Справа № 354/1233/20
Провадження № 2/354/329/21
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 січня 2021 року м. Яремче
Яремчанський міський суд Івано-Франківської області в складі: головуючої судді Ваврійчук Т.Л., за участю секретаря судового засідання Андрійків А.Я., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Ассісто про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Ассісто до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсними договорів дарування нерухомого майна та скасування рішення про державну реєстрацію права власності, -
встановив:
11.01.2021 року Яремчанським міським судом Івано-Франківської області відкрито провадження у цивільній справ за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Ассісто (надалі-ТОВ ФК Ассісто ) до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсними:-договору дарування земельної ділянки з кадастровим номером 2611000000:04:007:0053, площею 0,2069 га, цільове призначення- для ведення особистого підсобного господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та посвідченого 24.03.2015 року приватним нотаріусом Дніпропетровського районного нотаріального округу Поляруш О.П., реєстровий №589 та скасування рішення державного реєстратора за індексним номером 20231235 від 24.03.2015 року про реєстрацію права власності на вказану земельну ділянку за ОСОБА_2 ;-договору дарування земельної ділянки з кадастровим номером 2611000000:04:001:0173, площею 0,08 га, цільове призначення-для ведення особистого підсобного господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та посвідченого 24.03.2015 року приватним нотаріусом Дніпропетровського районного нотаріального округу Поляруш О.П., реєстровий №586 та скасування рішення державного реєстратора за індексним номером 20230344 від 24.03.2015 року про реєстрацію права власності на вказану земельну ділянку за ОСОБА_2 ;-договору дарування земельної ділянки з кадастровим номером 2611000000:04:001:0172, площею 0,1 га, цільове призначення-для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд(присадибна ділянка), що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та посвідченого 24.03.2015 року приватним нотаріусом Дніпропетровського районного нотаріального округу Поляруш О.П., реєстровий №583 та скасування рішення державного реєстратора за індексним номером 20229229 від 24.03.2015 року про реєстрацію права власності на вказану земельну ділянку за ОСОБА_2 ;-договору дарування житлового будинку з дерева, загальною площею 443 кв.м., житловою площею 128,3 кв.м, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та посвідченого 24.03.2015 року приватним нотаріусом Дніпропетровського районного нотаріального округу Поляруш О.П., реєстровий №580 та скасування рішення державного реєстратора за індексним номером 20229229 від 24.03.2015 року про реєстрацію права власності на вказаний житловий будинок за ОСОБА_2 ;-договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 , укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 та посвідченого 02.06.2017 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бунякіною О.В., реєстровий №1016 та скасування рішення державного реєстратора за індексним номером 35513164 від 02.06.2017 року про реєстрацію права власності на вказану квартиру за ОСОБА_3
15.01.2021 року позивач ТОВ ФК Ассісто звернулося до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просить вжити заходи забезпечення позову шляхом оголошення заборони проведення реєстраційних дій щодо об`єктів нерухомого майна, які є предметом спору у даній справі.
