Постанова

від 18.01.2021 по справі 200/6519/20-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2021 року справа № 200/6519/20-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ, вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Гайдара А.В., суддів: Казначеєва Е.Г., Міронової Г.М., розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Азовської митниці Держмитслужби на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28 вересня 2020 року (повний текст складено 28 вересня 2020 року в м. Слов`янськ Донецької області) у справі № 200/6519/20-а (суддя в 1 інстанції - Михайлик А.С.) за позовом Приватного акціонерного товариства МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ АЗОВСТАЛЬ до Азовської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ АЗОВСТАЛЬ (далі - позивач) звернулося до суду із позовом до Азовської митниці Держмитслужби (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості № UА 700050/2019/000062/2 від 24.06.2019 та картки відмови в прийнятті митної декларації № UA 700050/2019/00076 від 24.06.2019.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначав, що під час митного оформлення феросплавної продукції, ввезеної на умовах контракту № 089 S-02/554 від 01.08.2015 відповідачем безпідставно відмовлено декларанту позивача в митному оформленні пред`явленого товару за митною вартістю, визначеною за ціною договору (контракту). За змістом позову, на час визначення позивачем митної вартості обмеження застосування методу визначення вартості за ціною контракту, визначені пунктами 1 - 4 ч. 1 ст. 58 Митного кодексу України та п. а ст. 1 Угоди про застосування статті VІІ Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року були відсутні. На підтвердження правомірності обґрунтованості визначення митної вартості декларантом позивача додані всі необхідні документи, визначені ст. 53 Митного кодексу України. Визначена позивачем митна вартість базувалася на документально підтверджених відомостях, що піддаються обчисленню, що свідчить про правомірність обрання позивачем методу визначення митної вартості за ціною угоди. Позивач зазначив, що за наявності документів, що підтверджують всі складові визначеної позивачем митної вартості, кількісні та якісні характеристики товару, відповідач мав здійснити оформлення за заявленою декларантом позивача митною вартістю, а тому відмовив у митному оформленні товару, пред`явленого до митного оформлення за митною вартістю, визначеною за ціною угоди, відповідач діяв неправомірно.

Висновки відповідача про неможливість здійснення митного оформлення імпортованого позивачем товару за заявленою позивачем митною вартістю через її невідповідність вартості фероніобію, що публікується світовими інформаційними агентствами, які узагальнюють відомості про ціни на світових біржах, засновані на проведеному порівняльному аналізу заявленої позивачем митної вартості із інформацією сайту МETAL. Втім, позивач зауважив на тому, що таке порівняння не відповідає вимогам Розділу 3 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщують через митний кордон України, затверджених наказом ДФСУ від 11.09.2015, оскільки наведений інтернет ресурс здійснює аналіз ринкових цін та не містить біржових котирувань, оскільки не здійснює біржової торгівлі.

Крім цього, невідповідність визначеної декларантом митної вартості аналогічного товару за даними сайту ASIAN МETAL не може кваліфікуватися як наявність ризику заявлення неповних/недостовірних відомостей про митну вартість, що викликають сумнів у правильності визначення митної вартості та не є достатньою підставою витребування додаткових документів на підставі п. 3 ст. 53 Митного кодексу України.

Позивач вважає також необґрунтованими висновки відповідача щодо випливу на заявлену позивачем митну вартість взаємозв`язку між продавцем та покупцем цього товару, оскільки будь-яких доказів чи обставин, які б свідчили про існування такого випливу відповідачем під час митного оформлення не наводилося.

Наведене свідчить про безпідставність витребування відповідачем додаткових документів під час митного оформлення та формальний підхід відповідача до обов`язків під час здійснення митних формальностей. Під час митного оформлення відповідачем не обґрунтовано неможливості визначення митної вартості за документами позивача. Документи під час митного оформлення підтверджують обґрунтованість визначення ним митної вартості, витребувані відповідачем документи: специфікації прейскуранти виробника, висновки про вартісні характеристики експертних організацій не є первинними чи розрахунковими документами, через що не можуть підтверджувати митну вартість товарів. Позивач посилався на правові позиції Верховного Суду, викладені в судових рішеннях у справах 810/2146/18 від 19.09.2019, № 813/4202/16 від 13.09.2019, № 815/5315/16 від 03.10.2019, № 801/9143/13-а від 19.09.2019, № 825/848/17 від 24.09.2019, № 820/11574/1 від 20.09.2019 та 804/7761/18 від 11.06.2019, згідно яких митний орган під час митного оформлення може витребувати документи, що надають можливість пересвідчитися у правильності визначення митної вартості, а не всі ті документи, що визначені в ст. 53 Митного кодексу України.

