ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.01.2021 м. Дніпро Справа № 908/2693/20
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Паруснікова Ю.Б. - доповідач,
суддів: Мороза В.Ф., Вечірка І.О.
секретар судового засідання Саланжій Т.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Лендхіл на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 09.11.2020 по справі № 908/2693/20 (суддя Дроздова С.С.), повний текст ухвали підписано 09.11.2020
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Лендхіл про забезпечення позову у справі № 908/2693/20
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Лендхіл , м. Запоріжжя
до відповідача : Акціонерного товариства Кредобанк , м. Львів
про визнання виконавчого напису приватного нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовної заяви, заяви про забезпечення позову і ухвали суду першої інстанції.
Товариство з обмеженою відповідальністю Лендхіл звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Акціонерного товариства Кредобанк про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису № 2638, виданого 23.09.2020 приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Христиною Миколаївною, яким звернуте стягнення на об`єкт нерухомого майна, будівлю цеху з виробництва соняшникової олії літ.Б, загальною площею 938,6 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 835541823248, що знаходиться за адресою: Запорізька область, Приморський район, с. Зеленівка, провулок Дімітрова, буд 27, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю Лендхіл , що має місцезнаходження: 69001, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 37А, кв.2, ЄДРПОУ - 36065104, на праві приватної власності, на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, видане Запорізьким районним управлінням юстиції 28.01.2016, індексний номер 52237307.
06.11.2020 до Господарського суду Запорізької області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю Лендхіл про вжиття заходів по забезпеченню позову шляхом зупинення стягнення за виконавчим провадженням № 63161548 з примусового виконання виконавчого напису № 2638, виданого 23.09.2020 приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Христиною Миколаївною, яким звернуто стягнення на об`єкт нерухомого майна, будівлю цеху з виробництва соняшникової олії літ.Б, загальною площею 938,6 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 835541823248, що знаходиться за адресою; Запорізька область, Приморський район, с. Зеленівка, провулок Дімітрова, буд. 27 та належить Товариству з обмеженою відповідальністю Лендхіл , що має місцезнаходження: 69001, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 37А, кв.2, ЄДРПОУ - 36065104, на праві приватної власності, на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, видане Запорізьким районним управлінням юстиції 28.01.2016, індексний номер 52237307, до набрання законної сили рішення суду у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Лендхіл до Акціонерного товариства Кредобанк , третьої особи на стороні позивача Товариства з обмеженою відповідальністю Агроплюс-Сервіс , третьої особи на стороні відповідача приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Христини Миколаївни про визнання виконавчого напису нотаріусу таким, що не підлягає виконанню.
Звертаючись до господарського суду з відповідною заявою про забезпечення позову ТОВ Лендхіл обґрунтував її можливістю передчасної примусової реалізації майна (звернення стягнення на яке здійснено на підставі згаданого виконавчого напису) на торгах до закінчення розгляду зазначеного позову.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 09.11.2020 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Лендхіл про забезпечення позову у справі № 908/2693/20 відмовлено.
2. Короткий зміст вимог та узагальнені доводи апеляційної скарги.
ТОВ Лендхіл не погодившись з ухвалою місцевого господарського суду оскаржує її в апеляційному порядку до Центрального апеляційного господарського суду.
Незгода апелянта з оскаржуваною ухвалою суду першої інстанції полягає у тому, що останнім зроблено неправильні висновки, які не відповідають обставинам справи та правовим висновкам Верховного Суду, що потягло за собою порушення норм процесуального права.
На думку апелянта за відсутності рішення суду про зупинення стягнення за спірним виконавчим написом, приватним виконавцем будуть і надалі вживатися активні заходи щодо примусового виконання виконавчого напису № 2638 від 23.09.2020, які полягають у реалізації предмета іпотеки, що призведе до вибуття із власності ТОВ Лендхіл нерухомого майна до прийняття рішення у справі про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, а у випадку задоволення позову та реалізації нерухомого майна у період розгляду справи, до неможливості відновити права ТОВ Лендхіл та повернути майно законному власнику.
Апелянт акцентує увагу колегії суддів на тому, що судом першої інстанції не надано оцінку наданим до заяви про забезпечення позову доказам, зокрема, постанови про арешт майна боржника від 29.09.2020, вимоги виконавця від 29.09.2020, роздруківки з сайту ДП СЕТАМ з оголошенням про початок аукціону та інших доказів, які додавалися до вказаної заяви.
Також, апелянт звертає увагу колегії суддів на тому, що позивач звернувся до господарського суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку не мала взагалі застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду. Натомість мала застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернув до суду.
