Ухвала

від 18.01.2021 по справі 620/2518/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

18 січня 2021 року

м. Київ

справа № 620/2518/20

адміністративне провадження № К/9901/77/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Бевзенка В. М.,

суддів: Чиркіна С. М., Шарапи В. М.,

перевіривши касаційну скаргу Виконавчого комітету Чернігівської міської ради на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.12.2020 у справі № 620/2518/20 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю ТВОРЧІЙ КЛАСТЕР РЕМЗАВОД до Виконавчого комітету Чернігівської міської ради, третя особа - Комунальне підприємство "Муніципальна варта", про визнання протиправним та скасування пункту рішення,

УСТАНОВИВ:

У 2020 році Товариство з обмеженою відповідальністю ТВОРЧІЙ КЛАСТЕР РЕМЗАВОД (далі - позивач) звернулось до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Виконавчого комітету Чернігівської міської ради (далі - відповідач), третя особа - Комунальне підприємство "Муніципальна варта", в якій просило:

- визнати протиправним та скасувати пункт 5 Переліку тимчасових споруд, що підлягають демонтажу Додатку до рішення відповідача від 02.07.2020 № 263 "Про демонтаж тимчасових споруд на території міста Чернігова" - залізо-бетонна конструкція (недобудова), розташована за адресою: м. Чернігів, проспект Миру, біля будинку 194, інформаційне повідомлення №144/ТС.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 08.09.2020, позову заяву залишено без задоволення.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.12.2020, апеляційну скаргу позивача задоволено. Прийнято нове рішення, яким позовну заяву задоволено.

Цю справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження.

04.01.2021 на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга відповідача, у якій скаржник просить скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.12.2020 і ухвалити нове рішення, яким позовну заяву залишити без задоволення.

Предметом оскарження у цій справі є скасування пункту 5 Переліку тимчасових споруд, що підлягають демонтажу Додатку до рішення відповідача від 02.07.2020 № 263 "Про демонтаж тимчасових споруд на території міста Чернігова". Цей пункт передбачає демонтаж залізо-бетонної конструкції (недобудови), розташованої за адресою м. Чернігів, проспект Миру, біля будинку 194, інформаційне повідомлення № 144/ТС.

Відповідно до пункту 20 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) адміністративною справою незначної складності (малозначною справою) є адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Водночас, згідно з частинами третьою, четвертою статті 12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні, у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".

Статтею 129 Конституції України як одну з основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Із зазначеною правовою нормою кореспондує пункт 7 частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, який відносить до основних засад (принципів) адміністративного судочинства забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом, а також стаття 13 цього Кодексу, якою визначено право, зокрема, учасників справи на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках.

Механізм реалізації права на касаційне оскарження судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовано Главою 2 Розділу ІІІ КАС України.

Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Виходячи з аналізу наведених положень законодавства, право на касаційне оскарження судового рішення мають учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, однак, лише у визначених законом випадках.

Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження) не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Доведення вищезазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.

У касаційній скарзі скаржник не навів випадків, передбачених у пункті 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Верховний Суд звертає увагу на те, що можливість відкриття касаційного провадження у справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження залежить виключно від обставин конкретної справи: її значення для формування єдиної правозастосовчої практики; неможливості спростування особою, яка подає касаційну скаргу, обставин, встановлених оскаржуваним судовим рішенням, при розгляді іншої справи; значного суспільного інтересу справи чи її виняткового значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; помилкового віднесення судом справи до категорії справ незначної складності.

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію "суду права", що розглядає справи, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є "судом фактів".

Зазначене узгоджується з Рекомендаціями № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги в суд третьої інстанції повинні подаватися в першу чергу у рамках таких справ, які заслуговують третього судового розгляду, наприклад справи, які будуть розвивати право або які будуть сприяти однаковості тлумачення закону. Їх коло може бути також обмежене скаргами по тих справах, які стосуються питань права, які мають значення для всього суспільства в цілому. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування того, чому її справа буде сприяти досягненню таких цілей.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Виконавчого комітету Чернігівської міської ради на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.12.2020 у справі № 620/2518/20 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю ТВОРЧІЙ КЛАСТЕР РЕМЗАВОД до Виконавчого комітету Чернігівської міської ради, третя особа - Комунальне підприємство "Муніципальна варта", про визнання протиправним та скасування пункту рішення.

Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною і не оскаржується.

Суддя-доповідач В. М. Бевзенко

Судді С. М. Чиркін

В. М. Шарапа