Рішення

від 04.01.2021 по справі 607/20293/20

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.01.2021 Справа №607/20293/20

місто Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Герчаківської О. Я.,

за участю секретаря судового засідання Гнатенко І. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Драганівської сільської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Тернопільська районна державна нотаріальна контора Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області про визнання права власності на майно, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до відповідача Драганівської сільської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Тернопільська районна державна нотаріальна контора Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області про визнання права власності на майно. В обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її тітка ОСОБА_2 . Після смерті останньої залишилася спадщина - житловий будинок АДРЕСА_1 , яку прийняли рідні сестри померлої шляхом постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини, проте не оформили спадкових прав. На день смерті ОСОБА_2 , в житловому будинку в АДРЕСА_1 ) разом із померлою були зареєстровані члени сім`ї: сестра - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 ; сестра - ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 ; племінниця - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 .

ІНФОРМАЦІЯ_4 померла мати позивачки ОСОБА_3 , після смерті якої залишилася спадщина - житловий будинок АДРЕСА_1 . На вказану спадщину спадкодавицею було складено заповіт в користь позивачки. 09 жовтня 2020 року Тернопільською районною державною нотаріальною конторою винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії щодо видачі свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_1 після смерті її матері - ОСОБА_3 у зв`язку із відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно. ІНФОРМАЦІЯ_5 померла тітка позивача ОСОБА_4 , після смерті якої також залишилася спадщина - житловий будинок АДРЕСА_1 , на яку нею було складено заповіт в користь позивачки. 29 жовтня 2020 року Тернопільською районною державною нотаріальною конторою винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії щодо видачі свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_1 після смерті її тітки - ОСОБА_4 у зв`язку відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно. Також позивач зазначає, що вищевказане будинковолодіння є майном колгоспного двору та рахується за ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 по ј частки кожному. Тобто, ј частка у цьому нерухомому майні належить ОСОБА_1 , як члену колгоспного двору.

Відтак, з врахуванням вищенаведених обставин , позивач звернулася до суду з позовом про визнання права власності на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 .

Ухвалою судді від 27 листопада 2020 року відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Драганівської сільської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Тернопільська районна державна нотаріальна контора Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області про визнання права власності на майно. Постановлено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, однак подав через канцелярію суду клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить задоволити їх.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, однак подав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, позов визнає.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Тернопільської районної державної нотаріальної контори в судове засідання не з`явився, подав до суду клопотання про розгляд справи без участі їх представника.

Дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази, суд встановив наступні обставини справи.

ІНФОРМАЦІЯ_6 народилася ОСОБА_5 , що слідує з свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 01 травня 1964 року. Її матір`ю записана - ОСОБА_3 .

21 жовтня 1989 ОСОБА_5 зареєструвала шлюб із ОСОБА_6 , після чого змінила прізвище на ОСОБА_7 , що стверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 , виданим Драганівською сільською радою Тернопільського району.

Як слідує з свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого Драганівською сільською радою Тернопільського району ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що зроблено актовий запис № 07.

09 жовтня 2020 року Тернопільською районною державною нотаріальною конторою винесено постанову № 1631/02-31 про відмову у вчиненні нотаріальної дії щодо видачі свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_1 після смерті її матері - ОСОБА_3 у зв`язку із відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно.

ІНФОРМАЦІЯ_5 померла ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 , виданим виконавчим комітетом Драганівської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області 20 березня 2020 року.

29 жовтня 2020 року Тернопільською районною державною нотаріальною конторою винесено постанову № 1766/02-31 про відмову у вчиненні нотаріальної дії щодо видачі свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_1 після смерті її тітки - ОСОБА_4 у зв`язку відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно.

Довідкою Драганівської сільської ради від 16 жовтня 2020 року № 694 підтверджується те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , про що в книзі реєстрації актів про смерть по Драганівській сільській раді зроблено відповідний актовий запис № 04, а також те, що на день смерті ОСОБА_2 в житловому будинку в АДРЕСА_1 ) разом із померлою були зареєстровані члени сім`ї, а саме: сестра - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; сестра - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; племінниця - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Згідно довідки Тернопільського районного госпрозрахункового бюро технічної інвентаризації від 28 серпня 2020 року № 1091 житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 зареєстровано за головою колгоспного двору ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок, виданого Тернопільською районною радою 30 листопада 1986 року та записано в реєстрову книгу № 1 за реєстровим номером 105 .

Із свідоцтва на право особистої власності на жилий будинок від 30 листопада 1986 року, виданого Виконавчим комітетом Тернопільської районної Ради народних депутатів Тернопільської області Української РСР, дійсно встановлено, що житловий будинок з будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 належить колгоспному двору, головою якого є ОСОБА_3 .

Як слідує з довідки Тернопільського районного госпрозрахункового бюро технічної інвентаризації від 28 серпня 2020 року № 1096 по обліку бюро вказане будинковолодіння рахується за ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , що також вбачається із технічного паспорту на це майно від 19 червня 2009 року .

Згідно інформаційних довідок Тернопільського районного госпрозрахункового бюро технічної інвентаризації від 28 серпня 2020 року № 1092 та від 28 серпня 2020 року № 1093 , станом на 01 січня 2013 року державна реєстрація права власності на житловий будинок в АДРЕСА_1 ) за ОСОБА_2 та ОСОБА_4 не була проведена.

