Постанова

від 12.01.2021 по справі 915/1278/20

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2021 року м. ОдесаСправа № 915/1278/20 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі:

головуючого судді Л.В. Поліщук,

суддів: Л.О. Будішевської, С.В. Таран,

секретар судового засідання - І.В. Іванов,

за участю представників сторін :

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства «Науково-виробничий комплекс газотурбобудування «Зоря» -«Машпроект»

на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 21.10.2020 (суддя Ржепецький В.О., м. Миколаїв) про відмову у забезпеченні позову

у справі № 915/1278/20

за позовом Державного підприємства «Науково-виробничий комплекс газотурбобудування «Зоря» -«Машпроект»

до відповідача: Державного підприємства «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№53)» в особі голови ліквідаційної комісії Кирильчука Павла Ігоровича

про зобов`язання визнати та включити до проміжного ліквідаційного балансу кредиторські вимоги, повернення майна або відшкодування його вартості в суті 250674,00 грн.,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2020 року Державне підприємство Науково-виробничий комплекс газотурбобудування Зоря - Машпроект (далі також - ДП НВКГ Зоря - Машпроект ) звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовом до Державного підприємства Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№53) (далі також - ДП Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№53) ) в особі голови ліквідаційної комісії Кирильчука Павла Ігоровича про зобов`язання відповідача визнати та включити до проміжного ліквідаційного балансу кредиторські вимоги ДП НВКГ Зоря - Машпроект стосовно передачі за актом приймання-передачі наступного майна: верстат токарно-гвинторізний 165 інвентарний номер 006468 та заводський номер 3290, верстат токарно-гвинторізний 1А64 інвентарний номер 006578 та заводський номер 691, верстат токарно-гвинторізний 163 інвентарний номер 006790 та заводський номер 6607, верстат токарно-гвинторізний 1К62Б інвентарний номер 006946 та заводський номер 63/13345, верстат токарно-гвинторізний 165 інвентарний номер 007225 та заводський номер 6102, верстат токарно-гвинторізний 163 інвентарний номер 007559 та заводський номер НОМЕР_1 , верстат токарно-гвинторізний 1М63 інвентарний номер 007730 та заводський номер 4940, верстат токарно-гвинторізний 165 інвентарний номер 007930 та заводський номер НОМЕР_2 , верстат токарний патронний РТ44501 інвентарний номер 008098 та заводський номер 11, верстат токарно-гвинторізний 1А64 інвентарний номер 008218 та заводський номер 5652, верстат токарно-гвинторізний 1А64 інвентарний номер 008373 та заводський номер 6093, верстат токарно-гвинторізний РТ28301 інвентарний номер 008630 та заводський номер 20, верстат токарно-гвинторізний 163 інвентарний номер 009590 та заводський номер 1851, верстат точильно-шлифувальний 3К633 інвентарний номер 009611 та заводський номер 20792, прес однокривошипний АККЕ-2330 інвентарний номер 012752 та заводський номер 553, прес однокривошипний АККЕ-23302 інвентарний номер 012753 та заводський номер 546, прес однокривошипний КД-2128К інвентарний номер 012754 та заводський номер 6228, ел.тельфер НОМЕР_3 інвентарний номер 018955 та заводський номер 1143, бабка полірувальна 20390 інвентарний номер 019779 та заводський номер (без номера), випрямляч зварювальний ВС-600 інвентарний номер 014284 та заводський номер НОМЕР_4 , з обов`язковою наявністю апаратури, що містить дорогоцінні метали, загальною вартістю 250674,00 грн. В разі неможливості повернути зазначене вище майно, відшкодувати ДП НВКГ Зоря - Машпроект його вартість в сумі 250674,00 грн.

Водночас позивач звернувся із заявою (вих. №17/1-5925 від 15.10.2020) про забезпечення позову, в якій просив:

- заборонити всім державним реєстраторам суб`єктів державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, які уповноважені відповідно до законодавства України здійснювати реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, в тому числі, нотаріусам, іншим акредитованим суб`єктам, посадовим особам, які уповноважені здійснювати реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, вчиняти реєстраційні дії відносно ДП Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№53) щодо реорганізації будь-яким шляхом та реєстрації припинення діяльності юридичної особи, в тому числі його ліквідації;

- передати до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань примірника судового рішення, яке тягне за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, судового рішення про арешт корпоративних прав та про заборону (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій - у день набрання судовим рішення законної сили.

В обґрунтування вказаної заяви позивач послався на те, що з відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань йому стало відомо про те, що підприємство відповідача з 26.03.2020 знаходиться в стані припинення шляхом ліквідації. Про свою ліквідацію відповідачем не було повідомлено позивача, про дану процедуру підприємство дізналось випадково та одразу звернулось з кредиторськими вимогами про повернення майна або відшкодування його вартості в розмірі 250674,00 грн, проте зазначені кредиторські вимоги не розглянуті. Як вважає позивач, у разі незабезпечення позову та реєстрації факту припинення відповідача шляхом ліквідації позивач може бути відсторонений від процесу заявлення кредиторських вимог та майбутнього отримання свого майна чи компенсації за нього. 05.11.2020 до суду надійшла уточнена позовна заява про зобов`язання вчинити певні дії, а саме визнати та включити до проміжного ліквідаційного балансу кредиторські вимоги ДП НВКГ Зоря - Машпроект стосовно передачі за актом приймання-передачі вищевказаного майна загальною вартістю 250674,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 21.10.2020 у задоволенні заяви Державне підприємство Науково-виробничий комплекс газотурбобудування Зоря - Машпроект від 15.10.2020 №17/1-5925 про забезпечення позову відмовлено.

Ухвала суду мотивована відсутністю підстав для задоволення заяви позивача про забезпечення позову. Як зазначив місцевий господарський суд, позивачем не додано до заяви доказів, з яких витікав би висновок про незаконність дій відповідача в процедурі ліквідації підприємства; саме по собі перебування підприємства в стані припинення не підтверджує наміру ухилення від виконання господарських зобов`язань, позаяк процедура такого припинення, яка визначена, зокрема, ст. ст. 105, 110, 111 Цивільного кодексу України, передбачає вчинення дій, в т.ч. щодо задоволення вимог кредиторів, визначення відносин правонаступництва за відповідними зобов`язаннями тощо. Крім того, предметом спору у даній справі є майнова вимога до відповідача щодо відшкодування вартості зазначеного вище майна в сумі 250 674,00 грн, отже спосіб, передбачений п.4 ч. 1 ст. 137 ГПК України, за даних обставин не може бути визнано однозначно співмірним, на відміну від зокрема, заходів передбачених п.1, 2 ч. 1 ст. 137 ГПК України.

Не погодившись із вказаною ухвалою суду, Державне підприємство «Науково-виробничий комплекс газотурбобудування «Зоря» -«Машпроект» звернулось з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та недотримання норм процесуального права, просило скасувати дану ухвалу та ухвалити нове рішення про задоволення заяви про забезпечення позову. Так, скаржник не погоджується з висновком місцевого господарського суду про неспівмірність заявлених заходів забезпечення позову з позовною вимогою про відшкодування вартості майна в розмірі 250674,00 грн., що складає 10,7% від статутного капіталу відповідача, та, на думку апелянта, є досить значною сумою для забезпечення позову. Також, як зауважив скаржник, судом при розгляді заяви про забезпечення позову не було враховано майновий стан відповідача, а саме наявність у нього податкової заборгованості, відкритих судових проваджень, де він також є відповідачем та виконавчих проваджень, в яких він виступає в ролі боржника, що може ускладнити або унеможливити виконання судового рішення у разі задоволення позову. На думку апелянта, обраний ним спосіб забезпечення позову є найбільш вірним та самим ефективним в обставинах, що склалися, та дозволить виконати судове рішення в майбутньому.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.11.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства «Науково-виробничий комплекс газотурбобудування «Зоря» -«Машпроект» на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 21.10.2020 про відмову у забезпеченні позову у справі № 915/1278/20; встановлено відповідачу строк до 15.12.2020 для подання відзиву на апеляційну скаргу та роз`яснено учасникам справи про їх право у цей строк подати до суду будь-які заяви чи клопотання з процесуальних питань, оформлені відповідно до статті 170 Господарського процесуального кодексу України, разом з доказами направлення копій таких заяв чи клопотань іншим учасникам справи; попереджено учасників справи про наслідки подання письмових заяв чи клопотань без додержання вимог частини першої та другої вказаної вище норми або не у строк, встановлений судом, у вигляді їх повернення заявникові без розгляду.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 15.12.2020 розгляд справи №915/1278/20 призначено на 12.01.2021 о 10:00 год.

