Рішення

від 18.01.2021 по справі 910/16197/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

18.01.2021Справа № 910/16197/20 Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гігаклауд"

до Громадської організації "Фундація "Відкрите суспільство"

про стягнення 25835,02 грн.

без виклику представників сторін (без проведення судового засідання).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Гігаклауд" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Громадської організації "Фундація "Відкрите суспільство" про стягнення 25835,02 грн., з яких: 24486,00 грн. заборгованості, 594,64 грн. інфляційних втрат та 754,38 грн. трьох процентів річних, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідач порушив строк виконання грошового зобов`язання згідно Договору про надання послуг №01/16 від 07.09.2016.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.10.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

Вказана ухвала суду направлена, зокрема, відповідачу рекомендованим листом із повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 04108, м. Київ, проспект Свободи, 6, кв. 264.

Проте конверт із копією вищенаведеної ухвали повернуто на адресу суду підприємством поштового зв`язку без вручення відповідачу з огляду на відсутність адресата за вказаною адресою.

У той же час, згідно з частиною 7 статті 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

Таким чином, ухвала суду про відкриття провадження у справі направлялася за адресою місцезнаходження відповідача згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за відсутності заяви про зміну його місцезнаходження.

За приписами частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

При цьому, судом також враховано, що згідно з частинами 1, 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Таким чином, відповідач мав право та можливість ознайомитися з ухвалою суду від 29.10.2020 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

За частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

07.09.2016 між позивачем, як виконавцем, та відповідачем, як замовником, укладено договір про надання послуг № 01/16, за умовами якого виконавець надає послуги у сфері інформаційного забезпечення, перелік яких та додаткові умови закріплені у відповідних додатках до даного договору, а замовник зобов`язаний приймати надані послуги виконавцем послуги та своєчасно й у повному обсязі оплачувати виконавцю грошові кошти за надані останнім послуги в порядку та на умовах, що передбачені даним договором, додатками та іншими додатковими документами до цього.

Відповідно до пункту 4.1 договору форма розрахунків - 100 % передоплата на підставі запитів авторизованих осіб замовника. Авторизована особа замовника направляє виконавцю запит на підключення/відключення/зміну послуги. Виконавець протягом 2 робочих днів виставляє замовнику відповідний рахунок-фактуру (якщо здійснюється підключення або зміна виду послуги), а замовник протягом 2 робочих днів здійснює оплату за послугу. Виконавець підключає/відключає/змінює послугу з моменту фактичного отримання від замовника грошових коштів.

У пункті 4.5 договору сторони погодили, що виконавець щомісяця, до 10 числа кожного місяця, наступного за місяцем в якому надавалися послуги, надсилає замовнику підписані із своєї сторони акти приймання-передачі наданих послуг.

Згідно з пунктом 4.8 договору замовник протягом 3 робочих днів з моменту отримання акту приймання-передачі наданих послуг підписує відповідний акт та направляє в той же самий строк підписаний із своєї сторони зазначений акт виконавцю або вмотивовану відмову від підписання акту приймання-передачі наданих послуг.

Якщо замовник не надав протягом строку, що зазначений в пункті 4.8 даного договору, підписаний зі своєї сторони акт приймання- передачі наданих послуг або вмотивовану відмову від підписання такого акту, то послуги вважаються наданими належним чином та без зауважень (пункт 4.9 договору).

Пунктом 8.1 договору передбачено, що даний договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2017 року. Після настання вказаної дати строк дії цього договору продовжується на наступний рік на тих же умовах, якщо жодна зі сторін за 30 днів до цієї дати не повідомила іншу сторону письмово (реєстровим поштовим відправленням, під розписку або кур`єром) про своє бажання припинити його дію. Аналогічний порядок продовження застосовується і до всіх наступних періодів дії договору.

До вказаного договору сторонами укладено, зокрема, додаток від 07.09.2016 № 4 щодо надання послуг віртуального процесора (vCPU), віртуальної оперативної пам`яті (vRAM), vHDD class B (повільна СХД), що в сукупності за один календарний місяць коштує 3498 грн. (пункт 1).

Пунктом 2 додатку № 4 погоджено, що замовник розпочинає сплачувати виконавцю за послуги, що передбачені в пункті 1 додатку № 4, через 30 календарних днів з моменту підписання сторонами даного додатку № 4 до договору.

Із матеріалів справи слідує, що позивач надав відповідачу послуги по розміщенню в хмарному середовищі на загальну суму 24486 грн., що підтверджується актами надання послуг, а саме: від 31.07.2019 № 3979 на суму 3 498 грн.; від 31.08.2019 № 4730 на суму 3 498 грн., від 30.09.2019 № 5512 на суму 3 498 грн., від 31.10.2019 № 6389 на суму 3 498 грн., від 30.11.2019 № 7336 на суму 3 498 грн., від 31.12.2019 № 8269 на суму 3 498 грн., від 31.01.2020 № 76 на суму 3 498 грн.

Оскільки відповідач оплату наданих послуг не здійснив, позивач звернувся до останнього з претензією від 15.07.2020 № 79/20 про сплату заборгованості до 31.07.2020, до якої додав акти надання послуг за спірний період відповідно до опису вкладення в поштове відправлення.

Як слідує з відомостей з веб-сайту АТ Укрпошта , відправлення 0302210781745 (претензія позивача) не вручено відповідачу під час доставки 20.07.2020, у зв`язку з чим повернуто на зворотну адресу ( https://track.ukrposhta.ua/tracking_UA.html?barcode=0302210781745 ).

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (частина 1 статті 903 ЦК України).

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що за фактом надання послуг позивач надіслав відповідачу акти надання послуг на загальну суму 24486 грн., однак оплату наданих послуг відповідач не здійснив.

Відповідно до приписів статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (частина 2 статті 86 ГПК України).

Ураховуючи викладене, оскільки сума боргу відповідача, яка складає 24486 грн., підтверджена належними доказами, наявними в матеріалах справи, і останній на момент прийняття рішення не надав документи, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість позовної вимоги про стягнення з відповідача вказаної суми боргу, у зв`язку з чим позов у цій частині підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просив стягнути 754,38 грн. трьох процентів річних та 594,64 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.

Водночас, матеріали справи не містять доказів надсилання позивачем актів наданих послуг відповідачу в передбачені пунктом 4.5 договору строки. Натомість, позивачем надані докази щодо направлення актів за спірний період разом із претензією на оплату боргу 15.07.2020 року.

При цьому, за результатами пошуку поштового відправлення 0302210781745 (претензія позивача) остання не вручена відповідачу під час доставки 20.07.2020, у зв`язку з чим повернута на зворотну адресу ( https://track.ukrposhta.ua/tracking_UA.html?barcode=0302210781745 ).

Суд зауважує, що днем пред`явлення вимоги кредитором слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу, а в разі якщо вимогу надіслано засобами поштового зв`язку і підприємством зв`язку здійснено повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, то днем пред`явлення вимоги є дата оформлення названим підприємством цього повідомлення.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (частина 2 статті 530 ЦК України).

Таким чином, прострочення з оплати наданих позивачем послуг розпочалося з 28.07.2020, тобто після спливу семиденного строку з дня зазначення поштовим підприємством неможливості вручення відправлення 20.07.2020 року.

Здійснивши перерахунок заявлених компенсаційних виплат з 28.07.2020 у межах визначеного позивачем кінцевого строку нарахування, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача 73,21 грн. інфляційних втрат та 148,52 грн. трьох процентів річних.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Понесені позивачем витрати по оплаті судового збору та на професійну правничу допомогу адвоката відповідно до статті 129 ГПК України у зв`язку з частковим задоволенням позову покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Одночасно, суд зауважує, що відповідачем клопотання про зменшення розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу згідно з частинами 5, 6 статті 126 ГПК України не заявлялося.

Керуючись статтями 86, 126, 129, 232, 236-241, 252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Гігаклауд" задовольнити частково.

Стягнути з Громадської організації "Фундація "Відкрите суспільство" (04108, м. Київ, проспект Свободи, 6, кв.264; ідентифікаційний код 21721293) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гігаклауд" (03022, м. Київ, вул. Васильківська,37, літ. В; ідентифікаційний код 39792589) 24486 (двадцять чотири тисячі чотириста вісімдесят шість) грн. основного боргу, 73 (сімдесят три) грн. 21 коп. інфляційних втрат, 148 (сто сорок вісім) грн. 52 коп. трьох процентів річних, 2010 (дві тисячі десять) грн. 28 коп. витрат зі сплати судового збору, а також 4781 (чотири тисячі сімсот вісімдесят одну) грн. 83 коп. витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва (пункт 17.5 частини 1 Перехідних положень ГПК України) протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя К.В. Полякова