УХВАЛА
18 січня 2021 року
м. Київ
справа № 200/11669/18-а
адміністративне провадження № К/9901/36448/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Яковенка М. М.,
суддів: Дашутіна І. В., Шишова О. О.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2020 року у справі № 200/11669/18-а за позовом Комунального некомерційного підприємства Центр первинної медико-санітарної допомоги Ясинуватської районної ради до Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування рішення № 0029224512 від 16 липня 2018 року,
УСТАНОВИВ:
У жовтні 2018 року Комунальне некомерційне підприємство Центр первинної медико-санітарної допомоги Ясинуватської районної ради звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування рішення № 0029224512 від 16 липня 2018 року.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 20 лютого 2019 року позов задоволено.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду першої інстанції, Головним управління ДФС у Донецькій області подано апеляційну скаргу, яку ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2019 року відмовлено у задоволені клопотання про відстрочення сплати судового збору, апеляційну скаргу відповідача залишено без руху, встановлено строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з наступного дня після отримання копії цієї ухвали шляхом направлення на адресу Першого апеляційного адміністративного суду оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі 10 756,32 грн.
02 травня 2019 року на адресу суду від скаржника надійшло клопотання, в якому він просить продовжити строк на усунення недоліків апеляційної скарги. В обґрунтування зазначено, що в межах строків, встановлених судом, апелянт позбавлений можливості сплатити судовий збір.
Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 08 травня 2019 року у задоволені клопотання про продовження строку усунення недоліків апеляційної скарги відмовлено, внаслідок чого, апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 20 лютого 2019 року у справі № 200/11669/18-а повернуто апелянту.
До Першого апеляційного адміністративного суду 25 лютого 2020 року повторно надійшла апеляційна скарга Головного управління ДФС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 20 лютого 2020 року, яку ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2020 року залишено без руху та встановлено апелянту десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення без руху для усунення недоліків шляхом надання оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі 10756,32 грн. та зазначення апелянтом інших підстав для поновлення строку.
12 березня 2020 року на адресу апеляційного суду надійшло клопотання Головного управління ДПС у Донецькій області про продовження строку для усунення недоліків поданої апеляційної скарги, у зв`язку з неможливістю у встановлені строки сплатити судовий збір, поновлення строку апеляційного оскарження та заміну сторони.
Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду 13 березня 2020 року клопотання про продовження встановленого судом процесуального строку для усунення недоліку апеляційної скарги задоволено, внаслідок чого, надано Головному управлінню ДПС у Донецькій області строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 20 лютого 2020 року у справі № 200/11669/18-а - 10 днів з дня вручення цієї ухвали.
Копію ухвал Першого апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2020 року та від 13 березня 2020 року отримано відповідачем 3 та 19 березня 2020 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення. Заява про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги за період з 17 липня 2020 року по 07 серпня 2020 року від відповідача не надходила.
У клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження скаржником зазначено, що первісна апеляційна скарга була подана в строки, визначені процесуальним законодавством. Контролюючий орган вказує на те, що порушення строку відбулось у зв`язку із неналежним фінансуванням апелянта.
Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2020 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 20 лютого 2020 року у справі № 200/11669/18-а.
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд виходив із того, що відсутність бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не можуть впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку. До того ж, підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання апеляційної скарги. Таким чином, обставини звернення відповідача з первинною апеляційною скаргою у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України, яку було залишено без руху та повернуто з підстав відсутності коштів на сплату судового збору, не можуть вважатися поважними причинами, оскільки невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, адже не є такою, що не залежить від волі особи, яка її подає, і не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень.
28 грудня 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Донецькій області на ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2020 року у справі № 200/11669/18-а, у якій скаржник просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та направити справу для подальшого розгляду до суду апеляційної інстанції.
Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, скаржник посилається на те, що суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права і, як наслідок, дійшов помилкового висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження у справі.
При цьому скаржник зазначає, що ситуація з обмеженим фінансування судового збору унеможливлювала реалізацію права на апеляційне оскарження рішення суду у встановлений Кодексом адміністративного судочинства України строк.
Перевіряючи доводи касаційної скарги, Суд виходить з такого.
Відповідно до вимог пункту 5 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Згідно частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України визначено строк на апеляційне оскарження судового рішення, а пунктом першим частини п`ятої статті 296 цього Кодексу закріплено вимоги щодо форми та змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо надання документа про сплату судового збору.
За правилами частини третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт четвертий частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України).
Крім того, згідно з частиною другою статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб`єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб`єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов`язки.
Статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п`ятої цієї статті).
Отже, наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження.
Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені чинним законодавством.
Окрім цього, пунктом другим частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває стаття 8 цього Кодексу, й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.
Такі положення наведених правових норм процесуального права знайшли своє відображення і у статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, частина перша якої вказує, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки.
Отже, органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов`язків.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.
Згідно з частиною першою статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 7 липня 1989 року у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, по заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у строк встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку оскарження з поважних причин.
У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватись принципу "належного урядування" та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що обставини звернення відповідача з первинною апеляційною скаргою у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України, яку було залишено без руху та повернуто з підстав відсутності коштів на сплату судового збору, не можуть вважатися поважними причинами, оскільки невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, адже не є такою, що не залежить від волі особи, яка її подає, і не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень.
Таким чином, подана касаційна скарга є необґрунтованою. Правильне застосовування апеляційним судом норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що, в свою чергу, у розумінні частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.
Керуючись статтею 333 КАС України, Суд
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Донецькій області на ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2020 року у справі № 200/11669/18-а.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя доповідач М. М. Яковенко
Судді І. В. Дашутін
О. О. Шишов
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 18.01.2021 |
Оприлюднено | 19.01.2021 |
Номер документу | 94200477 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Яковенко М.М.
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Міронова Галина Михайлівна
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Міронова Галина Михайлівна
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Міронова Галина Михайлівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні