Постанова

від 18.01.2021 по справі 640/2956/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/2956/20 Суддя (судді) першої інстанції: Катющенко В.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Парінова А.Б.,

суддів: Земляної Г.В.,

Федотова І.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Київській області на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 липня 2020 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Сфера Житлобуд" до Головного управління Держпраці у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва Товариство з обмеженою відповідальністю "Сфера Житлобуд" з позовом до Головного управління Держпраці у Київській області, в якому просило суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Київській області № КВ 2092/1432/АВ/АВ/ТД/ФС-27 від 28.01.2020 про накладення штрафу в розмірі 1627470,00 грн.

На обґрунтування заявлених вимог позивач вказує на те, що висновок відповідача про неналежне оформлення позивачем трудових відносин з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та без будь-якого оформлення відносин з ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 є безпідставними. Оскільки першими з позивачем укладено цивільно-правові угоди, а ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 є працівниками ТОВ "Інжбуд-С".

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 липня 2020 року позов товариства з обмеженою відповідальністю "Сфера Житлобуд" задоволено повністю.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням Головним управлінням Держпраці у Київській області подано апеляційну скаргу, відповідно до змісту якої, апелянт посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування всіх обставин, що мають значення для справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Доводи апелянта, обґрунтовані зокрема тим, що проведеною перевіркою встановлено неналежне оформлення позивачем працівників, без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Разом з цим, апелянт зазначає, що доводи позивача та висновки суду першої інстанції щодо допуску осіб до виконання робіт на підставі цивільно-правових угод є безпідставними, оскільки такі за своєю природою є саме трудовими договорами. Також апелянтом вказується про безпідставність висновків суду першої інстанції щодо працевлаштування громадян ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 на ТОВ "Інжбуд-С", оскільки, це зроблено після проведення інспекційного заходу.

У судове засідання учасники судове засідання учасники судового процесу явку уповноважених представників до суду не забезпечили. Про дату, час та місце апеляційного розгляду справи були повідомлені належним чином.

Разом з цим, представником позивача адвокатом Алієвим Гідаят Закір Огли було подано до суду клопотання про відкладення апеляційного розгляду справи на іншу дату у зв`язку з його перебуванням на самоізоляції.

Представник відповідача причини уповноваженого представника суду не повідомив.

З огляду на належне повідомлення учасників справи про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, а також достатність у матеріалах справи доказів для вирішення справи, колегія суддів, керуючись приписами ч. 1 ст. 311 та ч. 2 ст. 313 КАС України протокольною ухвалою вирішила продовжити розгляд справи в порядку письмового провадження.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, наказом Головного управління Держпраці у Київській області від 09.12.2019 № 6358 призначено проведення інспекційного відвідування ТОВ "Сфера Житлобуд" на предмет не оформлення трудових відносин .

10.12.2019 інспектором праці Головного управління Держпраці у Київській області Сідим Є.А. відповідно до статті 259 Кодексу законів про працю України, частини третьої статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 823, сформовано вимогу № 2092 про надання у строк до 16.12.2019 документів ТОВ "Сфера Житлобуд" для проведення інспекційного відвідування.

Направлення від 09.12.2019 № 2092 та вимога від 10.12.2019 № 2092 були вручені інспектором праці директору ТОВ "Сфера Житлобуд" ОСОБА_14 .

У період з 10.12.2019 по 21.12.2019 інспектором праці проведено інспекційне відвідування ТОВ "Сфера Житлобуд", за результатами якого складено акт від 21.12.2019 № КВ2092/1432/АВ .

Проведеною перевіркою встановлено, що ТОВ "Сфера Житлобуд" в порушення вимог частини першої статті 21, частини третьої статті 24 Кодексу законів про працю України допускає працівників до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Так, під час інспекційного відвідування об`єкту будівництва за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Соборна, 126, ЖК "Софіївська Сфера", де проводить діяльність ТОВ "Сфера Житлобуд", виявлено наступних працівників:

- ОСОБА_1 , ОСОБА_9 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , що працювали згідно цивільно-правових договорів, які мають ознаки трудових договорів;

- під час інспекційного відвідування виявлено наступних працівників, які проводили роботи без оформлення трудових відносин, а саме: ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , повідомлення про прийняття на роботу до ДФС сформовано 10.12.2019 та подано о 16:54:29 10.12.2019, тобто після проведення інспекційного відвідування.

Позивач 09.01.2020 скерував до відповідача зауваження на акт інспекційного відвідування, у якому повідомив, що ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 є працівниками ТОВ "Інжбуд-С", у свою чергу, ТОВ "Інжбуд-С" виконує роботи для ТОВ "Сфера Житлобуд" на підставі договору підряду від 03.12.2019. Наголошує, що цивільно-правові договори, укладені з ОСОБА_1 , ОСОБА_9 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , не є трудовими договорами.

За результатами розгляду зауважень, відповідач листом від 11.01.2020 № 42/2/20/325 повідомив позивача, що доводи останнього спростовуються поясненнями працівників, взятих під час проведення інспекційного відвідування.

28.01.2020 на підставі акта від 21.12.2019 № КВ2092/1432/АВ Головним управлінням Держпраці у Київській області винесено постанову про накладення штрафу № КВ2092/1432/АВ/ТД/ФС-27, згідно з якою на підставі абзацу 2 частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України на позивача накладено штраф у розмірі 1627470,00 грн.

Вважаючи протиправною вказану постанову, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено допущення позивачем порушень вимог частини першої статті 21, частини третьої статті 24 Кодексу законів про працю України.

Переглядаючи справу за наявними у ній доказами, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про таке.

Згідно з вимогами частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 № 96 (далі - Положення № 96) Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Порядок проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів, затверджений Наказом Міністерства соціальної політики України від 02.07.2012 № 390 (далі - Порядок №390)

Відповідно до пункту 3 Порядку проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 02.07.2012 № 390 (далі - Порядок №390) інспектор може проводити планові та позапланові перевірки, які можуть здійснюватися за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Позапланова перевірка проводиться незалежно від кількості раніше проведених перевірок за наявності підстав, визначених Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності .

Згідно з приписами статті 6 цього Закону підставою для здійснення позапланових заходів, зокрема, є обґрунтоване звернення фізичної особи про порушення суб`єктом господарювання її законних прав. Позаплановий захід у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення.

Під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення державного нагляду (контролю).

За змістом статті 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Статтею 24 КЗпП України передбачено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим:

1) при організованому наборі працівників;

2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я;

3) при укладенні контракту;

4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі;

5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу);

6) при укладенні трудового договору з фізичною особою;

7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

При укладенні трудового договору громадянин зобов`язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров`я та інші документи.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

З аналізу наведених норм вбачається, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати не якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється.

Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №820/1432/17, від 13.06.2019 у справі №815/954/18, від 04.09.2019 у справі №480/4515/18 та від 26.09.2019 у справі № 0440/5828/18.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ТОВ "Сфера Житлобуд" у перевіряє мий період використовувалось працю найманих працівників на підставі наступних договорів:

- від 02.12.2019 з ОСОБА_9 (Виконавець), за умовами якого Виконавець зобов`язується за завданням Замовника, на свій ризик, відповідно до своєї кваліфікації, виконати роботи, а саме: зварювальні роботи на об`єкті Замовника - ТОВ "Сфера Житлобуд", а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити фактично виконані роботи на умовах, визначених цим договором (а.с. 40-42);

- від 02.12.2019 з ОСОБА_6 (Виконавець), за умовами якого Виконавець зобов`язується за завданням Замовника, на свій ризик, відповідно до своєї кваліфікації, виконати роботи, а саме: монолітні роботи на об`єкті Замовника - ТОВ "Сфера Житлобуд", а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити фактично виконані роботи на умовах, визначених цим договором (а.с. 45-47);

- від 01.11.2019 з ОСОБА_1 (Виконавець), за умовами якого Виконавець зобов`язується за завданням Замовника, на свій ризик, відповідно до своєї кваліфікації, виконати роботи, а саме: бетонні роботи на об`єкті Замовника - ТОВ "Сфера Житлобуд", а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити фактично виконані роботи на умовах, визначених цим договором (а.с. 50-52);

- від 01.11.2019 з ОСОБА_10 (Виконавець), за умовами якого Виконавець зобов`язується за завданням Замовника, на свій ризик, відповідно до своєї кваліфікації, виконати роботи, а саме: бетонні роботи на об`єкті Замовника - ТОВ "Сфера Житлобуд", а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити фактично виконані роботи на умовах, визначених цим договором (а.с. 55-57);

- від 01.11.2019 з ОСОБА_8 (Виконавець), за умовами якого Виконавець зобов`язується за завданням Замовника, на свій ризик, відповідно до своєї кваліфікації, виконати роботи, а саме: бетонні роботи на об`єкті Замовника - ТОВ "Сфера Житлобуд", а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити фактично виконані роботи на умовах, визначених цим договором (а.с. 60-62);

- від 02.12.2019 з ОСОБА_4 (Виконавець), за умовами якого Виконавець зобов`язується за завданням Замовника, на свій ризик, відповідно до своєї кваліфікації, виконати роботи, а саме: будівельно-монтажні роботи на об`єкті Замовника - ТОВ "Сфера Житлобуд", а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити фактично виконані роботи на умовах, визначених цим договором (а.с. 65-67);

- від 02.12.2019 з ОСОБА_3 (Виконавець), за умовами якого Виконавець зобов`язується за завданням Замовника, на свій ризик, відповідно до своєї кваліфікації, виконати роботи, а саме: будівельно-монтажні роботи на об`єкті Замовника - ТОВ "Сфера Житлобуд", а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити фактично виконані роботи на умовах, визначених цим договором (а.с. 70-72);

- від 02.12.2019 з ОСОБА_2 (Виконавець), за умовами якого Виконавець зобов`язується за завданням Замовника, на свій ризик, відповідно до своєї кваліфікації, виконати роботи, а саме: будівельно-монтажні роботи на об`єкті Замовника - ТОВ "Сфера Житлобуд", а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити фактично виконані роботи на умовах, визначених цим договором (а.с. 75-77);

- від 02.12.2019 з ОСОБА_5 (Виконавець), за умовами якого Виконавець зобов`язується за завданням Замовника, на свій ризик, відповідно до своєї кваліфікації, виконати роботи, а саме: будівельно-монтажні роботи на об`єкті Замовника - ТОВ "Сфера Житлобуд", а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити фактично виконані роботи на умовах, визначених цим договором (а.с. 80-82);

- від 02.12.2019 з ОСОБА_7 (Виконавець), за умовами якого Виконавець зобов`язується за завданням Замовника, на свій ризик, відповідно до своєї кваліфікації, виконати роботи, а саме: земляні роботи на об`єкті Замовника - ТОВ "Сфера Житлобуд", а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити фактично виконані роботи на умовах, визначених цим договором (а.с. 85-87).

Як зазначає позивач, з чим погодився суд першої інстанції, договори укладені між позивачем та ОСОБА_1 , ОСОБА_9 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 носять цивільно-правовий характер.

Поряд із цим, колегія суддів не може погодитись з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як вже зазначалось, трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва.

Характерними ознаками трудових відносин є:

- систематична виплата заробітної плати за процес праці (а не її результат);

- підпорядкування правилам внутрішнього трудового розпорядку;

- виконання роботи за професією (посадою), визначеною Національним класифікатором України ДК 003:2010 "Класифікатор професій", затвердженим наказом Держспоживстандарту від 28.07.2010 №327;

- обов`язок роботодавця надати робоче місце;

- дотримання правил охорони праці на підприємстві, в установі, організації тощо.