Позивач також посилався на рішення Донецького окружного адміністративного суду у справі 200/12465/19-а, в якому судом надано оцінку діям митного органу під час митного оформлення аналогічного товару - фероніобію, придбаного на умовах того ж самого контракту та специфікації за такою ж самою митною вартістю. Посилаючись на встановлення судом протиправності дій відповідача під час митного оформлення тотожного товару, позивач просив суд застосувати ст. 78 КАС України та прийняти зазначені обставини, як такі, що встановлені іншим рішенням суду.

В обґрунтування протиправності рішення про коригування митної вартості за резервним методом позивач зазначав неможливість визначення митної вартості на підставі Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщують через митний кордон України, затверджених наказом ДФСУ від 11.09.2015 та відомостей Інтернет - ресурсу ASIAN METAL, оскільки зазначені Методичні рекомендації надають можливість митному органу порівнювати інформацію щодо митної вартості, а не визначати митну вартість на підставі отриманої інформації. Визначення митної вартості на підставі відомостей інтернет - ресурсу ASIAN METAL на думку позивача є протиправним та не відповідає ст. 64 Митного кодексу України, оскільки, по-перше, відсутні відомості, що товар за такою вартістю постачався до України, а не до третіх країн; по -друге, зазначена вартість не є раніше визнаною органами доходів та зборів митною вартістю. Визначення митної вартості на підставі ціни на фероніобій, що постачається до інших країн, згідно інформації на сайті ASIAN METAL суперечить положенням п. 2 ст. 7 Угоди про застосування статті 7 Генеральної угоди з тарифів та торгівлі 1994 року. Так само, на думку позивача, є протиправним визначення митної вартості на підставі висновку ДП Укрпромзовнішекспертиза № 190 від 25.01.2019, оскільки наведений документ є додатковим та може бути застосований лише у випадку неможливості застосування основних документів для визначення митної вартості.

Крім цього, позивач заперечував правомірність неприйняття відповідачем додатково наданих ним документів з підстав і наявності в них розбіжностей, про що зазначено в листі відповідача від 17.09.2019 № 6299/10/05-70-6601.

Позивач зазначав, що на підтвердження відсутності впливу взаємозв`язку між продавцем за контрактом - METINVEST INTERNATIONAL SA та покупцем - ПрАТ МК АЗОВСТАЛЬ під час митного оформлення ним надавався контракт № 20160331 від 31.03.2016, укладений між СВММ Europe BV та INTERNATIONAL SA, умовами якого передбачено постачання фероніобію з експортом до України за ціною 30,30 євро за кг.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 28 вересня 2020 року у справі № 200/6519/20-а позовні вимоги було задоволено, внаслідок чого: визнано протиправним та скасовано рішення Азовської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості № UА 700050/2019/000062/2 від 24.06.2019; визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації № UA 700050/2019/00076 від 24.06.2019; стягнуто з бюджетних асигнувань Азовської митниці Держмитслужби на користь Приватного акціонерного товариства АЗОВСТАЛЬ судові витрати в загальній сумі 9320 гривень 21 копійка, з яких судовий збір в сумі 7743 гривні 71 копійка, витрати на правничу допомогу - 1576 гривень 50 копійок.

Не погодившись з таким рішенням, Азовською митницею Держмитслужби подано апеляційну скаргу, в якій зазначено, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим, винесеним з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим підлягає скасуванню, та просили скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

В обгрунтування апеляційної скарги зазначено, що при здійсненні митного оформлення за МД № UA700050/2019/003670 від 24.06.2019 встановлено ризик заявлення неповних та/або недостовірних відомостей про митну вартість спірного товару, через що виникли сумніви у правильності визначення позивачем митної вартості спірного товару. Так, в МД від 24.06.2019 № UA700050/2019/003670 декларантом визначена митна вартість на рівні 32,71 Євро/кг Nb (умови поставки згідно Інкотермс СРТ Маріуполь, Україна походження Бразилія), в той час, товар фероніобій марки FeNb 65 належить до категорії товарів, вартість про які публікуються світовими інформаційними агентствами. Згідно інформації сайтуMETAL відповідно до котирувань за 10 днів, що передують складанню специфікації № 8 від 07.01.2019 середня вартість фероніобію становить 38,638 Євро/кг. За результатом перевірки встановлено, що продавець METINVEST INTERNATIONAL SA і покупець ПрАТ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ АЗОВСТАЛЬ є пов`язаними особами, що на думку відповідача, вплинуло на заявлену декларантом митну вартість. Зважаючи на те, що заявлена декларантом митна вартість є меншою ніж ціна на сайті компанії ASIAN METAL, враховуючи неможливість застосування інших другорядних методів визначення митної вартості митним органом застосовано другорядний (резервний) метод визначення митної вартості, який дозволяє порівняння цін на товари різних виробників та продавців товару, навіть з різних країн походження товару.

Сторони у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду судового засідання, тому, у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до вимог частини 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Приватне акціонерне товариство МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ АЗОВСТАЛЬ є юридичною особою, зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом 00191158. Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням товариства позивача є: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Лепорського, буд. 1.

01.08.2015 між позивачем (покупець) та METINVEST INTERNATIONAL SA, м. Женева, Швейцарія (продавець) укладено контракт №089LS-02/554 на постачання фероніобію. Згідно умов пункту 1.1. контракту продаж фероніобію покупцю (позивачу) здійснюється на неексклюзивній основі, покупець має прийняти та сплатити товар на умовах, визначених цим контрактом. Пунктом 2.1. контракту встановлено, що в період його дії продавець має поставити покупцю, а покупець має замовити товар у відповідності до Специфікації. Кількість, ціна та технічні характеристики товару мають відповідати специфікаціям до цього контракту, оформлених належним чином обома сторонами, що є невід`ємною частиною договору. За змістом пункту 3.1.1 контракту право власності на товар та ризики переходять до покупця від дати постачання, що є датою відвантаження товару, завантаженого на транспорт транспортної організації, як зазначено в товарно-транспортній накладній (CMR) (том 1, арк.справи 33-43, 44-49).

07.01.2019 сторонами складено та підписано специфікацію №8 до контракту №089LS-02/554 від 01.08.2015, якою сторони узгодили постачання товару фероніобію у кількості 480 МТ +/- 10% в металевих бочках по 250 кг нетто FeNb в кожній за ціною 32,71 Євро за 1 кг чистого фероніобію у сплаві на умовах CPT-Маріуполь, згідно Incoterms 2010 (том 1, арк.справи 50-51).

24.06.2019 декларантом позивача - ТОВ Метінвест-шиппінг в інтересах ПрАТ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ АЗОВСТАЛЬ надано митну декларацію № UA 700050/2019/003670 на отриманий за зазначеним вище контрактом товар: фероніобій марки FeNb 65 (112) зі вмістом чистого ніобію Nb -65,7% - 13080,00 кг. (том 2, арк.справи 147). В рядку 31 митної декларації наведені розпізнавальні особливості пред`явленого до митного оформлення товару. Вартість товару згідно графи 22 декларації визначена позивачем 427846,80 євро, що за курсом 29,72307600 грн. за 1 євро становить 12 716 922,95 грн. Разом з митною декларацією № UA 700050/2019/003670 до митного контролю подано товаро-супровідні та комерційні документи, що наведені в графі 44 митної декларації, зокрема, сертифікати аналізу № 26018 від 08.05.2019, б/н від 12.06.2019; пакувальний лист б/н від 07.06.2019; комерційний рахунок № 116684 від 12.06.2019, автотранспортна накладна № 1903456 від 12.06.2019; розрахунок ціни (калькуляція) б/н від 29.01.2019; рахунок № 90023047 від 07.06.2019; контракт №089LS-02/554 від 01.08.2015 із додатковими угодами № 3 від 04.07.2016; № 4 від 27.12.2016; № 8 від 18.12.2018; специфікація № 8 від 07.01.2019, договір із третіми особами, пов`язаний із договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається № 20160331 від 31.03.2016 та СВ/МІ-1 від 01.08.2015, зміна № 1 до специфікації № 16 до контракту від 07.01.2019, специфікація № 16 до контракту від 07.01.2019; договір про надання послуг митного брокера № 089 лт/002/2012 від 22.03.2012, сертифікат ваги від 12.06.2019.

24.06.2019 (10 год. 27 хв.) під час здійснення митного оформлення митної декларації № UA 700050/2019/003670 посадовими особами відповідача складено повідомлення декларанту, в якому зазначено, що орган доходів і зборів вважає, що існуючий взаємозв`язок між продавцем та покупцем за контрактом вплинув на задекларовану декларантом митну вартість (том 1, арк.справи 30). В зазначеному повідомленні декларанту запропоновано надати: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості в країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни -калькуляцію; 4) копію декларації країни-відправлення. Крім цього, як зазначено в повідомленні, позивач може також надати інші додаткові документи, зокрема, якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про страхування; виписку з бухгалтерської документації; каталоги; специфікації; прейскуранти виробника товару, копію митної декларації країни походження відправлення, висновки про вартісні характеристики товару, інформацію біржових організацій про вартість товару.

На зазначеному повідомленні декларантом позивача вчинений напис про неможливість надати витребувані документи в строки, визначені ст. 53 Митного кодексу України.

В повідомленні митного органу декларанту від 24.06.2019 (11 год. 25 хв.) зазначено про ненадання витребуваних до митного оформлення документів: виписки з бухгалтерської документації; каталогу, специфікації; прейскуранту (прайс-листа) виробника товару; довідкову інформацію про вартість товару в країні-експортері або товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам та копію митної декларації країни відправлення, а також висновку ДП Укрпромзовнішекспертиза № 190 від 25.01.2019, що надавався під час попередніх митних оформлень товару за специфікацією № 8 від 07.01.2019 до зовнішньоекономічного контракту № 089LS-02/554 від 01.08.2015. За результатами опрацювання висновку ДП Укрпромзовнішекспертиза від 25.01.2019 № 190 та документів, наданих на підтвердження митної вартості заявленої у МД від 24.06.2019 UA700050/2019/003670 встановлені розбіжності, а саме в специфікації № 8 від 07.01.2019 до контракту № 089LS-02/554 від 01.08.2015 та комерційному рахунку № 116684 від 12.06.2019 зазначено ціна 32,71 Євро за кг на умовах поставки СРТ -Маріуполь; згідно експертного висновку № 190 від 25.01.2019 ціна не фероніобій становить 37,77-38,65 Євро за кг Nb.

Відповідно положень чинних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом ДФСУ від 11.09.2015 № 689 органом доходів та зборів здійснено перевірку відомостей про пред`явлений до митного оформлення товар та розглянуто його в розрізі об`єктів біржової торгівлі, та із врахуванням відомостей сайту ASIAN METAL визначено вартість товару на рівні 505385,04 Євро, виходячи з вартості 38,638 Євро за кг, визначеної як середню ціну за фероніобій за 10 днів до дня укладення специфікації № 8 за даними сайту ASIAN METAL. Із зазначеним повідомленням ознайомлено декларанта позивача.

24.06.2019 відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA700050/2019/000062/2, яким митну вартість пред`явленого позивачем до митного оформлення фероніобію у кількості 13080 кг визначено із застосуванням 6 (резервного) методу визначення митної вартості в сумі 505385,04 євро, виходячи з вартості 38,6380 євро за кг (том 1, арк.справи 25). На зворотному аркуші рішення відповідачем наведені обставини прийняття рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості. За змістом рішення позивачем на вимогу митного органу не надано додаткові документи, а саме: копію декларації країни відправлення, виписку із бухгалтерської документації, каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, довідкову інформацію щодо вартості в країні експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам та копію митної декларації країни відправлення, а також не надано експертний висновок ДП Укрпромзовнішекспертиза від 25.01.2019 № 190, який надавався при попередніх митних оформленнях за специфікацією № 8 від 07.01.2019 до зовнішньоекономічного контракту № 089LS-02/554 від 01.08.2015. За результатами опрацювання висновку ДП Укрпромзовнішекспертиза від 25.01.2019 № 190 та документів, наданих для підтвердження митної вартості товару встановлено розбіжності, а саме: у специфікації від 07.08.2019 № 8 зазначена ціна товару 32,71 Євро/кг Nb, а в експертному висновку ДП Укрпромзовнішекспертиза від 25.01.2019 № 190 ціна становить 37,77-38,65 евро/кг Nb. Згідно інформації ASIAN METAL середня вартість 1 кг фероніобію за 10 днів, що передує даті укладення специфікації (з 21.12.2018 по 04.01.2019) становить 38,638 Євро. У зв`язку із наведеним, та враховуючи відмову позивача надати додатково витребувані митним органом документи, митним постом АЗОВСТАЛЬ Донецької митниці ДФС визначено митну вартість за резервним методом на підставі ст. 64 Митного кодексу України із застосуванням інформації мережі ASIAN METAL та висновку ДП Укрпромзовнішекспертиза від 25.01.2019 № 190.

Того ж дня, 24.06.2019, відповідачем прийнято картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 700050/2019/00076. В зазначеній картці причиною відмови у митному оформленні товару визначено оформлення рішення про визначення митної вартості № UA700050/2019/000062/2.

24.06.2019 для випуску товару у вільний обіг декларантом позивача надано декларацію № UA 700050/2019/003692 зі сплатою митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів визначеною декларантом із забезпеченням сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом і сумою митних платежів, обчисленою відповідно до митної вартості товарів, визначеної митним органом шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х Митного кодексу України.

10.09.2019 на підставі ч. 8 ст. 55 Митного кодексу України декларант позивача надав додаткові документи для підтвердження митної вартості товару за ціною контракту (договору), а саме: протокол ТК № 128 -Фс від 10.12.2018; прайс-лист CBMM' s price list for 1st quarter 2019 від 01.01.2019; електронне листування представника METINVEST INTERNATIONAL з представником постачальника CBMM EUROPE BV про надання знижки; лист ПрАТ МК АЗОВСТАЛЬ від 10.05.2019 № 089 лс-2/1416 про наявність кредиторської заборгованості та відомості про кредиторську заборгованість (витяг із програми). Копії цих документів наявні в матеріалах справи (том 1, арк.справи 113-126).

Листом від 17.09.2019 № 6299/10/05-70-66-01 відповідач повідомив декларанта про неприйняття до уваги додатково наданих позивачем документів.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України № 4495-VІ від 13.03.2012.

Відповідно до статті 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення (частина перша статті 257 Митного кодексу України).

Статтею 49 Митного кодексу України передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 54 Митного кодексу України митний орган під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини першої статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 Митного кодексу України).

Частиною третьою статті 53 Митного кодексу України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Крім цього, відповідно до ч. 4 ст. 53 МК України у разі, якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Відповідно до частини 5 статті 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Статтею 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

При цьому, основний метод, не застосовується у наступних випадках: а) якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні; б) відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні (частина друга статті 58 Митного кодексу України).

За правилами частини третьої статті 58 Митного кодексу України у разі, якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (частини четверта та п`ята статті 58 Митного кодексу України).

Відповідно до частини 12-14 статті 58 Митного кодексу України той факт, що продавець і покупець пов`язані між собою особи, сам по собі не може бути підставою для розгляду вартості операції як неприйнятної. У таких випадках необхідно розглянути обставини продажу та прийняти вартість операції за умови, що взаємовідносини покупця і продавця не вплинули на ціну оцінюваних товарів. За наявності достатніх підстав вважати, що відносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, вплинули на ціну оцінюваних товарів, митний орган повинен надати декларанту або уповноваженій ним особі свої письмові обґрунтування, що такий вплив мав місце. У разі відсутності обґрунтувань з боку митного органу необхідно вважати, що взаємовідносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

Частинами 18 та 19 статті 58 Митного кодексу України визначено, що при продажу товарів між пов`язаними особами вартість операції береться за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів за першим методом, якщо декларант покаже, що така вартість є близькою до вартості однієї з нижчезазначених операцій, яка здійснювалася одночасно або майже одночасно з операцією з оцінюваними товарами: 1) вартості операції при продажу непов`язаним покупцям ідентичних або подібних (аналогічних) товарів для експорту в Україну; 2) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 62 цього Кодексу; 3) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 63 цього Кодексу.

У разі здійснення вищезазначених порівнянь враховується наявна у митного органу або подана декларантом чи уповноваженою ним особою інформація щодо різниці в комерційних рівнях продажу, кількісних показниках, елементах і витратах, зазначених у частині десятій цієї статті, та витратах, які понесені продавцем при продажу, коли продавець і покупець не пов`язані між собою, і не понесені продавцем при продажу, коли продавець і покупець пов`язані між собою.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (частина 3 статті 54 Митного кодексу України).

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Згідно зі ст. 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відмовою у митному оформленні є письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом. У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження (ст. 256 Митного кодексу України).

Відповідно до п. 2.7 розділу 2 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної фіскальної служби України від 11.09.2015 № 689 (далі - Методичні рекомендації) робота посадових осіб з аналізу, виявлення та оцінки ризиків здійснюється, зокрема, шляхом, перевірки інформації, наданої декларантом або уповноваженою особою, при продажу товарів між пов`язаними особами щодо наближеності митної вартості товарів, визначеної основним методом до однієї з операцій, які наведені у частині вісімнадцятій статті 58 Кодексу; перевірки та аналізу документів, додатково поданих органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою відповідно до статті 53 Кодексу.

При здійсненні заходів, зазначених у попередньому пункті, дозволяється змінювати їх послідовність та обсяг залежно від характеру зовнішньоекономічної операції та результатів аналізу, виявлення та оцінки ризиків за вже проведеними заходами. За результатами роботи з аналізу, виявлення та оцінки ризиків посадова особа здійснює заходи, передбачені статтею 54 Кодексу (пункти 3, 4 Розділу 2 Методичних рекомендацій).

Пунктом 3 Розділу 3 Рекомендацій передбачено, що посадова особа органу доходів і зборів, яка здійснює аналіз, виявлення та оцінку ризиків, повинна враховувати особливості формування вартості товарів, які реалізуються в порядку біржової торгівлі. При здійсненні аналізу, виявлення та оцінки ризиків товарів, які є об`єктом біржової торгівлі, ціну договору щодо товару, який імпортується (вартість операції), без урахування витрат на доставку, комісійних витрат, премії або знижки за фактичну якість товару і премії продавцю необхідно порівнювати зі значенням біржових котирувань за період 10 днів, що передує даті складання рахунка-фактури (інвойсу) або додатку (специфікації) до зовнішньоекономічного договору (контракту).

При здійсненні аналізу, виявлення та оцінки ризиків на підставі сировинних складових ураховуються дані про вміст сировини, що використовується для виготовлення цього товару.

За відсутності даних про щоденні біржові котирування для аналізу, виявлення та оцінки ризиків використовується інформація про середні значення біржових котирувань за календарний місяць, в якому здійснювалось відвантаження товару.

Розділом 5 рекомендацій передбачено, що під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків можуть використовуватися такі джерела інформації: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДФС; спеціалізовані видання, які містять інформацію про ціни, сформовані на світовому ринку; інформація, отримана від ДФС, про ціни на товари та/або сировину, матеріали, комплектуючі, які входять до складу товарів; інформація, отримана від митних органів іноземних держав за результатами перевірки автентичності документів, які подавалися під час митного контролю та митного оформлення товару; інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю, в тому числі, за результатами проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства з питань державної митної справи; інформація, отримана від державних органів, установ та організацій на запити територіальних органів та/або ДФС; цінова інформація, отримана в рамках домовленостей, укладених між ДФС та асоціаціями, спілками та іншими об`єднаннями імпортерів та виробників; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; інформація отримана з мережі Інтернет.

За змістом оскаржуваних позивачем рішення про коригування митної вартості UA700050/2019/000062/2 від 24.06.2019 та картки відмови у прийнятті митної декларації UA700050/2019/00076 від 24.06.2019 підставою їх прийняття стало ненадання позивачем документів на вимогу митного органу згідно переліку, визначеного частинами 3 та 4 статті 53 Митного кодексу України на підтвердження заявленої митної вартості. Визначення митної вартості ввезеного позивачем товару за другорядним методом - резервним здійснено через відсутність в митного органу та декларанта інформації, необхідної для застосування інших методів визначення митної вартості.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

За змістом ч.ч. 1, 18 ст. 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, не застосовується у разі, зокрема, якщо зв`язок між покупцем та продавцем вплинув на ціну товарів. При продажу товарів між пов`язаними особами вартість операції береться за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів за першим методом, якщо декларант покаже, що така вартість є близькою до вартості однієї з операцій, що зазначені в ч. 18 ст. 58 Митного кодексу України

Позивач, заявляючи митну вартість придбаного у пов`язаної особи товару, на підтвердження того, що визначена ним митна вартість є близькою до вартості операцій з непов`язаними покупцями ідентичних або подібних (аналогічних) товарів для експорту в Україну, яка здійснювалася одночасно або майже одночасно з операцією з оцінюваними товарами, надав договір № 20160331 від 31.03.2016, укладений між METINVEST INTERNATIONAL SA та CBMM EUROPE BV, на умовах якого METINVEST INTERNATIONAL SA придбав фероніобій, що в подальшому був реалізований позивачу на умовах контракту від 01.08.2015 року № 089LS-02/554. В специфікації від 07.01.2019 року № 16 до договору № 20160331 від 31.03.2016 та зміні 1 до вказаної специфікації сторони узгодили постачання фероніобію від CBMM EUROPE BV до METINVEST INTERNATIONAL SA за ціною 30,30 євро/кг чистого сплаву на умовах СРТ Маріуполь.

Під час митного оформлення відповідачем не встановлювалося неможливості визначення позивачем митної вартості за ціною угоди через порушення ч. 18 ст. 58 Митного кодексу України.

Згідно положень Митного кодексу України декларант під час митного оформлення має підтвердити митну вартість та обґрунтованість обрання методу її визначення, а митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, втім наведені повноваження здійснюються митним органом у спосіб, визначений законом. Документальне підтвердження в аспекті відповідних митних процедур має своїм завданням підтвердити: а) заявлену митну вартість товарів; б) обраний суб`єктом господарювання метод визначення такої вартості.

Виходячи з положень п. 2 ч. 5 ст. 54 Митного кодексу України митний орган наділений правом запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості у випадках, встановлених цим Кодексом.

Згідно частин 3, 4 статті 53 Митного кодексу України передумовою виникнення в митного органу права витребувати додаткові документи під час перевірки правильності визначення декларантом позивача митної вартості є: наявність розбіжностей що мають вплив на правильність визначення митної вартості, в доданих до декларації документах, ознаки їх підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; наявність в митного органу обґрунтованих підстав вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

Верховний Суд у своїй постанові від 15.05.2019 в справі № 825/1093/16 та постанові 20.09.2019 у справі № 820/11574/15 зазначив, що митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи. Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Верховний Суд в своїй постанові від 12.03.2019 у справі № 826/1857/16 зауважив, що позивач на стадії декларування товару (подання декларації та інших документів) зобов`язаний довести та надати докази (відповідні документи) того, що має право декларувати товари придбані у пов`язаної особи за основним методом - за ціною договору (контракту). У разі надання таких документів, контролюючий орган, у разі наявності у нього сумнівів щодо впливу взаємозв`язку на ціну товарів, має надати декларанту свої письмові обґрунтування, що такий вплив мав місце та витребувати додаткові документи, що передбачені ч. 4 ст. 53 Митного кодексу України.

У наданих позивачем до митної декларації UA 700050/2019/003670 документах, зокрема, зовнішньоекономічному договорі № 089LS-02/554 від 01.08.2015, специфікації № 8 від 07.01.2019, рахунку № 116684 від 12.06.2019 йдеться про постачання компанією Metinvest International Sa на користь позивача товару - фероніобію FeNb 65 (111) та FeNb 65 (112) за ціною 32,71 Євро за 1кг чистого ніобію у сплаві на умовах СРТ м. Маріуполь, Україна згідно Інкотермс 2010. Жоден з пред`явлених позивачем документів не містить розбіжностей, які б могли вплинути на митну вартість товару або ознак підробки документів, що б могли надати митному органу підстави висновку про невірне визначення позивачем митної вартості.

В оскаржуваному рішенні не визначено встановлення під час митного оформлення розбіжностей в наданих позивачем документах на підтвердження митної вартості та не конкретизовано яким саме чином зв`язок між позивачем та продавцем товару вплинув на визначення митної вартості.

Підставою витребування додаткових документів в рішенні про коригування митної вартості та картці відмови відповідач визначив встановлення в ході проведення митних процедур та перевірки правильності визначення позивачем митної вартості розбіжностей, а саме: в експертному висновку ДП Укрпромзовнішекспертиза № 190 від 25.01.2019 визначено ціну за фероніобій 37,77 - 38,65 Євро за кг, в наданих позивачем документах до декларації UA 700050/2019/003670 - 32,71 євро за кг, відповідно до відомостей інформаційного ресурсу ASIAN METAL - вартість фероніобію за 10 днів передуючих складенню специфікації становить: 04.01.2019 - 38,51 євро/кг Nb, 03.01.2019 - 38,15 євро/кг Nb, 02.01.2019 - 38,24 євро/кг Nb, 29.12.2018 - 38,24 євро/кг Nb, 28.12.2018 - 38,67 євро/кг Nb, 27.12.2018 - 38,74 євро/кг Nb, 26.12.2018 - 38,99 євро/кг Nb, 25.12.2018 - 38,99 євро/кг Nb, 24.12.2018 - 38,99 євро/кг Nb, 21.12.2018 - 38,86 євро/кг Nb. Наведені розбіжності відповідач вважав достатніми для витребування додаткових документів.

Під час надання оцінки наведеним доводам відповідача колегія суддів виходить із наступного.

Пунктом 4 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затвердженими Наказом ДФС № 689 від 11.09.2015 передбачено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості посадові особи, які провадять такий контроль, застосовують положення Методичних рекомендацій з метою аналізу, виявлення та оцінки ризиків щодо заявлення декларантом або уповноваженою ним особою неповних та/або недостовірних відомостей про митну вартість товарів, у тому числі неправильного визначення митної вартості товарів.

Наведені Методичні рекомендації передбачають можливість використання під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків таких джерел інформації як висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; інформація отримана з мережі Інтернет.

Проте, виявлення в ході проведення митного контролю з будь-якого інформаційного ресурсу (інформація з мережі Інтернет, висновку спеціалізованих організацій) продажу товару, тотожного пред`явленому до митного оформлення, за ціною вищою, ніж заявлена митна вартість, не є безумовною підставою визнання недостовірними та неправдивими відомості щодо митної вартості товару пред`явленого до митного оформлення та не може бути безумовною підставою відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. Встановлення митним органом різниці в ціні свідчить про наявність підстав детально проаналізувати комерційні умови зовнішньоекономічної операції за якою до митного оформлення пред`явлено товари. Виявлена різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю тотожних товарів згідно інформаційних ресурсів мережі Інтернет не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників інформаційних ресурсів. Колегія суддів зауважує, що матеріали справи не містять доказів здійснення відповідачем оцінки та аналізу наданих позивачем документів в обґрунтування висновків щодо невірного визначення декларантом митної вартості товару.

Слід також зазначити, що відповідач під час митних процедур вимагав від позивача на підставі ч. 4 ст. 53 Митого кодексу України надати: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; ) розрахунок ціни (калькуляцію). Водночас, частиною 4 ст. 53 Митного кодексу України передбачено надання наведених документів за їх наявності. Крім цього, витребувана відповідачем калькуляція надавалася позивачем разом із декларацією, у прийнятті якої відповідач відмовив.

У разі витребування додаткових документів на підтвердження митної вартості на підставі ч.ч. 3, 4 ст. 53 Митного кодексу України митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника та яким чином зв`язок між продавцем та покупцем вплинув на вартість пред`явленого до митного оформлення товару. Не наведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

З огляду на вищевикладене, відповідачем не доведено та не надано жодних аргументів і доказів того, що документи, подані позивачем до митного оформлення, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації або на визначення вартості товару вплинув зв`язок між покупцем та продавцем, що в свою чергу свідчить про не доведення відповідачем правомірності незастосування основного методу визначення митної вартості.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог.

Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв`язку з викладеним доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 23, 33, 292, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Азовської митниці Держмитслужби на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28 вересня 2020 року у справі № 200/6519/20-а - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28 вересня 2020 року у справі № 200/6519/20-а - залишити без змін.

Повне судове рішення складено 18 січня 2021 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя А.В. Гайдар

Судді Е.Г. Казначеєв

Г.М. Міронова