Постанова

від 09.12.2020 по справі 911/149/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" грудня 2020 р. Справа№ 911/149/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шаптали Є.Ю.

суддів: Тищенко А.І.

Дикунської С.Я.

при секретарі Токаревій А.Г.

за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання від 09.12.2020.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства „ДТЕК Київські Регіональні Елетромережі"

на рішення Господарського суду Київської області від 10.06.2020 (повний текст рішення складено та підписано 06.07.2020) у справі №911/149/18 (суддя Бацуца В. М.)

за позовом Приватного акціонерного товариства „Торгівельно-виставковий центр „Матриця"

до Приватного акціонерного товариства „Київобленерго"

про визнання недійсними рішень комісії,

ВСТАНОВИВ:

ПРАТ „Торгівельно-виставковий центр „Матриця" звернулось в Господарський суд Київської області із позовом до ПРАТ „Київобленерго" про визнання недійсними рішення комісії по розгляду акту № К 034721 від 23.11.2017 р. про порушення Правил користування електроенергією у споживача , що оформлене протоколом № 117 від 05.12.2017 р.; рішення комісії по розгляду акту № К 034716 від 23.11.2017 р. про порушення Правил користування електроенергією у споживача , що оформлене протоколом № 116 від 05.12.2017 р.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем тим, що рішення комісії ПРАТ „Київобленерго" по розгляду акту № К 034721 від 23.11.2017 р. про порушення Правил користування електроенергією у споживача, оформлене протоколом № 117 від 05.12.2017 р., та рішення комісії ПРАТ „Київобленерго" по розгляду акту № К 034716 від 23.11.2017 р. про порушення Правил користування електроенергією у споживача, оформлене протоколом № 116 від 05.12.2017 р., були прийнято всупереч положенням Правил користування електричною енергією, затверджених постановою № 28 від 31.07.1996 р. Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України, інших нормативно-правових актів - за відсутності відповідних підстав та за недотримання встановленої процедури.

Рішенням Господарського суду Київської області від 10.06.2020 у справі №911/149/18 позов задоволено повністю.

Визнано недійсним рішення комісії Приватного акціонерного товариства „Київобленерго" по розгляду акту № К 034716 від 23.11.2017 р. про порушення Правил користування електроенергією у споживача - Приватним акціонерним товариством „Торгівельно-виставковий центр „Матриця", що оформлене протоколом № 116 від 05.12.2017 р.

Визнано недійсним рішення комісії Приватного акціонерного товариства „Київобленерго" по розгляду акту № К 034721 від 23.11.2017 р. про порушення Правил користування електроенергією у споживача - Приватним акціонерним товариством „Торгівельно-виставковий центр „Матриця", що оформлене протоколом № 117 від 05.12.2017 р.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства „Київобленерго" на користь Приватного акціонерного товариства „Торгівельно-виставковий центр „Матриця" судові витрати 3 524 грн 00 коп. судового збору, 51 520 грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу адвоката, 17 160 грн. 00 коп. витрат на проведення судової експертизи.

Зазначене рішення мотивоване тим, що у процесі розгляду справи не було надано суду жодних достатніх, належних, допустимих та достовірних доказів, що б підтверджували самовільне підключення позивачем електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі енергопостачальника, та достатніх, належних, допустимих та достовірних доказів, що б однозначно підтверджували безоблікове споживання позивачем електричної енергії. Суд дійшов висновку, що оспорювані рішення були прийняті комісією ПРАТ „Київобленерго" за відсутності відповідних підстав, передбачених підпунктом 5) пункту 2.1. Методики (підтвердженості фактів самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі енергопостачальника; безоблікового споживання позивачем електричної енергії), а самі акт № К 034716 від 23.11.2017 р. та акт № К 034721 від 23.11.2017 р., на підставі яких комісією ПРАТ „Київобленерго" було прийнято оспорювані рішення, містять суттєві недоліки. Крім того, наведеним встановлено при проведенні судової електротехнічної експертизи та зазначено у Висновку експерта № 15496/18-46 за результатами проведення судової електротехнічної експертизи, складеним 29.11.2019 р. та проведеним Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз Міністерства юстиції України.

Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, Приватне акціонерне товариство „Київобленерго" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 10.06.2020 у справі №911/149/18 та ухвалите нове, яким відмовити в задоволені позовних вимог.

Апелянт вважає оскаржуване рішення прийнятим на підставі неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків обставинам справи та таким, що прийняте з порушенням норм процесуального та матеріального права.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що в протоколах комісії помилково фахівцем було зазначено п. 2.1.15 Методики, хоча фактично нарахування проведено згідно з п. 2.1.3 за формулою 2.4. Методики, що на думку скаржника підтверджується розрахунками до актів про порушення. Апелянт вважає, що наявні в матеріалах справи докази, зокрема акти та висновок судового експерта КНІСЕ підтверджують вчинення позивачем порушення, передбаченого п.6.40 ПКЕЕ та правомірність притягнення останнього до відповідальності.

04.08.2020 матеріали справи, разом з апеляційною скаргою, надійшли до Північного апеляційного господарського суду та згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями передані на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Шаптала Є. Ю., судді: Яковлєв М. Л., Разіна Т. І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.08.2020 у справі №911/149/18 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства „Київобленерго" на рішення Господарського суду Київської області від 10.06.2020 у даній справі.

Учасникам справи повідомлено про право подати відзив на апеляційну скаргу, відповідь на відзив, заяви, клопотання, заперечення та встановлено строки на їх подання.

Розгляд апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства „Київобленерго" на рішення Господарського суду Київської області від 10.06.2020 у справі №911/149/18 призначено на 08.09.2020.

28.08.2020 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому він заперечує проти доводів, викладених в апеляційній скарзі. Зокрема, позивач зазначає, що підстав стверджувати, що позивач визнав порушення немає, також заперечує проти помилки в акті щодо зазначення розрахунку обсягу неврахованої електричної енергії та звертає увагу, що відповідачем дана обставина не доведена. Враховуючи наведене, позивач просить суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

08.09.2020 до канцелярії Північного апеляційного господарського суду (електронною поштою) від відповідача надійшла заява про зміну найменування, у якій заявник просить врахувати інформацію щодо зміни найменування відповідача та в подальшому при оформленні процесуальних документів використовувати нову назву: замість Приватного акціонерного товариства „Київобленерго" - ПрАТ ДТЕК Київські Регіональні Електромережі , яку колегією суддів враховано.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду №09.1-08/2951/20 від 08.09.2020, у зв`язку з перебуванням судді Разіної Т. І. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 08.09.2020 матеріали справи, разом з апеляційною скаргою передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Шаптала Є. Ю., судді: Яковлєв М. Л., Куксов В. В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.09.2020 апеляційну скаргу прийнято до провадження у визначеному складі суду та призначено до розгляду на 03.11.2020.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/4175/20 від 03.11.2020, у зв`язку з перебуванням судді Куксова В. В. на лікарняному та судді Яковлєва М. Л. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 03.11.2020 матеріали справи, разом з апеляційною скаргою передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Шаптала Є. Ю., судді: Тищенко А. І., Дикунська С. Я.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.11.2020 апеляційну скаргу прийнято до провадження у визначеному складі суду та призначено до розгляду на 09.12.2020.

У судовому засіданні 09.12.2020 представник скаржника підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі та просив задовольнити її, а оскаржуване рішення скасувати.

У судовому засіданні 09.12.2020 представник позивача заперечив проти доводів, викладених в апеляційній скарзі з урахуванням відзиву на апеляційну скаргу, поданого під час апеляційного провадження, та просив відмовити в її задоволенні, а оскаржуване рішення просив залишити без змін.

Згідно з частиною першою статті 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій Главі.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, позивач - Приватне акціонерне товариство „Торгівельно-виставковий центр „Матриця" станом на 23.11.2017 р. був споживачем електричної енергії, постачання якої здійснював відповідач - ПРАТ „Київобленерго", на підставі відповідного договору про постачання електричної енергії № 220013365 від 01.02.2010р., укладеного між сторонами.

23.11.2017р. комісією у складі працівників ПАТ „Київобленерго" за участю представника позивача - фізичної особи Склярова Е. О. було проведено перевірку користування споживачем електричною енергією, за результатами якої складено акт про порушення № К 034716 від 23.11.2017р., яким встановлено порушення споживачем правил користування електричною енергією (п. 6.40.), а саме встановлено пошкодження ізоляції вторинних кіл; кола напруги розірвані та з`єднані сторонніми провідниками; речові докази вилучено (а.с.23).

