Ухвала

від 18.01.2021 по справі 320/5732/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

18 січня 2021 року

м. Київ

справа №320/5732/19

адміністративне провадження №К/9901/36190/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Яковенка М. М.,

суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 31 січня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2020 року у справі № 320/5732/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Енкловер до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень, визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області та Державної фіскальної служби України, в якому просив:

- визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області у формі протоколу № 603 від 21 листопада 2018 року, в частині включення ТОВ Енкловер до реєстру ризикових платників;

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області щодо не розгляду звернень ТОВ Енкловер , та не виключення його з переліку ризикових платників;

- зобов`язати Головне управління ДФС у Київській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю Енкловер , з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості;

- визнати рішення комісії Головного управління ДФС у Київській області від 08 липня 2019 року № 1215166/40801549 про відмову в реєстрації податкової накладної №2 від 17.05.2019 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних протиправним та скасувати його;

- зобов`язати Державну фіскальну службу України здійснити дії по реєстрації (зареєструвати) податкової накладної № 2 від 17 травня 2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання;.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 31 січня 2020 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2020 року, задоволено позовні вимоги.

28 грудня 2020 року на адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 31 січня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2020 року у справі № 320/5732/19, яку направлено засобами поштового заявку 24 грудня 2020 року.

Перевіряючи касаційну скаргу на відповідність вимогам процесуального закону - Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на наступне.

За правилами частиною першою статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Відповідно до частини першої статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту.

Згідно з частиною другою вказаної статті учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 КАС України.

Як вбачається з Єдиного Державного реєстру судових рішень постанова Шостого апеляційного адміністративного суду прийнята 25 травня 2020 року, повне судове рішення складено також 25 травня 2020 року, а касаційну скаргу подано до Верховного Суду лише 24 грудня 2020 року (відповідно до поштового конверту), тобто скаржником пропущено вищевказаний процесуальний строк.

Так, скаржник у касаційній скарзі просить поновити строк на касаційне оскарження, на обґрунтування якого зазначено, що вперше касаційну скаргу подано до касаційного суду в належний строк, проте ухвалою Верховного Суду останню було повернуто, оскільки касаційна скарга не оформлена відповідно до вимог, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України, а тому на думку відповідача, вказане є підставою для поновлення строку касаційного оскарження.

Оцінивши наведені скаржником обставини та обґрунтування причин пропуску строку, колегія суддів вважає їх неповажними з огляду на таке.

Судом установлено, що вперше касаційну скаргу у цій справі відповідачем подано в межах строків, проте, ухвалою Верховного Суду від 02 липня 2020 року повернуто особі, яка її подала на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України.

Вдруге касаційну скаргу у цій справі скаржником подано 24 грудня 2020 року, тобто майже через шість місяців після повернення касаційної скарги вперше, свідчить про необґрунтоване зволікання з боку скаржника щодо чергового звернення до касаційного суду з цією касаційною скаргою, враховуючи і той факт, що усунення суб`єктивних причин, які стали підставою для повернення попередньо поданої касаційної скарги не вимагало багато часу.

Відповідно до статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Враховуючи викладене, пропущений строк касаційного оскарження може бути поновлений судом, якщо за результатами оцінки та перевірки наведених заявником у відповідній заяві підстав пропуску такого строку, суд дійде висновку про їх поважність.

Для здійснення судом належної оцінки та перевірки доводів, наведених заявником в обґрунтування поважності підстав пропуску строку касаційного оскарження, такі доводи повинні бути підтверджені відповідними письмовими документами або іншими доказами, з яких достовірно вбачається існування обставин, зазначених у заяві про поновлення строку.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу (частина перша статті 77 КАС України).

Відповідно до частини другої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Обставини, пов`язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у неї коштів, призначених для сплати судового збору, не звільняють державний орган від обов`язку своєчасної його сплати.

Також, слід зазначити, що повернення первинної касаційної скарги не означає можливість повторного звернення до суду касаційної інстанції у будь-який час після такого повернення, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки в такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності.

Отже, зважаючи на значний пропуск строку (майже шість місяців після повернення касаційної скарги вперше) на касаційне оскарження, клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження не можна вважати обґрунтованим, тому що невиконання відповідачем вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та, як наслідок, повернення її заявнику не є поважною причиною пропуску строку касаційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає касаційну скаргу, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку касаційного оскарження реалізовувати право на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України, касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків на касаційне оскарження і підстави, вказані у заяві про поновлення строку, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до частин другої і шостої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

За таких обставин, відповідно до правил наведеної норми процесуального закону касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для надання до суду касаційної інстанції заяви, клопотання в якому вказати підстави для поновлення строку касаційного оскарження та докази своєчасного подання вперше касаційної скарги, дати отримання ухвал Верховного Суду про повернення раніше поданий касаційних скарг.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 169, 328, 330, 332, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Київській області про поновлення строку на касаційне оскарження відмовити.

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 31 січня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2020 року у справі № 320/5732/19 залишити без руху.

Установити скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги.

Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач М. М. Яковенко

Судді І. В. Дашутін

О. О. Шишов