Рішення

від 29.12.2020 по справі 950/1696/20

ЛЕБЕДИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 950/1696/20

2/950/540/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 грудня 2020 року м.Лебедин

Лебединський районний суд Сумської області в складі головуючого судді Бакланова Р. В. за участю секретаря за участю секретаря - Гладкової С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Московськобобрицької сільської ради Лебединського району Сумської області, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Мартинівське", відділ державної реєстрації управління "Центр надання адміністративних послуг" виконавчого комітету Лебединської міської ради Сумської області про визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок та визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування;

В С Т А Н О В И В:

Позивачі звернулися до суду з даним позовом до відповідача, просять суд визнати недійсними договори оренди землі та скасувати рішення про проведення державної реєстрації права оренди земельних ділянок із вилученням реєстраційних записів із державних реєстрів, укладених між Московськобобрицькою сільською радою Лебединського району Сумської області (42235, Сумська обл., Лебединський р-н, с.Московський Бобрик, вул. Центральна, 22, код ЄДРПОУ 04389621) та Товариством з обмеженою відповідальністю Мартенівське (42235, Сумська обл., Лебединський р-н., с.Московський Бобрик, вул.Горького, 24, код ЄДРПОУ 36031557) щодо земельних ділянок з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, місцезнаходження - Московськобобрицька сільська рада Лебединського району Сумської області:

- площею 2,1669 га кадастровий номер 5922986900:06:002:0041, номер запису про право 11189874 від 16 вересня 2015 р.;

- площею 0,5554 га кадастровий номер 5922986900:06:001:0364, номер запису про право 11199898 від 16 вересня 2015 р.;

- площею 0,1075 га кадастровий номер 5922986900:05:003:0660, номер запису про право 11149001 від 12вересня 2015 р.;

Крім того, позивачі просять визнати за ними право власності на вищевказані земельні ділянки по 1/2 частині за кожним.

В судове засідання позивачі не з`явилися, кожен зокрема, надали заяву, в яких наполягають на задоволенні позовних вимог, просять провести розгляд справи у їх відсутності.

Від представника відповідача також надійшла заява про розгляд справи у його відсутності, проти задоволення позовних вимог не заперечує.

Представник третьої особи - відділу державної реєстрації управління "Центр надання адміністративних послуг" виконавчого комітету Лебединської міської ради Сумської області в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутності, проти задоволення позову не заперечує.

Судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК України у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши та вивчивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Рішенням Лебединського районного суду Сумської області від 20 листопада 2012 р. по справі №1810/2654/12 було задоволено заяву Московськобобрицької сільської ради Лебединського району Сумської області, заінтересована особа - відділ Держкомзему у Лебединському районі Сумської області про визнання спадщини, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , яка складається з земельної частки (паю) площею 3,50 га вартістю 60889 грн., відумерлою та передано її у власність територіальної громади Московськобобрицької сільської ради Лебединського району Сумської області.

Ухвалою від 02 грудня 2013 р. було роз`яснено рішення Лебединського районного суду Сумської області від 20 листопада 2012 р. по справі №1810/2654/12, а саме зазначено, що визнана відумерлою спадщина померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 складається з земельної частки (паю) площею 2,8298 га, що складається з: рілля 2,1669га, кадастровий номер 5922986900:06:002:0041, сіножаті 0,5554га, кадастровий номер 5922986900:06:001:0364, пасовища 0,1075га, кадастровий номер 5922986900:05:003:0660, які належали йому на праві приватної власності на підставі сертифікату НОМЕР_9 та передано її у комунальну власність територіальної громади Московськобобрицької сільської ради Лебединського району Сумської області.

