Рішення

від 13.01.2021 по справі 916/3254/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" січня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/3254/20 Господарський суд Одеської області у складі судді Смелянець Г.Є.

при секретарі судового засідання Панченко Н.В.

розглянувши у судовому засіданні справу № 916/3254/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОКОМ СЕРВІС" (01001, м. Київ, вул. Михайлівська, буд. 24-А, код ЄДРПОУ 40555913)

до відповідача Квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеси (65014, м. Одеса, вул. Єврейська, 13, код ЄДРПОУ 08038284)

про стягнення 207 168,77 грн.

за участю представників :

від позивача: Оплачко В.О. ордер серія КС №816979 від 21.10.2020р.;

від відповідача: не з`явився.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОКОМ СЕРВІС" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеси 207 168, 77 грн., з яких 194 969,95 грн. - борг, 7695,04 грн. - 3% річних, 4503,78 грн. - інфляційні збитки, а також судових витрат, розмір яких відповідно до попереднього розрахунку становить 9 107,52 грн., в т.ч. судовий збір в розмірі 3 107,52 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6 000 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором № 25 від 01.04.2019р. щодо оплати виконаних позивачем робіт.

18.11.2020р. господарським судом постановлено ухвалу, якою позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи (явка учасників справи у судове засідання є не обов`язковою).

У відзиві на позов за вх.№32726/20 від 08.12.2020р., відповідач просить суд відмовити в повному обсязі в позові ТОВ "ЕНЕРГОКОМ СЕРВІС", з посиланням при цьому на те, що за договором №25 від 01.04.2019р. не можливо здійснювати зобов`язання у поточному бюджетному 2020р. Зобов`язання за попередні періоди погашенню за рахунок бюджетних коштів не підлягають, так як відповідна заборгованість не являється бюджетною, у зв`язку з відсутністю її на обліку у Головному управлінні станом на 01.01.2020р. Щодо нарахування штрафних санкцій відповідач вважає, що посилання позивача на норму ч. 2 ст. 625 ЦК України є не доцільним, оскільки в даних правовідносинах застосовується ст. 230, 231 ГК України. Також виходячи з норм законодавства України вбачається, що строк нарахування штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконаним та минув строк позовної давності у відповідності до ст. 258 ЦК України.

Щодо сплати витрат на правничу допомогу відповідач зазначає, що зазначений позов не є складним з огляду на зміст та складання, а також укладаючи договір про надання правничої допомоги ТОВ "ЕНЕРГОКОМ СЕРВІС" добровільно погодився із зазначеною вартістю послуг адвоката Оплачко В.В., що не може бути підставою для стягнення витрат на правничу допомогу з КЕВ м. Одеса у розмірі 6000 грн. Відповідач відмічає, що оскільки КЕВ м. Одеса фінансується виключно з державного бюджету України, в залежності від асигнувань з якого здійснюються виплати за цільовим призначенням через Державну казначейську службу України, а тому стягнення з КЕВ м. Одеса судових витрат в розмірі 6 000 грн. призведе до зменшення відповідних видатків на забезпечення функціонування діяльності військових формувань Міністерства оборони України, питання з чого є одним з найпріоритетніших на сьогоднішній день.

У судовому засіданні 14.12.2020р. судом поставлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання про оголошення перерви до 28.12.2020р. о 15:00, із повідомленням учасників справи про судове засідання.

У відповіді на відзив за вх.34003/20 від 21.12.2020р. позивач вважає, що викладені аргументи у відзиві не спростовують вимоги позовної заяви, з огляду на те, що відповідач у відзиві не спростовує належне виконання позивачем обов`язків за договором та не пояснює чому він не вчинив дії з погашення заборгованості протягом 2019-2020р. та чому не подав відповідні документи до Головного управління Держказначейства в Одеській області для поставки на облік заборгованості за даним договором. Позивач зазначає, що розрахунок щодо штрафних санкцій не є надмірно великим, та розрахований у відповідності до норм матеріального права.

Позивач зазначає, що відповідачем не доведено, що розмір витрат на правничу допомогу є надмірними та завищеними, оскільки вважає, що їх розмір відповідає як принципам матеріального (договірного) права та і процесуального права (оскільки втілює затрати по роботі адвоката у даній справі), що також відповідає правовим позиціям Верховного суду.

У судовому засіданні 28.12.2020р. судом постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання про оголошення перерви у судовому засіданні до 13.01.2021р. о 09:30, із повідомленням учасників справи про судове засідання.

Вказану ухвалу від 28.12.2020р. відповідач одержав 05.01.2021р. про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення. Заперечень на відповідь на відзив відповідач у встановлений судом строк не надав.

На підставі ст. 240 ГПК України у судовому засіданні 13.01.2021р. за участі представника позивача судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарським судом встановлено:

01.04.2019р. між Квартирно-експлуатаційним відділом м. Одеса (Замовник) та Товариством обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОКОМ СЕРВІС" (Виконавець), укладено договір №25, згідно з яким Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов`язання по наданню послуги з прочищення зовнішніх мереж каналізації військового містечка Дальник-4 за адресою: Одеська обл., Біляївський р-н, с. Радісне, вул. Артилерійська, 42, згідно ДК 021:2015 90470000-2 - послуги з чищення каналізаційних колекторів.

Згідно з п. 2.1. договору загальна сума вартості послуги згідно даного договору визначається згідно дефектного акту та кошторисної документації на послуги, які є невід`ємною частиною договору і становить: 194 969 грн. 95 коп. в т.ч ПДВ 32494, 99 грн.

Відповідно до п. 2.2. договору замовник зобов`язується прийняти і оплатити цю послугу в повному обсязі згідно з актом надання послуг.

Умовами п.п. 3.2.2, 3.2.3. п. 3.2. договору замовник зобов`язаний прийняти надані послуги згідно з актом надання послуг. Своєчасно та в повному обсязі оплатити виконані послуги, шляхом перерахування обумовленої суми на розрахунковий рахунок Виконавця.

Згідно з п. 4.1. договору надання послуги "Виконавцем" вважається здійсненим з моменту підписання Акту надання послуг.

Відповідно до п. 4.2. договору у разі виникнення розбіжностей Замовник протягом 3-х днів з дня отримання акту надання послуг зобов`язаний направити Виконавцю мотивовану відмову від приймання робіт.

Пунктом 5.1. договору встановлено, за невиконання або неналежного виконання зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачені Законами України та цим договором.

Умовами п. 6.1. договору передбачено, що сторони звільняються від відповідальності за невиконання зобов`язань, якщо таке невиконання викликане обставинами, що не залежать від волі сторін і знаходяться поза їхньою компетенцією, а саме: стихійними лихами, техногенними аваріям, воєнними діями, страйками, рішенням державних органів влади (управління) вищестоящих організацій, що тягнуть неможливість реалізації договору.

Відповідно до п. 8.1. договору цей договір набирає чинності з дня його підписання і діє до 31.12.2019р., але в частині фінансових зобов`язань до повного виконання.

Додатками договору №25 від 01.04.2019р. є дефектний акт та кошторисна документація.

Також судом встановлено, що на виконання умов договору №25 від 01.04.2019р. позивач надав відповідачу послуги з прочищення зовнішніх мереж каналізації на суму 194 969, 95 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи Актом приймання виконаних послуг за червень 2019р. за формою КБ-2в, який підписаний сторонами 28.06.2020р., та довідкою про вартість виконаних послуг та витрат за формою №КБ-3, яка підписана сторонами 28.06.2020р.

У зв`язку із тим, що відповідач не оплатив позивачу вартість наданих послуг, останній звернувся до суду з даним позовом.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з наступних мотивів.

Відповідно до вимог ч.ч.1,2 ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

У п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Як вище встановлено господарським судом, на підставі укладеного між сторонами договору №25 від 01.04.2019р. по наданню послуг з прочищення зовнішніх мереж каналізації та поданих позивачем доказів (акту приймання виконаних робіт з додатками) позивач надав передбачені договором послуги загальною вартістю 194 969,95 грн., що підтверджується актом приймання виконаних послуг за формою КБ-2в та довідкою про вартість виконаних послуг та витрат за формою №КБ-3, які підписані сторонами 28.06.2020р., а також жодним чином не заперечується відповідачем.

У п.3.2.3. укладеного між сторонами договору встановлено, що відповідач зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі оплатити виконані послуги, шляхом перерахування обумовленої суми на розрахунковий рахунок Виконавця.

Згідно з ч.ч.1,2 ст. ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки положеннями цієї статті не визначена форма пред`явлення вимоги кредитором, тому останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі позову.

При цьому, на підставі ч.4 ст. 236 ГПК України, господарським судом враховується висновок щодо застосування норм права, який викладений у Постанові Верховного Суду від 16.06.2020р. у справі №910/10958/19).

Судом встановлено, що із позовом до суду про стягнення вартості наданих позивачем послуг останній звернувся 10.11.2020р., про що свідчить наявний у справі поштовий конверт. В якому судом одержано позов.

Отже, строк виконання відповідачем свого зобов`язання щодо оплати наданих позивачем послуг сплинув 18.11.2020р., із врахуванням при цьому того, що останній день цього строку 17.11.2020р. припадав на неробочий день.

Згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться в ч.ч.1,7 ст.193 ГК України, в яких визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Між тим, надані позивачем послуги із прочищення зовнішніх мереж каналізації вартістю 194 969, 95 грн. не оплачені відповідачем, а тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача основного боргу в у сумі 194 969, 95 грн. є обґрунтованими і правомірними та задовольняються господарським судом.

Посилання відповідача на відсутність бюджетних асигнувань на 2020 рік для фінансування оплати робіт за Договором №25 від 01.04.2019 господарський суд до уваги не приймає, з огляду на правову позицію викладену у Постанові Верховного Суду від 07.11.2019р. у справі №916/1345/18 згідно з якою Європейським судом з прав людини в рішенні від 18.10.2005 у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" та в рішенні від 30.11.2004 у справі "Бакалов проти України" зазначено, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання, та яка підлягає обов`язковому врахуванню в силу ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних нарахувань, господарський суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Між тим, як вище встановлено господарським судом, датою виникнення зобов`язань щодо оплати наданих позивачем послуг є 18.11.2020р. Тобто, саме з 19.11.2020р. у позивача виникло право щодо нарахування відповідачу 3% річних та інфляційних.

Водночас розрахунок 3% річних та інфляційних, який наданий до суду позивачем, свідчить, що вказані нарахування здійснені останнім м за період з 29.06.2019р. по 21.10.2020р. (3 % річних) та липень 2019р. - вересень 2020р., що не відповідає встановленим обставинам справи щодо прострочення відповідача в оплаті основного боргу.

При цьому, з огляду на такі засади господарського судочинства, встановлені вимогами ч.1 ст.14 ГПК України, як диспозитивність, згідно з якою суд розглядає справу не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом передбачених цим Кодексом випадках, господарський суд позбавлений можливості встановлення іншого періоду нарахування 3% річних та інфляційних, ніж той, що зазначено самим позивачем.

Таким чином, враховуючи викладене суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову в частині стягнення з Квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеси 3 % річних у розмірі 7 695, 04 грн. та інфляційних збитків у розмірі 4 503, 78 грн.

Щодо заявлених позивачем до стягнення з відповідача судових витрат на оплату послуг адвоката в розмірі 6 000 грн., господарський суд виходить з наступного.

Згідно зі статтею 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 126 ГПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За змістом абзаців другого, третього частини восьмої статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Як встановлено Господарським судом, позивачем на підтвердження понесених ним витрат на правничу допомогу надано до суду:

1)Договір про надання правової допомоги (Адвокатських послуг) №1106/25-ЕС від 21.10.2020р., який укладений між адвокатом Оплачко В.О. (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОКОМ СЕРВІС"(Замовник) та згідно з яким, Виконавець зобов`язується надати Замовнику правову допомогу (адвокатські послуги) щодо стягнення заборгованості за виконані роботи (надані послуги) з Квартирно-експлуатаційним відділом м. Одеса за договором №25 від 01.04.2019р. та представництва інтересів Замовника в якості позивача в Господарському суді Одеської області, а Замовник зобов`язується оплатити такі послуги.

Відповідно до п. 1.2. договору на підтвердження факту надання Виконавцем Замовнику послуг відповідно до умов цього договору складається Акт здачі-приймання наданих послуг, який підписується сторонами протягом 3 (трьох) діб.

Згідно п. 3.1 договору Замовник зобов`язується своєчасно надавати Виконавцеві всі необхідні пояснення, інформацію та документи, необхідні для виконання даного договору.

Умовами розділу 4 договору встановлено, що за надані послуги замовник сплачує Виконавцеві плату в розмірі 6 000 грн. без ПДВ. Замовник сплачує Виконавцеві плату у вигляді авансу. Розрахунок наданих послуг складається з:

- опрацювання матеріалів, підготовка та подача позовної заяви до суду - 4 000 грн.;

- супровід справи в суді, незалежно від кількості судових засідань; підготовка та подача необхідних процесуальних документів - 2000 грн.

Відповідно до п. 5.1. договору замовник здійснює прийняття наданих послуг, шляхом підписання Акту здачі-приймання наданих послуг.

Згідно з п. 8.1 договору цей договір вважається укладеним і набирає чинності 21 жовтня 2020р.

2.)Платіжне доручення №410 від 05.11.2020р, згідно з яким позивачем здійснено оплату 6000 грн. згідно рахунку №43 від 21.10.2020р. без ПДВ.

3.) Ордер серії КС №816979 виданий адвокатом Оплачко В.О. 10.11.2020р., а також свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №2213/10 від 27.03.2003р.

Отже, як встановлено господарським судом на підставі укладеного між позивачем і адвокатом договору про надання правової допомоги належним і допустимим доказом, який свідчить про надання позивачу послуг із правової допомоги є підписаний позивачем і адвокатом акт здачі-приймання наданих послуг.

Між тим, позивачем не надано до суду такого акту здачі-приймання наданих послуг, а представником останнього не заявлено до суду відповідної заяви про надання таких доказів протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, як у судому засіданні 13.01.2021р., так і під час розгляду даної справи судом.

За таких обставин господарський суд дійшов висновку про відмову позивачу у відшкодуванні судових витрат на правничу допомогу за рахунок відповідача.

При цьому наявні у справі позовна заява і участь представника позивача у судових засіданнях саме по собі не засвідчує факту надання таких послуг адвокатом позивача за відсутністю відповідного акту здачі-приймання наданих послуг, який підписується сторонами відповідного договору.

Щодо заявлених до стягнення з відповідача судових витрат з оплати судового збору, то їх розподіл здійснюється судом на підставі ст.129 Господарського процесуального кодексу України, якою встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 , 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОКОМ СЕРВІС" задовольнити частково.

2. Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеси (65014, м. Одеса, вул. Єврейська, 13, код ЄДРПОУ 08038284) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОКОМ СЕРВІС" (01001, м. Київ, вул. Михайлівська, буд. 24-А, код ЄДРПОУ 40555913) борг у розмірі 194 969 (сто дев`яносто чотири тисячі дев`ятсот шістдесят дев`ять) грн. 95 коп., та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 924 (дві тисячі дев`ятсот двадцять чотири) грн. 53 коп.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Повне рішення складено 18 січня 2021 р.

Суддя Г.Є. Смелянець