Рішення

від 19.01.2021 по справі 566/1176/20

МЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 566/1176/20

провадження № 2/566/74/21

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 січня 2021 року смт. Млинів Рівненської області

Млинівський районнний суд Рівненської області

в складі:

головуючого судді А.С.Лободзінського,

при секретарі судового засідання Драган Л.М.,

за участю позивача ОСОБА_1 , її представника - адвоката Чорної Л.О.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду смт. Млинів Рівненської області за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу та поділ спільного майна подружжя, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовною заявою до ОСОБА_1 в якій просить шлюб між нею та ОСОБА_1 , зареєстрований 8 жовтня 2004 року Радянською сільською радою Млинівського району Рівненської області за актовим записом № 4 - розірвати, а також виділити з майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя у власність позивача 5/6 частин житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 та 5/6 частин земельної ділянки під вказаним будинком з кадастровим номером 5623885800:02:003:0922, площею 0,15 га. В обґрунтування позовних вимог зазначила, що більше року разом з відповідачем не проживають. Від шлюбу мають неповнолітніх дітей: сина - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дочку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та дочку - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , які проживають разом з нею. Основною причиною розірвання шлюбу називає часті сварки між ними та зловживання відповідачем спиртними напоями. На даний час, твердо переконана, що в таких умовах шлюб зберегти неможливо і рахує за необхідне шлюб між нею та відповідачем розірвати. Крім цього, зазначає, що за час шлюбу ними спільно було придбано житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку під ним з кадастровим номером 5623885800:02:003:0922, площею 0,15 га. Усе придбане майно реєструвалося на відповідача і, на даний час, в добровільному порядку його поділити неможливо. Зараз вона з дітьми вимушено проживають в будинку батьків позивача, оскільки через перешкоди, що чиняться з боку відповідача, не в змозі жити у власному будинку. Також, зазначила, що нею за власні кошти було покращено стан будинку, шляхом проведення ремонтних робіт. Оскільки з нею проживають та перебувають на її утриманні всі четверо дітей, просить суд виділити їй з майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя 5/6 його частин.

В судовому засіданні позивач та її представник підтримали позовні вимоги в повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві і пояснили, що оскільки з позивачем проживають діти, то це є підставою для відступу від засад рівності часток подружжя.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання, будучи належним чином повідомленим про час і дату судового розгляду судовою повісткою, не з`явився ( а.с. 76). Будь - яких заяв, відзивів на позов, чи пояснень по суті справи, на адресу суду не надіслав.

Відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про час і дату судового розгляду, і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Так як відповідач не з`явився на судовий розгляд справи, хоча був завчасно повідомлений про час, місце і дату розгляду справи в суді, а причини його неявки судом визнані неповажними, крім цього, відзиву на позов у визначений ухвалою суду строк відповідач не надав, а позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд рахує за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Суд, заслухавши доводи позивача та її представника, дослідивши письмові докази в їх сукупності, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Відповідно до свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1 , позивач та відповідач одружилися 08 жовтня 2004 року, про що Радянською сільською радою Млинівського району Рівненської області в книзі реєстрації актів про одруження зроблено актовий запис № 4. (а.с. 5)

Судом встановлено, що взаєморозуміння між подружжям відсутнє, заходи для збереження сім`ї сторонами не вживаються, шлюбні відносини сторони не підтримують. Надання строку для примирення позивач вважає недоцільним.

З викладеного, суд робить висновок, що подальше спільне життя подружжя і збереження сім`ї є неможливим, оскільки суперечить інтересам позивача. Тому, шлюб, який існує лише юридично, необхідно розірвати.

Крім цього, судом встановлено, що під час шлюбу, на підставі договору купівлі-продажу №479 від 29.09.2017 р., посвідченого приватним нотаріусом Млинівського районного нотаріального округу Моісєєвою А.В., відповідачем придбано житловий будинок, розташований в АДРЕСА_1 , загальною площею 60,2 кв.м., житлова площа 35,7 кв.м. із складовими частинами: сарай та льох. Також, на підставі договору купівлі-продажу № 480 від 29.09.2017 року, посвідченого приватним нотаріусом Млинівського районного нотаріального округу Моісєєвою А.В., відповідачем придбано земельну ділянку з кадастровим номером 5623885800:02:003:0922, площею 0,15 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) по АДРЕСА_1 . (а.с. 17-18)

Право власності на придбаний житловий будинок та земельну ділянку зареєстровано 29.09.2017 р. приватним нотаріусом Млинівського районного нотаріального округу Рівненської області Моісеєвою А.В. за відповідачем ОСОБА_1 , що підтверджується копією витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 219881751 від 11.08.2020 р. (а.с. 17-18).

Відповідно до статті 60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Статтями 68, 69 Сімейного кодексу України передбачено, що розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу. Розпоряджання майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності, після розірвання шлюбу здійснюється співвласниками виключно за взаємною згодою, відповідно до Цивільного кодексу України . Дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. Дружина і чоловік мають право розділити майно за взаємною згодою. Договір про поділ житлового будинку, квартири, іншого нерухомого майна, а також про виділ нерухомого майна дружині, чоловікові зі складу усього майна подружжя має бути нотаріально посвідчений.

Згідно ст. 368 Цивільного кодексу України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом. Майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім`ї, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі.

Правила здійснення права спільної сумісної власності та виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності передбачено статтями 369 та 370 Цивільного кодексу України. Так, співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом. Співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності, крім випадків, установлених законом. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду. Виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, здійснюється у порядку, встановленому статтею 364 цього Кодексу.

Судом встановлено і це не заперечується сторонами, що житловий будинок, що розташований по АДРЕСА_1 , із присадибними забудовами та присадибна земельна ділянка, набуті в період шлюбу, а відтак, є спільною сумісною власністю позивача ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_1 ..

Як вбачається із матеріалів справи, сторони не дійшли взаємної згоди щодо поділу вищезазначеного житлового будинку та земельної ділянки під ним. Позивач вважає, що їй належить 5/6 частин цього нерухомого майна, оскільки на її утриманні перебувають їхні четверо неповнолітніх дітей, відповідач не дбає про матеріальне забезпечення сім`ї, зловживає алкоголем. Крім цього, позивач за свій кошт виконала поліпшення житлових умов, шляхом проведення ремонтних робіт у спільному будинку.

Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно із ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст.ст. 76, 77, 79, 80 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 1 статті 70 Сімейного кодексу України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. Згідно ч.ч. 2, 3 цієї ж норми при вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім`ї, ухилявся від участі в утриманні дитини (дітей), приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім`ї. За рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.

Оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню. Суд вважає за можливе відступити від засади рівності часток подружжя та визначити, що частка ОСОБА_1 у спільному майні подружжя: житловому будинку з надвірними будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 та земельній ділянці під ним, площею 0,15 га. становить 5/6 (п`ять/шостих) частин, виходячи з наступного.

Суд вважає, що існують обставини, які мають істотне значення для відступлення від засади рівності часток подружжя.

Так, судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_1 є батьками неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 , 2005 року народження, ОСОБА_3 , 2006 року народження, ОСОБА_4 , 2010 року народження, ОСОБА_5 , 2012 року народження (а.с. 10-14).

Відповідно до довідки, виданої виконкомом Острожецької сільської ради Млинівського району Рівненської області, ОСОБА_1 , 1987 року народження, разом зі своїми дітьми зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проте фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 . (а.с. 15)

Також, суд враховує, що предметом спору у цій справі є розірвання шлюбу між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_1 з підстав зловживання останнім спиртними напоями та агресивної поведінки по відношенню до позивача та дітей. З позовної заяви також вбачається, що за заявою позивача Млиніввським районним судом 28 серпня 2020 року видано судовий наказ у справі №566/994/20, що свідчить про мінімальний розмір аліментів, стягуваних з відповідача на утримання неповнолітніх дітей.

Крім цього, суд враховує ту обставину, що відповідач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про дату та час судового розгляду, в судове засідання не з`явився, будь-яких доказів на спростування позовних вимог ОСОБА_1 , чи відзиву на позов, суду не наддав, що свідчить про відсутність з його сторони будь-яких заперечень щодо пред`явленого позову.

Таким чином, судом встановлено підстави для збільшення частки ОСОБА_1 у спірному майні, що є об`єктом спільної сумісної власності подружжя.

Представником позивача подано суду заяву про уточнення розміру судових витрат, згідно якої сума понесених позивачем судових витрат становить 10658,63 грн. (а.с. 78)

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2, ч. 8 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Оскільки позов підлягає задоволенню, то судовий збір та інші судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 60, 68, 69, 70 Сімейного кодексу України, ст.ст. 368 - 370 Цивільного кодексу України ст.ст. 12, 13, 76, 77, 79, 80, 81, 89, 141, 259, 263, 264, 265, 273, 354 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу та поділ спільного майна подружжя - задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_1 , зареєстрований 8 жовтня 2004 року Радянською сільською радою Млинівського району Рівненської області за актовим записом № 4 - розірвати.

Здійснити поділ майна, що належить ОСОБА_1 та ОСОБА_1 на праві спільної сумісної власності подружжя, виділивши ОСОБА_1 (паспорт серія НОМЕР_2 , виданий Млинівським РВУ МВС України в Рівненській області 10.06.2010 року; РНОКПП НОМЕР_3 ) з майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя 5/6 частин, що становить 83% від ринкової вартості усього майна, в сумі 73985 (сімдесят три тисячі дев`ятсот вісімдесят п`ять) гривень 85 копійок, а саме:

- 5/6 частин житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 ;

- 5/6 частин земельної ділянки з кадастровим номером 5623885800:02:003:0922 площею 0,15 га по АДРЕСА_1 , що становить,

Стягнути з ОСОБА_1 (паспорт серія НОМЕР_4 , виданий Млинівським РВУ МВС України в Рівненській області 24 липня 1997 року; РНОКПП НОМЕР_5 ) на користь ОСОБА_1 (паспорт серія НОМЕР_2 , виданий Млинівським РВУ МВС України в Рівненській області 10.06.2010 року; РНОКПП НОМЕР_3 ) 10658 (десять тисяч шістсот п`ятдесят вісім) гривень 63 копійки.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення також може бути оскарженно до судової палати з розгляду цивільних справ Рівненського апеляційного суду через Млинівський районний суд Рівненської області шляхом подання апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його проголошення.

Повне судове рішення виготовлено 19 січня 2021 року.

СУДДЯ: