).

Отже, приписи статті 651 ЦК України пов`язують можливість розірвання договору у зв`язку з порушенням стороною його умов лише у разі, якщо внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Зважаючи на істотність допущених Товариством порушень спірного договору, внаслідок чого позивач значною мірою був позбавлений того, на що він розраховував при укладенні цього договору, а також, що дана угода була чинною на час вирішення даної справи, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для розірвання укладеного 26 грудня 2019 року між Товариством та Об`єднанням договору купівлі-продажу № 261219М.

Відповідно до частини 3 статті 653 ЦК України якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Згідно частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 ГПК України).

За таких обставин позов Об`єднання підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача в повному обсязі.

Керуючись статтями 86, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Розірвати укладений між торгово-виробничим об`єднанням "Новокаховський електромеханічний завод" (74900, Херсонська область, місто Нова Каховка, вулиця Фабрична, будинок 5А; ідентифікаційний код 33246412) та товариством з обмеженою відповідальністю "Турбекс Інжиніринг" (04050, місто Київ, вулиця Мельникова, будинок 81-А; ідентифікаційний код 41531338) договір купівлі-продажу від 26 грудня 2019 року № 261219М.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Турбекс Інжиніринг" (04050, місто Київ, вулиця Мельникова, будинок 81-А; ідентифікаційний код 41531338) на користь торгово-виробничого об`єднання "Новокаховський електромеханічний завод" (74900, Херсонська область, місто Нова Каховка, вулиця Фабрична, будинок 5А; ідентифікаційний код 33246412) 628 200 (шістсот двадцять вісім тисяч двісті) грн. 00 коп. заборгованості, а також 11 525 (одинадцять тисяч п`ятсот двадцять п`ять) грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва (пункт 17.5 частини 1 Перехідних положень ГПК України) протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 18 січня 2021 року.

Суддя Є.В. Павленко