Отже, невжиття судом заходів забезпечення позову до вирішення спору по суті (шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису № 2638 від 23.09.2020, вчиненого приватним нотаріусом, яким звернено стягнення на майно), на думку апелянта може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав позивача (у разі задоволення позову), за захистом яких він звернувся до суду. Адже у разі, якщо до закінчення розгляду даної справи приватним виконавцем буде примусово реалізоване майно на торгах, то позивач не зможе захистити або поновити свої права в межах одного судового провадження за його позовом без нових звернень до суду, що істотно ускладнить чи взагалі унеможливить поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
На думку апелянта, застосування заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення за виконавчим написом нотаріуса є адекватним та ефективним способом забезпечення позову.
З урахуванням вищевикладеного апелянт просить: скасувати оскаржувану ухвалу повністю і ухвалити нове рішення, яким заяву ТОВ Лендхіл про забезпечення позову по даній справі - задовольнити повністю; вжити заходи по забезпеченню позову шляхом зупинення стягнення за виконавчим провадженням № 63161548 з примусового виконання виконавчого напису № 2638, виданого 23.09.2020 приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Христиною Миколаївною...
3. Короткий зміст вимог та узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу.
АТ Кредобанк з доводами апеляційної скарги не погоджується, вважає їх безпідставними та не підлягаючими задоволенню.
У відзиві Банк посилається на ту обставину, що саме лише посилання в заяві про забезпечення позову на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Позивачем не було належним чином обґрунтовано, а також не надано доказів, які б свідчили про те, що не вжиття заходів по забезпеченню позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі за умови задоволення позову.
З посиланням на п. 4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову Банк зазначає про те, що клопотання про забезпечення позову, яке раніше було відхилено повністю або частково, може бути подане вдруге, якщо змінилися певні обставини. Натомість ТОВ Лендхіл 20.10.2020 вже зверталося до господарського суду з аналогічною заявою про забезпечення позову, за наслідками розгляду якої ухвалою Господарського суду Запорізької області від 22.10.2020 заявникові було відмовлено у забезпеченні позову. Вказану ухвалу ТОВ Лендхіл не оскаржувало. При цьому, у своїй другій заяві про забезпечення позову заявник не зазначає жодних обставин, які можливо змінились після винесення судом ухвали про відмову в забезпеченні позову від 22.10.2020.
З урахуванням вищевикладеного Банк просить залишити без задоволення апеляційну скаргу, а ухвалу Господарського суду Запорізької області залишити без змін.
4. Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи та визначені відповідно до них правовідносини.
ТОВ Лендхіл звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до АТ Кредобанк про визнання виконавчого напису № 2638 таким, що не підлягає виконанню, виданого 23.09.2020 приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Христиною Миколаївною, яким звернуто стягнення на об`єкт нерухомого майна, будівлю цеху з виробництва соняшникової олії літ. Б, загальною площею 938,6 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 835541823248, що знаходиться за адресою: Запорізька область, Приморський район, с. Зеленівка, провулок Дімітрова, буд 27, що належить ТОВ Лендхіл на праві приватної власності на підставі виданого Запорізьким районним управлінням юстиції свідоцтва від 28.01.2016 про право власності на нерухоме майно, індексний номер 52237307, розташованого за адресою: 69001, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 37А, кв.2.
Позовна заява обґрунтована тим, що 07.06.2016 між ПАТ Кредобанк (Банком) та ТОВ Агроплюс-Сервіс (Позичальник), укладено Генеральний договір № G017624 про здійснення кредитування, відповідно до умов якого Банк в межах встановленого ліміту кредитування надає Позичальнику кредити (одноразові кредити, кредитні лінії, овердрафт, гарантії виконання зобов`язань Позичальника, авалювання векселя/векселів Позичальника) у розмірі та на умовах обумовлених цим договором та додатковими договорам до цього договору, а Позичальник зобов`язується повертати Кредити, сплачувати проценти й комісії за користування ними, а також інші платежі, передбачені цим Договором та додатковими договорами (п. 1 Договору), відповідно до якого Позичальнику встановлено Ліміт кредитування у базовій валюті кредитування - 1380000,00 грн з фіксованою процентною ставкою на момент укладення Договору - 23,5 % річних, розмір змінюваної процентної ставки на перший період дії ставки 23,74 % річних.
07.06.2016 між ПАТ Кредобанк та ТОВ Лендхіл укладено договір поруки № G017624/S-2, за яким ТОВ Лендхіл зобов`язується відповідати перед ПАТ Кредобанк за зобов`язаннями ТОВ Агроплюс-Сервіс перед ПАТ Кредобанк за генеральним договором № G017624 від 07.06.2016.
Крім того, 07.06.2016 між ПАТ Кредобанк та ТОВ Лендхіл укладено договір іпотеки № G017624/S-1, яким забезпечено виконання зобов`язань ТОВ Агроплюс-Сервіс перед ПАТ Кредобанк за генеральним договором № G017624 від 07.06.2016, в іпотеку передано нерухоме майно, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 835541823248, будівля цеху з виробництва соняшникової олії літ. Б, загальною площею 938,6 кв.м, що знаходиться за адресою: Запорізька область, Приморський район, с. Зеленівка, провулок Дімітрова, буд 27.
Згідно з п. 5.3. договору іпотеки іпотекодержатель у разі виникнення права на задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки має право звернути стягнення на такий предмет іпотеки шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса.
23.09.2020 приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Х.М. вчинено виконавчий напис № 2638 про звернення стягнення на об`єкт нерухомого майна, який є предметом іпотеки № G017624/S-1.
У виконавчому написі приватним нотаріусом визначено безспірними вимоги АТ Кредобанк за період з 01.09.2019 по 14.03.2020 на загальну суму 1970717,54 грн, яка складається з: 1690000,00 грн - неповернутої суми кредиту; 194983,76 грн - прострочених відсотків; 11900,00 грн - простроченої суми комісії з адміністрування кредиту; 70333,78 грн - пені за порушення умов договору з 14.09.2020 по 14.03.2020; 3500,00 грн. - плати нотаріусу за вчинення виконавчого напису.
Постановою від 29.09.2020 приватний виконавець Сколибог Олександр Сергійович відкрив виконавче провадження № 63161548 з примусового виконання виконавчого напису № 2638 від 23.09.2020.
Позивач вказує на те, що: визначена у виконавчому написі заборгованість є спірною; до початку процедури звернення стягнення на предмет іпотеки АТ Кредобанк не направляло письмової вимоги ТОВ Лендхіл , що є порушенням ч. 1 ст. 35 Закону України Про іпотеку та п. 5.4.1. іпотечного договору; нотаріусом вчинено виконавчий напис з порушенням пп. 2.3 п. 2 Глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій, що є підставою для визнання судом виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
06.11.2020 ТОВ Лендхіл звернулося до Господарського суду Запорізької області з заявою про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення за виконавчим провадженням № 63161548 з примусового виконання виконавчого напису № 2638, виданого 23.09.2020 приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Х.М., яким звернуто стягнення на об`єкт нерухомого майна, до набрання законної сили рішенням суду у справі про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
В обґрунтування необхідності забезпечення вищевказаного позову ТОВ Лендхіл посилається на наступні обставини.
На підставі заяви АТ Кредобанк постановою приватного виконавця Сколибога О.С. від 29.09.2020 відкрито виконавче провадження № 63161548 з примусового виконання виконавчого напису № 2638 від 23.09.2020.
Постановою приватного виконавця Сколибога О.С. від 29.09.2020 накладено арешт на будівлю цеху з виробництва соняшникової олії літ. Б, загальною площею 938,6 кв.м., що знаходиться за адресою: Запорізька область, Приморський район, с. Зеленівка, провулок Дімітрова, буд. 27.
29.09.2020 приватним виконавцем Сколибогом О.С. винесено вимогу № 4418 про надання технічної документації на будівлю цеху з виробництва соняшникової олії.
09.10.2020 приватним виконавцем розпочато процедуру реалізації майна, на сайті Державного підприємства СЕТАМ опубліковано оголошення про проведення торгів з реалізації будівлі цеху з виробництва соняшникової олії літ. Б, загальною площею 938,6 кв.м., що знаходиться за адресою: Запорізька область, Приморський район, с. Зеленівка, провулок Дімітрова, буд. 27. Торги призначено на 09.11.2020. Відповідно до інформації з сайту ДП СЕТАМ двома учасниками подано заявки на участь у торгах.
Заявник вказує в заяві, що єдиною визначеною Законом України Про виконавче провадження підставою для зупинення виконання виконавчого напису приватного нотаріуса є зупинення судом стягнення за цим написом.
При цьому, позивач звертає увагу суду на тому, що у АТ Кредобанк відсутні ризики, що майно у якийсь спосіб вибуде із власності ТОВ Лендхіл і вимоги АТ Кредобанк залишаться незадоволеними, оскільки в Державний реєстр обтяжень внесено запис № 14872385 від 07.06.2016 про заборону відчуження будівлі цеху з виробництва соняшникової олії літ. Б на користь АТ Кредобанк у зв`язку з укладанням договору іпотеки. Крім того, приватним виконавцем Сколибогом О.С. в рамках виконавчого провадження № 63161548 внесено запис № 38414959 від 29.09.2020 про арешт будівлі цеху з виробництва соняшникової олії літ. Б.