Рішенням Лебединського районного суду Сумської області від 12 червня 2020 р. по справі , №1810/2654/12 (а.с. 16-18), було скасовано рішення Лебединського районного суду- Сумської області від 20 листопада 2012 р. та ухвалу Лебединського районного суду Сумської області від 02 грудня 2013 р. по даній справі та було ухвалене нове судове рішення даній справі про відмову в задоволенні заяви Московськобобрицької сільської ради Лебединського району Сумської області, заінтересована особа - Управління Держземагенства у Лебединському районі Сумської області про визнання спадщини ОСОБА_3 відумерлою. ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Березів Яр Лебединського району Сумської області, його батьками є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , що стверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1 від 02 вересня 1963р. ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 в с.Березів Яр Лебединського району Сумської області, її батьками є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , що стверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_2 від 17 грудня 1966р. (а.с. 9). 12 жовтня 1985р. між ОСОБА_6 та ОСОБА_2 був зареєстрований шлюб, прізвище дружини змінено на чоловікове - ОСОБА_2 , що стверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серія НОМЕР_3 від 12 жовтня 1985р. (а.с. 10). 25 березня 1997р. Лебединською районною державною адміністрацією Сумської області і було видано на ім`я ОСОБА_3 сертифікат на земельну частку (пай) серія НОМЕР_9 (сертифікат зареєстровано 27 березня 1997р. у Книзі реєстрації : сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № НОМЕР_4 ), (а.с. 11), який знаходився в колективній власності Колективного сільськогосподарського підприємства Нива Лебединського району Сумської області в розмірі 3,50 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї земельної ділянки в натурі (на місцевості). ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, про що М-Бобрицьким сільвиконкомом Лебединського району Сумської області було видано свідоцтво про смерть серія НОМЕР_5 18 листопада. 1997р.(а.с. 12). Спадщину після смерті батька ОСОБА_3 прийняла його дружина, мати позивачів, ОСОБА_4 , оскільки на момент смерті ОСОБА_3 проживала разом з ним, що підтверджується довідкою Виконкому Московськобобрицької сільської ради Лебединського району Сумської області від 09 серпня 2018р. вих. №413 (а.с. 13). Заповіт сільською радою не посвідчувався. ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ОСОБА_4 про що Виконкомом Московськобобрицької сільської ради Лебединського району Сумської області було видано свідоцтво про смерть серія НОМЕР_6 від 06 липня 2011р. (а.с. 14). Після її смерті спадщину за заповітом прийняли в рівних частинах (по 1/2 частині кожним) позивачі - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що стверджено свідоцтвом про право на спадщину за заповітом (зареєстровано в реєстрі за №2814 видане 4 грудня 2018р. приватним нотаріусом Лебединського районного нотаріального округу Сумської області Жураховським Д.В. на ім`я, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у відповідності з яким вони успадкували у рівних частинах (по 1/2 частині кожен) після смерті матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 право на земельну частку (пай), яка перебувала у Колективного сільськогосподарського підприємства Нива с. Московський Бобрик Лебединського району Сумської області та належало її чоловікові, батькові позивачів - ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі сертифікату на земельну частку (пай) серія НОМЕР_9. Ст. 1216 Цивільного кодексу України встановлено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 Цивільного кодексу України).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 Цивіль-ного кодексу України).

