Рішення

від 16.12.2020 по справі 760/17451/20

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Провадження № 2/760/6838/20

В справі № 760/17451/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

/заочне/

16 грудня 2020 року Солом"янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді- Шереметьєвої Л.А.

за участю секретаря- Шпори М.М.

позивача- ОСОБА_1

розглянувши в відкритому судовому засіданні м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю САППОРТ-СОЛЮШНЗ про стягнення заробітної плати, суд

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася до суду з позовом і просить стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі у розмірі 24 354, 12 гр.

Посилається в позові на те, що у період з 01 серпня 2019 року по 18 жовтня 2019 року перебувала в трудових відносинах з відповідачем, займала посаду фахівця з клієнтської підтримки користувачів, що підтверджується записами у трудовій книжці НОМЕР_1 .

За час перебування в трудових відносинах з відповідачем їй була нарахована, але не виплачена заробітна плата в розмірі 35 783, 12 гр.

18 жовтня 2019 року вона була звільнена з роботи за власним бажанням згідно наказу від 18 жовтня 2019 року №137-к.

15 листопада 2019 року на її банківську зарплатну картку в АТ`Укрсоцбанк відповідачем було перераховано частину заборгованої суми в розмірі 11 429, 00 гр.

Решта заборгованої суми в 24 354,12 гр.не виплачена до цього часу. А тому просить задовольнити позов.

Позовна заява була зареєстрована в канцелярії суду 10 серпня 2020 року та відповідно до ст. 33 ЦПК України було визначено склад суду.

Ухвалою суду від 11 серпня 2020 року в справі було відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Сторонам було направлено копію ухвали про відкриття провадження, відповідачам копію позовної заяви з додатками з пропозицією надати відзив на позов.

28 вересня 2020 року на адресу суду повернувся конверт із копією ухвали про відкриття провадження у справі з копією позовної заяви, який направлявся відповідачу.

/ а. с. 50 /

Згідно ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

За ініціативою суду справа була призначена до розгляду з викликом сторін.

Позивач в судовому засіданні позов підтримала.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином у порядку, визначеному ч. 1 ст. 130 ЦПК України.

Про причину неявки суд до відома не поставив.

Відповідач був повідомлений про розгляд справи шляхом направлення повідомлення на мобільний телефон, вказаний у матеріалах справи, в матеріалах справи міститься підтвердження отримання повідомлення.

Враховуючи викладене вище, суд вважає, що були вжиті всі визначені законом заходи для повідомлення відповідача про розгляд справи.

Ухвалою суду від 11 серпня 2020 року у справі було відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно зі ст. 178 ЦПК України відповідачу був наданий строк для надання відзиву на позовну заяву.

Станом на день ухвалення рішення у справі відповідач своїм правом не скористався, відзив на позову заяву не подав.

Згідно ч.1 ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:

1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;

2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;

3) відповідач не подав відзив;

4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Виходячи з цього та враховуючи думку позивача, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 94 КЗпП України та ст. 1 Закону України Про оплату праці заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану роботу.

Відповідно до ст. 115 КЗпП України заробітна плата працівникам виплачується у строки,передбачені колективним договором,але не рідше двох разів на місяць.

Згідно ч. 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Отже, законодавство України прямо покладає на власника обов`язок повного розрахунку з працівником з виплатою йому всіх сум, що йому належать, в день звільнення.

Судом встановлено, що позивач з 01 серпня 2019 року по 18 жовтня 2019 року перебувала в трудових відносинах з ТОВ САППОРТ-СОЛЮШНЗ , що підтверджується копією її трудової книжки.

Наказом №137-к від 18 жовтня 2019 року позивач була звільнена з посади фахівця з клієнтської підтримки користувачів за власним бажанням згідно ч. 3 ст. 38 КЗпП України.

В день звільнення, в порушення вимог ст.116 КЗпП України, розрахунок з позивачкою проведений не був, нараховані та заборговані кошти виплачені не були, що підтверджується розрахунком, з якого вбачається, що всього до сплати на момент її звільнення належало 35 783, 12 гр.

/ а.с. 4 - 5, 17 /

Позивачка в судовому засіданні зазначила, що довідка про розмір заборгованості була видана їй в день звільнення бухгалтером у такій формі і в ній була зазначена особа в банку, яка обслуговує товариство.

З виписки по картковому рахунку позивачки в АТ`Укрсиббанк за період з 05 серпня 2019 року по 26 липня 2020 року вбачається, що 15 листопада 2019 року на її картковий рахунок було перераховано 11 429, 00 гр. заробітної плати.

/ а.с.18 - 27 /

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Тобто, при зверненні з позовом до суду на позивача покладений тягар доведення обставин заявлених вимог.

Натомість відповідач повинен довести саме свої заперечення проти доводів позивача.

За змістом статей 76, 80, 229 ЦПК України предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обгрунтовують заявлені вимоги чи заперечення, або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Це положення є одним із основних принципів цивільного судочинства - принципу змагальності.