В той же час, позивач просить врахувати, що під ризик вибуття із власності майна підпадає ТОВ Лендхіл , оскільки до розгляду позову ТОВ Лендхіл , приватний виконавець, за відсутності рішення суду про зупинення стягнення на підставі виконавчого напису реалізує нерухоме майно, після чого повернення його законному власнику стане неможливим.
Заявник зазначає, що у разі повного виконання спірного виконавчого напису таке задоволення позову не призведе до фактичного відновлення його прав та інтересів, з метою захисту яких він звернувся з відповідним позовом до суду, оскільки майно буде вилучене, і з метою його повернення позивач вимушений буде звертатися до суду з новими позовами.
Вищевказане і є причиною звернення ТОВ Лендхіл з відповідною заявою до господарського суду про забезпечення позову шляхом зупинення виконання виконавчого напису нотаріуса.
5. Мотиви з яких суд апеляційної інстанції частково погоджується з висновками суду першої інстанції та відхиляє доводи апеляційної скарги.
Статтею 136 ГПК України передбачено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно із ст. 137 ГПК України позов, серед іншого, забезпечується: забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупинення стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача.
За своєю правовою природою забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача .
При цьому, забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та законних інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя.
Отже, питання задоволення заяви про застосування заходів до забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку виходячи з характеру обставин справи , що дозволяють зробити припущення про утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку невжиття відповідних заходів забезпечення позову.
Сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою . З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.
Тобто, у розумінні зазначених положень обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову.
З урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 73 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Відмовляючи у задоволенні заяви ТОВ Лендхіл про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису № 2638 вчиненого 23.09.2020, місцевий господарський суд, з висновками якого не може погодитись колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду, виходив з того, що позивачем не обґрунтовано та не надано жодних доказів, які б свідчили про те, що не вжиття заходів по забезпеченню позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі за умови задоволення позову, а запропоновані заявником заходи забезпечення позову не матимуть наслідком порушення його законних прав та інтересів.
Колегія суддів зауважує, що заява ТОВ Лендхіл про забезпечення позову шляхом зупинення виконання виконавчого напису нотаріуса, обґрунтована зокрема тим, що відносно майна (будівля цеху з виробництва соняшникової олії), яке належить на праві власності заявникові, розпочато процедуру його реалізації, про що свідчить опубліковане на сайті ДП СЕТАМ оголошення про проведення торгів на 09.11.2020. Більш того, згідно наявної на сайті ДП СЕТАМ інформації станом на 06.11.2020 (подання заяви про забезпечення) на участь в торгах виявили бажання прийняти три учасника.
Отже, обраний позивачем захід забезпечення позову є адекватним та ефективним засобом забезпечення позову, оскільки існує реальна загроза, що не вжиття заходів забезпечення позову, шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав позивача (у разі задоволення позову), за захистом якого заявник звернувся до суду з відповідним позовом про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
Питання задоволення заяви про застосування заходів забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку окремо, виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити висновок про те, що невжиття таких заходів матиме наслідки, визначені у ч. 2 ст. 136 ГПК України.
Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони здійснювати певні дії.
Заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду за наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Заходи щодо забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову .
При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ).
Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі Пантелеєнко проти України зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
Поняття ефективний засіб , за висновками Європейського суду з прав людини (рішення від 31.07.2003 у справі Дорани проти Ірландії ), передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
В ході вирішенні справи Каіч та інші проти Хорватії (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Отже основною метою вжиття заходів забезпечення позову є забезпечення в подальшому виконання судового рішення або ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Суд апеляційної інстанції зауважує на тому, що з огляду на відповідні законодавчі приписи та з урахуванням встановлених обставин справи, враховуючи, що: 29.09.2020 приватним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису № 2638 вчиненого 23.09.2020 приватним нотаріусом, яким звернуто стягнення на об`єкт нерухомого майна (будівлю цеху з виробництва соняшникової олії), а позивач оскаржує вказаний виконавчий напис в судовому порядку шляхом подання позову про визнання його таким, що не підлягає виконанню, через те, що вважав, що такий виконавчий напис здійснено з порушенням норм чинного законодавства, - існує реальна загроза, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав позивача (у разі задоволення позову), за захистом яких він звернувся до суду. Адже у разі, якщо до закінчення розгляду даної справи виконавчою службою буде реалізоване майно позивача, останній не зможе захистити або поновити свої права в межах одного цього судового провадження без нових звернень до суду, що істотно ускладнить чи взагалі унеможливить поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, а позовна вимога про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису нотаріуса взагалі втрачає сенс у разі виконання виконавчою службою спірного виконавчого напису нотаріуса.
Отже, на думку колегії суддів, заявником належним чином була обґрунтована наявність підстав для задоволення вимог про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі спірного виконавчого напису, у виконавчому провадженні № 63161548.
Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 16.08.2018 по справі № 910/1040/18.
Разом з тим, визначальним у даній справі є те, що 20.10.2020 ТОВ Лендхіл вже зверталося до Господарського суду Запорізької області із аналогічною заявою про забезпечення позову по даній справі .
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 22.10.2020 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю Лендхіл у забезпеченні позову з підстав, які за своїм змістом є аналогічними тим, що наведені в ухвалі від 09.11.2020 (оскаржувана ухвала) по даній справі.
Колегія суддів зазначає, що клопотання про забезпечення позову, яке раніше було відхилено повністю або частково, може бути подано вдруге, якщо змінились певні обставини (п. 4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 16 Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову ).
Отже, питання про вжиття заходів до забезпечення позову, у вжитті яких судом раніше було відмовлено, можливо повторно ставити стороною тільки в разі зміни певних обставин, які можуть зумовити необхідність вжиття таких заходів.
Відповідно до ст. 86 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Наведена норма зобов`язує суд у кожному конкретному випадку оцінювати наявні докази в їх сукупності, з урахуванням повноти встановлення всіх обставин справи, які необхідні для правильного вирішення спору.
За приписами ч.ч. 1, 2, 4 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 74 ГПК, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Аналогічні правові позиції викладено Верховним Судом по справі 5016/1284/2012(5/45) від 13.03.2019 та по справі № 29/5005/6381/2011 від 27.05.2020.
Колегія суддів акцентує увагу на тому, що в апеляційній скарзі не вказано жодної обставини, яка змінилась або додатково виникла при повторному розгляді заяви про забезпечення позову, і що ці обставини впливають на необхідність вжиття заходів щодо забезпечення позову.
Посилання в судовому засіданні апелянта, як на факт зміни певних обставин - призначення ДП СЕТАМ повторних торгів з продажу спірного нерухомого майна не є доводом апеляційної скарги, а крім того не знайшло свого підтвердження в матеріалах справи та спростовується відкритою для публічного доступу, наявною на сайті ДП СЕТАМ (https://setam.net.ua/auction/447505) інформацією.
Згідно наявної та оприлюдненої 28.10.2020 в Єдиному державному реєстрі судових рішень ухвали Господарського суду Запорізької області від 22.10.2020 по даній справі, первісно подана ТОВ Лендхіл заява про забезпечення позову обґрунтована тими ж обставинами оголошення торгів ДП СЕТАМ саме 09.10.2020.
Натомість, на переконання колегії суддів, навіть за наявності факту призначення повторних торгів не відбулася б зміна певних обставин, оскільки ці обставини лише б свідчили про факт триваючих торгів з продажу спірного майна, а не зміни певних обставин, які б надавали позивачу право для повторного звернення з відповідною заявою про забезпечення позову.
Доводи апелянта, викладені ним в апеляційній скарзі колегія суддів апеляційного господарського суду вважає такими, що не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі судового рішення, оскільки вони не спростовують висновків суду першої інстанції щодо наявності підстав для відмови у задоволенні повторно поданої позивачем заяви про забезпечення позову.
Визначених процесуальним законом підстав для скасування оскаржуваної ухвали колегія суддів не вбачає.
6. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегією суддів Центрального апеляційного господарського суду при перегляді ухвали суду першої інстанції не встановлено допущених судом першої інстанції порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування судового рішення, а тому ухвалу Господарського суду Запорізької області від 09 . 11.2020 про забезпечення позову по справі № 908/2693/20 слід залишити без змін.
Доводи апелянта не спростовують правомірних висновків місцевого господарського суду, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Підстав передбачених ст. 277 ГПК України для скасування або зміни оскаржуваного позивачем судового рішення, колегією суддів не виявлено.
Керуючись статтями 269, 270, 275, 276, 281, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Лендхіл - залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 09.11.2020 по справі № 908/2693/20 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.
Повний текст постанови підписано 19.01.2021.
Головуючий суддя Ю.Б. Парусніков
Судді: В.Ф. Мороз
І.О. Вечірко
Суд | Центральний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 13.01.2021 |
Оприлюднено | 20.01.2021 |
Номер документу | 94225189 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Парусніков Юрій Борисович
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Верхогляд Тетяна Анатоліївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні