Ухвала

від 18.01.2021 по справі 910/18170/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел./факс (057)702-10-79, inbox@lg.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

18 січня 2021 року м. Харків Справа № 910/18170/20

Провадження № 3/913/692/20

Господарський суд Луганської області у складі судді Секірського А.В., розглянувши матеріали позовної заяви

Державного підприємства "Завод 410 ЦА", м. Київ

до 1.Товариства з обмеженою відповідальністю "Листехпоставка" , м. Лисичанськ Луганської області

2.Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрроскабель" , м. Лисичанськ Луганської області

про визнання недійсними договорів про відступлення права вимоги

в с т а н о в и в:

Державне підприємство "Завод 410 ЦА" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Листехпоставка" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрроскабель" про визнання недійсними договорів про відступлення права вимоги від 16.07.2020 № 16/07-1 та № 16/07-2.

На обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 16.07.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Листехпоставка" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрроскабель" укладено договори про відступлення права вимоги № 16/07-1 та № 16/07-2, за якими Товариству з обмеженою відповідальністю "Укрроскабель" передано право вимоги за договорами від 02.10.2017 № УМТЗ-17-219/2 та від 13.12.2018 № УМТЗ-18-444/3, укладеними між Товариством з обмеженою відповідальністю "Листехпоставка" та Державним підприємством "Завод 410 ЦА". Проте, на думку позивача, передача боргу Товариству з обмеженою відповідальністю "Укрроскабель" свідчить про зміну умов договорів № УМТЗ-17-219/2 та № УМТЗ-18-444/3 в односторонньому порядку у спосіб, який не передбачено а ні умовами вказаних договорів, а ні приписами чинного законодавства України. Крім того, в договорах № УМТЗ-17-219/2 та № УМТЗ-18-444/3 є чітка вказівка про неможливість заміни кредитора без письмової згоди іншої сторони, що свідчить про порушення ст. 516 ЦК України з боку І відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Листехпоставка". Також позивач зазначає, що у спірних договорах відсутня інформація та документи, що підтверджують факт переходу до нового кредитора прав вимоги в рамках договорів № УМТЗ-17-219/2 та № УМТЗ-18-444/3, що свідчить про відсутність факту реальності спірних договорів. Враховуючи викладене, договори про відступлення права вимоги не відповідають вимогам законодавства, а саме - ст.ст. 513, 514, 516, 517, 525, 526, 640 ЦК України, що свідчить про їх недійсність на підставі ч. 1 ст. 203, ст. 215 ЦК України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.11.2020 вказану позовну заяву передано за територіальною підсудністю до Господарського суду Луганської області.

21.12.2020 матеріали справи № 910/18170/20 надійшли до Господарського суду Луганської області.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.12.2020 позовну заяву передано на розгляд судді Секірському А.В.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 28.12.2020 позовну заяву залишено без руху та встановлено Державному підприємству "Завод 410 ЦА" протягом 10 днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки позовної заяви та подати до суду заяву про усунення недоліків з доказами сплати судового збору в розмірі 2 102 грн 00 коп.

Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 6102254054975 ухвала суду від 28.12.2020 отримана позивачем 31.12.2020.

За змістом частин 1 та 4 ст. 116 ГПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Отже, встановлений позивачу судом 10-денний строк для усунення недоліків сплинув - 11.01.2021.

06.01.2021 Державне підприємство "Завод 410 ЦА" на виконання вимог ухвали суду від 28.12.2020 надіслало заяву про усунення недоліків від 06.01.2021 № 8.2-34, до якої додано платіжне доручення від 05.01.2021 № 27 про сплату судового збору в розмірі 2102 грн 00 коп. Вказана заява підписана заступником генерального директора з правових питань ОСОБА_1., як представником Державного підприємства "Завод 410 ЦА" на підставі довіреності від 10.06.2020, виданої генеральним директором ОСОБА_2

Відносно вказаної заяви суд зазначає наступне.

За приписами ч. 3 ст. 169 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом.

Загальні вимоги щодо форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення містяться у ст. 170 ГПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 ГПК України письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.

Частиною 1 ст. 56 ГПК України передбачено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Згідно з ч. 3 ст. 56 ГПК України юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

В ч. 1 ст. 58 ГПК України передбачено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Отже, наведені вище положення законодавства передбачають можливість здійснення процесуального представництва юридичної особи, як в порядку самопредставництва, так й іншими особами, як представниками юридичної особи.

Самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення.

У порядку самопредставництва юридичну особу може представляти за посадою її керівник або інші особи, повноваження яких підтверджуються відповідно до ч. 3 ст. 56 ГПК України.

Аналіз наведених вище законодавчих положень дає підстави для висновку, що визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності).

Викладене відповідає висновкам Верховного Суду, наведеним у постанові від 17.06.2020 у справі № 922/2246/19, які в силу положень ч. 4 ст. 236 ГПК України враховуються при виборі і застосуванні норм права.

Судом встановлено, що подана заява про усунення недоліків від 06.01.2021 № 8.2-34 від імені Державного підприємства "Завод 410 ЦА" підписана заступником генерального директора з правових питань ОСОБА_1. На підтвердження повноважень поіменованої особи до заяви додана копія довіреності від 10.06.2020, видана генеральним директором Державного підприємства "Завод 410 ЦА" ОСОБА_2

Проте, вказана копія довіреності, яка додана до заяви на підтвердження наявності у ОСОБА_1 повноважень представляти інтереси Державного підприємства "Завод 410 ЦА" в судах, не містить інформації про те, що поіменована особа наділена повноваженнями на самопредставництво у розумінні ч. 3 ст. 56 ГПК України.

Крім того, довіреність, за відсутності доказів, передбачених ч. 3 ст. 56 ГПК України (закону, статуту, положення, трудового договору, контракту тощо), не є доказом того, що відповідна особа уповноважена діяти від імені підприємства в порядку самопредставництва.

Суд звертає увагу, що з метою забезпечення державних органів достовірною інформацією створено Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі за текстом - Єдиний державний реєстр, Реєстр) (ч. 1 ст. 7 Закону України від 15.05.2003 № 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань").

Обов`язковому відображенню (реєстрації) в Єдиному державному реєстрі, серед інших перелічених у цій статті відомостей, належать: відомості щодо керівників державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб та осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (ч. 3 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань").

Статус документів та відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру, закріплений ст. 10 вказаного Закону, яка, зокрема, визначає, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Отже, відсутність відповідного запису у реєстрі є належним і достатнім (достовірним) підтвердженням відсутності таких відомостей (інформації) для будь-якого державного органу, яким є і суд.

Вказана позиція підтверджена висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 23.11.2020 у справі № 908/592/19.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру на запит Господарського суду Луганської області за пошуком по ідентифікаційному коду Державного підприємства "Завод 410 ЦА" - 01128297 станом на 06.01.2021, тобто на дату подачі заяви про усунення недоліків поданого позову, керівником вищевказаної юридичної особи був ОСОБА_2, водночас відомості щодо підписанта заяви ОСОБА_1 в такому Реєстрі відсутні.

Згідно з ч. 2 ст. 58 ГПК України при розгляді справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених статтею 59 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В даній справі заявлені вимоги про визнання недійсними договорів про відступлення права вимоги. Отже, справа не є малозначною.

Водночас, повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (ч. 4 ст. 60 ГП України).

Судом встановлено, що заява про усунення недоліків Державного підприємства "Завод 410 ЦА" підписана її представником ОСОБА_1., який діяв на підставі довіреності без надання доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 має статус адвоката.

Таким чином, оскільки до заяви про усунення недоліків не додано доказів на підтвердження того, що заступник генерального директора з правових питань ОСОБА_1 у даній справі має право відповідно до закону представляти Державне підприємство "Завод 410 ЦА" у якості представника за довіреністю як адвокат або в порядку самопредставництва, відсутні підстави вважати, що заяву про усунення недоліків підписано особою, яка має право її підписувати.

Отже, заява про усунення недоліків, яка підписана заступником генерального директора з правових питань ОСОБА_1. підлягає поверненню, оскільки за змістом ч. 4 ст. 170 ГПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Частиною 4 ст. 174 ГПК України передбачено, що якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Відповідно до частин 6, 7 ст. 174 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено. Копія позовної заяви залишається в суді.

Державним підприємством "Завод 410 ЦА" не усунуто недоліків у встановлений судом строк, з огляду на що позовна заява вважається неподаною і підлягає поверненню.

Суд роз`яснює, що згідно з ч. 8 ст. 174 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 169, 170, 174, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

1.Позовну заяву від 11.11.2020 № 8.1-2468 разом з доданими до неї документами, а також заяву про усунення недоліків від 06.01.2021 № 8.2-34 і додані до неї документи повернути Державному підприємству "Завод 410 ЦА".

Додаток: (тільки заявнику) - позовна заява від 11.11.2020 № 8.1-2468 на "6" аркушах з додатками на "29" аркушах, у тому числі платіжне доручення від 04.11.2020 № 1479 про сплату судового збору в сумі 2 102 грн 00 коп., заява про усунення недоліків від 06.01.2021 № 8.2-34 на "2" аркушах з додатками на "2" аркушах, у тому числі: платіжне доручення 05.01.2021 № 27 про сплату судового збору в сумі 2102 грн 00 коп., всього на "39" аркушах.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання 18.01.2021 та може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду у строки, передбачені ст. 256 ГПК України, та порядку, визначеному п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Суддя А.В. Секірський