23.11.2017р. комісією у складі працівників ПАТ „Київобленерго" за участю представника позивача - фізичної особи Склярова Е. О. було проведено перевірку користування споживачем електричною енергією, за результатами якої складено акт про порушення № К 034721 від 23.11.2017 р., яким встановлено порушення споживачем правил користування електричною енергією (п. 6.40.), а саме встановлено пошкодження ізоляції вторинних кіл; шунтування по струму напрузі фази „С"; відсутність напруги по обліку по фазі „В", що призвело до недообліку використаної електроенергії; шунтування влаштовано в кабельканалі прихованим способом; для виявлення застосовано спеціальні технічні заходи ВАФ 4333 (а.с.25).

05.12.2017р. комісією ПРАТ „Київобленерго" було проведено засідання по розгляду акту № К 034716 від 23.11.2017р. про порушення Правил користування електроенергією у споживача, на якому також був присутній уповноважений представник позивача - Скляров Е. О., і на якому було вирішено, крім іншого, провести розрахунок по п. 6.40 Правил користування електроенергією за період з 26.05.2017р. по 23.11.2017р. за п. 2.1.5 Методики; порушення кваліфіковано як з вини споживача, вчинене відкритим способом, про що за наслідками проведення вказаного засідання комісії ПРАТ „Київобленерго" було складено протокол № 116 від 05.12.2017р. засідання комісії по розгляду акту № К 034716 від 23.11.2017р. про порушення Правил користування електроенергією у споживача (а.с.27).

05.12.2017р. комісією ПРАТ „Київобленерго" було проведено засідання по розгляду акту № К 034721 від 23.11.2017р. про порушення Правил користування електроенергією у споживача, на якому також був присутній уповноважений представник позивача - Скляров Е. О., і на якому було вирішено, крім іншого, провести розрахунок по п. 6.40 Правил користування електроенергією за період з 26.05.2017 р. по 23.11.2017 р. за п. 2.1.5 Методики; порушення кваліфіковано як з вини споживача, вчинене відкритим способом, про що за наслідками проведення вказаного засідання комісії ПРАТ „Київобленерго" було складено протокол № 117 від 05.12.2017 р. засідання комісії по розгляду акту № К 034721 від 23.11.2017 р. про порушення Правил користування електроенергією у споживача (а.с.28).

Звертаючись до суду з позовом, Приватне акціонерне товариство „Торгівельно-виставковий центр „Матриця" у своїй позовній заяві просило суд визнати недійсними рішення комісії по розгляду акту № К 034721 від 23.11.2017 р. про порушення Правил користування електроенергією у споживача , що оформлене протоколом № 117 від 05.12.2017 р.; рішення комісії по розгляду акту № К 034716 від 23.11.2017 р. про порушення Правил користування електроенергією у споживача , що оформлене протоколом № 116 від 05.12.2017 р.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції керувався нормативно - правовими актами, якими здійснюється регулювання відносин, що виникають у зв`язку із купівлею-продажем електричної енергії, а саме: Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України „Електроенергетику", Законом України „Про ринок електричної енергії", Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996 р. „Про затвердження правил користування електричною енергією", Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, № 312 від 14.03.2018 р. „Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії", іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором, у разі його підписання.

Так, відповідно до пункту 2.1. Правил користування електричною енергією, затверджених постановою № 28 від 31.07.1996 р. Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України (надалі - Правил), межі балансової належності та експлуатаційної відповідальності між споживачем (субспоживачем) і електропередавальною організацією (основним споживачем) за технічний стан і обслуговування суміжних електроустановок фіксуються в акті розмежування балансової належності електроустановок і експлуатаційної відповідальності сторін.

Межа експлуатаційної відповідальності може не збігатися з межею балансової належності, яка визначається правом власності споживача і електропередавальної організації (основного споживача) на окремі елементи електричної мережі, про що зазначається в акті розмежування балансової належності електроустановок і експлуатаційної відповідальності сторін.

Згідно з пунктами 3.1., 3.2., 3.3. цих же Правил електроустановки споживачів мають бути забезпечені необхідними розрахунковими засобами обліку електричної енергії для розрахунків за спожиту електричну енергію, технічними засобами контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, а також (за бажанням споживача) засобами вимірювальної техніки для контролю якості електричної енергії.

Розрахункові засоби обліку електричної енергії, технічні засоби контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, засоби вимірювальної техніки для контролю якості електричної енергії встановлюються відповідно до вимог ПУЕ, цих Правил та проектних рішень.

Відповідальність за технічний стан засобів обліку несе та організація, на балансі якої вони перебувають, або організація, яка здійснює їх експлуатацію на підставі відповідного договору.

Відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені.

За змістом пункту 3.6. цих же Правил підключення електроустановки споживача, яка не забезпечена розрахунковими засобами (засобом) обліку електричної енергії, забороняється, за винятком випадків, передбачених розділом 6 цих Правил.

Споживання електричної енергії за відповідним тарифом має бути забезпечене окремим обліком.

Окремі площадки вимірювання мають бути забезпечені засобами обліку, які дають можливість організувати розрахунковий облік за відповідним тарифом на всій площадці вимірювання.

Пунктом 3.31. цих Правил передбачено, що розрахунковий засіб обліку електричної енергії має бути опломбований на кріпленні кожуха лічильника пломбою з тавром центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері технічного регулювання, а на затискній кришці - пломбою електропередавальної організації.

Пломби з тавром електропередавальної організації мають бути встановлені також на пристроях, що закривають первинні і вторинні кола живлення засобу обліку, приводи і кнопки управління комутаційних апаратів та кришки автоматів, встановлених у цих колах, двері комірок трансформаторів напруги, кришки на зборках і колодках затискачів, випробувальних блоках, лінії зв`язку автоматизованих систем обліку та всі інші пристрої і місця, що унеможливлюють доступ до струмоведучих частин схеми обліку.

Підготовка місць для опломбування здійснюється власником електроустановки згідно з переліком, наданим електропередавальною організацією. Перелік місць пломбування може бути розширений за обґрунтованою пропозицією однієї із сторін.

У зазначених місцях можуть бути встановлені пломби інших заінтересованих сторін.

Пунктом 3.32. цих Правил встановлено, що при пломбуванні та/або встановленні індикаторів та приладів обліку з вмонтованими індикаторами оформляється акт про пломбування та встановлення індикаторів.

В акті про пломбування та встановлення індикаторів мають бути зазначені: місце встановлення кожної пломби та/або індикаторів, сторона, яка їх встановила, сторона, відповідальна за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб і індикаторів на них. Акт про пломбування та встановлення індикаторів підписується керівниками або уповноваженими особами сторін, які брали участь у пломбуванні приладу обліку.

Відповідно до п. 3.33. Правил електропередавальна організація (постачальник електричної енергії за регульованим тарифом) не рідше одного разу на шість місяців має здійснювати контрольний огляд засобу обліку. Технічна перевірка здійснюється електропередавальною організацією (постачальником електричної енергії за регульованим тарифом) не рідше одного разу на три роки. Роботи з контрольного огляду засобу обліку та технічної перевірки розрахункових засобів обліку електричної енергії проводяться у присутності уповноважених представників споживача, а в разі, якщо споживач купує електричну енергію у постачальника електричної енергії за нерегульованим тарифом - додатково в присутності представників постачальника за нерегульованим тарифом, та оформляються актом про проведені роботи із зазначенням в акті прізвища уповноваженого представника електропередавальної організації, який проводив роботи, та номера його службового посвідчення, підстави проведення технічної перевірки або контрольного огляду засобу обліку та детального опису результатів обстеження.

Пунктом 3.34. Правил встановлено, що будь-які роботи, пов`язані з порушенням або зміною схеми розрахункового обліку електричної енергії, заміною типу розрахункового засобу обліку електричної енергії, проводяться за погодженням з електропередавальною організацією (постачальником електричної енергії) у присутності представників заінтересованих сторін та оформляються актом. Роботи з розпломбування, випробування, вимірювання, зміни схеми розрахункового обліку, заміни типу розрахункового обліку електричної енергії без оформлення акта в присутності уповноважених осіб споживача та електропередавальної організації (постачальника електричної енергії) не допускаються. Під час проведення вищезазначених робіт розрахунковий облік обсягу електричної енергії здійснюється за тимчасовими схемами, узгодженими з постачальником електричної енергії. У разі неможливості створення тимчасових схем розрахункового обліку розрахунки за електричну енергію, спожиту протягом часу проведення вищезазначених робіт, здійснюються відповідно до порядку, погодженого заінтересованими сторонами. Після закінчення робіт засоби обліку опломбовуються та передаються на збереження згідно з процедурою, визначеною пунктами 3.31 - 3.32 цих Правил.

Пунктами 6.40., 6.41, 6.42. цих Правил передбачено наступне:

У разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 № 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 за № 782/12656.

У разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень.

В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень.

Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.

Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача.

У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації).

Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.

Акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці.

На підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.

Комісія з розгляду актів порушень створюється постачальником електричної енергії (електропередавальною організацією) і має складатися не менше ніж з трьох уповноважених представників постачальника електричної енергії.

Споживач має бути повідомлений про час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 5 робочих днів до призначеного дня засідання і має право бути присутнім на засіданні комісії.

Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків.

Споживач має право оскаржити рішення комісії в суді. У разі звернення до суду впродовж 10 робочих днів з дня вручення протоколу споживачу останній має право не оплачувати виставлені рахунки до вирішення спірних питань у судовому порядку.

Постачальник електричної енергії (електропередавальна організація) під час вручення протоколу споживачу зобов`язаний ознайомити споживача з його правом щодо можливості оскарження рішення комісії.

У разі звернення споживача до суду щодо оскарження рішення комісії споживач впродовж 10 робочих днів з дня вручення протоколу повідомляє про це постачальника електричної енергії (до прийняття постачальником електричної енергії рішення про обмеження або відключення електропостачання) та надає копію зареєстрованої в канцелярії суду позовної заяви. У разі неотримання постачальником електричної енергії ухвали про відкриття провадження у справі впродовж 20 робочих днів з дня реєстрації позовної заяви канцелярією суду постачальник електричної енергії може звернутись до суду щодо встановлення факту порушення провадження у справі.

На період розгляду судом спірних питань щодо порушення споживачем цих Правил обмеження та відключення електропостачання такого споживача, пов`язане з оскаржуваним фактом порушення, не здійснюється.

У разі задоволення судом скарги споживача постачальник електричної енергії (електропередавальна організація) скасовує відповідний акт про порушення. Оплачені споживачем за рішенням комісії кошти постачальник електричної енергії (електропередавальна організація) має право зарахувати як погашення існуючої заборгованості цього споживача з найдавнішим терміном її виникнення (який не перевищує трьох років), у разі відсутності заборгованості - зараховує ці кошти в рахунок майбутніх розрахункових періодів або, за заявою споживача, повертає оплачені ним кошти .

Відповідно до п. 1.2. Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04.05.2006 р. № 562 (надалі - Методика), Методика застосовується постачальником електричної енергії за регульованим тарифом (електропередавальною організацією) (далі - енергопостачальник) при визначенні обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення правил користування електричною енергією та/або виявлення фактів крадіжки електричної енергії, самовільного підключення до об`єктів електроенергетики і споживання електричної енергії без приладів обліку. У разі своєчасного (до виявлення порушення представниками енергопостачальника) письмового повідомлення споживачем енергопостачальника про виявлені ним пошкодження приладів (систем) обліку, пошкодження або зрив пломб та за відсутності явних ознак втручання в роботу приладів (систем) обліку Методика не застосовується.

Пунктом 2.1. Методики встановлено, що Методика застосовується на підставі акта про порушення, складеного в порядку, установленому цією Методикою, з урахуванням вимог ПКЕЕ та в разі виявлення порушень ПКЕЕ, зокрема самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі енергопостачальника (п.5).