П. 1 ст.1221 Цивільного кодексу України встановлено, що місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Згідно ст. 1269 Цивільного кодексу України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. За ст. 1297 Цивільного кодексу України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутись до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно, тобто зміна власника майна, шо підлягає державній реєстрації, неможлива без перереєстрації права власності. Тому свідоцтво про право на спадщину є обов`язковим, коли об`єктом спадкування є нерухоме майно, що підлягає обов`язковій державній реєстрації. Звернувшись до Жураховського Д.В. - приватного нотаріуса Лебединського районного нотаріального округу Сумської області для оформлення необхідних документів для прийняття спадщини та оформлення права власності в порядку спадкування на земельні ділянки, які належали за життя ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , позивачі отримали відмову, мотивовану тим, що в реєстрі речових прав на нерухоме майно містяться відомості, що право власності на вищевказані земельні ділянки зареєстровано за Московськобобрицькою сільською радою Лебединського району Сумської області і також такі земельні ділянки перебувають у користуванні Товариства з обмеженою відповідальністю Мартенівське на підставі договору (договорів) оренди землі, строк дії яких ще не закінчився і в нас відсутній оригінал сертифікату на земельну частку (пай) серія НОМЕР_9. Згідно Витягів з Державного земельного кадастру про земельні ділянку за Московськобобрицькою сільською радою Лебединського району Сумської області на підставі рішення Лебединського районного суду Сумської області від 20 листопада 2012 р. та ухвали від 2 грудня 2013р. по справі №1810/2654/12 були зареєстровані такі земельні ділянки, розташовані на території Московськобобрицької сільської ради Лебединського району Сумської області:площею 2,1669га, кадастровий номер 5922986900:06:002:0041,.цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; площею 0,5554га, кадастровий номер 5922986900:06:001:0364, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; площею 0,1075га, кадастровий номер 5922986900:05:003:0660, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Згідно інформації з Державного земельного кадастру про право власності на речові на земельну ділянку право оренди на такі земельні ділянки зареєстровані Лебединським міськрайонним управлінням юстиції за Товариством з обмеженою відповідалі Мартенівське на підставі договорів оренди землі, укладених з Московськобобрицькою сільською радою Лебединського району Сумської області щодо земельних ділянок: площею 2,1669га, кадастровий номер 5922986900:06:002:0041 - номер запису про (в державному реєстрі прав) - 11189874 від 16 вересня 2015р.; площею 0,5554га, кадастровий номер 5922986900:06:001:0364 - номер запису про (в державному реєстрі прав) - 11199898 від 16 вересня 2015р.; площею 0,1075га, кадастровий номер 5922986900:05:003:0660 - номер запису про (в державному реєстрі прав) - 11149001 від 12 вересня 2015р. У відповідності зі ст.317 Цивільного, кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Ст.328 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Згідно ст.321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі (ст.2 Закону України Про оренду землі ), Ст.13 Законом України Про оренду землі визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Згідно положень ст.20 Закону України Про оренду землі (в редакції чинній до 01 січня 2013р.) укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Ст.210 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації. Згідно з ч. 1 ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. У відповідності з ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Згідно з ч. 1 ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу . Ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Згідно ст.41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Як зазначалося вище згідно положень ст.3.17 . Цивільного кодексу України саме власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. В той же час Московськобобрицька сільська рада Лебединського району Сумської області не являється власником вищевказаних земельних ділянок, а тому вона не мас права розпоряджатися ними, в т.ч. передавати їх в користування інтим особам на підставі договорів оренди землі чи інтим чином. Згідно з ч.ч. 1, 2, п."в" ч. 3 ст.152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання угоди недійсною. З огляду на роз`яснення надані в абз. 1 п.8 постанови Пленуму Верховного Суду України j Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання ггравочинів недійсними від 06 листопада 2009 року №6 відповідно до частини першої статті 215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК, саме на момент вчинення правочину. Суд вважає, що за ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_7 ) та ОСОБА_2 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКШ1 НОМЕР_8 ) повинно бути визнано право власності на спадкове майно (по 1/2 частині за кожним) в порядку спадкування після смерті матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 на земельні ділянки, що розташовані на території Московськобобрицької сільської ради Лебединського району Сумської області з цільовим призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,1669 га кадастровий номер 5922986900:06:002:0041, площею 0,5554га кадастровий номер 5922986900:06:001:0364, площею 0,1075га кадастровий номер 5922986900:05:003:0660, які вона успадкувала, але не отримала за життя свідоцтва про, право на спадщину після свого чоловіка, батька позивачів ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , виходячи з наступного: Ст. 1216 Цивільного кодексу України встановлено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (от. 1217 Цивільного кодексу України).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 Цивільного кодексу України).