Взаємовідносини фізичної особи і суб`єкта господарювання можуть виникати як на підставі трудового, так і на підставі цивільно-правового договору. При цьому сторони цивільно-правової угоди укладають договір в письмовій формі згідно з вимогами ст. 208 Цивільного кодексу України.

Загальне визначення цивільно-правового договору наведено у ст. 626 Цивільного кодексу України. Так, вказаною нормою встановлено, що договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

З аналізу наведених норм, вбачається, що основними ознаками трудового договору, є: праця юридично несамостійна, протікає в рамках певного підприємства, установи, організації (юридичної особи) або в окремого громадянина (фізичної особи); шляхом виконання в роботі вказівок і розпоряджень власника або уповноваженого ним органу; праця має гарантовану оплату; виконання роботи певного виду (трудової функції); трудовий договір, як правило, укладається на невизначений час; здійснення трудової діяльності відбувається, як правило, в складі трудового колективу; виконання протягом встановленого робочого часу певних норм праці; встановлення спеціальних умов матеріальної відповідальності; застосування заходів дисциплінарної відповідальності; забезпечення роботодавцем соціальних гарантій.

Зокрема, відповідальність працівника за трудовим договором регулюється лише імперативними нормами (КЗпП України та інших актів трудового законодавства), що не можуть змінюватися сторонами у договорі, а відповідальність виконавця послуг у цивільно-правових відносинах визначається в договорі, а те, що ним не врегулюване - чинним законодавством України.

Зі співставлення трудового договору з цивільно-правовим договором, відмінним є те, що трудовим договором регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації діяльності залишається поза його межами, метою договору є отримання певного результату. Виконавець за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, хоча і може бути з ним ознайомлений, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик, не зараховується до штату установи (організації), не вноситься запис до трудової книжки та не видається розпорядчий документ про прийом його на роботу на певну посаду.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №820/1432/17, 06.03.2019 у справі №802/2066/16-а, 13.06.2019 у справі №815/954/18.

Відповідно до ст. 978 ЦК України за договором охорони охоронець, який є суб`єктом підприємницької діяльності, зобов`язується забезпечити недоторканність особи чи майна, які охороняються.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема із змісту договорів про надання послуг, додатків до таких договорів та письмових пояснень вказаних працівників, копії яких надано позивачем до матеріалів справи, вбачається, що послуги на виконання яких такі договори укладено різняться з тими про які вказано у письмових поясненнях, однак відповідають додаткам до договорів.

Слід зауважити, що вказані договори є типовими за своїм змістом та окремого дослідження не потребують.

Так зі змісту цих договорів вбачається, що предметом укладених договорів фактично є процес праці, а не її кінцевий результат. Фізична особа повинна була виконувати систематично певні трудові функції на підприємстві відповідно до визначеного виду виконуваної роботи, протягом певного періоду (місяця).

При цьому, в укладених договорах та актах виконаних робіт не визначається обсяг виконуваної роботи, а обумовлюється у вигляді зобов`язання виконувати роботи (надавати послуги).

Також, зі змісту вказаних договорів, а також письмових пояснень вбачається, що такі укладались з фізичними особами в листопаді - грудні 2019 року терміном на один місяць, однак згідно з поясненнями, що надавались громадянами ОСОБА_1 , ОСОБА_9 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 перевіряючим особам, такі працюють на ТОВ "Сфера Житлобуд" різні періоди, а саме: ОСОБА_1 - з листопада 2019 року; ОСОБА_9 - з червня 2019 року , зварювальником; ОСОБА_2 - з 07 листопада 2019 року покрівельником; ОСОБА_3 - з 7 грудня 2019 року покрівельником; ОСОБА_4 - з 10 грудня 2019 року покрівельником; ОСОБА_5 - з 07 грудня 2019 року старшим робітником (прораб); ОСОБА_7 - з червня 2019 року єскаваторщиком; ОСОБА_6 - з 04 грудня 2019 року різноробочим; ОСОБА_15 - з 01 листопада 2019 року різноробочим; ОСОБА_16 - з листопада 2019 року різноробочим. Відповідно до змісту пояснень вказаних осіб у них встановлено 5-ти денний режим роботи на тиждень, з 08:00 год до 18:00, а також вони отримують заробітну плату у готівковій формі у старшого робітника (прораба) один раз на місяць.

Слід зауважити, що отримання цими особами саме заробітної плати, а не оплати наданих послуг також підтверджується умовами наданих позивачем договорів, яким зокрема встановлено, що вартість робіт за договором становить 4500,00 грн за місяць, та виплачується замовником до кінця кожного місяця (п. 4 Договорів).

В підтвердження того факту, що відносини між позивачем та ОСОБА_1 , ОСОБА_9 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 носять саме трудовий характер свідчить і та обставина, що усі працівники у своїх поясненнях наданих 10.12.2019 підтвердили як факт ознайомлення їх з правилами внутрішнього розпорядку так і підпорядкування такому.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість доводів контролюючого органу, що договори, укладені позивачем з вказаними фізичними особами мають ознаки трудового характеру.

Також, колегія суддів зазначає, що відповідачем при проведенні перевірки вірно встановлено, що позивачем в порушення вимог частини третьої статті 24 КЗпП України допущено працівника ОСОБА_17 до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Щодо висновків суду першої інстанції, з приводу перебування громадян ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 в трудових відносинах з ТОВ "Інжбуд-С", а не з позивачем, то колегія суддів зазначає про таке.

В обґрунтування позову, з чим погодився суд першої інстанції, позивачем було додано копію договору підряду на будівництво об`єкту газопостачання від 03.12.2019 року укладениого з ТОВ "Інжбуд-С".

Позивачем зазначено, що саме на виконання умов казаного договору працівників ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 було допущено на будівельний майданчик.

Також позивачем до матеріалів справи додано копії письмових пояснень вказаних осіб, щодо їх працевлаштування саме на ТОВ "Інжбуд-С", копію повідомлення про прийняття працівників на роботу та копії трудових книжок .

Поряд з цим, з наданих доказів вбачається, що ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 прийнято на роботу до ТОВ "Інжбуд-С" після проведення перевірки, на підставі висновків якої винесено спірне рішення, а саме з 10.12.2019 року.

Натомість, згідно пояснень, наданих вказаними громадянами, такі з 01.12.2019 по день перевірки працювали саме на ТОВ "Сфера Житлобуд", де отримували заробітну плату та підпорядковувались установленому графіку роботи.

Відтак, на переконання колегії суддів факт офіційного працевлаштування громадян ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 з 10.12.2019 року на ТОВ "Інжбуд-С" жодним чином не спростовує використання позивачем найманої праці вказаних осіб без укладення трудового договору.

При цьому, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до вимог ч. 1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст.77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, який відповідачем в даному випадку виконаний.

Разом з цим, враховуючи принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів, а також у доведенні перед судом їх переконливості, суд зазначає, що обов`язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідачем не звільняє позивача від обов`язку доказування протилежного.

Водночас, позивачем не наведено жодних обґрунтованих доводів та не надано належних та допустимих доказів протиправності прийнятого суб`єктом владних повноважень рішення, що свідчить про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Таким чином, на підставі встановлених під час апеляційного розгляду обставин справи у їх сукупності та взаємозв`язку, колегією суддів встановлено, що висновки викладені у рішенні суду першої інстанції не відповідають обставинам справи та нормам чинного законодавства, а також повністю спростовуються наявними у справі доказами та доводами апеляційної скарги.

Положеннями ст. 242 КАС України встановлено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Частиною 1 ст. 317 КАС України встановлено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення неповно з`ясовані обставини, що мають значення для справи, а рішення прийнято з порушенням норм матеріального права, що є підставою для його скасування, та прийняття нового рішення про відмову у задоволені позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 311, 313, 315, 317, 321-322, 325-328, 329 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Київській області залишити без задовольнити.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 липня 2020 року скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя А.Б. Парінов

Судді: Г.В. Земляна

І.В. Федотов