СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

УХВАЛА

"16" січня 2021 р.

Провадження № 2/760/4391/21

Справа № 760/351/21

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

16 січня 2021 року Солом`янський районний суд міста Києва в складі судді Зуєвич Л.Л., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 /далі - ОСОБА_1 / ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 /далі - ОСОБА_2 / ( АДРЕСА_1 ) про припинення права на частку у спільному майні за вимогою іншого співвласника,

ВСТАНОВИВ:

11.01.2021 до Солом`янського районного суду міста Києва надійшла вказана позовна заява, датована 05.01.2021, за підписом представника позивача - адвоката Конюшко Д.Б. (діє на підставі ордеру), в якій ставиться питання про:

- припинення права власності ОСОБА_2 на 1/3 частку житлової квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 ;

- визнання за ОСОБА_1 права власності на 1/3 частку житлової квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 ;

- стягнення зі ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошової компенсації вартості 1/3 частки житлової квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 у розмірі 396 278,09 грн .

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.01.2021 для розгляду зазначеної позовної заяви визначено суддю Зуєвич Л.Л. Відповідну позовну заяву фактично передано судді по реєстру 11.01.2020.

Судом в порядку ч. 6 ст. 187 ЦПК України направлялись запити щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача у справі. Відповідь на такий запит надійшла 13.01.2021.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд приходить до висновку, що вона підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

За змістом ч. 4 ст. 175 ЦПК України якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.

Всупереч наведеному ні будь-яких доказів, що підтверджують сплату судового збору у даній справі, ні посилань на звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, позовна заява ОСОБА_1 не містить.

При цьому суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ст. 3 Закону України Про судовий збір (далі - ЗУ Про судовий збір ) за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством, справляється судовий збір.

Як вбачається з матеріалів поданої позовної заяви, позивач не звільнений від сплати судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЗУ Про судовий збір судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 ЗУ Про судовий збір за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Розміри ставок судового збору визначені у ч. 2 ст. 4 ЗУ Про судовий збір .

Відповідно до правової позиції, викладеної, зокрема, у постановах Верховного Суду від 11.06.2020 у справі № 917/1369/17, від16.03.2020 у справі № 910/16651/19, від12.09.2018 у справі № 922/3655/16: майновий позов (позовна заява майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну, а категорію майнових спорів складають, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми його використання. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці .

Таким чином, наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (див. постанову Верховного Суду від 11.06.2020 у справі № 917/1369/17).

З урахування наведеного вбачається, що майновим позовом (позовна вимога майнового характеру) - є позов, що містить вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо (майно) та за наслідком задоволення якої змінюється обсяг прав учасників спору стосовно відповідного блага. Фактично, за своїм змістом, майновим є позов, який містить вимогу про зміну титулів володіння, користування та розпорядження майном або права вимоги стосовно певного майна, чи в інший спосіб змінює розподіл прав осіб - учасників процесу стосовно майнового блага, яке є предметом спору. На противагу зазначеному, позови, які містять вимоги, які за наслідком їх задоволення не призводять до зміни майнового становища позивача (та інших учасників судового розгляду) є немайновими.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, остання містить вимоги як майнового, так і немайнового характеру.

Так, позивачем у позовній заяві зазначено дві окремі позовні вимоги : 1) про припинення права власності ОСОБА_2 на 1/3 частку житлової квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 (з кореспондуючою вимогою про виплату компенсації за зазначену частку у розмірі 396 278,09 грн); 2) про визнання за ОСОБА_1 права власності на 1/3 частку житлової квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 .

За подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір який складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п.п. 2 п. 1 ч. 1 ст. 4 ЗУ Про судовий збір ).

Згідно з ст. 7 ЗУ Про Державний бюджет України на 2021 рік від 15.12.2020

№ 1082-IX з 1 січня 2021 року установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб на рівні 2 270,00 грн.

Таким чином за вимоги немайнового характеру позивач має сплатити судовий збір у розмірі 908,00 грн .

Разом з тим, вирішуючи питання щодо оплати судовим збором вимог позову про визнання права власності на нерухоме майно, суд враховує наступне.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України у позовах про визнання права власності на майно ціна позову визначається вартістю майна.

Як правило, вартість майна визначається станом на дату останньої оцінки.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява, крім інших обов`язкових реквізитів, має містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

За змістом п. 9 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, визначається дійсною вартістю нерухомого майна.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 176 ЦПК України, якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред`явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи. У разі збільшення розміру позовних вимог або зміни предмета позову несплачену суму судового збору належить сплатити до звернення в суд з відповідною заявою.

Подібні положення містить ч. 2 ст. 6 ЗУ "Про судовий збір" за змістом якої у разі якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.

Відповідно до п.п. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 ЗУ Про державний бюджет України за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру судовий збір становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як вбачається з позовної заяви та доданих до неї матеріалів, а саме: з висновку до звіту № Ц 260520-01 КВ від 25.05.2020 ринкова вартість квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 (загальна площа об`єкту оцінки становить 66,30 кв.м.) становить 1 118 834,28 грн.

Разом з тим, суд враховує, що позивачем в позові визначено вартість спірного частки квартири в рощзмірі 396 278,09 грн.

З урахуванням зазначеного та положень чинного законодавства, ОСОБА_1 при поданні позову мав сплатити судовий збір у загальному розмірі 4 870,78 грн (908,00 + 3 962,78) , однак, до позовної заяви не додано будь-яких документів, які підтверджують сплату судового збору, що підтверджується, зокрема, відсутністю вказівки відповідного документу у переліку додатків, що містить позовна заява.

Крім того, суд звертає увагу позивача на те, що у ст. 365 Цивільного кодексу України передбачено, що право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: 1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі; 2) річ є неподільною; 3) спільне володіння і користування майном є неможливим; 4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім`ї. Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду .

У постанові Верховного Суду від 03.12.2020 у справі № 367/7792/16-ц зазначено: рішеннями Європейського суду з прав людини неодноразово (зокрема, у справі Андрій Руденко проти України , заява № 35041/05), зроблено висновок про порушення національними судами статті 1 Першого протоколу до Конвенції з тих підстав, що суди за вимогою інших співвласників позбавили особу права власності на належну їй частку квартири з порушенням правил щодо попереднього внесення суми відшкодування вартості такої частки на депозит суду, не врахувавши, що встановлена статтею 365 ЦК України вимога про попереднє внесення на депозитний рахунок суду вартості частки в спільному майні в разі припинення права власності за вимогою інших співвласників є однією з основних умов ухвалення рішення про позбавлення особи майна без її згоди .

Таким чином, позивачу необхідно:

- сплатити судовий збір за позовну вимогу щодо припинення права власності в розмірі 908,00 грн та в розмірі 3 962,78 грн за вимогу про визнання права власності на рахунок UA388999980313181206000026010, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38050812, код банку отримувача (МФО): 899998, код класифікації доходів бюджету: 22030101, отримувач коштів: УК у Солом`янському районі м. Києва/22030101;

- внести на депозитний рахунок суду вартість майна, на яке просить припинити право власності відповідача (396 278,09 грн за реквізитами: Банк: ГУ ДКСУ в м.Києві; МФО: 820019; Депозитний рахунок: 37319001004186; Отримувач: Солом`янський районний суд міста Києва; Код ЄДРПОУ: 02896762; Призначення платежу: депозит по справі №_____, суддя_________, платник________),

докази чого надати суду .

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Згідно з ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

При цьому суд роз`яснює, що під поняттям "усунення недоліку" розуміється подання в суд документу про сплату судового збору, а не сплата у встановлений строк без своєчасного надання суду доказу (документу) про сплату (відповідна правова позиція викладена, зокрема, в ухвалі Верховного Суду від 23.01.2020 у справі № 910/10366/17).

Враховуючи викладене, позовну заяву на підставі ст. 185 ЦПК України слід залишити без руху як таку, що подана без додержання вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України, та надати позивачу строк для усунення вказаних недоліків.

З огляду на зазначене, керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 259-261 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права на частку у спільному майні за вимогою іншого співвласника - залишити без руху .

Надати позивачу строк на усунення недоліків терміном десять днів з моменту отримання копії ухвали з урахуванням вимог, викладених у даній ухвалі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Л. Л. Зуєвич

Дата ухвалення рішення 16.01.2021
Зареєстровано 20.01.2021
Оприлюднено 20.01.2021

Судовий реєстр по справі 760/351/21

Проскрольте таблицю вліво →
Рішення Суд Форма
Ухвала від 16.04.2021 Солом'янський районний суд міста Києва Цивільне
Ухвала від 16.01.2021 Солом'янський районний суд міста Києва Цивільне

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Перевірити компанію

Додайте Опендатабот до улюбленного месенджеру

Вайбер Телеграм Месенджер

Опендатабот для телефону