Рішення

від 14.12.2020 по справі 495/2183/20

БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 495/2183/20

№ провадження 2/495/1762/2020

р і ш е н н я

ІМЕНЕМ УКрАЇНи

14 грудня 2020 рокум. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючого судді: Мишко В.В.

при секретарі судового засідання: Охримчук А.В.

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 495/2183/20

за позовом ОСОБА_1

до Маразліївської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області

про визнання недійсним та скасування рішення

В С Т А Н О В И В:

10.04.2020 року ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області з позовною заявою до Маразліївської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області (далі по тексту - відповідач) про визнання недійсним та скасування рішення (а.с.1-3).

Так, позивач просить суд:

-визнати недійсним та скасувати рішення Маразліївської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області Про припинення права постійного користування земельною ділянкою сільськогосподарського призначення та зарахування її до земель запасу комунальної власності Маразліївської сільської ради від 29.11.2019 № 1176-VII.

-стягнути з Маразліївської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області (ідентифікаційний код юридичної 04377859, 67760, Одеська область, Білгород-Дністровський район, с. Маразліївка, вул. Шкільна, буд. 76) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) витрати по сплаті судового збору в розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 (вісімдесят) коп.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 15.04.2020 року відкрито загальне позовне провадження по справі № 495/2183/20 за позовом ОСОБА_1 до Маразліївської СР про визнання недійсним та скасування рішення. По справі призначено підготовче судове засідання (а.с.24-25).

21.08.2020 року на електронну адресу суду від представника відповідача - Маразліївської СР адвоката Уртаєва О.І. надійшов відзив на позовну заяву ОСОБА_1 , згідно якого він зазначив наступне для ведення селянського (фермерського) господарства ОСОБА_2 на підставі рішення Білгород-Дністровської районної ради № 552-ХХІІІ від 21.12.2001 року було надано в постійне користування земельну ділянку, розташовану на території Маразліївської сільської ради, площею 47,20 га., що підтверджується копією Державного акту на право постійного користування землею від 26.12.2001 pоку, зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 143. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 помер, що підтверджується свідоцтвом смерть серії НОМЕР_2 від 02.02.2004 року. Фактичне користування цілісним майновим комплексом СФГ Ромашка здійснював батько позивача - ОСОБА_3 , який після смерті ОСОБА_2 фактично очолив СФГ Ромашка та продовжив, як спадкоємець та член родини колишнього засновника і голови господарства займатися підприємницькою діяльністю з вирощування та переробки і реалізації сільськогосподарської продукції на наданих для даної дільності земельних ділянках площею 47,20 га та 2.80 га. ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 від 05.11.2013року. За життя ОСОБА_3 не оформив належним чином документів на спадщину у вигляді селянського (фермерського) господарства Ромашка , єдиним засновником і власником якого залишався відповідно до статуту ОСОБА_2 . Окрім того, ОСОБА_3 також не оформив на своє ім`я й державний про право власності на земельну ділянку площею 2,80 га, розташовану на території - Маразліївської сільської ради, яку отримав у спадщину після смерті ОСОБА_2 за договором про поділ спадкового майна від 03 11 2004 року. За змістом Земельного Кодексу України в редакції від 13.03.1992 року для ведення селянського (фермерського господарства) із земель, що перебувають у державній власності встановлено право громадян на безоплатне одержання у власність земельних ділянок та передбачено надання таких земель і у постійне користування без визначення заздалегідь установленого строку. Аналіз зазначених норм свідчить про те, що право користування земельною ділянкою, що виникло в особи лише на підставі державного акту на право користування земельною ділянкою без укладення договору про право користування земельною ділянкою із власником землі, припиняється зі смертю особи, якій належало таке право і не входить до складу спадщини. Оскільки між спадкодавцем ОСОБА_2 та уповноваженим органом на розпорядження спірною земельною ділянкою із земель Маразліївської сільської ради Одеської області не укладались договори, де б встановлювалось право постійного користувача передавати у спадкування право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), а тому відсутні правові підстави для визнання за спадкоємцем померлого землекористувача, позивача ОСОБА_1 права користування чужою земельною ділянкою. Законодавством України не передбачено такого права на земельну ділянку, як право постійного користування земельною ділянкою сільськогосподарського призначення (для ведення товарного сільськогосподарського виробництва) фізичною особою, і таке право не може входити до складу спадщини і не може бути успадковано. Спірна земельна ділянка не входить до складу спадщини спадкодавця і право користування нею припиняється із його смертю, що виключає перехід права користування чужою земельною ділянкою до спадкоємців. Дійсно, Маразліївська сільська рада не заперечувала проти вимоги позивача щодо визнання за ОСОБА_1 права власності на земельну ділянку ею 2,80 га, розташовану на території Маразліївської сільської ради Білгород- ровського району Одеської області, адже вищевказана земельна ділянка передавалася Маразліївської сільською радою на підставі її рішення. У зв`язку із проведенням реформи у вигляді децентралізації та передачі прав, обовязків та бюджетів від всеукраїнських органів державної влади до місцевих, Маразліївською сільською радою було здійснено інвентаризацію земельних ділянок, що були передані у власність територіальної громади та виявлено ряд невідповідностей. Так, Маразліївською сільською радою було встановлено, що земельні ділянки площею 31, 552. га (кадастровий номер - 5120884200:01:001:0821) та 15,6502 га ріллі (кадастровий номер- 5120884200:01:001:0820) передані позивачу у постійне користування всупереч вимогам чинного законодавства, так як вищевказані земельні ділянки належали на праві постійного користування громадянину ОСОБА_2 - діду позивача, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

