Постанова

від 18.01.2021 по справі 200/4075/20-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2021 року справа №200/4075/20-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Гайдара А.В., суддів: Казначеєва Е.Г., Мірнової Г.М., секретар судового засідання - Харечко О.П., за участю представника відповідача Сенникова А.А., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12 серпня 2020 року (повний текст складено 12 серпня 2020 року в м. Слов`янськ Донецької області) у справі № 200/4075/20-а (суддя в 1 інстанції - Троянова О.В.) за позовом Комунального підприємства Компанія Вода Донбасу в особі відокремленого підрозділу Селидівського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 10.02.2020 року № Ю-2997-25,-

В С Т А Н О В И В:

До Донецького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Комунального підприємства Компанія Вода Донбасу в особі відокремленого підрозділу Селидівського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Донецькій області (далі - відповідач), в якому просив: визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 10.02.2020 року № Ю-2997-25.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 12 серпня 2020 року у справі № 200/4075/20-а позовні вимоги задоволено, внаслідок чого визнано протиправною та скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 10 лютого 2020 року №Ю-2997-25 в частині суми 881 523,29 грн. (арк.справи 110-113)

Не погодившись з таким рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій зазначено, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим, винесеним з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим підлягає скасуванню, та просив скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Відповідно до вимог частини 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Позивач, Комунальне підприємство «Компанія «Вода Донбасу» є юридичною особою, яке зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців з кодом 00191678, має структурний підрозділ Селидівське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» з кодом 35580927, перебуває на обліку у Головному управлінні ДФС у Донецькій області (Покровсько-Добропільське управління) як платник єдиного внеску. (арк.справи 34-39).

10 лютого 2020 року відповідно статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 року № 2464-VІ відповідачем була сформована вимога про сплату боргу (недоїмки) № Ю-2997-25, відповідно до якої станом на 31 січня 2020 року за позивачем рахується заборгованість зі сплати єдиного внеску у розмірі 5 717 841 грн. 50 коп., з яких недоїмка у сумі 5 717 841 грн. 50 коп., штрафи у сумі 0 грн. (т. 1 арк.справи 8). Дана вимога була оскаржена позивачем до ДПС України, скаргу на яку залишено без задоволення. (арк.справи 9-11)

Відповідно до розрахунку зобов`язань з інтегрованої картки платника податків позивачем самостійно нараховано зобов`язання зі сплати єдиного внеску у сумі 881 523,29 грн. (арк.справи 53)

Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року № 2464-VI (далі - Закон № 2464) із змінами і доповненнями.

Відповідно до абзаців 1, 3, 4 частини 4 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Згідно з п.2 та п.4 розділу ІІІ Порядку ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів, який діяв до 10.06.2016р., затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України від 05.12.2013р. №765 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04 лютого 2014р. за №217/24994, передбачено, що зобов`язання, штрафні санкції, пеня за податками, зборами, митними платежами, суми до сплати єдиного внеску, самостійно визначені платником у звітності, відображаються територіальним органом Міндоходів в інтегрованій картці платника.

Нарахування податків, зборів та сум єдиного внеску в інтегрованій картці платника здійснюються відповідно до звітності, що подається платником до територіального органу Міндоходів, а також митних та інших платежів - на підставі оформленої митної декларації.

Нарахування узгоджених сум грошових зобов`язань за податками, зборами, митними платежами та сум єдиного внеску, нарахованих до сплати, в інтегрованій картці платника здійснюється датою граничного строку сплати таких нарахувань.

При поданні уточнюючого розрахунку, що збільшує або зменшує грошові зобов`язання минулих податкових періодів платника та ліквідаційної звітності, нарахування в інтегрованій картці платника проводиться датою його подання.

Згідно з п.1 підрозділу 1 розділу IV Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, який діє з 10.06.2016р., затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016р. №422 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 травня 2016р. за №751/28881, передбачено, що первинні показники, що відображаються в підсистемі, яка забезпечує обробку податкової звітності та платежів, є показниками форм податкової звітності та звітності з єдиного внеску, затверджених у встановленому порядку.

Згідно з п.1 та п.12 ч.2 ст.6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» передбачено, що платник єдиного внеску зобов`язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; виконувати інші вимоги, передбачені цим Законом.

При формуванні вимоги контролюючий орган не визначає платнику суму єдиного внеску до сплати, оскільки такі суми попередньо визначаються на підставі відповідної звітності або рішень. Фактично, вимога формується внаслідок наявності в картці платника відомостей про нараховані суми єдиного внеску, у тому числі нараховані самим платником, але не сплачені у встановлений ч.8 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» строк.

Підставою виникнення зазначеного вище боргу з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування є самостійно задекларовані позивачем суми ЄСВ.

Згідно ч. 8 ст. 9 Закону України 2464-VI від 08.07.2010 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

В той же час, Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» № 1669-VII від 02 вересня 2014 року (далі - Закон № 1669-VII), який набрав чинності з 15 жовтня 2014 року, визначає, серед іншого, тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції.

Підпунктом 8 пункту 4 статті 11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1669-VII внесено зміни до Закону № 2464-VІ, а саме підпункт «б» розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» доповнено пунктом 9-3 (пункт 9-4 в редакції Закону з 13 березня 2015 року, в редакції, що діяла на під час спірних правовідносин ) такого змісту:

« 9-3. Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» , які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» , де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов`язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» , на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов`язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» , де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу» .

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014р. №1053-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція» до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція включено м. Маріуполь та м. СелидовеДонецької області.

Дію вказаного Розпорядження зупинено Розпорядженням Кабінету Міністрів України №1079-р від 05.11.2014р.

Вказані розпорядження втратили чинність згідно з Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 р. № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України» . Вказаним розпорядженням до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція включено м. Маріуполь, де зареєстрованеКомунальне підприємство «Компанія «Вода Донбасу» та м. Селидове Донецької області, де зареєстрований відокремлений підрозділ Селидівського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства.

Тобто, у період невиконання обов`язків платника єдиного соціального внеску позивач знаходився на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» , де проводилася антитерористична операція.

Статтею 10 Закону України № 1669-VII встановлено, що протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов`язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Позивачем надано у якості доказів настання форс-мажорних обставин лист Торгово-промислової палати України від 30 травня 2014 року №№ ЮД-44/12-12/03 про настання обставин непереборної сили на підприємстві позивача по обов`язках зі сплати податків та обов`язкових платежів (а.с. 39-41).

Законом України «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України у зв`язку з проведенням адміністративної реформи» від 14.01.2020 року №440-ІХ, який набрав чинності 13.02.2020 року, виключено пункт 94 Прикінцевих положень Закону України № 2464.

Таким чином, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що позовні вимоги про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 10.02.2020 року №Ю-2997-25 в частині суми 881 523,29 грн. підлягають задоволенню.

Водночас Верховний Суд у зразковій справі №812/292/18 від 30 березня 2018 року зазначає, що Закон №2464-VІ не скасовує обов`язків платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а надає можливість на період антитерористичної операції не виконувати їх у встановлені строки (своєчасно) та в повному обсязі.

Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв`язку з викладеним доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 23, 33, 292, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12 серпня 2020 року (повний текст складено 12 серпня 2020 року в м. Слов`янськ Донецької області) у справі № 200/4075/20-а - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12 серпня 2020 року у справі № 200/4075/20-а - залишити без змін.

Повне судове рішення складено 18 січня 2021 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 та п. 3 Розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя А.В. Гайдар

Судді Е.Г. Казначеєв

Г.М. Міронова