Ст. 1220 Цивільного кодексу України встановлено, що часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Ст. 1221 Цивільного кодексу України встановлено, що місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1222 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 1223 Цивільного кодексу України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу. Згідно ч. 1ст. 1225 Цивільного кодексу України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. Ст.90 Земельного кодексу України власники земельних ділянок мають право в т.ч, продавати або іншим шляхом відчужувати земельну ділянку, передавати її в оренду, заставу, спадщину. Згідно ст. 131 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи України, а також територіальні громади та держава мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі міни, ренти, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод. Згідно ст. 1297 Цивільного кодексу України встановлено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Для підтвердження наявності спадкового майна, яке підлягає державній реєстрації та місця його знаходження, нотаріусу слід подати документ, що підтверджує право власності спадкодавця на майно з відміткою органу, що проводить реєстрацію, або реєстраційного посвідчення, яке є невід`ємною частиною правовстановлюючого документа. В свою чергу право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця лише з моменту державної реєстрації цього майна.(ч.2 ст.1299 ЦК України). Ст. 328 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Ст.392 Цивільного кодексу України встановлено, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Ст.316 Цивільного кодексу України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Зміст права власності полягає у праві власника володіти, користуватись та розпоряджатись майном (ст, 317 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Ст. 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Згідно витягів із Технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (а.с. 22,23,24) їх нормативна грошова оцінка складає: площею 2,1669га, кадастровий номер 5922986900:06:002:0041 - 72 517,44 грн.; площею 0,5554га, кадастровий номер 5922986900:06:001:0364 - 3 354,17грн.; площею 0,1075га, кадастровий номер 5922986900:05:003:0660 - 711,85 грн., а їх загальна вартість становить 76 583,46грн. = 72 517,44 грн. + 3 354,17 грн. + 711,85 грн. Ст. 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Ч.2 ст. 16 Цивільного кодексу України встановлено, що одними зі способів захисту цивільних прав та інтересів є: 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право. У відповідності зі ст.392 Цивільного кодексу України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо, це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 203, 207, 215, 626 ЦК України, ст. 125 ЗК України, ст.ст. 1, 6, 13, 14 Закону України Про оренду землі , ст.ст. 24, 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , ст.ст. 12, 13, 77-81, 133, 137, 139, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задовольнити.

Визнати недійсними договори оренди землі та скасувати рішення про проведення державної реєстрації права оренди земельних ділянок із вилученням реєстраційних записів із державних реєстрів, укладених між Московськобобрицькою сільською радою Лебединського району Сумської області (42235, Сумська обл., Лебединський район, с. Московський Бобрик, вул. Центральна, 22, коп ЄДРПОУ 04389621) та Товариством з обмеженою вілповідальністю Мартинівське (42235, Сумська область, Лебединський район, с.Московський Бобрик, вул. Горького, 24, код ЄДРПОУ 36031557) щодо земельних ділянок з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані на території Московськобобрицької сільської ради Лебединського району Сумської області:

-площею 2,1669га кадастровий номер 5922986900:06:002:0041, номер запису про право (в державному реєстрі прав) - 11189874 від 16 вересня 2015р.;

-площею 0,5554га, кадастровий номер 5922986900:06:001:0364, номер запису про право (в державному реєстрі прав) - 11199898 від 16 вересня 2015р.;

-площею 0,1075га, кадастровий номер 5922986900:05:003:0660, - номер запису про право (в державному реєстрі прав) - 11149001 від 12 вересня 2015р.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_7 ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_8 право власності на спадкове майно по 1/2 частині за кожним в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 на земельні ділянки, що розташовані на території Московськобобрицької сільської ради Лебединського району Сумської області з цільовим призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,1669 га кадастровий номер 5922986900:06:002:0041, площею 0,5554 га кадастровий номер 5922986900:06:001:0364, площею 0,1075га кадастровий номер 5922986900:05:003:0660, які вона успадкувала, але не отримала за життя свідоцтва про право на спадщину після свого чоловіка - ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Сумського апеляційного суду через Лебединський районний суд Сумської області.

Суддя Бакланов Р. В.