Рішення

від 11.01.2021 по справі 155/1399/20

ГОРОХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №155/1399/20

Провадження №2/155/240/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2021 року місто Горохів

Горохівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Адамчук Г.М.,

за участю секретаря судового засідання Ревуцької М.В.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулися з позовом до відповідачки, в якому просять визнати в порядку спадкування за заповітом право власності кожного на Ѕ частини житлового будинку з господарськими та побутовими будівлями, що розташований в АДРЕСА_1 , як на спадкове майно, що залишилося по смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Мотивує свій позов тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер їхній дід ОСОБА_4 . Після його смерті відкрилась спадщина на майно до складу якого входить вищевказаний житловий будинок. Позивачі є спадкоємцями майна померлого діда за заповітом, прийняли спадщину, однак нотаріально її оформити не мають змоги. Враховуючи вищенаведене, просять поданий позов задовольнити.

Позивачка, ОСОБА_1 , в заяві до суду просила розгляд справи проводити у її відсутність, позовні вимоги підтримала повністю та просила їх задовольнити.

Позивачка, ОСОБА_2 , в заяві до суду просила розгляд справи проводити у її відсутність, позовні вимоги підтримала повністю та просила їх задовольнити.

Відповідачка, ОСОБА_3 , в заяві до суду просила розглядати справу у її відсутності, позовні вимоги визнала повністю.

Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, тому відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги у їх сукупності та взаємозв`язку, об`єктивно оцінивши усі наявні докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення заяв по суті, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст.527 ЦК УРСР, чинного на момент виникнення правовідносин, спадкоємцями можуть бути особи, що були живими на момент смерті спадкодавця, а також діти померлого, зачаті при його житті і народженні після його смерті.

Відповідно до ч.1 ст.534 ЦК УРСР, чинного на момент виникнення правовідносин, кожний громадянин може залишити за заповітом усе своє майно або частину його (не виключаючи предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку) одній або кільком особам як тим, що входять, так і тим, що не входять до кола спадкоємців за законом, а також державі або окремим державним, кооперативним та іншим громадським організаціям.

Відповідно до ст.548 ЦК УРСР, чинного на момент виникнення правовідносин, для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями.

Відповідно до ч.2 ст.548 ЦК УРСР, чинного на момент виникнення правовідносин прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Відповідно до ст.549 ЦК УРСР, чинного на момент виникнення правовідносин, визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Відповідно до статті 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно з заповітом, посвідченим секретарем Підберезівської сільської ради Горохівського району Волинської області і зареєстрованим 29 червня 1993 року в реєстрі за №18 стверджується, що ОСОБА_4 належний йому житловий будинок заповів своїм онукам ОСОБА_2 та ОСОБА_1 тобто позивачам.

Згідно з свідоцтвом про смерть, ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Документами про родинні відносини стверджується, що позивачі є внуками померлого ОСОБА_4 .

Постановою державного нотаріуса від 28 серпня 2020 року у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на ім`я ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_4 було відмовлено.

Довідкою Лемешівської сільської ради Горохівського району Волинської області від 28 травня 2019 року №195 стверджується, що після смерті ОСОБА_4 спадкоємцями за заповітом є його онуки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Відповідно до технічної документації на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, який знаходиться в АДРЕСА_1 , даний будинок було побудовано з дотриманням встановлених будівельних та технічних норм.

З спадкової справи після померлого ОСОБА_4 видно, що від імені ОСОБА_5 , який є спадкоємцем за іншим заповітом спадкодавця, до державної нотаріальної контори надходила відповідна заява про прийняття спадщини.

Відповідно до п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 Про судовому практику в справах про спадкування свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.

Аналогічна думка викладена в роз`ясненні наданому Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про судову практику з розгляду цивільних справ про спадкування №24-753/0-13 від 16 травня 2013 року, відповідно до якого, визнання права власності на спадкове майно у судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватись якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є спадкоємцями за заповітом після померлого ОСОБА_4 , прийняли спадщину.

А тому, суд вважає, що за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 слід визнати право власності кожного на Ѕ частини житлового будинку з господарськими та побутовими будівлями, що розташований в АДРЕСА_1 , як на спадкове майно, що залишилося по смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Керуючись ст.ст.259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, ст.ст.527, 534, 548, 549 ЦК УРСР, ст.392 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 право власності, в порядку спадкування за заповітом, на Ѕ частину житлового будинку з господарськими та побутовими будівлями, що розташований в АДРЕСА_1 , як на спадкове майно, що залишилося по смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_2 право власності, в порядку спадкування за заповітом, на Ѕ частину житлового будинку з господарськими та побутовими будівлями, що розташований в АДРЕСА_1 , як на спадкове майно, що залишилося по смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

У відповідності до п.п.15.5) п.1 Розділу ХШ Перехідних положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Головуючий