Рішення

від 18.01.2021 по справі 904/5110/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" січня 2021 р. м. Київ Справа № 904/5110/20

Суддя Конюх О.В., при секретарі судового засідання Манілець А.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом фізичної особи - підприємця Кіт Петра Миколайовича , м. Київ,

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю Алюміній-Стиль ,

м. Ірпінь Київської області,

про стягнення 76 267,46 грн.,

без виклику представників

СУТЬ СПОРУ:

позивач - фізична особа - підприємець Кіт Петро Миколайович, м. Київ (далі по тексту - ФОП Кіт П.М.), звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом від 14.09.2020 до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю Алюміній-Стиль , м. Ірпінь Київської області (далі по тексту - ТОВ Алюміній-Стиль ), в якому просить суд стягнути з відповідача суму боргу за договором підряду від 29.10.2019 № 29/10-19 у розмірі 76 267,46 грн. та 2 102,00 грн. судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за Договором підряду від 29.10.2019 № 29/10-19 в частині своєчасного виконання будівельних робіт у приміщенні за адресою: м. Київ, просп. Перемоги, буд. 131-А, нежитлове приміщення 136. Позивач твердить, що сплатив відповідачу аванс у розмірі 76 267,46 грн., проте будівельні роботи виконані не були, відтак, позивач просить суд стягнути з відповідача аванс у зазначеній сумі.

Відповідно до частини 2 статті 27 Господарського процесуального кодексу України для визначення підсудності відповідно до цього кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 22.09.2020 № 904/5110/20 постановлено позовну заяву та додані до неї документи передати за встановленою підсудністю до господарського суду Київської області.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду позовної заяви було визначено суддю Конюх О.В.

Ухвалою господарського суду Київської області від 16.10.2020 позовну заяву ФОП Кіт П.М. залишено без руху та встановлено заявнику строк для усунення недоліків позовної заяви.

16.11.2020 представник позивача з метою усунення недоліків позовної заяви звернувся до господарського суду Київської області з заявою від 13.11.2020 з додатковими доказами та документами.

Ухвалою господарського суду Київської області від 18.11.2020 позовну заяву ФОП Кіт П.М. прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 904/5110/20, постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (без виклику учасників справи).

Копія ухвали господарського суду про відкриття провадження у справі направлялась у паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням на адресу ТОВ Алюміній-Стиль , вказану у позовній заяві, яка відповідає адресі місцезнаходження згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а саме: 08200, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Стельмаха, буд. 9. Однак, зазначене поштове відправлення не було вручено адресатові та повернуто підприємством зв`язку на адресу суду із зазначенням причини повернення: адресат відсутній за вказаною адресою .

Відповідно до частини 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали у порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Згідно з пунктом 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками адресат вибув , адресат відсутній і т.п. з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій (висновок зазначено у постанові Верховного Суду від 07.06.2019 у справі № 910/17797/17).

Місцезнаходження юридичної особи при здійсненні державної реєстрації, відповідно до Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань вноситься до відомостей про цю юридичну особу. За змістом частини 4 ст. 17 вказаного Закону, державній реєстрації підлягають зміни до відомостей про юридичну особу, що містяться у Єдиному державному реєстрі, тобто і зміна місцезнаходження, про що юридична особа має звернутись із відповідною заявою. Не вживши заходів для внесення до Єдиного державного реєстру відомостей про зміну свого місцезнаходження (в разі такої зміни), юридична особа повинна передбачати або свідомо допускати можливість настання певних негативних ризиків (зокрема щодо неотримання поштової кореспонденції).

Суд враховує позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 23.04.2018 у справі № 916/3188/16, відповідно до якої сам лише факт не отримання стороною справи кореспонденції, якою суд, з дотриманням вимог процесуального закону, надсилав копії судових рішень за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною неявки в судові засідання, оскільки зумовлений не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

У відповідності до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Згідно з частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Розглянувши позов ФОП Кіт П.М. до ТОВ Алюміній-Стиль про стягнення 76 267,46 грн., всебічно та повно вивчивши зібрані у справі докази, господарський суд

УСТАНОВИВ:

відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема з правочинів.

Майново-господарські зобов`язання між суб`єктами господарювання виникають на підставі договорів (ст. 179 Господарського кодексу України) і сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору (ст. 627 Цивільного кодексу України).

29.10.2019 між ТОВ Алюміній-Стиль (підрядник) та ФОП Кіт П.М. (замовник) укладено Договір підряду № 29/10-19 (далі - Договір), за умовами якого підрядник зобов`язується у встановлений даним Договором термін, у приміщенні за адресою: м. Київ, просп. Перемоги, буд. 131-А, нежитлове приміщення 136, виконати будівельні роботи, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконані роботи.

За умовами цього Договору:

- характер робіт, що виконуються підрядником за даним Договором, зазначається у кошторисі (додаток № 1, який є невід`ємною частиною даного Договору) (п. 2.1. Договору);

- підрядник зобов`язується виконати роботи протягом 45 календарних днів з дня отримання авансового платежу за матеріали в розмірі 100% від замовника та в строки, що зазначені в п. 4.4.1. даного Договору (п. 2.2. Договору);

- підрядник зобов`язується виконати роботи відповідно до умов даного Договору та кошторисної документації (п. 3.1. Договору);

- вартість робіт визначається на основі кошторисних розрахунків, складає 143 544,98 грн., у т.ч. ПДВ 23 924,16 грн., та включає всі витрати підрядника, необхідні для виконання робіт (п. 4.1. Договору);

- порядок розрахунків: авансовий платіж за матеріали в розмірі 76 267,46 грн., у т.ч. ПДВ 12 711,24 грн., замовник перераховує на рахунок підрядника протягом 5 банківських днів з моменту отримання рахунку від підрядника (п. 4.4.1. Договору); розрахунок за виконані роботи в розмірі 40% від вартості всіх виконаних робіт 26 911,01 грн., у т.ч. ПДВ 4 485,17 грн. (п. 4.4.2. Договору); остаточні розрахунки за виконані роботи замовник здійснює рівними частинами по 20% протягом 10 календарних днів з моменту підписання Договору (п. 4.4.3. Договору);

- приймання робіт здійснюється замовником протягом 3 календарних днів з моменту одержання ним повідомлення підрядника про готовність робіт до здачі (п.5.1. Договору);

- здача-приймання робіт оформляється сторонами шляхом підписання акту здачі-приймання виконаних робіт. У випадку виявлення недоліків у виконаних роботах сторони складають та підписують дефектний акт, у якому вказуються всі виявлені недоліки. Підрядник зобов`язується усунути виявлені недоліки протягом 5 календарних днів з моменту підписання вищезазначеного дефектного акта. Тільки після усунення всіх недоліків, зазначених у дефектному акті, замовник підписує акт здачі-приймання виконаних робіт (п. 5.2. Договору);

- у випадку прострочення підрядником термінів виконання робіт, підрядник сплачує замовнику пеню в розмірі 0,5% від вартості робіт за кожний день прострочення (п. 7.2. Договору);

Згідно з частиною 1 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до частини 2 статті 854 Цивільного кодексу України підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

На виконання умов Договору позивач здійснив авансовий платіж на загальну суму 76 267,46 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 05.11.2019 № 73 на відповідну суму.

Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту (ст. 846 Цивільного кодексу України).

За умовами пункту 2.4. Договору підрядник зобов`язується виконати роботи протягом 45 календарних днів з дня отримання авансового платежу за матеріали в розмірі 100% від замовника.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 Цивільного кодексу України).

Як стверджує позивач, відповідач не приступив до виконання робіт та не надав ані повідомлення про готовність робіт до здачі, ані акту здачі-приймання виконаних робіт, тому керуючись ч. 2 ст. 849 Цивільного кодексу України 27.12.2019 позивач звернувся до відповідача - ТОВ Алюміній-Стиль з листом-вимогою від 27.12.2019 № 15 про припинення дії договору та повернення авансового платежу. Вказана вимога-повідомлення була надіслана на ім`я директора відповідача Капелюшної Оксани Михайлівни, зареєстрованої за адресою: Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Бєлградська, буд. 159, яка міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Також вказана адреса зазначена у розділі 12 Договору підряду №29/10-19 від 29.10.2019 як адреса підрядника ТОВ Алюміній-Стиль .

Згідно з частиною 1 статті 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (постанова Верховного Суду України від 11.10.2017 № 6-1449цс17).

Отже, за змістом наведених норм розірвання господарського договору може бути вчинено як за згодою сторін, так і у разі односторонньої відмови від нього. За загальним правилом розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, однак окремі договірні відносини допускають можливість одностороннього розірвання договору. Повноваження сторони на одностороннє розірвання договору можуть бути передбачені законом або безпосередньо в договорі та можуть як ставитись в залежність від вчинення/не вчинення сторонами договору певних дій, так і без будь-яких додаткових умов (безумовне право сторони на відмову від договору).

Одностороння відмова від договору не потребує узгодження, оскільки самостійний юридичний факт зумовлює його розірвання. У випадках, коли право на односторонню відмову у сторони відсутнє, намір розірвати договір може бути реалізований лише за погодженням з іншою стороною, оскільки одностороннє розірвання договору не допускається, а в разі недосягнення сторонами домовленості щодо розірвання договору - за судовим рішенням на вимогу однієї із сторін.

Частиною 2 статті 849 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Таким чином, у разі порушення підрядником строку виконання робіт законом надано право замовнику відмовитися в односторонньому порядку від договору у будь-який час до закінчення роботи, і встановлене цією нормою право не може бути обмежене.

Доказів виконання робіт у строки, встановлені договором, відповідачем не надано, а, отже, відповідачем порушено строки виконання робіт за договором, у зв`язку з чим, позивач правомірно відмовився від договору на підставі ч. 2 ст. 849 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини 2 статті 653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються.

Таким чином, оскільки позивач на підставі ч. 2 ст. 849 Цивільного кодексу України відмовився від договору, надіславши відповідачу повідомлення-вимогу про відмову від договору, і така одностороння відмова від договору не потребує узгодження з підрядником, то договір є розірваним.

У випадку невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося, аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.02.2018 у справі № 910/12382/17).

Таким чином, суд вважає за можливе застосувати до спірних правовідносин положення ч. 2 ст. 849 Цивільного кодексу України у сукупності з приписами статті 1212 Цивільного кодексу України. (аналогічна правова позиція викладена у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.03.2020 у справі № 910/2051/19).

Згідно з частинами 1 та 2 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Суд відзначає, що у разі припинення зобов`язань сторін за договором, позивач має право розраховувати на стягнення з відповідача сплаченого йому авансу на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України, оскільки її положення застосовуються також при поверненні виконаного однією із сторін у зобов`язанні у разі, коли підстава, на якій воно було набуте, відпала, тобто у разі, коли договір є припиненим.

Згідно з принципом jura novit curia (суд знає закони) неправильна юридична кваліфікація позивачем і відповідачами спірних правовідносин не звільняє суд від обов`язку застосовувати для вирішення спору належні приписи юридичних норм, про що зазначено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.06.2019 у справі №487/10128/14-ц.

Отже, з огляду на припинення Договору внаслідок односторонньої відмови, а також враховуючи, що матеріали справи не містять доказів придбання відповідачем відповідних матеріальних ресурсів, які б підтверджували використання суми авансового платежу чи його повернення, вимога про стягнення грошових коштів у розмірі 76 267,46 грн., сплачених в якості авансу, є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

У зв`язку із задоволенням позову, згідно зі статтею 129 Господарського процесуального кодексу України суд покладає на відповідача відшкодування позивачу витрат по сплаті розміру судового збору у розмірі 2 102,00 грн.

Виходячи із ціни заявленого позову 76267,46 грн., позивач мав сплатити судовий збір в розмірі 2102,00 грн. (один розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня року, у якому позовнві заява була подана до суду). Як вбачається з матеріалів справи, за подання позовної заяви позивач сплатив судовий збір у розмірі 2 197,00 грн., що підтверджується доданою до позову копією платіжного доручення від 09.09.2020 № 178 на відповідну суму. Факт надходження судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України підтверджено відповідною випискою про зарахування коштів.

Згідно до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України Про судовий збір сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зокрема внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

З огляду на викладене, позивач не позбавлений права вирішити питання повернення зайве сплаченого судового збору в сумі 95,00 грн. шляхом звернення до суду з відповідним клопотанням.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 73-92, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов фізичної особи - підприємця Кіт Петра Миколайовича задовольнити повністю .

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Алюміній-Стиль (08200, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Стельмаха, буд. 9, ідентифікаційний код 37477888)

на користь фізичної особи - підприємця Кіт Петра Миколайовича ( АДРЕСА_1 , індивідуальний податковий номер НОМЕР_1 )

76 267,46 грн. (сімдесят шість тисяч двісті шістдесят сім гривень сорок шість копійок) основного боргу,

2 102,00 грн. (дві тисячі сто дві гривні нуль копійок) судового збору .

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення підписано 18.01.2021.

Суддя О.В. Конюх