Відтак, проаналізувавши вищенаведене, суд приходить до висновку, що до виниклих правовідносин слід застосувати наступні норми матеріального права.

При вирішення спорів щодо майна колишнього колгоспного двору, яке придбане до 15 квітня 1991 року, належить застосовувати норми, ще регулювали власність цього двору до вказаної дати, зокрема, право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Розмір таких часток визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних.

У п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року № 20 із змінами Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності зазначено, що право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних.

Відповідно до ст.ст. 120-121, ст. 123 ЦК УРСР (в редакції 1963 року) майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності. Володіння, користування та розпорядження майном колгоспного двору здійснюється тільки за згодою всіх членів двору. При поділі майна колгоспного двору розмір часток членів колгоспного двору визнається рівними.

Довідкою Тернопільського районного бюро технічної інвентаризації № 1091 від 28 серпня 2020 року зазначено, що житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами на АДРЕСА_1 зареєстровано за головою колгоспного двору ОСОБА_3 . Таким чином, членам колгоспного двору, якими були ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 належало по 1/4 частки будинковолодіння.

Відповідно до ст.ст. 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1222 ЦК України).

Згідно ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Після смерті ОСОБА_2 спадщину, яку становила 1/4 частки будинковолодіння на АДРЕСА_1 прийняли друга черга спадкоємців за законом - рідні сестри спадкодавця ОСОБА_3 (мати позивача) та ОСОБА_4 (тітка позивача) по 1/8 частки відповідно. Таким чином, розмір належних цим спадкодавцям часток у будинковолодінні за вищевказаною адресою, з урахуванням часток успадкованих після смерті ОСОБА_2 та тих, що належали їм, як членам колгоспного двору, становить по 3/8 частки кожному.

Статтею 1233 ЦК України визначено, що заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Таким чином, позивач успадкувала по 3/8 частки будинковолодіння після смерті матері ОСОБА_3 та тітки ОСОБА_4 , разом - ѕ частки.

Судом встановлено та дослідженими доказами підтверджується те, що ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем за заповітом, яка прийняла спадщину за померлими ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , яким належали 3/4 житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами на АДРЕСА_1 , однак у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документу та державної реєстрації права власності на вищевказаний будинок, ОСОБА_1 позбавлена можливості оформити свої права на спадкове майно.

Тобто, у зв`язку з тим, що державна реєстрація права власності на будинковолодіння за вищевказаною адресою спадкодавцями ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не проведена (виникнення права власності на будинки не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності Цивільним кодексом України 2004 року та Законом від 01 липня 2004 року Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень ), та через відсутність правовстановлюючого документу на це майно, нотаріус відмовила позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, а тому спадкоємець звернулася до суду з позовом про визнання за ним права власності на спадкове майно.

Крім того, 1/4 частки вказаного вище житлового будинку належить на праві власності ОСОБА_1 , як члену колгоспного двору. Водночас, правовстановлюючі документи, які б підтверджували право власності та державну реєстрацію права власності на належну позивачу частку вище вказаного житлового будинку відсутні. Можливості відновити їх чи виготовити дублікати, без звернення до суду і визнання права власності чинним законодавством України не передбачено.

Зі змісту ст. 328 ЦК України слідує, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвічує його право власності (ст. 392 ЦК України).

Відповідно до статті 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно зі ст. 3 зазначеного Закону, речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Отже, право власності на збудоване до набрання чинності Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень нерухоме майно набувається в порядку, який існував на час його спорудження, а не виникає у зв`язку із здійсненням державної реєстрації права власності на нього в порядку, передбаченому цим законом, яка є лише офіційним визнанням державою такого права, а не підставою його виникнення.

Таким чином, виникнення права власності на житлові будинки, споруди, в тому числі на житлові будинки, які відносились до колгоспного двору, не залежить від державної реєстрації цього права.

Відтак, права позивача ОСОБА_1 як члена колгоспного двору та як спадкоємця за заповітом майна померлих членів колишнього колгоспного двору, підлягають захисту в судовому порядку, шляхом визнання за ним права власності на майно.

Суд, дослідивши докази та з`ясувавши обставини справи дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими і такими, що не порушують прав інших осіб та підлягають задоволенню у повному обсязі, а тому: за ОСОБА_1 слід визнати право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 - на 3/4 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами на АДРЕСА_1 , а також як за членом колгоспного двору - на ј частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами на АДРЕСА_1 .

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 83, 206, 258-268, 273, 352-355ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , - на 3/4 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами на АДРЕСА_1 , а також як за членом колгоспного двору - на 1/4 частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами на АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду або через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 , адреса місця та проживання: АДРЕСА_3 .

Відповідач : Драганівська сільська рада, код ЄДРПОУ: 04393485, адреса місцезнаходження: с. Драганівка Тернопільського р-ну Тернопільської обл., 47723;

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Тернопільська районна державна нотаріальна контора Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області, код ЄДРПОУ: 05466080 адреса місцезнаходження: вул. Котляревського, буд. 27, м. Тернопіль, 46003.

Головуючий суддяО. Я. Герчаківська