Рішення

від 18.01.2021 по справі 609/961/20

ШУМСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 609/961/20

2/609/9/2021

18 січня 2021 року Шумський районний суд Тернопільської області

в складі головуючого судді: Ковтуновича О.В.

при секретарі судового засідання: Вознюк В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шумськ цивільну справу за позовом: ОСОБА_1

до

відповідача : Релігійної організації Парафія Покрови Божої Матері села Потуторів Шумського району Тернопільської області Єпархії Православної Церкви України

вимоги позивача: про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю,

учасники справи - не з`явилися

В С Т А Н О В И В :

І. Стислий виклад позиції сторін.

1. 17 вересня 2020 року ОСОБА_1 (далі позивач) звернулася до суду з позовом до Релігійної організації Парафія Покрови Божої Матері села Потуторів Шумського району Тернопільської області Єпархії Православної Церкви України (далі відповідач) з вимогою про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю.

2. Позов обгрунтований тим, що позивач, ОСОБА_1 з лютого 2009 року по теперішній час безперервно проживала і проживає у житловому будинку за адресою АДРЕСА_1 (на сьогоднішній день це АДРЕСА_2 .

Чоловік позивача, нині покійний ОСОБА_2 був настоятелем релігійної громади Покрови Божої матері УПЦ села Потуторів. Відтак, громада надала йому будинок за адресою АДРЕСА_1 , згодом і назва вулиці і нумерація будинків була змінена на АДРЕСА_2 , у який він вселився та з 30 вересня 1992 року і по день своєї смерті проживав у ньому та був там зареєстрований.

Покійний чоловік позивача з 1992 року був прописаний і проживав постійно у

АДРЕСА_2 , однак позивач до 2009 року проживала у с. Залісці Збаразького району Тернопільської області, так як весь цей час доглядала матір свого покійного чоловіка і була оформлена по догляду за нею, оскільки свекруха була досить зрілого віку, дуже хворіла, була немічною і не могла сама давати собі раду.

У 2007 році до чоловіка переїхала їхня донька, яку він прописав у будинку. А згодом, у 2011 році у них народився внук, якого теж чоловік прописав у спірному будинку.

Після смерті свекрухи, у 2009 році позивач виселилася з її будинку, переїхала до свого законного чоловіка, він прописав її у їхньому (як вона думала) будинку. Позивач все життя жила і знала, що це їхній будинок, дбала про добробут сім`ї, про дітей, про оселю, робила там ремонти і т.д.

Після смерті чоловіка, позивач у квітні 2020 року, до спливу піврічного терміну по його смерті, почала збирати документи на оформлення спадкових прав і несподівано дізналася про те, що будинок, у якому вона проживає та зареєстрована, не належав чоловікові, а належить на праві власності релігійній громаді с. Потуторів.

З 2009 року позивач та з 1992 року члени її сім`ї добросовісно та відкрито володіють будинком, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 (раніше АДРЕСА_1 ), зареєструвалася та проживає у ньому на законних підставах.

За час проживання у даному будинку позивачем постійно проводилися поточні та капітальні ремонти даного будинку, проводилася і проводиться оплата комунальних платежів, були збудовані та відремонтовані надвірні будівлі та споруди.

У відповідності до Висновку про вартість майна - житлового будинку з господарськими будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , зробленого суб`єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_3 , ринкова вартість даного житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами станом на 01.09.2020 р. складає 73870,00 грн.

На сьогоднішній день позивач продовжує проживати у даному будинку, добросовісно та безперервно володіє та відкрито користується даним будинком фактично вже на протязі більше 11 років, проводить поточні та капітальні ремонти цього будинку. На даний момент права приватної власності на зазначений вище будинок позивач не має. Іншого житла також не має.

Позивач вважає, що нею у даному позові доведений факт набуття права власності за набувальною давністю, оскільки вона відкрито, безтитульно, добросовісно та безперервно користується нерухомим майном більше 10 років, зробила ремонт будинку та постійно підтримує його в належному стані, побудувала разом із членами своєї сім`ї надвірні будівлі та споруди і т.д. Окрім того, ніхто ніяких претензій щодо будинку не заявляв та на будинок не претендував ані до смерті її чоловіка, ані після його смерті. Тому, вважає, є добросовісним набувачем житлового будинку і господарських будівель, розташований за адресою: АДРЕСА_2 , на даний час відкрито безперервно з лютого 2009 року, більше 11 років, тобто протягом тривалого часу, володіє вказаною нерухомістю, ставиться до неї як до своєї, замовила експертну оцінку майна, у зв`язку з чим вважає, що даний позов підлягає до задоволення, а тому просить визнати за нею право власності на житловий будинок з господарськими будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 .

3. 12 жовтня 2020 року на адресу Шумського районного суду Тернопільської області надійшов відзив на позовну заяву від представника відповідача Релігійної організації Парафія Покрови Божої Матері села Потуторів Шумського району Тернопільської області Єпархії Православної Церкви України, адвоката Ходюк К.М., в якому остання вказує, що з 06 грудня 1991 р. в с. Потуторів створена релігійна громада, код ЄДРПОУ 21155758. 02.09.2019 року прийнято рішення державним реєстратором Шумської міської ради Пилипчуком Р.Р. про державну реєстрацію права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою АДРЕСА_3 за релігійною громадою ПЦУ с.Потуторів. Релігійна громада ПЦУ с. Потуторів використовує спірний житловий будинок для проживання священослужителя, який обслуговує громаду. Відповідно право на проживання (користування) вказаним будинком мають право і члени сім`ї священослужителя. Позивач у своїй позовній заяві довільно коментує ст.344 ЦК України та безпідставно вважає, що є наяними законодавчі підставі для визнання за нею права власності на нерухоме майно за набувальною давністю. Наведені обставини, які не заперечує та підтверджує позивач, вказують про відсутність у ОСОБА_1 безтитульного володіння спірного житлового будинку, а тому просить у задоволенні позову відмовити.

ІІ. Інші процесуальні дії у справі.

4. Ухвалою суду від 18 вересня 2020 року прийнято до розгляду позовну заяву та призначено підготовче засідання на 13 жовтня 2020 року.

5. Ухвалою суду від 13 жовтня 2020 року відкладено підготовче засідання на 02 листопада 2020 року.

6. Ухвалою суду від 02 листопада 2020 року відкладено підготовче засідання на 26 листопада 2020 року.

7. Ухвалою від 25 листопада 2020 року задоволено заяву представника відповідача Релігійної організації Парафія Покрови Божої Матері села Потуторів Шумського району Тернопільської області Єпархії Православної Церкви України, адвоката Ходюк К.М. про проведення судового засідання у режимі відеоконференції.

8. Ухвалою суду від 26 листопада 2020 року справу призначено до судового розгляду по суті на 16 грудня 2020 року.

9. Ухвалою суду від 16 грудня 2020 року відкладено судовий розгляд справи на 18 січня 2021 року.

10. Ухвалою від 16 січня 2021 року задоволено заяву представника відповідача Релігійної організації Парафія Покрови Божої Матері села Потуторів Шумського району Тернопільської області Єпархії Православної Церкви України, адвоката Ходюк К.М. про проведення судового засідання у режимі відеоконференції.

11. Представник позивача у судове засідання не з`явилася, однак подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутнсоті із повним підтриманням позовних вимог.

12. У судове засідання представник відповідача не з`явилася, проте надіслала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності, у задоволення позову просить відмовити.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.

13. Як вбачається із виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Релігійна організація Парафія Покрови Божої Матері села Потуторів Шумського району Тернопільської області Єпархії Православної Церкви України зареєстрована в Єдиному державному реєстрі 06.12.1991 р.

14. Рішенням виконавчого комітету Тернопільської обласної Ради № 279 від 06 грудня 1991 року (у редакції розпорядження голови Тернопільської обласної державної адміністрації № 207-од від 16 квітня 2019 року) зареєстровано статут Релігійної організації Парафія Покрови Божої Матері села Потуторів Шумського району Тернопільської області Єпархії Православної Церкви України.

15. Відповідно до архівного витягу із розпорядження № 124 голови Шумської районної державної адміністрації Шумського району Тернопільської області від 04.05.1998 р. Про оформлення права особистої власності на житлові будинки (домоволодіння) вирішили встановити факт приналежності та видати право власності на житловий будинок: АДРЕСА_4 .

16. Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 179810307 від 05.09.2019 р. слідує, що житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 зареєстрований за Релігійною організацією Парафія Покрови Божої Матері села Потуторів Шумського району Тернопільської області Єпархії Православної Церкви України на підставі архівної копії розпорядження голови сільської ради серії та номер 983/01-25.

17. Із довідки № 205 від 22.08.2019 р. виданої КП Шумське бюро технічної інвентаризації вбачається, що за адресою АДРЕСА_3 зареєстровано право власності на житловий будинок 3 господарськими будівлями за Церковного громадою на підставі розпорядження Шумської районної державної адміністрації № 124 від 04.05.1998 р.

18. Відповідно до листа-інформації № 159 від 10.07.2020 р. виданого КП Шумське бюро технічної інвентаризації вказується, що за адресою АДРЕСА_3 , зареєстрований цегляний житловий будинок загальною площею 93,0 кв.м., а також господарська будівля хлів-літня кухня з шлакоблоків - загальною площею 82,70 кв.м., камінний погріб загального площею - 11,20 кв.м. Власник : Релігійна організація Парафія Покрови Божої Матері села Потуторів Шумського району Тернопільської області Тернопільської Єпархії Православної Церкви України.

19. Згідно свідоцтва про смерть cерії НОМЕР_1 від 18.05.2020 р., що видане Шумським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), стверджується, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер - ОСОБА_2 .

20. Із довідки № 02-13/742 від 13.07.2020 р. виданої Шумською міською радою Тернопільської області слідує, що ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 був зареєстрований та проживав по АДРЕСА_3 з 30 вересня 1992 року.

21. Відповідно довідки № 02-13/741 від 13.07.2020 р. виданої Шумською міською радою Тернопільської області вказується, що домоволодіння (церковний будинок) по АДРЕСА_5 один і той самий.

22. Згідно довідки № 02-13/738 від 13.07.2020 р. виданої Шумською міською радою Тернопільської області вбачається, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 зареєстрована та проживає по АДРЕСА_3 з 12.02.2009 р. по даний час. ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 проживала в даному господарстві з 20.12.2007 р. по 04.06.2013 р. та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_5 проживав з 10.02.2011 р. по 04.06.2013 р.

23. Як вбачається із висновку про вартість майна житлового будинку з господарськими будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_3 , станом на 01.09.2020 р. величина вартості об`єкта оцінки - 73870 грн.

ІV. Оцінка Суду.

24. Згідно ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

25. Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

26. Статтею 5 ЦПК України закріплено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

27. Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

28. Згідно ст. 16 ЦК України встановлено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконним рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Тобто, за змістом ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, зокрема, з позовом про визнання права.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

29. Відповідно до статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

30. Статтею 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

31. Згідно ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

32. Відповідно до ст. 41 Конституції України, ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року, відповідно до Закону України Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року , Першим протоколом та протоколами № 2, 4, 7, 11 до Конвенції від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР закріплено принцип непорушності права приватної власності, який передбачає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ст.ст. 316, 317, 319, 321 ЦК України).

33. За приписами статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

34. Згідно із ч.1 ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації.

Тобто, виходячи зі змісту вищевказаної норми закону, особи, що мають право на визнання за ними права власності на майно за набувальною давністю, мають бути законними добросовісними володільцями цього майна протягом установленого законом строку. Володілець є добросовісним, якщо він не знав і не міг знати про те, що ця річ належить іншій особі.

Отже, умовами набуття права власності за набувальною давністю є добросовісне заволодіння чужим майном та володіння чужим майном протягом певного строку.

35. У п. 9 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 5 Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав зазначено, що при вирішенні спорів, пов`язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке:

- володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності;

- володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна;

- володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності.

У разі втрати не із своєї волі майна його давнісним володільцем та повернення цього майна протягом одного року або пред`явлення протягом цього строку позову про його витребування набувальна давність не переривається (ч. 3ст. 344 ЦК України).

Виходячи зі наведеного, обставинами, які мають істотне значення для справи, і які у відповідності до вимог ч.1 ст.81 ЦПК України повинен довести саме позивач є: законний об`єкт володіння; добросовісність володіння, тобто той факт, що особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності; відкритість володіння; давність володіння та його безперервність, тобто конкретний строк володіння.

36. З урахуванням наведеного вище, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю житлового будинку з господарськими будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_3 за ОСОБА_1 , оскільки остання є фактично користувачем вказаного приміщення, власником якого є Релігійна організація Парафія Покрови Божої Матері села Потуторів Шумського району Тернопільської області Єпархії Православної Церкви України, що підтверджується матеріалами справи.

Наведені обставини вказують про відсутність у позивача безтитульного володіння спірного житлового будинку.

Безтитульне володіння - це фактичне володіння, яке не спирається на будь-яку правову підставу володіння чужим майном. Наявність у володільця певного юридичного титулу виключає застосування набувальної давності (постанова КЦС ВС від 01.08.2018 р. у справі № 201/12550/16-ц).

За набувальною давністю може бути набуто право власності на нерухоме майно, яке не має власника, або власник якого невідомий, або власник відмовився від права власності на належне йому нерухоме майно та майно, що придбане добросовісним набувачем, і у витребуванні якого його власнику було відмовлено.

Позивачем не був доведений факт, що вона, при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність в неї підстав для набуття права власності, як це передбачено ст. 344 ЦК України, оскільки останній було відомо, що вказаний житловий будинок з господарськими будівлями був наданий відповідачем для її чоловіка, ОСОБА_2 як настоятелю релігійної організації.

Враховуючи вищевикладене, виходячи із принципу диспозитивності цивільного судочинства, визначеного ст. 13 ЦПК України, відповідно до якої суд розглядає справу лише в межах заявлених сторонами вимог і лише на підставі поданих ними доказів, суд приходить до висновку, що всупереч вимогам ст.ст. 12, 81 ЦПК України позивачем не доведено підставність вимог визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю, що в свою чергу є підставою для відмови в задоволенні позову. Матеріали справи не містять інших доказів в спростування даного рішення суду.

V. Розподіл судових витрат між сторонами.

37. Позивачем при подачі позову було сплачено 840 грн. 80 коп. судового збору. Так як у задоволенні позову відмовлено, то, у відповідності до норм ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судові витрати залишаються за позивачем.

З цих підстав,

Керуючись ст.ст. 16, 316-321, 328, 344 ЦК України, ст.ст. 4, 12, 13,15, 16, 19, 76-82, 89, 141, 263-265 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

1. В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителька АДРЕСА_3 , паспорт серії НОМЕР_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Релігійної організації Парафія Покрови Божої Матері села Потуторів Шумського району Тернопільської області Єпархії Православної Церкви України (місце знаходження: с. Потуторів Шумського району Тернопільської області, код ЄДРПОУ 21155758) про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю, а саме визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) право власності на житловий будинок з господарськими будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_3 - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Шумський районний суд Тернопільської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Повне рішення складено 18 січня 2021 року.

Суддя: О. В. Ковтунович