Відзив на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходив.

Представники сторін не скористались своїм процесуальним правом на участь у судовому засіданні 12.01.2021.

Дослідивши матеріали оскарження ухвали Господарського суду Одеської області від 21.10.2020 про відмову у забезпеченні позову, доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального права, апеляційна інстанція встановила наступне.

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» ).

У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини вказав, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини, у справі ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування.

Отже, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Таким чином, Держава Україна несе обов`язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

На це вказується, зокрема, і у пункті 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004 у справі №1-33/2004, де зазначено, що верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, яка здійснюється, зокрема і судом як основним засобом захисту прав, свобод та інтересів у державі.

Більш того, Конституційний Суд України у п. 9 мотивувальної частини рішення від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Положеннями ст. 136 ГПК України визначено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) виключено; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) виключено; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів.

По суті забезпечення позову - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача та інших осіб з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача та інших осіб з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення у випадку задоволення позову.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з заявою про забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд керується тим, що у випадку задоволення позову, судове рішення має бути реалізованим, позаяк це рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).

Із урахуванням цього, будь-яке можливе забезпечення позову, у випадку найменшої загрози його невиконання, є виправданим, якщо занижує поріг легітимного сподівання особи на захист свого порушеного права, і є законним, необхідним та збалансованим із правами усіх сторін спору .

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Вирішуючи питання стосовно необхідності у забезпеченні позову, суд виходить з того, що адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві та іншим особам вчиняти певні дії.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Але, у немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного способу захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам слід враховувати, що такими заходами не повинні блокуватися господарська діяльність юридичної особи, порушуватися права осіб, що не є учасниками судового процесу, застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору.

Згідно з даними ЄДРПОУ Державне підприємство Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№53) перебуває в стані припинення з 26.03.2020 шляхом ліквідації на підставі внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ним органу щодо припинення юридичної особи в результаті її ліквідації.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 112 ЦК України у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи. Вимоги кредитора, заявлені після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією для їх пред`явлення, задовольняються з майна юридичної особи, яку ліквідовують, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно.

Розглянувши заяву ДП НВКГ Зоря - Машпроект про забезпечення позову Господарський суд Миколаївської області дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви позивача про забезпечення позову з огляду на те, що позивачем не додано до заяви доказів, з яких витікав би висновок про незаконність дій відповідача в процедурі ліквідації підприємства. Саме по собі перебування підприємства в стані припинення, як вказав Господарський суд Миколаївської області, не підтверджує наміру відповідача ухилитися від виконання господарських зобов`язань, позаяк процедура такого припинення, яка визначена, зокрема, ст. ст. 105, 110, 111 Цивільного кодексу України, передбачає вчинення дій, в т.ч. щодо задоволення вимог кредиторів, визначення відносин правонаступництва за відповідними зобов`язаннями тощо. Місцевий господарський суд зазначив також, що предметом спору у даній справі є майнова вимога до відповідача щодо відшкодування вартості зазначеного вище майна в сумі 250674,00 грн, отже спосіб, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 137 ГПК України за даних обставин не може бути визнано однозначно співмірним, на відміну від зокрема, заходів передбачених п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 137 ГПК України.

Проте, як вище згадувалось, 05.11.2020 до суду надійшла уточнена позовна заява про зобов`язання вчинити певні дії - визнати та включити до проміжного ліквідаційного балансу кредиторські вимоги ДП НВКГ Зоря - Машпроект стосовно передачі за актом приймання-передачі вищевказаного майна загальною вартістю 250674,00 грн., а відтак, суд помилково послався на те, що предметом спору є майнова вимога до відповідача про відшкодування вартості майна в сумі 250674,00 грн.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Отже, зі змісту наведеного положення слідує, що припинення юридичної особи шляхом її ліквідації не передбачає правонаступництва.

Як зазначає Державне підприємство Науково-виробничий комплекс газотурбобудування Зоря - Машпроект , відповідач не повідомив позивача про процедуру ліквідації, про яку останній дізнався випадково та одразу звернувся до нього з відповідними кредиторськими вимогами.

Позивач вважає, що відповідач цілеспрямовано ухиляється від повернення майна позивачу, чим порушує його майнові права.

Так, на підтвердження своїх доводів позивачем до вищезгаданої заяви додано акт про недопущення на територію від 25.08.2020, з якого вбачається, що охоронці не допустили на територію ДП Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№53) комісію ДП НВКГ Зоря - Машпроект та судового експерта, який прибув для проведення огляду об`єкта дослідження на підставі ухвали Господарського суду Миколаївської області від 12.03.2020, постановленої у справі №915/79/18 (за позовом ДП "Науково-виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря" - "Машпроект" до ДП "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№53)" про зобов`язання вчинити певні дії).

Дійсно, як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 12.03.2020 у справі №915/79/18, зокрема, частково задоволено клопотання судового експерта Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. M.С. Бокаріуса вх. № 2632/20 від 28.02.2020; зобов`язано учасників справи забезпечити та організувати безперешкодний огляд майна, зазначеного в ухвалі Господарського суду Миколаївської області від 30.01.2020, в присутності учасників справи на 06 квітня 2020 року; повідомлено експерта: - місце проведення огляду: територія відповідача ДП Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№53) , вул. Промислова, 1, смт. Ольшанське, Миколаївський район, Миколаївська область, 57113, а також контактні телефони сторін.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що у даному випадку наявна необхідність вжити певні заходи забезпечення позову, оскільки незвернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів позивача щодо вищезгаданого майна, яке є об`єктом позову.

Так, у разі припинення ДП Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№53) шляхом ліквідації позивач може бути позбавлений можливості отримати своє майно з огляду на наявність у відповідача податкової заборгованості, виконавчих проваджень, у яких він є боржником, що може суттєво вплинути на виконання судового рішення у даній справі у разі задоволення позову.

За таких обставин судова колегія погоджується з посиланнями заявника на те, що ефективним способом захисту прав позивача у даному випадку є заборона державним реєстраторам вчиняти будь-які дії щодо реєстрації припинення діяльності відповідача шляхом його ліквідації. Разом з тим колегія суддів не вбачає необхідності вживати такі заходи стосовно реорганізації відповідача будь-яким шляхом, оскільки невжиття цих заходів не може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у даній справі.

Виходячи з наведеного, оскаржувану ухвалу суду слід задовольнити частково, задовольнивши частково вищезгадану заяву позивача.

Витрати зі сплати судового збору за апеляційний перегляд ухвали в порядку ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 269-271, 277, 281-284 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Науково-виробничий комплекс газотурбобудування «Зоря» -«Машпроект» задовольнити частково.

Ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 21.10.2020 про відмову у забезпеченні позову у справі № 915/1278/20 скасувати в частині відмови Державному підприємству «Науково-виробничий комплекс газотурбобудування «Зоря» -«Машпроект» у задоволенні заяви про забезпечення позову шляхом заборони всім державним реєстраторам суб`єктів державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, які уповноважені відповідно до законодавства України здійснювати реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, в тому числі, нотаріусам, іншим акредитованим суб`єктам, посадовим особам, які уповноважені здійснювати реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, вчиняти реєстраційні дії відносно ДП Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№53) щодо реєстрації припинення діяльності юридичної особи шляхом її ліквідації.

Задовольнити заяву Державного підприємства «Науково-виробничий комплекс газотурбобудування «Зоря» -«Машпроект» про забезпечення позову частково шляхом заборони всім державним реєстраторам суб`єктів державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, які уповноважені відповідно до законодавства України здійснювати реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, в тому числі, нотаріусам, іншим акредитованим суб`єктам, посадовим особам, які уповноважені здійснювати реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, вчиняти реєстраційні дії відносно ДП Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№53) щодо реєстрації припинення діяльності юридичної особи шляхом її ліквідації.

В іншій частині ухвалу суду залишити без змін.

Стягнути з Державного підприємства «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№53)» в особі голови ліквідаційної комісії Кирильчука Павла Ігоровича на користь Державного підприємства «Науково-виробничий комплекс газотурбобудування «Зоря» -«Машпроект» витрати зі сплати судового збору в сумі 1051 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені ст.ст.287, 288 ГПК України.

Повний текст постанови, враховуючи перебування суддів зі складу колегії суддів у відпустках з 15.01.2021 по 18.01.2021, підписано 19.01.2021.

Головуючий суддя Л.В. Поліщук

Суддя Л.О. Будішевська

Суддя С.В. Таран