Рішення

від 14.12.2020 по справі 911/2219/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" грудня 2020 р. м. Київ Справа № 911/2219/20

Суддя Конюх О.В., при секретарі судового засідання Манілець А.В., розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом приватного підприємства Рембудплюс , м. Кременчук Полтавської області,

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю ТБС - РУФ , с. Вовчків Поліського району Київської області,

про стягнення 516 103,65 грн.

за участю представників:

від позивача: не з`явився; від відповідача: не з`явився;

СУТЬ СПОРУ:

позивач - приватне підприємство Рембудплюс , м. Кременчук Полтавської області (далі по тексту - ПП Рембудплюс ), звернувся до господарського суду Київської області з позовом від 29.07.2020 до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю ТБС-РУФ , с. Вовчків Поліського району Київської області (далі по тексту - ТОВ ТБС-РУФ ), в якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість у загальному розмірі 516 103,65 грн., з яких: 418 723,26 грн. основний борг за договором від 26.09.2018 № 18/1609-1, три проценти річних у розмірі 15 418,00 грн., втрати від інфляції у розмірі 10 091,41 грн., пеня у розмірі 71 871,22 грн., та покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору у розмірі 7 741,57 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 26.09.2018 між ПП Рембудплюс (виконавець) та ТОВ ТБС-РУФ (замовник) укладено договір № 18/1609-1 (із змінами та доповненнями), за умовами якого замовник доручає, а виконавець зобов`язується власними силами та на власний ризик у відповідності до проектно-кошторисної документації виготовити суцільноскляну конструкцію - зупинку на металевому каркасі з ламінованого скла та провести будівельно-монтажні роботи зі встановлення виробу, які замовник зобов`язується прийняти і оплатити на умовах даного Договору. Позивач виконав обумовлені Договором роботи загальною вартістю 2 130 482,80 грн., що підтверджується відповідними актами приймання виконаних робіт. Однак, відповідач свій обов`язок з оплати виконаних робіт виконав частково, у зв`язку з чим за останнім рахується заборгованість у сумі 418 723,26 грн. Також, за прострочення відповідачем грошового зобов`язання позивачем нараховано до стягнення передбачену договором пеню та у відповідності до ст. 625 ЦК України інфляційні втрати та 3% річних.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.08.2020 справу № 911/2219/20 передано на розгляд судді Чонговій С.І.

Ухвалою господарського суду Київської області від 07.08.2020 позовну заяву приватного підприємства Рембудплюс залишено без руху та встановлено заявнику строк для усунення недоліків позовної заяви.

З метою усунення недоліків позовної заяви 31.08.2020 ПП Рембудплюс звернувся до господарського суду Київської області з листом від 26.08.2020 разом з доданим до нього додатковими доказами та документами.

Ухвалою від 04.09.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 911/2219/20, постановлено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження та підготовче судове засідання призначено на 05.10.2020.

У судове засідання 05.10.2020 з`явився уповноважений представник позивача, представник відповідача у судове засідання не з`явився та відзив на позов не подав.

Ухвалою господарського суду Київської області від 05.10.2020 підготовче судове засідання відкладено на 05.11.2020.

Як вбачається із залученого до матеріалів справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0103273996838, відповідач копію ухвали від 05.10.2020 отримав 13.10.2020, відтак, був обізнаний про наявність судового провадження та про дату та час судового засідання, призначеного на 05.11.2020.

У зв`язку із закінченням терміну повноважень судді Чонгової С.І. згідно протоколу повторного розподілу судової справи між суддями від 30.10.2020 справу № 911/2219/20 передано на розгляд судді Конюх О.В.

Ухвалою господарського судді Київської області від 30.10.2020 зазначену справу прийнято до провадження суддею Конюх О.В.

Як вбачається із залученого до матеріалів справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0103273667400, відповідач копію ухвали від 30.10.2020 отримав 10.11.2020.

У підготовче судове засідання 05.11.2020 уповноважені представники сторін не з`явились.

Ухвалою господарського суду Київської області від 05.11.2020 підготовче судове засідання відкладено на 30.11.2020. Ухвала від 05.11.2020 направлена відповідачу ТОВ ТБС-Руф на електронну пошту 10.11.2020 о 17:25.

У судове засідання 30.11.2020 з`явився представник позивача. Відповідач свого уповноваженого представника у судове засідання не направив, про причини нез`явлення суд належним чином не повідомив та відзив на позов не подав.

Ухвалою господарського суду Київської області від 30.11.2020 підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 14.12.2020.

Як вбачається із залученого до матеріалів справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0103275860569, відповідач копію ухвали від 30.11.2020 отримав 08.12.2020.

Суд наголошує, що за змістом статей 2, 4 Закону України Про доступ до судових рішень вбачається, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.

Також, суд звертає увагу, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 03.04.2008 у справі Пономарьов проти України зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалами господарського суду Київської області по даній справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

У судове засідання 14.12.2020 представники позивача та відповідача не з`явились.

Відповідно до частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого представника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи також те, що повторна неявка належно повідомлених учасників справи у судове засідання, відповідно до статті 202 Господарського процесуального кодексу України, не є підставою для відкладення розгляду справи незалежно від причин неявки, суд вважає за можливе розглянути справу № 911/2219/20 за наявними матеріалами.

Розглянувши позов ПП Рембудплюс до ТОВ ТБС-РУФ про стягнення 516 103,65 грн., всебічно та повно вивчивши зібрані у справі докази, господарський суд

УСТАНОВИВ:

відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема з правочинів.

Майново-господарські зобов`язання між суб`єктами господарювання виникають на підставі договорів (ст. 179 Господарського кодексу України) і сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору (ст. 627 Цивільного кодексу України).

26.09.2018 між ПП Рембудплюс (виконавець) та ТОВ ТБС-РУФ (замовник) укладено Договір № 18/2609-1 (далі - Договір), за умовами якого замовник доручає, а виконавець зобов`язується власними силами та на власний ризик у відповідності до проектно-кошторисної документації виготовити суцільноскляну конструкцію - зупинку на металевому каркасі з ламінованого скла та провести будівельно-монтажні роботи зі встановлення виробу, які замовник зобов`язується прийняти і сплатити роботу, виконану виконавцем на умовах даного Договору.

За умовами цього Договору:

- загальна вартість цього Договору відповідно до проектно-кошторисної документації (Додаток № 1) складає 1 601 641,20 грн. у т.ч. ПДВ 20% - 266 940,20 грн. (п. 4.1. Договору);

- замовник сплачує 1 200 000,00 грн. від вартості Договору у національній валюті України - гривні, після підписання Договору на підставі рахунку-фактури. Остаточні кошти у розмірі 401 641,20 грн. замовник сплачує протягом 5 (п`яти) банківських днів після підписання сторонами акта виконаних робіт (п. 4.2. Договору);

- оплата проводиться згідно рахунків-фактур. Рахунок-фактура обов`язково повинен містити номер договору, найменування робіт, ціну, обсяг робіт (п. 4.3. Договору);

- по завершенню виконання робіт, виконавець передає замовникові відповідну документацію і акт здачі приймання виконаних робіт (п. 5.1. Договору);

- виконавець приступає до виконання робіт протягом 5 (п`яти) календарних днів з моменту отримання передоплати, зазначеної у п. 4.2. Договору (п. 5.3. Договору);

- виконання робіт за Договором підтверджується підписанням замовником акта здачі-приймання (п. 5.6. Договору);

- приймання роботи замовником здійснюється протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту отримання акта здачі-приймання. У зазначений термін замовник зобов`язаний підписати акт здачі-приймання робіт, або направити виконавцю мотивовану відмову від приймання робіт. Після закінчення зазначеного терміну за відсутності мотивованої відмови, роботи вважаються прийнятими замовником і такими, що підлягають оплаті (п. 5.7. Договору);

- термін дії Договору встановлюється з дати його підписання та до 31.12.2018, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами зобов`язань за Договором (п. 7.1. Договору).

Сторонами також складено та підписано проектно-кошторисну документацію до ескізного рішення додатку № 1 щодо виготовлення, поставки та монтажу конструкції зупинки (додаток № 1 до Договору).

В подальшому, сторонами вносились зміни до Договору, зокрема, додатковою угодою від 07.02.2019 № 2 до Договору , у зв`язку з необхідністю проведення додаткових робіт з улаштування 2-х додаткових секцій скляної зупинки на 5 секцій, сторони домовились збільшити загальну вартість Договору на суму договірної ціни, яка становить 640 656,48 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 106 776,08 грн., яка зазначена в додатках, що є невід`ємною частиною Договору. Крім цього, сторони домовились, що оплата додаткових робіт, визначених цією угодою, проводиться у наступному порядку:

перший платіж у розмірі 10% від загальної вартості додаткових робіт - 64 065,65 грн. після підписання цієї угоди, на підставі рахунку-фактури (п. 2.1. додаткової угоди до Договору);

другий платіж у розмірі 60% від загальної вартості додаткових робіт - 384 393,89 грн. протягом 7 календарних днів після підписання цієї угоди, на підставі рахунку-фактури (п. 2.2. додаткової угоди до Договору);

остаточні кошти у розмірі 30% від загальної вартості додаткових робіт - 192 196,94 грн., замовник оплачує протягом 5 банківських днів після підписання сторонами акта виконаних робіт (п. 2.3. додаткової угоди Договору).

Сторонами також складено та підписано специфікацію-калькуляцію щодо виготовлення, поставки та монтажу 2-х додаткових секцій до існуючої конструкції скляної зупинки (додаток № 4 до Договору).

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором підряду.

Згідно з частиною 1 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 4 статті 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Так, позивачем - ПП Рембудплюс на виконання своїх зобов`язань виконано та передано замовнику роботи на загальну суму 2 130 182,80 грн., які замовником прийняті без будь-яких зауважень та застережень, що підтверджується відповідними належним чином оформленими актами приймання виконаних будівельних робіт за січень та квітень 2019 року, а саме: № 1-ОС-1 на суму 1 441 477,08 грн., № 2-ОС-1 на суму 80 082,06 грн. та № 1-1 на суму 608 623,66 грн., які підписані та скріплені печатками обох підприємств.

За приписами статті 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Пунктами 4.2. та 4.3. Договору сторони встановили, що замовник сплачує 1 200 000,00 грн. від вартості Договору у національній валюті України - гривні, після підписання Договору на підставі рахунку-фактури. Остаточні кошти у розмірі 401 641,20 грн. замовник сплачує протягом 5 (п`яти) банківських днів після підписання сторонами акта виконаних робіт. Оплата проводиться згідно рахунків-фактур.

Позивач виставив відповідачу рахунок від 26.09.2018 № 54 на суму 1 200 000,00 грн. (перший платіж авансу), який відповідачем було оплачено платіжними дорученнями від 26.09.2018 та від 27.09.2018 у розмірах 700 000,00 грн. та 500 000,00 грн. відповідно.

Таким чином, у відповідності до умов Договору (із змінами) позивач виставив відповідачу рахунок від 07.02.2019 № 07 на суму 64 065,65 грн. та від 11.02.2019 № 8 на суму 384 393,89 грн., які відповідачем були оплачені повністю у загальному розмірі 448 459,54 грн. за платіжним дорученням від 15.02.2019.

Враховуючи умови договору з врахуванням укладених сторонами змін, графік виконання грошових зобов`язань відповідачем за договором підряду виглядає наступним чином:

до 27.09.2018 мало бути сплачено 1 200 000,00 грн. (аванс, пункт 4.1 договору, рахунок №54 від 26.09.2018);

до 07.02.2019 - 241 477,08 грн. (остаточний розрахунок по Акту №1 за січень 2019 на суму 1 441 477,08 грн. мінус аванс, протягом 5 банківських днів після підписання Акту, пункт 4.2 договору,

до 08.02.2019 - 64065,65 грн. (перший платіж згідно пункту 2.1 Додаткової угоди від 07.02.2019, рахунок №7 від 07.02.2019),

до 14.02.2019 - 384 393,89 грн. (другий платіж згідно пункту 2.2 Додаткової угоди №2 від 07.02.2019, протягом 7 календарних днів після підписання додаткової угоди, рахунок №8 від 11.02.2018),

до 08.05.2019 - 80 082,06 грн. (остаточний розрахунок по Акту №2 за квітень 2019 на суму 80 082,06 грн., протягом 5 банківських днів після підписання Акту, пункт 4.2 договору, рахунок №35 від 15.04.2019)

до 08.05.2019 - 160 164,12 грн. (остаточний розрахунок по Акту №1-1 за квітень 2019 на суму 608623,66 грн., пункт 2.3 Додаткової угоди №2 від 07.02.2019, протягом 5 банківських днів після підписання Акту, рахунок №36 від 15.04.2019),

а всього в сумі 2 130 182,80 грн. (відповідно до вартості робіт, згідно підписаних сторонами актів).

Відтак, відповідачем прийнято робіт на суму 2 130 182,80 грн. (Акт №1 за січень 2019 - 1 441 477,08 грн., Акт №2 за квітень 2019 80 082,06 грн., Акт №101 за квітень 2019 - 608 623,66 грн.). Відповідачем фактично сплачено 1 648 459,54 грн. (26.09.18 - 700 000,00 грн., 27.09.2018 - 500 000,00 грн., 15 02.2019 - 448 459,54 грн.)

Враховуючи наведене, суд встановив, що вартість виконаних, але не оплачених відповідачем робіт, строк оплати яких є таким, що настав, становить 481 723,26 грн. (2 130 182,80 грн. (вартість виконаних робіт згідно підписаних Актів) - 1 648 459,54 грн.).

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною 2 статті 614 Цивільного кодексу України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Відповідач належних та допустимих доказів оплати заборгованості за виконані роботи згідно Договору (із змінами) у розмірі більшому, ніж доводить суду позивач, не подав, а відтак доводи позивача не спростував.

Позивачем заявлено до стягнення 418 723,26 грн. основного боргу, суд, ухвалюючи рішення, не може виходити у рішенні за межі позовних вимог (ч. 2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України), відтак, вимога позивача про стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 418 723,26 грн. є обґрунтованою, матеріалами справи підтверджується і належить до задоволення у заявленому позивачем розмірі.

У зв`язку з простроченням грошового зобов`язання позивач також просить суд стягнути з відповідача згідно ст. 625 Цивільного кодексу України 3% річних у сумі 15 418,00 грн. за період з 23.04.2019 по 14.07.2020 та інфляційні втрати у сумі 10 091,41 грн. за період з травня 2019 року по червень 2020 року.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Формулювання статті 625 Цивільного кодексу України, коли нарахування процентів тісно пов`язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому 3 % річних не є неустойкою у розумінні положень ст. 549 Цивільного кодексу України і ст. 230 Господарського кодексу України.

Отже, за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

За таких обставин, вірно визначивши строк виконання зобов`язання та встановивши дату початку прострочення, здійснивши перевірку розрахунку 3% річних (не виходячи при цьому за межі заявленого позивачем періоду, суд встановив, що вірно розрахований розмір належних до стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних становить 17 440,43 грн. Суд при ухваленні рішення не може виходити у рішенні за межі позовних вимог (ч. 2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України), відтак вимогу про стягнення з відповідача 3% річних слід задовольнити повністю у заявленому розмірі 15 418,00 грн.

Також, здійснивши перевірку розрахунку інфляційних втрат суд встановив, що вірно розрахований розмір інфляційних втрат належних до стягнення з відповідача на користь позивача за період травень 2019 - червень 2020 складає 12 596,38 грн. Суд при ухваленні рішення не може виходити у рішенні за межі позовних вимог (ч. 2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України), відтак вимогу про стягнення з відповідача інфляційних втрат слід задовольнити повністю у заявленому розмірі 10 091,41 грн.

Щодо вимоги позивача про стягнення пені у сумі 71 871,22 грн. за період з 23.04.2019 по 14.07.2020 суд зазначає таке.

Пунктом 6.3 Договору визначено, що у випадку прострочення оплати в узгоджені терміни, замовник платить пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період, за який нараховується пеня, за кожен день такого прострочення.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов`язання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій неустойка, штраф, пеня. При цьому, порядок нарахування та розмір санкцій, які можуть бути встановлені договором, встановлені ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України: у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання, в певній визначеній грошовій сумі; у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів.

Зазначене кореспондується з положеннями статті 549 Цивільного кодексу України, відповідно до яких неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, при цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Тому, період обчислення пені починається з наступного дня після дати, в якій зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором.

Інше договором не встановлено.

Згідно з частиною 3 статті 254 Цивільного кодексу України строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку, отже нарахування пені має здійснюватись з наступного дня після спливу строку виконання грошового зобов`язання та припинитися або в переддень виконання грошового зобов`язання (оскільки день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення пені) або у відповідне число через шість місяців після дати початку нарахування пені.

За таких обставин, здійснивши власний розрахунок пені за вірно визначений період шість місяців з 23.04.2019 по 23.10.2019, суд встановив, що з відповідача на користь позивача належить до стягнення пеня в сумі 79 414,64 грн. Суд при ухваленні рішення не може виходити у рішенні за межі позовних вимог (ч. 2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України), відтак вимогу про стягнення з відповідача пені слід задовольнити повністю у заявленому розмірі 71871,22 грн.

За таких обставин, повно та ґрунтовно дослідивши матеріали справи, перевіривши на відповідність закону та дійсним обставинам справи розрахунки заборгованості, надані позивачем, суд задовольняє позов приватного підприємства Рембудплюс повністю, ухвалює рішення про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю ТБС-РУФ 418 723,26 грн. основного боргу, 71 871,22 грн. пені, 15 418,00 грн. 3% річних, 10 091,41 грн. інфляційних втрат.

Згідно зі статтею 129 Господарського процесуального кодексу України суд покладає на відповідача відшкодування позивачу витрат по сплаті розміру судового збору, а саме у розмірі 7 741,56 грн.

Позивач також просить суд віднести до судових витрат та стягнути з відповідача 10 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу. Щодо зазначених вимог суд зазначає таке.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

У разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суд може, за клопотанням іншої сторони , зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу адвоката суд має виходити також з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі Схід/Захід Альянс Лімітед проти України (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу позивач подав копії:

- договору від 10.03.2020 № 1/10-03/2020 про надання правової допомоги, укладеного між ПП Рембудплюс та адвокатським об`єднанням Право-Лекс , за умовами якого клієнт доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання надати правничу допомогу клієнту, а саме підготувати позовну заяву про стягнення грошових коштів з ТОВ ТБС-РУФ , здійснити розрахунок заборгованості з урахуванням індексу інфляції, 3% річних та пені, здійснювати представництво клієнта у господарському суді Київської області;

- акта приймання-передачі від 08.09.2020 до договору № 1/10-03/2020 про надання правничої допомоги, відповідно до якого клієнт отримав, а виконавець надав наступні послуги по договору про надання правничої допомоги, а саме: консультація - 1 000,00 грн., вивчення документів клієнта - 1 000,00 грн., аналіз судової практики - 1 000,00 грн., складання позовної заяви - 4 000,00 грн., представництво у суді першої інстанції - 3 000,00 грн.;

- платіжного доручення від 16.03.2020 № ПН1071859 про сплату 10 000,00 грн. на рахунок адвокатського об`єднання Право-Лекс з призначенням платежу: оплата по договору про надання правничої допомоги № 1/10-03/2020 від 10.03.2020р. ;

- ордера від 28.07.2020 серії ПТ № 2 на надання правової допомоги;

- свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 26.04.2007 № 517, виданого Голобородько О.П.

Вказані матеріали є належними доказами того, що позивачу надано професійну правничу допомогу у даній справі адвокатом Голобородьком О.П. згідно укладеного договору про надання правової допомоги. Позивач прийняв послуги адвоката та оплатив їх вартість - 10 0000,00 грн. Відповідач в порядку, визначеному ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України не подав суду клопотання про їх зменшення та не обґрунтував їх не співмірність.

З огляду на викладене, суд відносить до судових витрат по справі витрати позивача на професійну правничу допомогу в сумі 10 000,00 грн. та покладає їх відшкодування на відповідача.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 73-92, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов приватного підприємства Рембудплюс задовольнити повністю .

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю ТБС-РУФ (07044, Київська обл., Поліський р-н, с. Вовчків, вул. Жовтнева, буд. 35, код ЄДРПОУ 38016001)

на користь приватного підприємства Рембудплюс (39600, Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Першотравнева, буд. 2-В, ідентифікаційний код 37895569)

418 723,26 грн. (чотириста вісімнадцять тисяч сімсот двадцять три гривні двадцять шість копійок) основного боргу,

71 871,22 грн. (сімдесят одна тисяча вісімсот сімдесят одна гривня двадцять дві копійки) пені,

15 418,00 грн. (п`ятнадцять тисяч чотириста вісімнадцять гривень нуль копійок) 3% річних,

10 091,41 грн. (десять тисяч дев`яносто одна гривня сорок одна копійка) інфляційних втрат,

7 741,57 грн. (сім тисяч сімсот сорок одна гривня п`ятдесят сім копійок) судового збору,

10 000,00 грн. (десять тисяч гривень нуль копійок) витрат на правничу допомогу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення підписано 18.01.2021.

Суддя О.В. Конюх