Матеріально-правовий зміст обов`язку подавати докази полягає в тому, що у випадку його невиконання суб`єктом доказування і неможливості отримання доказів суд має право визнати факт, на який посилалася заінтересована сторона, неіснуючим, чи навпаки, як це має місце при використанні принципу змагальності, існуючим, якщо інше не доказано другою стороною.

Відповідач, не надавши відзив на позов, не направивши свого представника до суду, вимог позивача не спростував, суми заборгованості не оспорив, а тому суд приходить до висновку про доведеність вимог позивачки та суми заборгованості, викладеної в довідці.

Звертаючись до суду з позовом, позивач просить стягнути з відповідача 10 000, 00 гр. витрат на правничу допомогу.

Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

З матеріалів справи вбачається, що 05 липня 2020 року між позивачем та адвокатом Шкодяком І.А. було укладено угоду про надання правничої допомоги.

Відповідно до п. 1 Угоди в порядку та на умовах, визначених цією Угодою, Довіритель доручає, а Адвокат бере на себе зобов`язання по забезпеченню захисту прав та законних інтересів громадянина під час розгляду цивільного позову з правом представництва інтересів у суді.

Відповідно до опису робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги позивачу, адвокатом планувалось виконати такі роботи:

- узгодження правової позиції по справі - 1 година;

- написання позовної заяви - 3 години;

- збір доказів по обґрунтуванню позовних вимог, для забезпечення позову, підготовка адвокатських запитів та отримання відповідей на них, у тому числі з органів податкової служби та банківської установи - 2 години;

- підготовка додатків до позовної заяви - 1 година;

- формування позовної заяви, виготовлення її копій по кількості учасників - 30 хв.;

- здача позовної заяви до суду через відділення зв`язку - 1 год. 30 хв.;

- фактична участь у судових засіданнях з урахуванням часу по проїзду до суду, що розглядає справу та у зворотному напрямку - по фактичним затратам.

Загальний час, який адвокат планував витратити на надання правничої допомоги, складав не менше 10 годин.

Відповідно до Акту виконаних робіт від 03 серпня 2020 року за виконання Договору замовник оплатив, а адвокат отримав винагороду (гонорар) у розмірі 10 000, гр.

На підтвердження цьому позивачем надано квитанцію до прибуткового ордера № 7 від 05 липня 2020 року.

/ а.с. 29, 32, 35 /

Відповідно до ч. 3 ст. 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність при встановленні розміру гонорару адвоката враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.

Вартість витрат відповідача на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції сторонами була обумовлена в розмірі 10 000, 00 гр.

Оплата позивачем судових витрат, пов`язаних із витратами на професійну правничу допомогу, підтверджена належними та допустимими доказами.

Згідно з ч.ч.4,5,6 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідач, не подавши відзив на позов, не направивши свого представника до суду, співмірності витрат позивачки на правничу допомоги не оспорював.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Дослідивши надані докази, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача 8 500, 00 гр. витрат на правничу допомогу.

З опису робіт / наданих послуг / вбачається, що, окрім підготовки позову та його складання,а аткож інших дій, пов`язаних з його підготовкою для розгляду судом, вбачається, що адвокатом зазначено в обсяг робіт до сплати позивачкою його участь у судових засіданнях, а також здача позовної заяви через відділення зв`язку.

З урахуванням обсягу матеріалів справи, предмету спору та обсягу робіт, необхідних для виконання в такій категорії справ, суд вважає, що приведені в описі послуги не вимагали значного обсягу роботи, а тому відповідають критерію реальності таких витрат.

З урахуванням цього, принципу співмірності затраченого часу, необхідного для підготовки такого обсягу матеріалів справи для звернення до суду, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивачки 8 500. 00 гр. витрат на правничу допомогу.

Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За п. 1 ч. 2 ст. 4 ЗУ Про судовий збір за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яку подано фізичною особою підлягає сплаті 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З урахуванням задоволення позову стягненню з відповідача на користь держави підлягає судовий збір у розмірі 840, 80 гр.

Керуючись ст. ст. 94, 115, 116 КЗпП України, Законом України Про оплату праці ст. ст. 2, 4, 5, 10, 12, 13, 76 - 82, 141, 178, 259, 263 - 265, 268, 273, 280-284 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю САППОРТ-СОЛЮШНЗ /адреса:03061 м. Київ, вул. Миколи Василенка, 6, ЄДРПОУ 41536692 / на користь ОСОБА_1 / ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , ІН НОМЕР_2 / 24 354, 12 гр. заробітної плати та 8 500, 00 гр. витрат на правничу допомогу.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю САППОРТ-СОЛЮШНЗ /адреса:03061 м. Київ, вул. Миколи Василенка, 6, ЄДРПОУ 41536692 / 840, 80 гр. судового збору на користь держави.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його отримання.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено 16 січня 2021 року.

Суддя: Л.А. Шереметьєва