Рішення

від 13.01.2021 по справі 620/5429/20

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 січня 2021 року Чернігів Справа № 620/5429/20

Чернігівський окружний адміністративний суду складі:

головуючого судді Клопота С.Л.,

за участю секретаря Шевченко А.В.,

представника позивача Покотило М.Б.,

представника відповідача Золотаринець В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бонтайер-Україна" до Північної митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень та карток відмови,

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Бонтайер-Україна" звернулось до суду з адміністративним позовом до Північної митниці Держмитслужби та просить:

1. Визнати протиправним та скасувати рішення Північної митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів від № UA102000/2020/000094/2 від 27.08.2020.

2. Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA102030/2020/00128 від 27.08.2020.

3. Визнати протиправним та скасувати рішення Північної митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UA102000/2020/000096/2 від 08.09.2020.

4. Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення винесені безпідставно та не відповідають приписам митного законодавства.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала та просила його задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила відмовити в задоволенні позову, посилаючись на заперечення, які викладені у відзиві на позовну заяву, що приєднаний до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, суд вважає позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

27.08.2020 та 08.09.2020 уповноваженою позивачем на декларування особою (далі - декларант), відповідно до договору від 14.08.2018 №27-МТ, до митниці були подані митні декларації №UA102030/2020/637682 та №UA102030/2020/637961 відповідно. Вказаними деклараціями було задекларовано товар Автошини пневматичні гумові нові для автобусів і вантажних автомобілів .

Поставки вищезазначеного товару здійснювалися на умовах CFR - UA Черноморск в рамках зовнішньоекономічного контракту від 08.11.2017 №08/11/2017, укладеного між ТОВ Бонтайер-Україна та OCSEN INDUSTRIAL COMPANY LIMITED (Китай).

Митну вартість товару було заявлено за основним методом (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) на рівні 151,42 USD/шт. або 2,4513 USD/кг (митна декларація №UA102030/2020/637961) та 164,10 USD/шт. або 2,3353 USD/кг (митна декларація №UA102030/2020/637682).

27.08.2020 митницею було прийнято рішення № UA102000/2020/000094/2 про коригування митної вартості товару та скориговано митну вартість до 203,35 USD/шт. На підставі вказаного рішення 27.08.2020 митницею відмовлено декларанту у митному оформленні (випуску) спірного товару, про що оформлена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення (далі - картка відмови) № UA102030/2020/00128.

08.09.2020 митницею було прийнято рішення № UA102000/2020/000096/2 про коригування митної вартості товару та скориговано митну вартість до 3,01 USD/кг. На підставі вказаного рішення 08.09.2020 митницею відмовлено декларанту у митному оформленні (випуску) спірного товару, про що оформлена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення (далі - картка відмови) № UA102030/2020/00129.

Не погодившись з такими рішеннями, позивач оскаржив їх до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно ст. 49 МКУ митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ст. 54 МКУ посадовими особами митниці здійснюється контроль заявленої декларантом митної вартості товарів, оскільки відомості про митну вартість застосовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки (ст. 50 МКУ).

Такий контроль здійснюється шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч. 1 ст. 53 МКУ у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Як передбачає ч. 2 ст. 53 МКУ документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах 5 і 6 ст. 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі - продажу); 4) якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно ч. 2 ст. 52 МКУ декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Як передбачає п. 1 ч. 5 ст. 54 МКУ, митний орган має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості.

Відповідно до статті VII Генеральної угоди з тарифів та торгівлі (далі - ГАТТ) оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості ввезеного товару, який обкладається митом. Під дійсною вартістю розуміється ціна, за якою такий або аналогічний товар продається або пропонується для продажу при нормальній ході торгівлі в умовах вільної конкуренції. Тобто, митний орган, в першу чергу, цікавить кон`юнктура ринку відповідного товару та відповідність оцінюваного товару кон`юнктурі цього ринку. При здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару митний орган повинен впевнитися, що заявлена декларантом митна вартість товару ґрунтується саме на дійсній вартості.

Крім того, відповідно до ст. 337 МКУ під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України здійснюється візуальна перевірка документів та відомостей, які подані до митного оформлення, в тому числі із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками (наказ Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 597 Про затвердження Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками в митній службі України , зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за № 882/21194).