На підставі вищевказаного, представник відповідача вважає вимоги безпідставними, незаконними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

28.09.2020 року на адресу суду від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Ткач І.Ю., надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої представник позивача зазначила, що Маразліївською сільською радою було прийнято рішення Про припинення права постійного користування земельною ділянкою сільськогосподарського призначення та зарахування її до земель запасу комунальної власності Маразліївської сільської ради від 29.11.2019 року за № 1176-VІІ.

На підставі рішення Білгород-Дністровської районної ради народних депутатів Білгород-Дністровського району Одеської області за №552- XXIII від 21.12.2001 року ОСОБА_2 виданий Державний акт серії І-ОД № 008554 на право постійного користування земельною ділянкою, загальною площею 47,2 га на території Маразліївської сільської ради.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , актовий запис № 9 від 02.02.2004 року.

ІНФОРМАЦІЯ_3 помер син спадкодавця ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_4 . актовий запне № НОМЕР_5 від 05.11.2013 року

11.11.2013 року померла дружина спадкодавця ОСОБА_2 - ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_6 , актовий № 998 від 12.11.2013року.

Витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до ст.ст.126, 133. 135СК України № 00025351156 від 25.01.2020 підтверджує факт того, що ОСОБА_2 та ОСОБА_4 є батьками спадкодавця ОСОБА_3 . Після смерті спадкодавця ОСОБА_3 спадщину прийняв його син - ОСОБА_1 , який для оформлення спадщини звернувся до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області із позовом до Маразліївської сільської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_5 . ОСОБА_6 про встановлення прийняття спадщини, визнання права власності на спадкове майно та визнання права на постійне користування земельною ділянкою, який заочним рішенням суду від 05.12.2014 року по справі № 495/3343/14-ц було задоволено та встановлено факт прийняття ОСОБА_1 спадщини, що відкрилась після смерті його батька - ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , та складається з цілісного майнового комплексу селянського (фермерського) господарства Ромашка , що знаходиться за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район. с. Маразліївка, ідентифікаційний код юридичної особи 21027032, зареєстроване виконавчим комітетом Білгород-Дністровської районної ради Одеської області 21.06.1995 року та земельної ділянки площею 2,80 га, розташованої на території Маразліївської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, ділянка номер НОМЕР_7 . Визнано за ОСОБА_1 право власності на спадкове майю селянське (фермерське) господарство "Ромашка", як цілісний майновий комплекс, що знаходиться за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, с. Маразліївка, ідентифікаційний код юридичної особи 21027032, зареєстроване виконавчим комітетом Білгород-Дністровської районної ради Одеської області 21.06.1995 року. Визнано за ОСОБА_1 право постійного користування земельною ділянкою, площею 47,20 га, розташованою на території Маразліївської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, яка була надана померлому ОСОБА_2 на праві постійного користування для ведення селянського (фермерського) господарства згідно Державного акту на право постійного користування землею серії І-ОД № 008554 від 26.12.2001 року. Визнано за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 2,80 га, розташовану на території Маразліївської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, ділянка № НОМЕР_7 , яка на підставі рішення Білгород-Дністровської райони ради № 552-ХХІІІ від 21.12.2001 року була надана у приватну власність ОСОБА_7 для ведене селянського (фермерського) господарства. Відповідачу Маразліївській сільській раді було відомо про розгляд | Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області справи № 495/3343/14-ц за позовом ОСОБА_1 до Маразліївської сільської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_5 . ОСОБА_6 про встановлення прийняття спадщини, визнання права власності на спадкове майно та визнання права на постійне користування земельною ділянкою, що підтверджується заявою від Маразліївської сільської ради від 28.05.2014 року, в якій зазначено про те, що доводи позову розглянуті та не має заперечень проти задоволення позовних вимог та проти розгляду цієї справи у відсутність представника ради. Таким чином, позовні вимоги обґрунтовуються фактами, які встановлені заочним рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 05.12.2014 року у справі № 495/3343/14-ц.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 31.07.2020 року у справі № 495/3343/14-ц заява про перегляд заочного рішення суду від 05.12.2014 року залишена без задоволення.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 04.09.2020 року апеляційна скарга на ухвалу суду від 31.07.2020 року повернута скаржнику. На підставі наведеного представник позивача вважає відзив необґрунтованим та просить задовольнити позов у повному обсязі.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 04.11.2020 року закрито підготовче провадження по справі № 495/2183/20 за позовом ОСОБА_1 до Маразліївської СР про визнання недійсним та скасування рішення. Справу призначено до судового розгляду (а.с.84-85).

Позивач - ОСОБА_1 , в судове засідання не з`явився, але його представник - адвокат Ткач І.Ю., подала клопотання, згідно якого заявлені позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить їх задовольнити та розглянути справу за відсутністю сторони позивача (а.с.88).

Представник відповідача - Маразліївської СР, в судове засідання 14.12.2020 року не з`явився без поважних причин, про причини неявки суд не повідомив, будь-яких клопотань не заявляв, про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином.

Згідно із ч.3 ст.131 Цивільного процесуального кодексу України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (ч.1 ст.223 ЦПК України).

Встановлено, що 14.12.2020 року на електронну адресу суду о 16 годині 55 хвилин від представника відповідача - Маразліївської СР адвоката Уртаєва О.І., надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з тим, що він викликаний на допит в СБУ України до міста Києва, що унеможливлює його участь, як представника відповідача у даному судовому засіданні.

Між тим, подане клопотання представником Маразліївської СР адвокатом Уртаєвим О.І. про відкладення розгляду справи, суд не може прийняти до уваги, так як справа була призначена на 14.12.2020 року об 11 годині 30 хвилин, про що відповідача було належним чином повідомлено, проте клопотання про відкладення розгляду справи надійшло на електронну адресу суду 14.12.2020 року о 16 годині 55 хвилин, а саме після проведення судового засідання по даній справі.

У відповідності до ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши позовну заяву, вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд дійшов до наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст.1 Цивільного кодексу України, цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно із ч.1 ст.4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Так, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Маразліївської СР про визнання недійсним та скасування рішення.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено в судовому засіданні, Маразліївською сільською радою Білгород-Дністровського району Одеської області прийнято рішення Про припинення права постійного користування земельною ділянкою сільськогосподарського призначення та зарахування її до земель запасу комунальної власності Маразліївської сільської ради від 29.11.2019 за № 1176-VІІ.

Рішення ради прийнято на підставі п. 34 ч.І ст. 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , ст. 12 Земельного кодексу України, враховуючи судову практику у справах, щодо спадкування права постійного користування земельними ділянками сільськогосподарського призначення для ведення селянського (фермерського) господарства,- що відображається в постановах Верховного суду України від 25.04.2018 року (справа №399/374/16-ц) та від 22.03.2018 року (справа №552/3951/17), та у зв`язку з фактом смерті громадянина ОСОБА_2 , яким рада вирішила наступне.

Припинити право постійного користування земельними ділянками сільськогосподарського призначення для ведення селянського (фермерського) господарства та зарахувати земельні ділянки площею 31,5525 га ріллі (кадастровий номер - 5120884200:01:001:0821) та 15,6502 га ріллі (кадастровий номер- 5120884200:01:001:0820), які належали на праві постійного користування громадянинові ОСОБА_2 , згідно державного акту на право постійного користування землею серії І-ОД № 008554, до земель запасу комунальної власності Маразліївської сільської ради у зв`язку зі смертю користувача.

Встановити, що вищевказані земельні ділянки підлягають в подальшому передачі в оренду, шляхом продажу права оренди на земельних торгах.

Спеціалісту з земельних питань Ворощук Л.О., внести відповідні зміни в планово-облікові документи та організувати роботу щодо підготовки документів на зазначені вище земельні ділянки до продажу права оренди на земельних торгах.

Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну комісію з питань будівництва, екології, природокористування та земельних відносин (голова ОСОБА_8 ).

За твердженням позивача, Білгород-Дністровською районною радою народних депутатів Білгород-Дністровського району Одеської області були прийняті рішення, а саме: Про надання земельної ділянки для ведення селянського фермерського господарства ОСОБА_2 на території Маразліївської сільської ради за № 448- ХХІІІ від 07.09.2001року; Про внесення змін до рішення Білгород-Дністровської районної ради № 448- ХХІІІ від 07.09.2001року Про надання земельної ділянки для ведення селянського фермерського господарства ОСОБА_2 на території Маразліївської сільської ради за №552- ХХІІІ від 21.12.2001року.

На підставі рішення Білгород-Дністровської районної ради народних депутатів Білгород-Дністровського району Одеської області за №552- ХХІІІ від 21.12.2001року ОСОБА_2 виданий Державний акт серії І-ОД № 008554 на право постійного користування земельною ділянкою загальною площею 47,2га на території Маразліївської сільської ради.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_2 , актовий запис №9 від 02.02.2004року.

ІНФОРМАЦІЯ_3 помер син спадкодавця ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_3 , актовий запис №969 від 05.11.2013року.

ІНФОРМАЦІЯ_4 померла дружина спадкодавця ОСОБА_2 - ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_6 , актовий запис № 998 від 12.11.2013року.

Витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до ст.ст.126, 133, 135СК України № 00025351156 від 25.01.2020року підтверджує факт того, що ОСОБА_2 та ОСОБА_4 є батьками спадкодавця ОСОБА_3 .

Після смерті спадкодавця, ОСОБА_3 спадщину прийняв його син - ОСОБА_1 , який для оформлення спадщини звернувся до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області із позовом до Маразліївської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , про встановлення факту прийняття спадщини, визнання права власності на спадкове майно та визнання права на постійне користування земельною ділянкою, який заочним рішенням суду від 05.12.2014року по справі № 495/3343/14-ц, суд вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Маразліївської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , про встановлення факту прийняття спадщини, визнання права власності на спадкове майно та визнання права на постійне користування земельною ділянкою - задовольнити.

Встановити факт прийняття ОСОБА_1 спадщини, що відкрилась після смерті його батька - ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , та складається з: цілісного майнового комплексу селянського (фермерського) господарства "Ромашка", що знаходиться за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, с. Маразліївка, ідентифікаційний код юридичної особи 21027032, зареєстроване виконавчим комітетом Білгород-Дністровської районної ради Одеської області 21.06.1995 року та земельної ділянки площею 2,80 га, розташованої на території Маразліївської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, ділянка номер НОМЕР_7 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно - селянське (фермерське) господарство "Ромашка", як цілісний майновий комплекс, що знаходиться за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, с. Маразліївка, ідентифікаційний код юридичної особи 21027032, зареєстроване виконавчим комітетом Білгород-Дністровської районної ради Одеської області 21.06.1995 року.

Визнати за ОСОБА_1 право постійного користування земельною ділянкою площею 47,20 га, розташованою на території Маразліївської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, яка була надана померлому ОСОБА_9 на праві постійного користування для ведення селянського (фермерського) господарства згідно Державного акту на право постійного користування землею серії І-ОД № 008554 від 26.12.2001 року.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 2,80 га, розташовану на території Маразліївської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, ділянка № НОМЕР_7 , яка на підставі рішення Білгород-Дністровської районної ради № 552-ХХІІІ від 21.12.2001 року була надана у приватну власність ОСОБА_7 для ведення селянського (фермерського) господарства.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше встановлено законом.

Як вказує позивач, відповідачу - Маразліївській сільській раді було відомо про розгляд Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області справи № 495/3343/14-ц за позовом ОСОБА_1 до Маразліївської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , про встановлення факту прийняття спадщини, визнання права власності на спадкове майно та визнання права на постійне користування земельною ділянкою, що підтверджується заявою від Маразліївської сільської ради від 28.05.2014 року, підписаною сільським головою Чумаком О.О., посвідченою печаткою цієї ради в якій зазначено про те, що розглянуті доводи позову та не заперечує проти задоволення позовних вимог та проти розгляду цієї справи у відсутність представника цієї ради.

Відповідно до Витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права за ОСОБА_1 на підставі рішення суду від 05.12.2014року № 495/3343/14-ц зареєстровані інші речові права, а саме: № 203339460 від 06.03.2020року на земельну ділянку площею та 31,5525 га, кадастровий номер -5120884200:01:001:0821; № 203337999 від 06.03.2020року на земельну ділянку площею та 15,6502 га кадастровий номер - 5120884200:01:001:0820.

Землевласником названих вище земельнимх ділянок є Маразліївська сільська рада.

Дані обставини і стали підставою для звернення ОСОБА_1 з відповідною позовною заявою до суду.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 24 Закону України Про про місцеве самоврядування в Україні правовий статус місцевого самоврядування в Україні визначається Конституцією України, цим та іншими законами, які не повинні суперечити положенням цього Закону (ч.1).

Органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції Закону України Про про місцеве самоврядування в Україні (ч.3).

Відповідно до ч. 10 ст. 59 Закону України Про про місцеве самоврядування в Україні , акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Відповідно до ст. 74 Закону України Про про місцеве самоврядування в Україні органи та посадові особи місцевого самоврядування несуть відповідальність за свою діяльність перед територіальною громадою, державою, юридичними і фізичними особами (ч.1).

Обов`язки власників земельних ділянок визначені у ст. 91 ЗК України (далі - ЗК України).

Відповідно до ст. 141 ЗК України підстави припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, добровільна відмова від права користування земельною ділянкою.

За змістом ч.3 ст. 152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Згідно зі статтею 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Суд визнає незаконним та скасовує нормативно-правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Цивільні права та інтереси суд може захистити в спосіб визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб (п. 10 ч.2 ст. 16 ЦК України).

