Ухвала

від 06.02.2007 по справі 22ц-228,2007р.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №22ц-228, 2007р

Справа

№22ц-228, 2007р.                                                    Головуючий

в 1-й інстанції

Циганій C.I.

Категорія:   5           Доповідач

- Пузанова Л.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ              УКРАЇНИ

2007 року лютого

"06" дня колегія судців судової палати в цивільних справах

апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого - Пузанової Л.В.

Суддів: Орловської Н.В., Стародубця М.П.

при секретарі - Костеннікові Д.В.

розглянувши у відкритому судовому

засіданні в місті Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою виконавчого

комітету Херсонської міської ради на рішення Дніпровського районного суду м.

Херсона від 16 серпня 2006 року в справі

за позовом.

ОСОБА_1

до

виконавчого

комітету Херсонської міської ради

про визнання

права власності на домоволодіння та права

користування

земельною ділянкою в порядку набувальної давності,

встановила:

В травні 2006

року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до виконавчого комітету Херсонської

міської ради про визнання права користування земельною ділянкою і визнання

права власності на домобудівлю в порядку набувальної давності.

Позивачка зазначала,

що в домобудівлі АДРЕСА_1, розташованій на земельній ділянці площею 759кв.м,

вона проживає з грудня 1958 року. Вказана домобудівля була придбана її батьком

- ОСОБА_2, у вересні 1955 року, про що свідчить письмово укладений, але

нотаріально не посвідчений договір.

Посилаючись на

те, що її батьки, а в послідуючому -вона, добросовісно, відкрито і безперервно

користувалися земельною ділянкою та розташованими на ній будівлями з 1955 року

і вважаючи, що відповідач неправомірно відмовив їй у визнанні права

користування землею в порядку ст. 119 ЗК України, позивачка просила суд визнати

за нею право користування земельною ділянкою площею 759кв.м, а також право

власності на домобудівлю АДРЕСА_1 в порядку набувальної давності.

В судовому

засіданні представник позивачки підтримав позовні вимоги лише в частині

визнання прав на земельну ділянку.

Рішенням суду

від 16 серпня 2006 року постановлено визнати за ОСОБА_1 право на придбання в

користування в порядку набувальної давності земельної ділянки площею 759кв.м, розташованої

в АДРЕСА_1. Зобов'язати виконавчий комітет Херсонської міської ради видати на

ім'я ОСОБА_1 правовстановлюючий документ на земельну ділянку площею 759кв.м по

АДРЕСА_1.

2

Вказане рішення

суду постановлене при заочному розгляді справи.

Ухвалою Дніпровського

районного суду м. Херсона від 03 листопада 2006 року заява відповідача про

перегляд заочного рішення залишена без задоволення.

В апеляційній

скарзі виконавчий комітет Херсонської міської ради просить рішення суду

скасувати і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог,

зазначаючи, що висновки суду в спірних правовідносинах не ґрунтуються на нормах

земельного законодавства, а при вирішенні справи суд допустив ряд порушень

процесуального законодавства, в тому числі, розглянув публічно-правовий спір в

порядку цивільного, а не адміністративного судочинства. Апелянт вважає, що

виконавчий комітет Херсонської міської ради є неналежним відповідачем у даному

спорі, оскільки вирішення питання про надання земельних ділянок у користування

чи у власність із земель комунальної власності належить до повноважень ради.

У запереченнях

на апеляційну скаргу представник позивачки ОСОБА_3 її доводи не визнає, а

рішення суду вважає правильним та обґрунтованим.

Заслухавши

доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах,

визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що

апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи

позов, суд виходив з того, що позивачка добросовісно, відкрито та безперервно

користується земельною ділянкою по АДРЕСА_1 понад п'ятнадцять років, а тому на

підставі ст. 119 ЗК України набула права на цю земельну ділянку за давністю

користування.

Проте до такого

висновку суд прийшов, допустивши порушення норм матеріального та процесуального

права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Так, із

матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 протягом тривалого часу (більше 15

років) проживала в будинку по АДРЕСА_1, під забудову якого земельна ділянка у

встановленому законом порядку не виділялася і правовстановлюючі документи на

який не видавалися.

Статтею 119 ЗК

України передбачено, що громадяни, які добросовісно, відкрито і безперервно

користуються земельною ділянкою протягом 15 років, але не мають документів, які

б свідчили про наявність у них прав на цю земельну ділянку, можуть звернутися

до органу державної влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про

передачу її у власність або надання у користування.

При цьому

передача земельної ділянки у власність або у користування громадян на підставі

набувальної давності здійснюється в порядку, встановленому Земельним Кодексом

України, а саме: за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого

самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом (стіїб ЗК).

Враховуючи, що

спірна земельна ділянка розташована в межах населеного пункту (міста Херсона) і

перебуває у комунальній власності, суб'єктом права власності на неї відповідно

до ст.ст.80,83 ЗК України є територіальна громада міста Херсона, яка

3

реалізує право власника через органи місцевого

самоврядування, тобто через Херсонську міську раду, яка й компетентна

вирішувати порушене позивачкою питання щодо передачі цієї земельної ділянки.

Неправильно

визначивши відповідача в даному спорі, суд, крім того, не звернув уваги на ту

обставину, що фактично предметом даного спору є відмова органу місцевого

самоврядування передати ОСОБА_1 земельну ділянку, що перебуває у комунальній

власності.

Із змісту

позовної заяви вбачається, що між позивачкою та Херсонською міською радою

виникли публічно-правові відносини, а тому її порушене право підлягає захисту в

порядку адміністративного, а не цивільного судочинства.

Таким чином,

колегія суддів приходить до висновку, що відповідно до ст.ст. 15, п. 1 ч.1

ст.205,310 ЦПК України ухвалене судом першої інстанції рішення підлягає

скасуванню із закриттям провадження у справі.

При цьому згідно

ч.2 ст.20б ЦПК України ОСОБА_1 належить повідомити, що розгляд такої справи

віднесено до юрисдикції адміністративного суду.

На підставі

викладеного, керуючись ст.ст. 303,307,310 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну

скаргу виконавчого комітету Херсонської міської ради частково задовольнити.

Рішення

Дніпровського районного суду м. Херсона від 16 серпня 2006 року скасувати.

Провадження у

справі за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Херсонської міської ради про

визнання права користування земельною ділянкою в порядку набувальної давності

закрити.

Повідомити

ОСОБА_1, що розгляд порушеного нею питання віднесено до юрисдикції

адміністративного судочинства.

Ухвала набирає

законної сили негайно з дня її проголошення і може бути оскаржена в касаційному

порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців шляхом подачі

касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.