Відповідно до частини 1 ст. 320 МКУ на підставі результатів застосування системи управління ризиками (далі - АСАУР) митницями (митними постами) при митному оформленні обираються форми та обсяги контролю, достатні для забезпечення додержання законодавства з питань державної митної справи та міжнародних договорів України. При цьому, згідно ст. 54 МКУ митні органи здійснюють контроль правильності визначення митної вартості товарів.

У своїй діяльності митні органи при здійсненні контрою правильності визначення митної вартості товарів у випадках спрацювання АСАУР керуються Методичними рекомендаціями щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом ДФС від 11.09.2015 №689, (далі - Методичні рекомендації).

Відповідно до Методичних рекомендацій у випадках спрацювання АСАУР за напрямом перевірки правильності визначення митної вартості товарів у зв`язку з ризиком заниження митної вартості та декларуванням митної вартості нижчої, ніж вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, здійснює перевірку відомостей, що містяться в документах, що підтверджують заявлену митну вартість, та відповідно до ч. 3 - 4 ст. 53 МКУ здійснює запит додаткових документів.

За вищевказаними митними деклараціями автоматизованою системою аналізу та управління ризиками (далі - АСАУР) в напрямку контролю правильності визначення митної вартості було згенеровано форми митного контролю за кодом 105-2 Контроль правильностi визначення митної вартостi товарiв та 106-2 Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів (можливе заниження митної вартості товару).

По наступних товарах можливе заниження митної вартості товару: (1). Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості відповідно до Митного кодексу України з урахуванням вимог наказу Державної фіскальної служби України від 11.09.2015 № 689 Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України . Ретельно опрацювати подані документи для оцінки наявності підстав для запиту додаткових документів відповідно до частин 3 та 4 ст. 53 МКУ.

Відповідно до ч. 1 ст. 54 МКУ контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 54 МКУ митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч. 5 ст. 54 МКУ митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені ст. 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів.

Зазначені положення ґрунтуються на нормі ст. 17 Угоди про застосування статті VII ГАТТ, згідно з якою ніщо в цій Угоді не тлумачиться як таке, що обмежує або ставить під сумнів право митних адміністрацій упевнитися в істинності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданих для цілей митного оцінювання.

Враховуючи зазначене, в порядку контролю правильності визначення митної вартості (ч. 1 ст. 54 МКУ) товару Автошини пневматичні гумові нові для вантажних автомобілів , реалізуючи право, передбачене п. 1 ч. 5 ст. 54 МКУ, а також керуючись Методичними рекомендаціями, відповідачем було здійснено перевірку достовірності інформації, що наведена в поданих до митного оформлення документах.

Зазначену перевірку проведено шляхом аналізу поданих до митного контролю документів, шляхом порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з наявною в митного органу інформацією про рівень цін на такі товари та шляхом порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено.

За результатами проведеного аналізу документів поданих разом з МД № UA102030/2020/637682 було встановлено наступне:

1. Інвойсом від 30.06.2020 №41 передбачається, що сплата коштів за товар проводится Покупателем на расчетный счет Продавца в течении 90 дней с момента выхода судна (товара) из порта убытия (г. Циндао, Китай) и предоставлении копии коносамента и экспортной декларации . До митного оформлення платіжні доручення не були надані. До митного оформлення додатково надано платіжні доручення від 01.07.2020 №30, від 13.07.2020 №31, від 23.07.2020 №32 на загальну суму 33 476 USD, в графі 70 Призначення платежу вказано лише контракт від 08.11.2017 №08/11/2017, що не дає можливості визначити, що дані платежі здійснювалися саме за цю поставку товару. Так як, оформлення митної декларації №422720200000448262 на експорт здійснено 11.07.2020, а завантаження товару на борт судна 11.07.2020 (коносамент від 11.07.2020 №MAEU203725522), то кошти за товар по платіжним дорученням від 01.07.2020 №30 сплачувалися з порушенням терміну, вказаному в інвойсі від 30.06.2020 №41, тобто за відсутності декларації та копії коносамента. До митного оформлення надається лист постачальника від 29.07.2020 про сплату коштів за товар ТОВ БОНТАЙЕР-Україна і про відсутність їх заборгованості, але дана інформація будь-якими іншими документами не підтверджується. Відсутній акт звірки між двома підприємствами. Як наслідок, митний орган не має можливості однозначно упевнитись в правильності заявленої митної вартості товару та перевірити її числове значення.

2. У наданій до митного оформлення додатковій угоді від 12.06.2020 № 20 до контракту від 08.11.2017 №08/11/2017 згідно п. 7.1 передбачено надання наступних документів, які не були надані до митного оформлення: декларація країни відправлення (надана лише після запиту митного органу), сертифікат якості, сертифікат походження.

3. Згідно п. 12.6 додаткової угоди від 12.06.2020 №20 до контракту від 08.11.2017 №08/11/2017 прописано, що продавец и покупатель согласовуют заказ 25 - 28 числа каждого месяца . Але документальне підтвердження погодження ціни в документах відсутні.

4. У митній декларації країни відправлення від 11.07.2020 №422720200000448262 відсутнє посилання на документ, згідно якого здійснювалася поставка. У декларації вказується коносамент за №SUDU8776366, який до митного оформлення не надавався. Вартість товарів за даною митною декларацією становить 30 976,00 USD, вартість транспортування до вказаної суми не включено. Так як, умови поставки CFR передбачають включення до ціни товару витрат на транспортування (фрахт), то вказані в експортній митній декларації умови поставки CFR викликають сумніви.

Враховуючи виявлені розбіжності в документах, а також враховуючи митні оформлення подібної продукції, здійснені в попередні періоди, у відповідача обгрунтовано виникли сумніви в заявленій вартості товару.

Керуючись Методичними рекомендаціями та відповідно до ч. 3 ст. 53 МКУ особі, уповноваженій на декларування, запропоновано надати наступні додаткові документи для підтвердження заявленого рівня митної вартості товару (електронне повідомлення до митної декларації додається): виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Відповідно до ч. 6 ст. 53 МКУ декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

На запит митного органу особою, уповноваженою на декларування, листом від 27.08.2020 було надано наступні додаткові документи:

- платіжні доручення в іноземній валюті від 01.07.2020 №30, від 13.07.2020 №31, від 23.07.2020 №32;

- висновок експертного, товарознавчого дослідження щодо визначення вартості товару від 26.08.2020 № ЧК-329, в якому експертом ціни на подібну продукцію наводяться на умовах FOB, а не CFR, не враховуються висота та ширина шини; експертом наводиться перелік компаній з ціновими пропозиціями на подібну продукцію, але виділити серед них виробника чи постачальника неможливо. Також не наведені джерела інформації, що не дає можливості впевнитися в достовірності документу.

-наданий прайс - лист постачальника від 30.06.2020 №б/н. Даний документ не являється прайс-листом, оскільки не містить періоду дії цін, містить відомості транспортування товару, що не передбачено прайс-листами. Оскільки, ціни в ньому повинні бути однаковими для всіх категорій покупців, а знижки та доставка обумовлюються в кожному випадку індивідуально.

Згідно з частиною 3 ст. 54 МКУ за результатами здійсненого контролю правильності визначення митної вартості товарів з урахуванням аналізу поданих до митного оформлення документів та вибраного методу визначення митної вартості товарів, посадова особа митниці може визнати заявлену декларантом митну вартість чи прийняти письмове рішення про її коригування відповідно до ст. 55 МКУ.

Отже, у зв`язку з неподанням декларантом всіх документів згідно з переліком, та відповідно до умов, зазначених у ч. 2 - 3 ст. 53 МКУ, приймаючи до уваги відсутність можливості митного органу упевнитись в правильності заявленої митної вартості товару, враховуючи вимоги ч. 6 ст. 54 МКУ, у митниці були підстави для відмови у застосуванні основного методу визначення митної вартості (за ціною договору) та для визначення митної вартості товару самостійно.

Відповідно 27.08.2020 митницею було правомірно прийнято рішення № UA102000/2020/000094/2 про коригування митної вартості товару та скориговано митну вартість до 203,35 USD/шт. На підставі вказаного рішення 27.08.2020 митницею відмовлено декларанту у митному оформленні (випуску) спірного товару, про що оформлена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення (далі - картка відмови) № UA102030/2020/00128.

За результатами проведеного аналізу документів поданих разом з МД № UA102030/2020/637961 було встановлено наступне:

1. Інвойсом від 17.07.2020 №42 передбачається, що сплата коштів за товар проводится Покупателем на расчетный счет Продавца в течении 90 дней с момента подписания инвойса или выхода судна (товара) из порта убытия (г. Циндао, Китай) и предоставлении копии коносамента и экспортной декларации . Згідно п. 6.2 додаткової угоди від 12.07.2020 № 22 до контракту від 08.11.2017 №08/11/2017 "Если покупатель не отгружает товар в установленый срок, то он обязан вернуть сумму предоплати если такова имеется в течении 5 рабочих дней". Тобто рахунок та контракт містять розбіжності щодо сплати за товар. До митного оформлення платіжні доручення не надані. До митного оформлення додатково надано платіжне доручення від 10.08.2020 №33 на загальну суму 36 340 USD, в графі 70 Призначення платежу вказано лише контракт від 08.11.2017 №08/11/2017, що не дає можливості визначити, що дані платежі здійснювалися саме за цю поставку товару. До митного оформлення надається лист постачальника від 18.08.2020 про сплату коштів за товар ТОВ БОНТАЙЕР-Україна і про відсутність їх заборгованості, але дана інформація будь-якими іншими документами не підтверджується. Відсутній акт звірки між двома підприємствами. Як наслідок, митний орган не має можливості однозначно упевнитись в правильності заявленої митної вартості товару та перевірити її числове значення.

2. У митній декларації країни відправлення від 27.07.2020 №422720200000493165 вартість товарів 33 840,00 USD, вартість транспортування до вказаної суми не включено. Так як, умови поставки CFR передбачають включення до ціни товару витрат на транспортування (фрахт), то вказані у експортній митній декларації умови поставки CFR викликають сумніви.

Враховуючи виявлені розбіжності в документах та митні оформлення подібної продукції, здійснені в попередні періоди, у відповідача обгрунтовано виникли сумніви в заявленій вартості товару.

Керуючись Методичними рекомендаціями та відповідно до ч. 3 ст. 53 МКУ особі, уповноваженій на декларування, запропоновано надати наступні додаткові документи для підтвердження заявленого рівня митної вартості товару (електронне повідомлення до митної декларації додається): виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Відповідно до ч. 6 ст. 53 МКУ декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

На запит митного органу особою, уповноваженою на декларування, листом №04/06/2020-1 було надано наступні додаткові документи:

- платіжне доручення в іноземній валюті від 10.08.2020 №33 ;

- висновок експертного, товарознавчого дослідження щодо визначення вартості товару від 26.08.2020 № ЧК-329, в якому експертом ціни на подібну продукцію наводяться на умовах FOB, а не CFR, не враховуються висота та ширина шини; експертом наводиться перелік компаній з ціновими пропозиціями на подібну продукцію, але виділити серед них виробника чи постачальника неможливо. Також не наведені джерела інформації, що не дає можливість впевнитися в достовірності документу.

- наданий прайс - лист постачальника від 17.07.2020 №б/н. Даний документ не являється прайс - листом, оскільки не містить періоду дії цін, країн на які поширюється дана пропозиція та об`ємів поставки.

Отже, у зв`язку з неподанням декларантом всіх документів згідно з переліком, та відповідно до умов, зазначених у ч. 2 - 3 ст. 53 МКУ, приймаючи до уваги відсутність можливості митного органу упевнитись в правильності заявленої митної вартості товару, враховуючи вимоги ч. 6 ст. 54 МКУ, у митниці були підстави для відмови у застосуванні основного методу визначення митної вартості (за ціною договору) та для визначення митної вартості товару самостійно.

08.09.2020 митницею було правомірно прийнято рішення № UA102000/2020/000096/2 про коригування митної вартості товару та скориговано митну вартість до 3,01 USD/кг. На підставі вказаного рішення 08.09.2020 митницею відмовлено декларанту у митному оформленні (випуску) спірного товару, про що оформлена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення (далі - картка відмови) № UA102030/2020/00129.

Щодо правових підстав для застосування основного та другорядних методів визначення митної вартості, суд зазначає наступне.

Згідно із ч. 2 ст. 51 МКУ митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Так, згідно з положеннями глави 9 МКУ, зокрема, згідно з ч. 1 ст. 57 Кодексу, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні, зокрема, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (ч. 2 ст. 57 МКУ). Відповідно до ч. 3 ст. 58 МКУ, у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої ст. 57 цього Кодексу. Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (ч. 3 ст. 57 МКУ).

При цьому, суд зазначає, що згідно частини 2 ст. 58 МКУ метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовано у зв`язку з неподанням декларантом всіх документів згідно з переліком, та відповідно до умов, зазначених у ч. 2 - 3 ст. 53 МКУ, приймаючи до уваги відсутність можливості митного органу упевнитись в правильності заявленої митної вартості товару, враховуючи вимоги ч. 6 ст. 54 МКУ.

У разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями ст. 58 МКУ, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у ст. 59 МКУ. При цьому, під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: 1) фізичні характеристики; 2) якість та репутація на ринку; 3) країна виробництва; 4) виробник.

Метод визначення митної вартості за ціною угоди щодо ідентичних товарів не застосовано, так як відсутня можливість ідентифікувати товари, що оцінюються за всіма ознаками ідентичних товарів.

У разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями ст. ст. 58 і 59 МКУ за митну вартість береться вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. Під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними. Для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку.

Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів не застосовано, так як відсутня можливість ідентифікувати товари, що оцінюються, за ознаками подібних (аналогічних) товарів: якість, наявність торгової марки та їх репутація на ринку; країна виробництва; виробник.

У разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена відповідно до положень ст. ст. 58 - 61 МКУ, їх митна вартість визначається згідно з положеннями ст. 62 Кодексу на основі віднімання вартості, крім випадків, коли на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи послідовність застосування цієї статті та ст. 63 цього Кодексу може бути зворотною. У разі якщо оцінювані або ідентичні чи подібні (аналогічні) імпортні товари продаються (відчужуються) на митній території України у незмінному стані, для визначення митної вартості товарів за цим методом за основу береться ціна одиниці товару, за якою оцінювані або ідентичні чи подібні (аналогічні) імпортовані товари продаються на території України у найбільших загальних кількостях покупцю, який не є пов`язаною з продавцем особою, одночасно або у час, наближений до дати ввезення оцінюваних товарів, за умови вирахування, якщо вони можуть бути виділені, таких компонентів: 1) витрат на виплату комісійних, що звичайно сплачуються або підлягають сплаті, чи звичайних торговельних надбавок, які робляться для одержання прибутку та покриття загальних витрат у зв`язку з продажем на митній території України товарів того ж класу та виду; 2) звичайних витрат, понесених в Україні на навантаження, вивантаження, транспортування, страхування, та інших пов`язаних з такими операціями витрат; 3) сум податків, що підлягають сплаті в Україні у зв`язку з ввезенням (імпортом) чи продажем (відчуженням) товарів.

Метод визначення митної вартості на основі віднімання вартості не застосовано, так як відсутня ціна одиниці товару, за якою найбільша партія оцінюваних товарів продавалася б на території України.

Для визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) за основу береться надана виробником товарів, що оцінюються, або від його імені інформація про їх вартість, яка повинна складатися із сум: 1) вартості матеріалів та витрат, понесених виробником при виробництві оцінюваних товарів. Така інформація повинна базуватися на комерційних рахунках виробника за умови, що такі рахунки сумісні із загальновизнаними принципами бухгалтерського обліку, які застосовуються в країні, де ці товари виробляються; 2) обсягу прибутку та загальних витрат, що дорівнює сумі, яка звичайно відображається при продажу товарів того ж класу або виду, що й оцінювані товари, які виготовляються виробниками у країні експорту для експорту в Україну; 3) загальних витрат при продажу в Україну з країни вивезення товарів того ж класу або виду, тобто витрат на завантаження, розвантаження та обробку оцінюваних товарів, їх транспортування до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, витрат на страхування цих товарів.

Метод визначення митної вартості на основі додавання вартості не застосовано, так як відсутня ціна за одиницю оцінюваних товарів в країні виробника.

У зв`язку з відсутністю можливості застосування попередніх методів, в обох випадках, митну вартість товару було правомірно скориговано відповідно до ст. 64 МКУ за резервним методом, яка ґрунтується на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях, а саме відповідно до наявної у митного органу цінової інформації ЄАІС Держмитслужби щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких здійснено

Щодо випуску товарів під гарантійні зобов`язання, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 5 ст. 55 МКУ декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, наявної у митному органі.

Як передбачає частина 4 ст. 57 МКУ застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Відповідно до частини 5 ст. 55 та частини 4 ст. 57 МКУ була проведена консультація з уповноваженою на декларування особою з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна у митниці, визначення основи вартості та обміну наявною інформацією.

Відповідно ч. 7, ч. 8, ч. 9 ст. 55 МКУ у випадку незгоди декларанта з рішенням про коригування заявленої митної вартості товару або неможливості надати додаткові документи за зверненням декларанта або уповноваженої особи митницею здійснюється випуск товарів у вільний обіг за умови сплати митних платежів під гарантії, строк яких не перевищує 90 днів.

Протягом 80 днів з дня випуску товару у вільний обіг декларант може подати додаткові документи щодо підтвердження заявленої митної вартості товару, які митниця зобов`язана розглянути і прийняти рішення щодо скасування рішення про коригування митної вартості товару або надати обґрунтовану відмову.

У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів митниця розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів.

За зверненням декларанта спірні товари випущені у вільний обіг згідно ч. 7 ст. 55 МКУ шляхом надання гарантій.

При цьому суд зазначає, що причиною митного оформлення товару під гарантійні зобов`язання є незгода із визначеною (скоригованою) митним органом митною вартістю товару, а метою такого митного оформлення є надання додаткових документів на підтвердження заявленої декларантом митної вартості товару. Позивач скористався наданим йому правом щодо випуску товарів у вільний обіг під гарантійні зобов`язання з метою надання додаткових документів, які б підтверджували визначену ним за методом визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, митну вартість спірного товару.

Але до даного часу позивач не надав таких додаткових документів.

За зверненням декларанта спірний товар випущено у вільний частини 7 ст. 55 МКУ шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу, що підтверджується копіями МД від 27.08.2020 №UA102030/2020/637706 на суму 62278,55 грн. (термін дії закінчився 25.11.2020) та від 08.09.2020 №UA102030/2020/637988 під гарантійні зобов`язання на суму 65282,40 грн., термін дії якої закінчується 07.12.2020.

В позовній заяві представник Позивача зазначає, що взаємовідносини між позивачем та компанією-постачальником мають постійний характер, поставки на користь БТ-Україна здійснюються на регулярній основі, а прийняті Митницею рішення підтверджують певну системність митного органу щодо безпідставного здійснення коригування митної вартості за відсутності на те підстав.

З даним твердженням неможливо погодитись у зв`язку з наступним.

По-перше, підстави для коригування заявленої Позивачем митної вартості товару все ж таки були, оскільки в поданих до митного оформлення документах містились розбіжності, які не дали можливості митному органу однозначно упевнитись в правильності заявленої митної вартості товару, про які чітко зазначено в рішеннях про коригування митної вартості.

По-друге, так дійсно, Позивачем постійно здійснювалося митне оформлення даного товару, однак, суд звертає увагу на те, що до березня 2020 року Позивач самостійно визначав митну вартість вищезгаданого товару за резервним методом, підтвердженням цього є графа 43 митних декларацій від 19.12.2019 №UA102150/2019/210228, від 30.10.2019 №UA102150/2019/205483, в яких зазначено цифру 6 .

Крім того, під час здійснення митного оформлення даного товару митницею було враховано інформацію, яка міститься в листі ГУ ДФС у Чернігівській області від 10.03.2020 № 310/10/25-01-21-11.

Також, на адресу митниці надійшли листи Управління Служби безпеки України в Чернігівській області від 27.08.2020 №74/3/4-2239 та від 08.09.2020 №74/3/4-3329, в яких зазначено, що за оперативними даними, декларантом ТОВ Бонтайер-Україна до митного органу надано недостовірну інформацію та відповідні товаро-супровідні документи, що містять неправдиві відомості щодо митної вартості товару.

Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, винесені відповідачем обгрунтовано, правомірно та в межах своєї компетенції і, за таких підстав у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Бонтайер-Україна" необхідно відмовити.

Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Бонтайер-Україна" (вул.Громадська, буд.39, м.Чернігів,14014) до Північної митниці Держмитслужби (просп.Перемоги, 6, м.Чернігів,14017) про визнання протиправними та скасування рішень та карток відмови - відмовити в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Повний текст рішення виготовлено 18 січня 2021 року.

Суддя С.Л. Клопот