У разі незгоди споживача із зафіксованим в акті про порушення фактом пошкодження пломб та/або приладів обліку факт пошкодження установлюється експертизою, проведеною відповідно до законодавства (далі - експертиза). До отримання енергопостачальною компанією результатів експертизи Методика не застосовується. Індикатори мають бути сертифіковані (атестовані у разі встановлення приладів обліку з вмонтованим індикатором) в установленому порядку та мають фіксувати вплив на прилад обліку електричної енергії полів, силові характеристики яких перевищують такі порогові значення: для постійних магнітних полів - 100 мТл; для змінних магнітних полів - 30 мТл; для електричних полів - 5 кВ.

Факт установлення індикаторів має бути зазначений в акті про пломбування або в іншому документі, що підтверджує факт установлення таких індикаторів на приладах обліку та передачу цих приладів обліку, пломб та індикаторів на збереження, який складається в двох примірниках представниками енергопостачальника в присутності споживача (власника об`єкта або наймача) або уповноваженої ним особи та підписується ними.

У процесі розгляду справи в суді першої інстанції Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз Міністерства юстиції України було проведено судову електротехнічну експертизу, за результатами якої 29.11.2019 р. складено Висновок експерта № 15496/18-46 (а.с. 195-212 тому 1).

За результатами проведеної експертизи експертом надано наступні висновки:

1, 2. В результаті дослідження загальної однолінійної схеми електропостачання споживача із Договору про постачання електричної енергії від 01.02.2010 (рисунок 1), а також схем із Актів про порушення № К 034721 та № К 034716 від 23.11.2017, невідповідностей вимогам та правилам нормативно-правових актів щодо підключення приладів обліку (стосовно місця встановлення та класу точності), не встановлено. Щодо інших вимог, то встановити їх невідповідність тільки по схемі, зображеної у зазначеному Акті про порушення, не видається за можливе, оскільки на момент огляду місця події експертом 11.09.2018, воно було видозмінене і не відповідало тому, яке було 23.11.2017 на момент складання зазначених Актів.

3. Схема електропостачання споживача, відображена у Акті про порушення № К 034716 від 23.11.2017 р., відповідає порушенням Правил користування електричною енергією, описаним у зазначеному Акті.

4. Схема електропостачання споживача, відображена у Акті про порушення № К 034721 від 23.11.2017 р., не відповідає порушенням Правил користування електричною енергією, описаним у зазначеному Акті, а саме: відображене на схемі шунтування вторинних кіл трансформаторів струму на всіх 3-х фазах не описано у текстовій частині Акту.

5. Пошкодження, що присутні на електрокабелі (речовий доказ № 2 із сейф-пакету № UA00071375), частково відповідають схемі електропостачання споживача та опису пошкоджень, що наведені у Акті про порушення № К 034721 від 23.11.2017 р., а саме:

- відповідає у частині наявності пошкодження ізоляції вторинних кіл та розриві проводу на одній з фаз;

- не відповідає у частині наявності щунтування вторинних кіл: на кабелі наявні розриви на 2-х жилах, а на Схемі - відображено шунтування вторинних кіл трансформаторів струму на 3-х фазах. Тобто реально на кабелі, наданому на дослідження (речовий доказ № 2 із сейф-пакету № UA00071375), шунтування вторинних кіл відсутнє.

6. Пошкодження, що присутні на електрокабелі (речовин доказ № 1 із сейф-пакету № UA00062295), частково відповідають схемі електропостачання споживача та опису пошкоджень, що наведені у Акті про порушення № К 034716 від 23.11.2017 р., а саме:

- відповідає у частині наявності пошкодження ізоляції вторинних кіл;

- не відповідає у частині наявності розірвання та з`єднання сторонніми провідниками у колах напруги на 3-х фазах: на кабелі розриви на 2-х фазах, а на схемі і в описі порушення - розриви на всіх фазах.

7, 8. Фотоматеріали, додані до позовної заяви ПрАТ „ТВЦ „МАТРИЦЯ" від 24.01.2018, фотоматеріали, додані до відзиву на позовну заяву ПрАТ „Київобленерго" від 20.02.2018 та відеоматеріали, що містяться на компакт-диску типу CD-R серійний номер № LH31540K25050268D4, частково підтверджують наявність порушень Правил користування електричною енергією, описаних у Актах про порушення № К 034716 та № К 034721 від 23.11.2017 а саме:

- підтверджується у частині наявності пошкодження ізоляції вторинних кіл за обома Актами про порушення;

- не підтверджується за Актом про порушення № К 034716 від 23.11.2017 у частині наявності розірвання та з`єднання сторонніми провідниками у колах напруги на 3-х фазах електрокабеля (речовий доказ № 1 із сейф-пакепу № UA00062295): на відеозображенні (файл № 2 „Изображение 291.mpg") видно, що на кабелі присутні розриви на 2-х фазах, а на схемі і в описі з Акту про порушення - розриви на всіх фазах;

- не підтверджується за Актом про порушення № К 034721 від 23.11.2017 у частині наявності шунтування вторинних кіл електрокабеля (речовий доказ № 2 із сейф-пакету № UA00071375): на фотозображеннях (м.с., арк. 90-94 та 99-101) видно, що на кабелі наявні розриви на 2-х жилах; в описі з Акту про порушення - описано шунтування по струму напрузі фази „С" та відсутність напруги по фазі „В"; а на схемі з Акту відображено шунтування вторинних кіл трансформаторів струму на 3-х фазах.

9, 10. Якщо вважати надані на дослідження фрагменти кабелів саме тими кабелями, по яких трансформатори струму були приєднані до вимірювальних кіл лічильників електричної енергії; розташованих у приміщенні трансформаторної підстанції ПрАТ „ТВЦ „МАТРИЦЯ", то пошкодження, які відображені в Актах про порушення № К 034716 та № К 034721 від 23.11.2017, є пошкодженнями вторинних кіл обліку.

11. Схема електропостачання споживача, наведена у Акті про порушення № К 034721 від 23.11.2017 р., у частині шунтування вторинних обмоток трансформаторів струму, дозволяє споживати електричну енергію не у повному обсязі, тобто частина спожитої електроенергії обліковуватись не буде. При наявності розриву на проводі, який подає напругу фази „В" до електролічильника, електроенергія спожита по фазі „В" обліковуватись не буде.

12. Схема електропостачання споживача, наведена у Акті про порушення № К 034716 від 23.11.2017 р., у тому вигляді, як вона описана у зазначеному Акті, тобто коли кола напруги розірвані та з`єднані сторонніми провідниками", споживання електричної енергії поза приладами обліку, тобто безобліково, не можливе.

Безоблікове споживання електроенергії у даному випадку можливе лише за умови відсутності сторонніх провідників у місцях розривів, тобто, коли фазна напруга не подається у схему обліку електроенергії електролічильника. .

Отже, на підставі вищенаведеного, судом першої інстанції встановлено, що оспорювані рішення комісії по розгляду акту № К 034716 від 23.11.2017 р. про порушення Правил користування електроенергією у споживача, оформлене протоколом № 116 від 05.12.2017 р., та рішення комісії по розгляду акту № К 034721 від 23.11.2017 р. про порушення Правил користування електроенергією у споживача, оформлене протоколом № 117 від 05.12.2017 р., були прийняті комісією ПРАТ „Київобленерго" щодо порушень правил користування електричною енергією, передбачених підпунктом 5) пункту 2.1. Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04.05.2006 р. № 562, а саме щодо самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі енергопостачальника, що стало наслідком застосування відповідних положень вказаної Методики щодо проведення розрахунку обсягу та вартості необлікованої електричної енергії.

Також суд дійшов висновку, що у процесі розгляду справи відповідачем у відповідності до ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України не було надано суду жодних достатніх, належних, допустимих та достовірних доказів, що б підтверджували самовільне підключення позивачем електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі енергопостачальника, та достатніх, належних, допустимих та достовірних доказів, що б однозначно підтверджували безоблікове споживання позивачем електричної енергії.

З огляду на вказане, суд дійшов висновку, що оспорювані рішення по розгляду акту № К 034716 від 23.11.2017 р. та по розгляду акту № К 034721 від 23.11.2017 р. були прийняті комісією ПРАТ „Київобленерго" із порушенням положень договору, Правил користування електричною енергією, затверджених постановою № 28 від 31.07.1996 р. Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України, Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04.05.2006 р. № 562, - за відсутності відповідних підстав, передбачених підпунктом 5) пункту 2.1. Методики (підтвердженості фактів самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі енергопостачальника; безоблікового споживання позивачем електричної енергії).

Також місцевим господарським судом встановлено, що самі акт № К 034716 від 23.11.2017р. та акт № К 034721 від 23.11.2017р., на підставі яких комісією ПРАТ „Київобленерго" було прийнято оспорювані рішення, містять суттєві недоліки - схема електропостачання, порушення правил на схемах, наведені у актах, повністю чи частково не відповідають порушенням правил користування електричною енергією, описаним у таких актах; схема електропостачання, порушення правил на схемах, опис порушень правил користування електричною енергією, наведені у актах, повністю чи частково не підтверджуються та спростовуються фото-, відеоматеріалами та речовими доказами, наявними у матеріалах справи, що встановлено при проведенні судової електротехнічної експертизи та зазначено у Висновку експерта № 15496/18-46 за результатами проведення судової електротехнічної експертизи, складеним 29.11.2019 р. та проведеним Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз Міністерства юстиції України.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Апелянт, заперечуючи проти таких висновків зазначає, що у протоколах комісії помилково фахівцем було зазначено п. 2.1.15 Методики, хоча фактично нарахування проведено згідно з п. 2.1.3 за формулою 2.4. Методики, що на думку скаржника підтверджується розрахунками до актів про порушення.

Наведені доводи враховано судовою колегією, яка звертає увагу, що судом першої інстанції це питання досліджувалось, оскільки судом зазначено, що акти, на підставі яких комісією ПРАТ „Київобленерго" було прийнято оспорювані рішення, містять суттєві недоліки, а при перегляді оскаржуваного рішення судом встановлено, що наведені доводи апелянта не спростовують висновків суду першої інстанції.

Крім того, апелянт стверджує, що наявні в матеріалах справи докази, зокрема акти та висновок судового експерта КНІСЕ підтверджують вчинення позивачем порушення, передбаченого п.6.40 ПКЕЕ та правомірність притягнення останнього до відповідальності.

Тобто фактично узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди відповідача з висновками експерта та до їх тлумачення.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, аргументи сторін, мотиви, з яких виходив суд при прийнятті оскаржуваного рішення та вважає, що суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що рішення від 05.12.2017 р., прийняте на підставі акту № К 034716 від 23.11.2017 р. про порушення Правил користування електроенергією у споживача, оформлене протоколом № 116 від 05.12.2017 р., та рішення від 05.12.2017 р., прийняте на підставі акту № К 034721 від 23.11.2017 р. про порушення Правил користування електроенергією у споживача, оформлене протоколом № 117 від 05.12.2017 р., були прийняті комісією ПРАТ „Київобленерго" із порушенням положень договору, Правил користування електричною енергією, затверджених постановою № 28 від 31.07.1996 р. Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України, та інших нормативно-правових актів України - за відсутності відповідних підстав, і такі рішення порушують права та законні інтереси позивача, а тому позовні вимоги позивача до відповідача про визнання їх недійсними є законними і обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч. 8 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з ст. 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації" зазначено, що одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції.

Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Проніна проти України") і з неї випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Так, у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Суд апеляційної інстанції зазначає, що враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 р. N 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів N 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 р. N3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України № 4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

За таких обставин, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсним обставинам справи і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду Київської області від 10.06.2020 у справі №911/149/18 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

Колегія суддів зазначає про те, що при апеляційному перегляді не встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права щодо винесення судом першої інстанції рішення.

З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства „ДТЕК Київські Регіональні Електромережі" на рішення Господарського суду Київської області від 10.06.2020 у справі №911/149/18 є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв`язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281 - 284 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства „ДТЕК Київські Регіональні Елетромережі" - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 10.06.2020 у справі №911/149/18 - залишити без змін.

3. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.

4. Матеріали справи № 911/149/18 повернути до господарського суду першої інстанції.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ГПК України.

Повний текст постанови складено та підписано 16.01.2021 у зв`язку з перебуванням судді Шаптали Є.Ю. на лікарняному з 17.12.2020 по 31.12.2020 та відпусткою судді Шаптали Є.Ю. з 04.01.2021 по 06.01.2021 та перебуванням судді Дикунської С.Я. у відпустці з 11.01.2021 по 15.01.2021.

Головуючий суддя Є.Ю. Шаптала

Судді А.І. Тищенко

С.Я. Дикунська