Рішення

від 15.10.2020 по справі 369/11519/19

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/11519/19

Провадження № 2/369/1099/20

РІШЕННЯ

Іменем України

15.10.2020 року

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючої судді Пінкевич Н.С.,

секретаря Одинцов О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця Телявського Анатолія Миколайовича, третя особа: Акціонерне товариство Універсал Банк про визнання незаконними дій, визнання незаконними та скасування постанови й акта приватного виконавця,

в с т а н о в и в :

У вересні 2019 року позивач звернувся до суду з позовом до приватного виконавця Телявського Анатолія Миколайовича, третя особа: Акціонерне товариство Універсал Банк про визнання незаконними дій, визнання незаконними та скасування постанови й акта приватного виконавця. Свої вимоги мотивує тим, що 06.12.2018 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Київ Телявським Анатолієм Миколайовичем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом № 761/5652/15-ц виданого 14.07.2016 року Шевченківським районним судом м. Києва про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ Універсал Банк заборгованісті за кредитним договором № 068-2008-054 від 24.01.2008 року в сумі 69 135, 98 доларів США. Стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ Універсал Банк заборгованісті за кредитним договором №068-2008-663 від 14.03.2008 року в сумі 100 847,05 швейцарських франків. Стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Універсал Банк судового збору в розмірі 1 827,00 грн. Вказав, що 18.12.2018 року відповідач виніс постанову про опис та арешт майна боржника. 27.12.2018 року постановою відповідача було призначено суб`єкта оціночної діяльності описаного та арештованого майна , відповідно до звіту про оцінку житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами та земельної ділянки становить 3 852 800,00 грн. Також позивач вказав, що електронні торги в системі СЕТАМ, які були призначені на 21.03.2019 року, 08.05.2019 року та 21.06.2019 року не відбулися в зв`язку з відсутністю допущенних учасників торгів. 25.06.2019 року відповідач передав у власність АТ Універсал банк домоволодіння розташоване за адресою АДРЕСА_1 та земельну ділянку з кадастровим номером 3222486603:02:002:0063 розташовано за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 0,0984 га. На підставі викладеного позивач просив суд визнати незаконним дії приватного виконавця Телявського А.М. щодо прийняття постанови від 25.06.2019 року про передачу предмета іпотеки АТ Універсал Банк та акта про реалізацію предмета іпотеки від 25.06.2019 року у виконавчому провадженні №57871718. Визнати незаконною та скасувати постанову приватного виконавця Телявського А.М. від 25.06.2019 року у виконавчому провадженні №57871718, якою передано іпотечне майно, а саме домоволодіння розташоване за адресою: АДРЕСА_1 та земельної ділянки з кадастровим номером 3222486603:02:002:0063 розташованої за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Нове, провулок Чкалова, загальною площею 0,0984 га вартістю 2 511 819,00 грн., стягувану АТ Універсал Банк у рахунок погашення заборгованості за виконавчим листом №761/5652/15-ц від 14.07.2016 року. Визнати незаконним і скасувати акт від 25.06.2019 року у виконавчому провадженні №57871718 про реалізацію предмета іпотеки з примусового виконання виконавчого листа №761/5652/15-ц від 14.07.2016 року. Стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір.

07.11.2019 року до суду надійшли письмові пояснення від представника АТ Універсал Банк вказали, що приватний виконавець діяв до вимог чинного законодавства, з дотриманням всіх необхідних вимог. Вважають дії позивача без підставними, а тому просили відмовити в задоволенні позову.

07.11.2019 року до суду надійшов відзив від приватного виконавця в якому вказав, що ним було описано лише нерухоме майно, опис рухомих об`єктів він не проводив, також вказав, що ним в рахунок погашення заборгованості виступало тільки нерухоме майно позивача. Дії приватного виконавця були вчинені до вимог закон та у межах його повноважень, а тому просив відмовити в задоволенні позову .

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд задоволити позов.

В судовому засіданні представник приватного виконавця, проти позову заперечував, просив відмовити в повному обсязі.

В судому засіданні представник банку, проти позову заперечував, просив відмовити в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, що містяться в матеріалах цивільної справи, суд приходить до наступного висновку.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до вимог ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексу.

Частиною 2 ст. 83 ЦПК України визначено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатись до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

У судовому засіданні встановлено, що 14.03.2008 року між ПАТ Універсал банк та ОСОБА_1 укладено договір іпотеки було укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Захарченко В. В. відповідно до умов якого в ОСОБА_1 передає в іпотеку домоволодіння що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та земельну ділянку з кадастровим номером 3222486603:02:002:0063, площею 0,0984 га.

06.12.2018 року постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Телявським Анатолієм Миколайовичем відкрито виконавче провадження №57871718 на підставі виконавчого листа №761/5652/15-ц від 14.07.2016 року виданого Шевченківським районним судом міста Києва.

18.12.2018 постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Телявським Анатолієм Миколайовичем описано та арештовано майно боржника, а саме домоволодіння розташоване за адресою АДРЕСА_1 та земельну ділянку кадастровий номер 3222486603:02:002:0063, яка АДРЕСА_1 , загальною площею 0,0984 га.

21.02.2019 року постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Телявським Анатолієм Миколайовичем відкрито виконавче №58135852 провадження на підставі виконавчого листа №761/15132/13-ц від 11.06.2015 року виданого Шевченківським районним судом міста Києва.

Відповідно до висновку про вартість нерухомого майна від 11.02.2019 року вартість житлового будинку загальною площею 361,5 кв. м. з господарськими будівлями і спорудами та земельної ділянки загальною площею 0,0984 га, кадастровий номер 3222486603:02:002:0063 становить 3 852 000 грн.

Постановою від 19.02.2019 року в виконавчому провадженні №57871718 об`єднано виконавчі провадження №57871718 та №58135852 у зведене виконавче провадження № 58422712.

При цьому суд звертає увагу, що визначена суб`єктом оціночної діяльності вартість земельної ділянки та житлового будинку позивачем не оспорюється.

Приватним виконавцем Телявським А.М. було подано до Державного підприємства СЕТАМ заявку на реалізацію вказаного арештованого майна, що підтверджується заявкою від 20.02.2019 № 979/19.

Згідно протоколів проведення електронних торгів № 394364 від 25.03.2019 за стартовою ціною - 3 852 800,00гривень, торги не відбулися - відсутність допущених учасників торгів; № 404356 від 08.05.2019 за стартовою ціною - 3 082 240,00 гривень, торги не відбулися - відсутність допущених учасників торгів; № 414007 від 21.06.2019 за ціною 2 696 960,00 гривень - відсутність допущених учасників торгів.

Крім того встановлено, що на підставі акту від 25.06.2019 приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Телявським Анатолієм Миколайовичем передано стягувачу АТ Універсал банк в рахунок погашення заборгованості за виконавчим листом № 761/5652/15-ц від 14.07.2016, що видав Шевченківський районний суд міста Києва наступне майно, житловий будинок загальною площею 361,5 кв. м., житловою площею 125,7 кв.м., з господарськими будівлями і спорудами та земельною ділянкою площею 0,0984 га, кадастровий номер 3222486603:02:002:0063, цільове призначення для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд , що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 .

На підставі чого 27.06.2019 року приватний нотаріус Києво-Святошинської районного нотаріального округу Саєнко О.О., відповідно до ст. 61 ЗУ Про виконавче провадження , ст.. 49 ЗУ Про іпотеку , АТ Універсал банк було видано свідоцтво, яке зареєстровано в реєстрі за № 2221.

В судовому засіданні представник приватного виконавця вказав, що приватний виконавець здійснював опис та арешт нерухомого майна домоволодіння та земельної ділянки. Опис рухомих об`єктів приватний виконавець не проводив. Також з постанови та акту реалізації предмета іпотеки, вбачається, що стягувачу передано саме житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами та земельну ділянку, майно яке знаходиться в будинку не передавалось.

Згідно ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VIII передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 3 цього ж Закону № 1404-VIII примусовому виконанню підлягають рішення на підставі таких виконавчих документів : виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону № 1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Відповідно до пункту 10 інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року №512/5, після виявлення майна (коштів) боржника виконавець проводить опис та арешт цього майна (коштів), про що виносить постанову. У постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника повинні бути вказані: назва кожного внесеного в постанову предмета і його відмінні ознаки (вага, метраж, розмір, форма, вид, колір, товарний знак, проби, виробнича марка, дата випуску, ступінь зносу тощо); якщо вилучені предмети мають ознаки дорогоцінних металів, каменів органічного та неорганічного утворення, перлів тощо, то вони ретельно описуються з визначенням усіх особливих ознак, відповідним чином пакуються в конверт, прошиваються, підписуються виконавцем та іншими учасниками, які були присутніми під час опису; якщо проводилось опечатування предмета, зазначається, які предмети, приміщення, сховища були опечатані, кількість накладених печаток та спосіб опечатування; прізвище, ім`я та по батькові особи, якій передано майно на зберігання, а якщо майно передано на зберігання не боржнику, а іншій особі, - паспортні дані, її місце проживання (далі - зберігач); відмітка про роз`яснення зберігачеві майна обов`язків із збереження майна, попередження про кримінальну та іншу відповідальність, встановлену законодавством, за його розтрату, відчуження, приховування, підміну, пошкодження, знищення або інші незаконні дії з майном, на яке накладено арешт; якщо виконавець установив зберігачеві обмеження права користуватися майном, зазначаються вид, обсяги і строки обмеження; відмітка про роз`яснення сторонам виконавчого провадження або заставодержателю про можливість у 10-денний строк з дня винесення постанови досягти згоди щодо вартості майна та необхідність письмово повідомити про це виконавця; зауваження або заяви стягувача, боржника, осіб, що були присутні при описі.

Частиною 2 ст. 5 Закону № 1404-VIII визначено, що приватний виконавець здійснює примусове виконання рішень, передбачених статтею 3 цього Закону, крім: 1) рішень про відібрання і передання дитини, встановлення побачення з нею або усунення перешкод у побаченні з дитиною; 2) рішень, за якими боржником є держава, державні органи, Національний банк України, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, державні та комунальні підприємства, установи, організації, юридичні особи, частка держави у статутному капіталі яких перевищує 25 відсотків, та/або які фінансуються виключно за кошти державного або місцевого бюджету; 3) рішень, за якими боржником є юридична особа, примусова реалізація майна якої заборонена відповідно до закону; 4) рішень, за якими стягувачами є держава, державні органи; 5) рішень адміністративних судів та рішень Європейського суду з прав людини; 6) рішень, які передбачають вчинення дій щодо майна державної чи комунальної власності; 7) рішень про виселення та вселення фізичних осіб; 8) рішень, за якими боржниками є діти або фізичні особи, які визнані недієздатними чи цивільна дієздатність яких обмежена; 9) рішень про конфіскацію майна; 10) рішень, виконання яких віднесено цим Законом безпосередньо до повноважень інших органів, які не є органами примусового виконання; 11) інших випадків, передбачених цим Законом та Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Відповідно до положень ст. 18 Закону № 1404-VIII державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії; здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом, зокрема, виконавчим листом, і цим Законом. У процесі здійснення виконавчого провадження державний виконавець має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

За змістом ч. 5 ст. 48 Закону № 1404-VIII у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.

У ч. 6 ст. 48 Закону № 1404-VIII передбачено, що стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.

Згідно із ч. 1 ст. 50 Закону № 1404-VIII звернення стягнення на об`єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник.

Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 57 Закону № 1404-VIII визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження. У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для проведення оцінки майна.

Правове регулювання та порядок реалізації арештованого майна боржника встановлені у ст. 61 Закону України "Про виконавче провадження", зокрема, реалізація арештованого майна здійснюється шляхом електронних торгів. Початкова ціна продажу нерухомого майна визначається в порядку, встановленому ст. 57 цього Закону. Не реалізоване на електронних торгах нерухоме майно виставляється на повторні електронні торги за ціною, що становить 85 відсотків, визначеної в порядку, встановленому ст. 57 цього Закону. У разі повторної не реалізації майна нерухоме майно виставляється на треті електронні торги за ціною, що становить 70 відсотків, визначеної в порядку, встановленому ст. 57 цього Закону. У разі нереалізації майна на третіх електронних торгах виконавець повідомляє про це стягувачу і пропонує йому вирішити питання про залишення за собою нереалізованого майна. У разі якщо стягувач протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця письмово не заявив про своє бажання залишити за собою нереалізоване майно, арешт з майна знімається і воно повертається боржникові. За відсутності у боржника іншого майна, на яке може бути звернено стягнення, виконавчий документ повертається стягувачу без виконання. У разі якщо стягувач виявив бажання залишити за собою нереалізоване майно, він зобов`язаний протягом 10 робочих днів з дня надходження від виконавця відповідного повідомлення внести на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби або рахунок приватного виконавця різницю між вартістю нереалізованого майна та сумою коштів, що підлягають стягненню на його користь, якщо вартість нереалізованого майна перевищує суму боргу, яка підлягає стягненню за виконавчим документом. За рахунок перерахованих стягувачем коштів оплачуються витрати виконавчого провадження, задовольняються вимоги інших стягувачів та стягуються виконавчий збір і штрафи, а залишок коштів повертається боржникові. Майно передається стягувачу за ціною третіх електронних торгів або за фіксованою ціною. Про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу виконавець виносить постанову. За фактом такої передачі виконавець складає акт. Постанова та акт є підставами для подальшого оформлення стягувачем права власності на таке майно.

Аналізуючи дану норму права, слід дійти висновку, що майно боржника, у випадку якщо електронні торги не відбулися, передається стягувачу саме в рахунок погашення боргу, а відповідні постанова та акт є підставами для подальшого оформлення стягувачем права власності на це майно. Процедура передачі державним виконавцем стягувачу нереалізованого на торгах арештованого майна боржника в рахунок погашення його боргу оформляється шляхом прийняття державним виконавцем постанови та складення акта про передачу майна стягувачу, які можуть вважатися юридичними фактами, що є законними підставами виникнення цивільних прав та обов`язків.

Крім цього відповідно до положень ст. 61 Закону України Про виконавче провадження у разі нереалізації майна на третіх електронних торгах виконавець повідомляє про це стягувачу і пропонує йому вирішити питання про залишення за собою нереалізованого майна, крім майна, конфіскованого за рішенням суду.

У разі якщо стягував протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця письмово не заявив про своє бажання залишити за собою нереалізоване майно, арешт з майна знімається і воно повертається боржникові. За відсутності у боржника іншого майна, на яке може бути звернено стягнення, виконавчий документ повертається стягувачу без виконання.

У разі якщо стягував виявив бажання залишити за собою нереалізоване майно, він зобов`язаний протягом 10 робочих днів з дня надходження від виконавця відповідного повідомлення внести на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби або рахунок приватного виконавця різницю між вартістю нереалізованого майна та сумою коштів, що підлягають стягненню на його користь, якщо вартість нереалізованого майна перевищує суму боргу, яка підлягає стягненню за виконавчим документом. За рахунок перерахованих стягувачем коштів оплачуються витрати виконавчого провадження, задовольняються вимоги інших стягувачів та стягуються виконавчий збір і штрафи, а залишок коштів повертається боржникові.

Майно передається стягувачу за ціною третіх електронних торгів або за фіксованою ціною. Про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу виконавець виносить постанову. За фактом такої передачі виконавець складає акт. Постанова та акт є підставами для подальшого оформлення стягувачем права власності на таке майно.

Як встановлено, 21.06.2019 стягувачем АТ Універсал банк подано приватному Телявському А.М. заяву про залишення за ним нереалізованого майна.

Як зазначено у правовій позиції Верховного Суду України (справа № 6-1655цс16 від 16 листопада 2016 року), якщо стягувач заявить про бажання залишити нереалізоване на прилюдних торгах майно за собою, державний виконавець виносить постанову про передачу майна стягувачу, а за фактом такої передачі складає відповідний акт. При цьому майно передається саме стягувачу в рахунок погашення боргу, а відповідні постанова та акт є підставами для подальшого оформлення стягувачем права власності на це майно (частина 9 ст. 61Закону "Про виконавче провадження").

Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку, що приватний виконавець при виконанні судового рішення діяв в межах Закону України Про виконавче провадження , вживав всі дії щодо його виконання і тому суд приходить до висновку що в позові слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 12, 13, 81, 82, 89, 141, 158, 258, 259, 263-265, 266 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до приватного виконавця Телявського Анатолія Миколайовича, третя особа: Акціонерне товариство Універсал Банк про визнання незаконними дій, визнання незаконними та скасування постанови й акта приватного виконавця відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи(вирішення питання) без повідомлення(виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скаргу на рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення виготовлений 25 жовтня 2020 року.

Суддя