В обґрунтування даної заяви зазначено, що вказані у позовній заяві правочини з відчуження(дарування, купівлі-продажу) спірного нерухомого майна вчинені відповідачем ОСОБА_1 на шкоду кредитору-ТОВ ФК Ассісто , зловиживаючи правом. Зазначені правочини не були спрямовані на реальне настання обумовлених наслідків, оскільки їх метою була лише формальна зміна власника майна на родичів ОСОБА_1 для унеможливлення звернення стягнення на належне останньому майно, в рахунок погашення його заборгованості як поручителя за кредитним договором №135/К-мв. При цьому розмір заборгованості за вказаним договором, що підлягає до стягнення з ОСОБА_1 згідно постанови Верховного Суду від 01.04.2020 року у справі №175/1867/14, становить 78473693,80 грн. Інтерес позивача в оскарженні вищезазначених договорів відчуження нерухомого майна зводиться до того, що спірне майно вибуло з власності ОСОБА_1 за фіктивними правочинами та має бути повернуто у власність останнього, що в свою чергу дозволить в майбутньому звернути на нього стягнення на користь позивача у рамках виконання рішення суду про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором у порядку, передбаченому Законом України Про виконавче провадження . Необхідність застосування заходів забезпечення позову обґрунтовується поведінкою відповідача ОСОБА_1 щодо виконання ним взятих на себе зобов`язань за договором поруки, укладеним у забезпечення виконання кредитного договору №135/К-мв, оскільки останній відчужив спірне нерухоме майно під час наявності у нього невиконаних зобов`язань за кредитними договорами, після пред`явлення до нього вимоги про сплату боргу та позову про стягнення заборгованості, та до ухвалення судового рішення судом першої інстанції у 2015 році. Наведене свідчить про те, що в даному випадку важливим та вкрай необхідним з метою захисту прав позивача у разі задоволення даного позову є перебування на момент ухвалення рішення спірного майна у власності саме у сторони оспорюваних договорів дарування та договору купівлі-продажу, тобто у відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , оскільки подальше відчуження ними земельних ділянок, житлового будинку та квартири унеможливить захист прав позивача у даному провадженні, зважаючи на те, що реституція як спосіб захисту цивільного права застосовується лише в разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним чи визнано недійсним у зв`язку із чим вимога про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, може бути пред`явлена тільки стороні недійсного правочину, а не третій особі, якій у подальшому це майно було відчужено. Таким чином, зважаючи на те, що позивач не є стороною спірних правочинів, а відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , які імовірно є родичами ОСОБА_1 жодним чином не обмежені у можливості відчуження спірного нерухомого майна, яке на даний час належить їм на праві власності до ухвалення рішення у даній справі, а тому у позивача є обґрунтовані підстави вважати, що у такому випадку він буде позбавлений можливості пред`явити вимогу про звернення стягнення на вказане майно з метою погашення заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором, що призведе не тільки до неефективності можливого позитивного рішення у даній справі, а й взагалі унеможливить у майбутньому захист цивільного права та інтересу позивача. Також позивачем зазначено про відсутність підстав для застосування заходів зустрічного забезпечення позову, оскільки забезпечення позову в обраний позивачем спосіб не завдасть збитків відповідачам та не призведе до безпосереднього впливу на вартість майна, щодо якого вживаються заходи забезпечення позову, а відтак не зумовить понесення ними додаткових витрат для відновлення становища, яке існувало до вжиття заходів забезпечення позову та не обмежить їх у праві користування майном.
Відповідно до ч.1 ст.149 ЦПК України суд, за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову, згідно ч.2 ст.149 ЦПК України, допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно п.2 ч.1 статті 150 ЦПК України, позов забезпечується, зокрема, забороною вчиняти певні дії.
Частиною першою ст.153 ЦПК України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи(учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.
У відповідності до ч.3 ст.150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Таким чином, за змістом ст.150 ЦПК України забезпечення позову-це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо захисту матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача. Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. У заяві про забезпечення позову обов`язково зазначаються: причини, у зв`язку з якими потрібно забезпечити позов, тобто обґрунтування чому невжиття заходів забезпечення може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду і як саме, вид забезпечення позову, який належить застосовувати, з обгрунтуванням його необхідності, тобто вказівка на спосіб забезпечення позову, який на думку заявника, є найбільш адекватним, інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд, з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчується, зокрема в тому, чи існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясовує відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.
Проаналізувавши заяву про забезпечення позову та її мотиви, дослідивши долучені докази, суд приходить до наступного висновку.
Зі змісту позовної заяви ТОВ ФК Ассісто та вимог у заяві про забезпечення позову вбачається, що предметом спору у даній справі є недійсність укладених відповідачем ОСОБА_1 правочинів щодо відчуження належного йому на праві власності майна, а саме: договорів дарування трьох земельних ділянок- з кадастровим номером 2611000000:04:007:0053, площею 0,2069 га, цільове призначення- для ведення особистого підсобного господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , з кадастровим номером 2611000000:04:001:0173, площею 0,08 га, цільове призначення-для ведення особистого підсобного господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , з кадастровим номером 2611000000:04:001:0172, площею 0,1 га, цільове призначення-для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд(присадибна ділянка), що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , житлового будинку з дерева, загальною площею 443 кв.м., житловою площею 128,3 кв.м, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , укладених 24.03.2015 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 , укладеного 02.06.2017 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_5
ТОВ ФК Ассісто в обґрунтування заявлених позовних вимог вказало і наведене підтверджується долученими до позовної заяви доказами, що 22.08.2006 року між ВАТ Всеукраїнський Акціонерний Банк та ТОВ Альфа-Донецьк , правонаступником якого є ТОВ Гранд Полімер Груп , був укладений кредитний договір №135/К-мв на суму 2 200 000 доларів США. З метою забезпечення виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором між банком, ТОВ Гранд Полімер Груп та ОСОБА_1 13.10.2009 року був укладений договір поруки №135/К-мв/П-2 із наступними змінами. Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 09.06.2015 року у цивільній справі №175/1867/14, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 27.11.2019 року з ОСОБА_1 стягнуто на користь ПАТ Всеукраїнський Акціонерний Банк заборгованість за кредитним договором №135/К-мв від 22.08.2006 року у сумі 80 044 014,44 грн. Постановою Верховного Суду від 01.04.2020 року змінено розмір заборгованості, що підлягає до стягнення з ОСОБА_1 та стягнуто з останнього заборгованість за кредитним договором у розмірі 78 473 696,80 грн.
25.03.2020 року між ПАТ Всеукраїнський Акціонерний Банк від імені якого діє уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Всеукраїнський Акціонерний Банк Луньо І.В. та позивачем ТОВ ФК Ассісто укладено договір №616802.272 про відступлення прав вимоги, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мурською Н.В., за реєстром №438. Згідно з протоколом електронного аукціону №UA-EA-2020-02-05-000083-b від 26.02.2020 року з продажу лоту №GL16N616802(до складу якого входять активи ПАТ ВіЕйБі Банк та ПАТ ВТБ Банк ) переможцем аукціону визнано ТОВ ФК Ассісто . 12.03.2020 року позивачем проведено оплату придбаного лоту згідно платіжного доручення №36 на користь ПАТ ВіЕйБі Банк у сумі 71685831,43 грн.
Згідно п.179 Додатку №1 до Договору відступлення прав вимоги № №616802.272 до ТОВ ФК Ассісто як нового кредитора перейшли права вимоги за кредитним договором №135/к-мв та відповідно право вимоги до ОСОБА_1 за договором поруки №135/к-мв/п-2 від 13.10.2009 року.
Умовами вказаного договору поруки передбачалася солідарна відповідальність поручителя ОСОБА_1 перед ПАТ Всеукраїнський Акціонерний Банк за невиконання ТОВ Гранд Полімер Груп обов`язків, передбачених кредитним договором №135/К-мв.
В ході розгляду цивільної справи №175/1867/14, рішення в якій набрало законної сили, було встановлено, що ПАТ Всеукраїнський Акціонерний Банк , як кредитор, направив 10.09.2013 року письмову вимогу поручителю ОСОБА_1 про сплату заборгованості за кредитним договором №135/к-мв від 22.08.2006 року, яка була отримана останнім 17.09.2013 року, провадження у вищевказаній цивільній справі було відкрито 16.05.2014 року, а перше заочне рішення у ній ухвалено судом 11.03.2015 року.
Таким чином, позивач зазначив, що відповідачу ОСОБА_1 , починаючи з 17.09.2013 року було відомо про наявність претензій до нього з боку кредитора та про розмір заборгованості за тілом кредиту у сумі понад 76 000 000 грн., після чого останній з метою уникнення відповідальності за невиконання взятих на себе зобов`язань, вжив заходів щодо відчуження належного йому майна на користь третіх осіб, шляхом укладення фіктивних правочинів(договорів дарування та купівлі-продажу) із особами, з якими перебуває у близьких родинних стосунках.
Як встановлено судом, 24.03.2015 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були укладені: договір дарування земельної ділянки з кадастровим номером 2611000000:04:007:0053, площею 0,2069 га, цільове призначення- для ведення особистого підсобного господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 ; договір дарування земельної ділянки з кадастровим номером 2611000000:04:001:0173, площею 0,08 га, цільове призначення-для ведення особистого підсобного господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 ; договір дарування земельної ділянки з кадастровим номером 2611000000:04:001:0172, площею 0,1 га, цільове призначення-для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд(присадибна ділянка), що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , та договір дарування житлового будинку з дерева, загальною площею 443 кв.м., житловою площею 128,3 кв.м, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , які посвідчені приватним нотаріусом Дніпропетровського районного нотаріального округу Поляруш О.П., та зареєстровані в реєстрі за 589, 586, 583, 580.
Окрім цього, 02.06.2017 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 був укладений договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бунякіною О.В. за реєстром №1016.
Вищенаведене підтверджується долученими до позову інформаційними довідками №218971775, 2189721087, 218972266, 216232470 від 04.08.2020 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та відповідними копіями договорів дарування та купівлі-продажу.
Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 12.09.2017 року, відповідач у справі ОСОБА_1 12.09.2017 року уклав шлюб із ОСОБА_5 , яка після одруження змінила дошлюбне прізвище на ОСОБА_6 .
При цьому, представництво інтересів ОСОБА_1 при укладенні договорів дарування земельних ділянок та житлового будинку на користь ОСОБА_2 та представництво інтересів ОСОБА_4 під час укладення договору купівлі-продажу квартири здійснювала одна і та ж особа- ОСОБА_7 .
Вищенаведені обставини, на думку суду, підтверджують наявність у позивача обґрунтованих підстав вважати, що оспорювані правочини були вчинені відповідачем ОСОБА_1 на користь осіб, які є його близькими родичами, тобто-сина та майбутньої дружини, в той час, коли на розгляді у суді знаходився спір щодо стягнення з нього, як поручителя ТОВ Гранд Полімер Груп заборгованості за кредитним договором №135/к-мв від 22.08.2006 року та до набрання судовим рішенням у вказаній справі законної сили, з метою уникнення відповідальності за невиконання грошового зобо`язання та звернення стягнення на майно боржника, шляхом зменшення його платоспроможності та за своїм змістом не були спрямовані на настання реальних правових наслідків.
За таких обставин, приймаючи до уваги те, що між сторонами існує спір щодо визнання недійсними правочинів щодо відчуження нерухомого майна, зважаючи на те, що метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є ефективний захист та поновлення, а також уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача за захистом яких він звернувся до суду, а також забезпечення можливості реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при його виконанні у випадку задоволення, враховуючи наявність обґрунтованого припущення позивача, що в разі не застосування заходів забезпечення позову відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 можуть вчиняти дії, спрямовані на відчуження майна, набутого від ОСОБА_1 за оспорюваними правочинами на користь третіх осіб до розгляду справи по суті, що позбавить позивача, який не є стороною зазначених правочинів можливості пред`явити відповідну вимогу про витребування зазначеного майна у нового набувача за договором та задовольнити свої вимоги за кредитним договором №135/К-мв від 22.08.2006 року шляхом звернення стягнення на вказане майно, та, як наслідок, призведе до неможливості захисту його прав в одному судовому провадженні, з метою створення гарантій для належного виконання судового рішення, а також недопущення виникнення умов, за яких рішення суду буде неможливо виконати чи таке виконання буде ускладнене, суд приходить до переконання, що заява про забезпечення позову є обгрунтованою підлягає до задоволення, шляхом заборони державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав (в т. ч. Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській міській, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень") вчиняти будь-які реєстраційні дії, щодо об`єктів нерухомого майна: земельної ділянки з кадастровим номером 2611000000:04:007:0053, площею 0,2069 га, цільове призначення- для ведення особистого підсобного господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 ; земельної ділянки з кадастровим номером 2611000000:04:001:0173, площею 0,08 га, цільове призначення-для ведення особистого підсобного господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 ; земельної ділянки з кадастровим номером 2611000000:04:001:0172, площею 0,1 га, цільове призначення-для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд(присадибна ділянка), що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 ; житлового будинку з дерева, загальною площею 443 кв.м., житловою площею 128,3 кв.м, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 ; квартири АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1265857512101 до розгляду справи по суті та набрання рішенням суду законної сили.
Суд вважає, що застосування зазначених заходів забезпечення позову є співмірним іззаявленими позовним вимогам, зважаючи на розмір боргових зобов`язань відповідача ОСОБА_1 перед позивачем за кредитним договором №135-К/мв від 22.08.2006 року, пропорційним, достатнім та необхідним для забезпечення дотримання прав та охоронюваних законом інтересів позивача та не становитиме надмірне втручання у право власності відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , яке на даний час не скасоване.
Крім того, відповідно до ч.ч. 1-3 статті 154 ЦПК України, суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову. Суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо: позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.
Враховуючи предмет позову та захід забезпечення позову, відсутність підстав щодо існування розміру збитків, яких можуть зазнати відповідачі у зв`язку із забезпеченням позову, суд дійшов висновку, що на даній стадії зустрічне забезпечення судом не застосовується.
На підставі наведеного, керуючись статтями 151-153, 258-260, п.4 ч.1 ст.353, ст.354 ЦПК України, постановою Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову №9 від 22.12.2006 року, суд,-
постановив:
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Ассісто про забезпечення позову-задовольнити.
Вжити заходи забезпечення позову у цивільній справі №354/1233/20 за позовом -Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Ассісто до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсними договорів дарування нерухомого майна та скасування рішення про державну реєстрацію права власності та заборонити державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав (в т. ч. Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській міській, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень") вчиняти будь-які реєстраційні дії, щодо об`єктів нерухомого майна:
-земельної ділянки з кадастровим номером 2611000000:04:007:0053, площею 0,2069 га, цільове призначення- для ведення особистого підсобного господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 ;
-земельної ділянки з кадастровим номером 2611000000:04:001:0173, площею 0,08 га, цільове призначення-для ведення особистого підсобного господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 ;
-земельної ділянки з кадастровим номером 2611000000:04:001:0172, площею 0,1 га, цільове призначення-для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд(присадибна ділянка), що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 ;
-житлового будинку з дерева, загальною площею 443 кв.м., житловою площею 128,3 кв.м, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 ;
-квартири АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1265857512101 до розгляду справи по суті та набрання рішенням суду законної сили.
Копію ухвали негайно після її постановлення надіслати для виконання в Яремчанський міський відділ державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції(м. Івано-Франківськ) ( 78501, вул. Курортна,4/2 м.Яремче, Івано-Франківської області), Відділ державної реєстрації виконавчого комітету Яремчанської міської ради (78500, вул. Свободи, буд. 266, м. Яремче, Івано-Франківська область).
Копію ухвали надіслати для відома сторонам у справі.
Ухвала підлягає до негайного виконання в порядку встановленому для виконання судових рішень.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Учасники справи мають право подати апеляційну скаргу на ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду через Яремчанський міський суд Івано-Франківської області в порядку, визначеному п.15.5 Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали або у разі розгляду справи(вирішення питання) без повідомлення(виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не була вручені у день його(її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Головуючий суддя: Т. Л. Ваврійчук
Суд | Яремчанський міський суд Івано-Франківської області |
Дата ухвалення рішення | 16.01.2021 |
Оприлюднено | 19.01.2021 |
Номер документу | 94211731 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Яремчанський міський суд Івано-Франківської області
Ваврійчук Т. Л.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні