Рішення

від 18.01.2021 по справі 200/12049/20-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 січня 2021 р. Справа№200/12049/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Смагар С.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕХНО-ДАЙДЖЕСТ (код ЄДРПОУ 43101989, 87506, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Аеродромна, 7)

до Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області (код ЄДРПОУ 43142826, 87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська 59)

про визнання протиправним та скасування рішення від 22 липня 2020 року № 22668, зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ТЕХНО-ДАЙДЖЕСТ звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Донецькій області від 22 липня 2020 року № 22668 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, зобов`язання відповідача виключити позивача з переліку ризиковості платників податків.

Ухвалою від 23 грудня 2020 року суд прийняв до розгляду позовну заяву, відкрив провадження в адміністративній справі № 200/12049/20-а за правилами спрощеного позовного провадження.

За правилами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що не погоджується з рішенням відповідача про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника, вважає його необґрунтованим та протиправним, таким, що не базуються на нормах чинного законодавства України та фактичних обставинах справи, складеними Відповідачем з перевищенням повноважень, наданих йому статтями 19-1, 20 Податкового кодексу України.

Відповідач проти позовних вимог заперечує в повному обсязі, зазначає, що в ході обговорення 22 липня 2020 року питання включення позивача до Переліку платників податку, що відповідають критеріям ризиковості платника податку на додану вартість, на засіданні комісії Головного управління ДПС у Донецькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, було з`ясовано, що позивач відповідає пункту 8 наведених у додатку 1 до Порядку № 1165 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість. Висновки про відповідність позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку зроблені на підставі розгляду на засіданні комісії ГУ ДПС Інформаційно-аналітичної довідки Маріупольського управління ГУ ДПС у Донецькій області щодо виявлення суб`єкта господарювання, який відповідає критеріям ризиковості платника податку на додану вартість ТОВ ТЕХНО-ДАЙДЖЕСТ .

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.

Товариство з обмеженою відповідальністю ТЕХНО-ДАЙДЖЕСТ , зареєстроване як юридична особа, включене до ЄДРПОУ за номером 43101989, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, перебуває на податковому обліку у Головному ДФС у Донецькій області, Маріупольське управління.

Висновки про відповідність ТОВ ТЕХНО-ДАЙДЖЕСТ пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку зроблені на підставі розгляду на засіданні комісії ГУ ДПС інформаційно-аналітичної довідки Маріупольського управління ГУ ДПС у Донецькій області щодо виявлення суб`єкта господарювання, який відповідає критеріям ризиковості платника податку на додану вартість ТОВ ТЕХНО-ДАЙДЖЕСТ .

Згідно зазначеної інформаційно-аналітичної довідки, комісією ГУ ДПС було визнано ТОВ ТЕХНО-ДАЙДЖЕСТ таким, що відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості з описом: у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладиій/розрахунку коригування .

У зазначеній довідці розкрито зміст ризикової операції, що відтворює сутність її ризиковості: Згідно даних ЄРПН ТОВ ТЕХНО-ДАЙДЖЕСТ у липні 2020 придбав з`єднувальний палець, Стартовий комплект до принтера КЕОО КО-МРТ80, Системна плата КЕОО АКМ С07 2517, Блок шестерні до принтера КЕОО, Фіброгейн вогнезахисна суміш в мішках, Феникс СТС вогнезахисний склад в відрах, Суміш для вогнезахисного покриття Ендотерм 400202 , Колесо робоче МК 1234.00.002, Кільце ф 150x20, Прокладка ф 225x190, Кільце ф 120x10. Прокладка ф 218x0.5, Стакан НКМ 8.00.024, Втулка ф 189x50, Прокладка 915x890, Наплавочний матеріал, Бітумна емульсія ЕКШ-60, Соляна кислота 12%. Бітум дорожній марки 70/100, Олива гідравлічна МГЕ у ТОВ ЮНІФУД (32765978). Походження реалізованих товарів та послуг встановити не вдалось.

Згідно рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника ТОВ ЮНІФУД відповідає критеріям ризиковості платника ПДВ згідно з пунктом 8 критеріїв ризиковості додатку 1 до Порядку №1165.

Інше: за даними системи електронного адміністрування станом на поточну дату сума ліміту становить 2 711 489,45 грн. (дата останньої операції 21.07.2020р.). Сплата до бюджету ПДВ за 2020 рік - 0 грн.

За результатами перевірки відповідності ТОВ ТЕХНО-ДАЙДЖЕСТ критеріям ризиковості, Маріупольським управлінням ГУ ДПС в інформаційно-аналітичній довідці від 22.07.2020р. зроблено висновок, що ТОВ ТЕХНО-ДАЙДЖЕСТ відповідає критеріям ризиковості платника ПДВ згідно з пунктом 8 критеріїв ризиковості додатку 1 до Порядку зупинення №1165. Підставою такого висновку є: Невстановлене джерело походження товару .

Отже, за результатами обговорення шляхом відкритого голосування комісією ГУ ДПС

22.07.2020 остаточно визначено, що ТОВ ТЕХНО-ДАЙДЖЕСТ відповідає Критеріям ризиковості платника податку та підлягає внесенню до Переліку платників податку, що відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Прийняте комісією ГУ ДПС рішення про внесення ТОВ ТЕХНО-ДАЙДЖЕСТ до Переліку ризикових суб`єктів господарювання відображено у складеному комісією ГУ ДПС протоколі від 22 липня 2020 року № 116.

Відповідно до підпункту 20.1.45 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (далі - ПК України, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

Положеннями пункту 61.1 статті 61 ПК України визначено, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 ПК України).

Водночас згідно з пунктом 71.1 статті 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Збір податкової інформації та отримання податкової інформації контролюючим органом врегульовано статтями 72, 73 ПК України.

Відповідно до пунктів 74.1, 74.3 статті 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю.

Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами.

Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117 (далі - Порядок №117).

Пунктом 2 Порядку №117 передбачено, що терміни вживаються у такому значенні: моніторинг - сукупність заходів та методів роботи контролюючих органів, що виявляє за результатами проведення аналізу наявної інформації в інформаційних ресурсах ДФС та/або за результатами проведення обробки та аналізу податкової інформації об`єктивні ознаки наявності ризиків порушення норм податкового законодавства;

критерій оцінки ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник моніторингу, що характеризує ризик;

ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складання та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту а / б пункту 185.1 статті 185, підпункту а / б пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 ПК України за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено у такій податковій накладній/розрахунку коригування та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість виконання свого податкового обов`язку.

Відповідно до пунктів 5-7 Порядку №117 податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку. У разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

За правилами пункту 10 Порядку №117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Листом Державної фіскальної служби України від 5 листопада 2018 року №4065/99-99-07-05-04-18 визначені Критерії ризиковості платника податку та Критерії ризиковості здійснення операцій (попередня редакція - лист ДФС України № 959/99-99-07-18 від 21 березня 2018 року).

Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117 (далі - Порядок роботи комісій).

Цей Порядок визначає організаційні та процедурні засади діяльності комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - комісії контролюючих органів), а також права та обов`язки її членів. Комісії контролюючих органів також приймають рішення про врахування або неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість, а комісія центрального рівня розглядає скарги на рішення комісій регіонального рівня, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (пункт 1 вказаного Порядку роботи комісій).

За правилами пунктів 17, 23 Порядку роботи комісій під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення. Протокол підписується головою комісії контролюючого органу (у разі його відсутності - заступником), заступником голови комісії, секретарем комісії та членами комісії, які брали участь у засіданні. Протокол засідання комісії контролюючого органу повинен містити перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.

Контролюючий орган здійснює моніторинг податкових накладних/розрахунків коригування шляхом аналізу наявної податкової інформації, що міститься в інформаційних ресурсах ДФС з метою виявлення ризиків порушення норм податкового законодавства.

Отже, здійснюючи моніторинг, контролюючий орган виявляє ризик порушення норм податкового законодавства, який проявляється у ймовірності складання та надання податкової накладної з порушенням ПК України та неможливості здійснення операцій з постачання товарів/послуг, дані про які зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування та/або ймовірності уникнення платником податку виконання свого податкового обов`язку.

Дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, незалежно від джерела її отримання (чи то отриманої внаслідок проведення податкової перевірки, чи то за результатами засідання Комісії ГУ ДФС), є службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов`язків в порядку, передбаченому ПК України та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання вимог цього Кодексу. Способом здійснення таких дій є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів. Інформація, зібрана відповідно до норм ПК України, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Обов`язковою ознакою дій/бездіяльності/рішень суб`єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб`єктів відповідних правовідносин і мають обов`язковий характер.

Дії контролюючого органу щодо внесення до Інтегрованої системи результатів засідання Комісії (за результатами, якої не приймалось рішення про відмову у реєстрації податкової накладної), рівно як і протокол Комісії, не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовуються для виконання покладених на контролюючі органи, функцій та завдань) з метою здійснення відповідних прав та обов`язків.

Суд при розгляді цієї справи звертає увагу на наявність конкретної і послідовоної практики Верховного Суду в аналогічних справах, а саме у постановах від 20 листопада 2019 року у справі №480/4006/18 та від 3 березня 2020 року у справі №240/3665/19, від 10 липня 2020 року у справі №520/5168/19.

Суд також зауважує, що на користь цієї позиції свідчить зміст положень підпункту 201.16.3 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України в редакції, яка вже не діяла на час спірних правовідносин, проте чітко визначала, що саме рішення про відмову в реєстрації податкової накладної\розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Після внесення змін до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України Законом №2245-VIII законодавець виключив зазначену норму з Кодексу, надавши повноваження Кабінету Міністрів України визначати порядок та підстави реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Кабінет Міністрів України від 21 лютого 2018 року постановою №117 затвердив Порядок розгляду скарг на рішення комісій регіонального рівня, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації. Зміст положень цього Порядку вказує на те, що платник податків має оскаржити в адміністративному або судовому порядку саме рішення комісії контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних з дня набрання таким рішенням чинності.

Суд зазначає, що віднесення Комісією контролюючого органу позивача до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, є передумовою зупинення податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. В подальшому відповідність критеріям ризиковості має бути спростовано платником податків шляхом подання на вимогу податкового органу переліку документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, і лише ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування або ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку або надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства, є підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Отже, законодавством передбачено певний порядок виконання податковими органами своїх функцій щодо податкового контролю, що в правовідносинах, які розглядаються, визначений у формі перевірки наданих платником податків пояснень та документів щодо проведених ним операцій. А тому, саме рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН призведе до певних негативних правових наслідків для платника податків, та, вважаючи рішення контролюючого органу неправомірним, особа може звернутись до суду за захистом прав, (свобод) та інтересів від порушень з боку суб`єкта владних повноважень, і в межах цього спору підставами позову, серед іншого, можуть бути доводи щодо неправомірності дій контролюючого органу по віднесенню платника податків до переліку таких платників податків які відповідають критеріям ризиковості.

Відтак, використання контролюючим органом податкової інформації, наявної в інформаційних системах ДПС або внесення інформації в такі бази за результатами її опрацювання у певних спосіб здійснення податкового контролю, зокрема, віднесення позивача до платників, які відповідають критеріям ризиковості, є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відповідача функцій та завдань, безпосередньо рішення Комісії по віднесенню платника податків до переліку таких платників, які відповідають критеріям ризиковості, без прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань не порушує права та інтереси позивача.

Дії контролюючого органу щодо внесення до Інтегрованої системи результатів засідання Комісії (за результатами, якої не приймалось рішення про відмову у реєстрації податкової накладної) не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовуються для виконання покладених на контролюючі органи, функцій та завдань) з метою здійснення відповідних прав та обов`язків.

Суд зазначає, що в даному випадку внесення контролюючим органом платника податку до переліку ризикових платників податків є лише діяльністю контролюючого органу з виконання своїх повноважень по збиранню та формуванню податкової інформації, яка сама по собі не створює для платника податків жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжує для нього обов`язкових юридичних наслідків. Включення суб`єктом владних повноважень до бази даних певної інформації не створює жодних перешкод для діяльності платника податку.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що протокольне рішення Комісії Головного управління ДПС у Донецькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, про внесення позивача до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, оформлене протоколом від 22 липня 2020 року № 116, не є рішенням (актом) суб`єкта владних повноважень в розумінні пункту 19 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України.

За наведеного, суд доходить до висновку, що внесення до системи АІС Податковий блок податкової інформації щодо відповідності позивача критеріям ризиковості є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відповідача функцій та завдань.

Дана правова позиція узгоджується із позицією, викладеною Верховним Судом у постанові від 17 липня 2020 року по справі № 280/1098/19.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов до висновку щодо відмови у задоволенні позовних вимог позивача. Судові витрати залишаються за позивачем.

Керуючись статтями 2-17, 19-20, 42-47, 55-60, 72-77, 90, 94-99, 122, 124-125, 132, 139, 143, 159-165, 168, 171, 173, 192-196, 224, 225-228, 229-230, 241, 243, 245, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕХНО-ДАЙДЖЕСТ (код ЄДРПОУ 43101989, 87506, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Аеродромна, 7) до Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області (код ЄДРПОУ 43142826, 87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська 59) про визнання протиправним та скасування рішення від 22 липня 2020 року № 22668, зобов`язання вчинити певні дії відмовити повністю.

Рішення ухвалене у нарадчій кімнаті 18 січня 2021 року. Повне судове рішення складено 18 січня 2021 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Смагар