Ухвала

від 14.01.2021 по справі 757/13258/18-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/13258/18-к

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2021 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Києві провадження за заявою адвоката ОСОБА_3 про роз`яснення ухвали слідчого судді №757/13258/18-к від 04 квітня 2018 року,

В С Т А Н О В И В:

Адвокат ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з заявою про роз`яснення ухвали слідчого судді №757/13258/18-к від 04 квітня 2018 року в частині не повернення майна їх власникам.

Учасники судового розгляду до судового засідання не з`явились.

З урахуванням ч. 2ст. 380 КПК Українислідчим суддею визнано можливим розглянути заяви у їх відсутність.

Вивчивши подану заяву, матеріали справи, слідчий судді приходить до наступних висновків.

Роз`яснення судового рішення - це більш повний і ясний виклад тих частин рішення, розуміння яких викликає труднощі, але не внесення змін у сутність рішення і не вирішення тих питань, що не були предметом судового розгляду.

Відповідно дост. 380 КПК України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення ухвалою роз`яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст.

Передбачене наведеною нормою роз`яснення рішення - це більш повний і ясний виклад тих частин рішення, розуміння яких викликає труднощі під час виконання судового рішення.

Судом встановлено, 17.08.2017 в приміщеннях бізнес-центру, розташованих на 8, 9-му поверхах за адресою: АДРЕСА_1 , проведений обшук в ході якого слідчими ГСУ Генеральної прокуратури України вилучені матеріальні цінності зазначені в протоколі обшуку від 17.08.2017 р.

23.08.2017 ухвалою Печерського районного суду м. Києва №757/49019/17 на вказане майно накладено арешт.

Вищезазначене майно арештовано судом як тимчасово вилучене в ході обшуку.

26.12.2017 ухвалою Апеляційного суду м. Києва №11-сс/796/6192/2017 скасовано рішення Печерського районного суду м. Києва від 23.08.2017 №757/49019/17-к.

27.12.2017 ухвалою Печерського районного суду м. Києва скасовано арешт, накладений на майно ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 23.08.2017р. по справі №757/49019/17-к.

04.04.2018 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва по справі №757/13258/18-к повторно скасовано арешт, накладений на майно ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 04.01.2018р. по справі №757/740/18-к.

Частиною першоюстатті 16 КПК Українипередбачено, що позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Підстави та порядок здійснення стороною обвинувачення своїх повноважень, пов`язаних із вилученням під час здійснення досудового розслідування кримінального провадження документів, речей, електронних інформаційних систем або їх частин та іншого майна, а також його правомірним утриманням для встановлення обставин кримінального провадження регламентується вимогами ст.167-169,170-174,234-236 КПК України.

Відповідно до положень ч. 2 ст.93КПК України сторона обвинувачення здійснює збирання доказів.

Згідно ч. 1 ст.100КПК речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160 - 166, 170-174 цього Кодексу.

Таким чином, правомірність володіння органами досудового розслідування майном, яке наділене ознаками речових доказів, має підтверджуватись в порядку, визначеному зазначеними статтями.

Так, ч. 1ст. 167 КПК Українипередбачено, що тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.169 КПК України, тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено у разі скасування арешту.

Згідно приписів статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, до моменту його скасування у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до ч. 3 ст.173КПК України відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.

Частиною другоюстатті 168 КПК Українивстановлено, що тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку. Майно, щодо якого в ухвалі не надано прямого дозволу на відшукання, відповідно до ч. 7ст. 236 КПК України,вважається тимчасово вилученим майном. Тимчасово вилучене майно протягом короткого проміжку часу повинно бути або арештоване судом або повернуто володільцю.

Відповідно до правової позиції Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ (далі - ВССУ), висловленої ним у Листі № 9-49/0/4-17 від 12.01.2017р., якщо докази були одержані під час обшуку і не були визначені в ухвалі про обшук як майно, для виявлення якого надано дозвіл на обшук, визнання такого майна речовими доказами без звернення з клопотанням про його арешт не може вважатись належним порядком забезпечення правомірності володіння відповідним майном органами досудового розслідування. З огляду на це обґрунтованими є ухвали слідчих суддів щодо зобов`язання повернення такого майна.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 07 червня 2007 року у справі «Смирнов проти України» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересам та правомірною метою, а з іншого боку - вимагати охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

Якщо зазначені вимоги закону не виконані і таке майно не повернуто, його володілець згідно з п. 1 ч. 1ст. 303 КПК Українимає право оскаржити в судовому порядку бездіяльність слідчого чи прокурора, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогамистатті 169 цього Кодексу.

Враховуючи зазначені положення слід дійти висновків про те, що у разі скасування арешту накладеного на тимчасово вилучене майно, за умов відсутності будь-яких інших правових підстав для продовження його утримання стороною провадження, воно має бути якнайшвидше повернено володільцю.

Відповідно до вимог ст.370КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Отже, вказані положення Кримінального процесуального кодексу України передбачають, що роз`яснення полягає у викладенні тих частин рішення, розуміння яких викликає труднощі під час виконання судового рішення, у більш повному та ясному викладі, оскільки зазначене може призвести до його невиконання виконання або неправильного виконання внаслідок неясності. Здійснюючи роз`яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі. При цьому суд не вправі змінювати зміст відомостей, викладених у судовому рішенні, і торкатись тих питань, які не були предметом судового розгляду.

Відповідно до правової позиції Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ, висловленої ним у листі від 03.06.2016р. «Про правові позиції судової палати у кримінальних справах ВССУ за 2015 рік», відповідно до частин 1, 4 ст. 380 КПК, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення ухвалою роз`яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту. Ухвала про роз`яснення судового рішення або відмову у його роз`ясненні може бути оскаржена в апеляційному порядку особою, яка звернулася із заявою про роз`яснення судового рішення, та учасниками судового провадження. При цьому будь-яких застережень щодо неможливості вирішення питання про роз`яснення судового рішення, постановленого слідчим суддею, у порядку, визначеному положеннями ст.380 КПК, кримінальний процесуальний закон не містить. (Ухвала ВССУ від 02 липня 2015 року, справа N 5-1407км15).

Таким чином слід роз`яснити, що правовими наслідками постановленої Печерським районним судом м. Києва ухвали №757/13258/18-к від 04.04.2018, з огляду на приписи ст. 100, 169, ч. 5 ст. 171, ч. 3 ст. 173 КПК України, є вимоги щодо повернення уповноваженою особою, в провадженні якої перебувають матеріали досудового розслідування кримінального провадження № 42017000000000941 від 23.03.2017р., речей вилучених під час обшуку 17.08.2017 р. за адресою АДРЕСА_1 , як таких що не арештовані, особам яким вони належать ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ОСОБА_9 та ТОВ «Укроргенегобуд».

Стаття 86 КПК України визначає, що доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Згідно із ст.87КПК докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини є недопустимими.

Право власності має фундаментальний характер, захищається згідно з нормами національного законодавства з урахуванням принципів ст.1 Першого протоколу до «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Держави-учасниці Конвенції зобов`язані поважати право кожного на мирне володіння своїм майном та гарантувати його захист передусім на національному рівні. Зазначене положення в Україні закріплено на конституційному рівні принципом непорушності права власності (ст.41 Конституції України).

При здійсненні кримінального провадження органом досудового розслідування має бути неухильно дотримано загальні засади кримінального провадження, встановлені ст.ст. 7, 8 КПК України, в тому числі верховенство права, законність та недоторканість права власності.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Відповідно до ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції, кожна фізична чи юридична особа має право на повагу до своєї власності. Жоден не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства та на умовах, передбачених законом та загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до Постанови Європейського Суду від 09.06.2005 по справі «Бакланов проти Російської Федерації», Постанови Європейського Суду від 24 березня 2005 року по справі «Фрізен проти Російської Федерації», Судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.

На підставі вищевикладеного, слідчий суддя дійшов висновку, що заяву адвоката ОСОБА_3 про роз`яснення ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва №757/13258/18-к від 04.04.2018 р. слід задовольнити.

Керуючись ст. 9, 369, 380 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В:

Заяву адвоката ОСОБА_3 задовольнити.

Роз`яснити ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 04 квітня 2018 року по справі №757/13258/18-к в порядку ст.380КПК України в частині того, що зазначеною ухвалою скасовано арешт майна в порядку ст. 174 КПК України, що був накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду від 04.01.2018 за №757/740/18-к на майно, яке 17.08.2017 було вилучено під час обшуку в приміщеннях бізнес-центру, розташованих на 8, 9-му поверхах за адресою АДРЕСА_1 , що за приписами ст. ст. 100, 169, 171 та 173 КПК України означає відсутність будь-яких правових підстав для продовження обмеження права власності та не повернення вказаного майна їх власникам ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ОСОБА_9 та ТОВ «Укроргенегобуд» з боку зберігача майна, уповноважених органів, посадових осіб, якщо відповідні обтяження не накладались іншими судовими рішення.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційногосудупротягом п`яти днів з дня отримання її копії.

Слідчий суддяОСОБА_1