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт.

Під час прийняття спірного рішення відповідач не дотримався зазначених гарантій та порушив права позивача.

Таким чином, наведені обставини дають підстави дійти висновку щодо невідповідності рішення Маразліївської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області Про припинення права постійного користування земельною ділянкою сільськогосподарського призначення та зарахування її до земель запасу комунальної власності Маразліївської сільської ради від 29.11.2019 за № 1176-VІІ, положенням статей 92, 141 Земельного кодексу України.

Спірне рішення ради порушує право позивача щодо постійного користування землею, а відтак наявні підстави для визнання вказаного рішення недійсним та його скасування.

Відповідно до ч.1 ст. 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин та інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Визначальними ознаками приватноправових відносин є юридична рівність та майнова самостійність їх учасників, наявність майнового чи немайнового, особистого інтересу суб`єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням наявного приватного права певного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права призвели владні управлінські дії суб`єкта владних повноважень.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, обставин у справі.

Відповідні спори розглядались Верховним Судом України, висновки якого викладені в у постановах, а саме: від 16 травня 2018 року у справі № 11/4111/16; від 15 червня 2018 року у справі № 911/4144/16; від 15 січня 2019 року у справі № 911/4007/16; від 10 вересня 2019 року у справі № 910/4896/18.

Так, з матеріалів справи вбачається, що рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 05.12.2014 року, яке на даний час є чинним, позивачем прийнято спадщину після смерті його батька та визнано за ним право власності на спадкове майно, а також право постійного користування спадковим майном, у зв`язку з чим рішення Маразліївської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області Про припинення права постійного користування земельною ділянкою сільськогосподарського призначення та зарахування її до земель запасу комунальної власності Маразліївської сільської ради від 29.11.2019 № 1176-VII порушує право позивача, щодо його постійного користування землею.

В свою чергу, доводи відповідача щодо незаконності та необґрунтованості позовних вимог позивача, не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи, а навпаки спростовуються належними відповідно до чинного законодавства доказами, наявними в матеріалах справи.

Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд.

Відповідно до ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна людина, права і свободи якої, викладені у цій Конвенції, порушуються, має ефективний засіб захисту у відповідному національному органі.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (стаття 5 ЦПК України).

Згідно із ст.2 Цивільного процесуального кодексу України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст.ст. 12, 13 Цивільного процесуального кодексу України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ст.ст. 76-77 ЦПК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 5, 6 статті 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із ст.263 Цивільного процесуального кодексу України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Враховуючи вищевикладені обставини та норми чинного законодавства, розглянувши справу в межах заявлених вимог та наданих сторонами доказів, які оцінені судом в їх сукупності, суд, за своїм внутрішнім переконанням, дійшов до висновку про законність, обґрунтованість та правомірність позовних вимог ОСОБА_1 до Маразліївської СР про визнання недійсним та скасування рішення, у зв`язку з чим такий позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.19 Конституції України, ст.ст. 1, 4, 11, 15, 16, 21 Цивільного кодексу України, ст.ст. 91, 92, 141, ч.3 ст.152 Земельного кодексу України, ст.ст. 2, 12-13, 76-81, 131, 141, 223, 247, 258-259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Маразліївської сільської ради Білгород-Дністровського району про визнання недійсним та скасування рішення - задовольнити.

Визнати недійсним та скасувати рішення Маразліївської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області Про припинення права постійного користування земельною ділянкою сільськогосподарського призначення та зарахування її до земель запасу комунальної власності Маразліївської сільської ради від 29.11.2019 № 1176-VII.

Стягнути з Маразліївської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області (ідентифікаційний код юридичної 04377859, 67760, Одеська область, Білгород-Дністровський район, с. Маразліївка, вул. Шкільна, буд. 76) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) витрати по сплаті судового збору в розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 (вісімдесят) коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається через Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області або безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя В.В. Мишко