Рішення

від 14.01.2021 по справі 910/5749/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

14.01.2021Справа № 910/5749/20

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аву Біо-Енерджі" (с. Острожани Жашківського району Черкаської області)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-технічна компанія "Метрополія" (м. Київ)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача

Іноземне підприємство Агро-Вільд Україна (м. Жашків Черкаської області)

про розірвання договору та стягнення 55.800,00 грн

Суддя Ващенко Т.М.

Секретар судового засідання Шаповалов А.М.

Представники сторін:

Від позивача: Воробей С.В.

Від відповідача: Левтринський Д.С.

Від третьої особи: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Аву Біо-Енерджі" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-технічна компанія "Метрополія" про:

- розірвання договору № 10/02-03/02 від 30.10.17. на виконання проектних робіт, укладеного між позивачем та відповідачем;

- стягнення 55.800,00 грн авансового платежу за договором № 10/02-03/02 від 30.10.17.

Позовні вимоги обґрунтовано невиконанням відповідачем умов Договору № 10/02-03/02 від 30.10.17.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.05.20. відкрито провадження у справі № 910/5749/20 та постановлено її розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

05.06.20. відповідачем подано письмовий відзив на позовну заяву, в якому він проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві.

22.06.20. позивачем подано відповідь на відзив.

15.07.20. відповідачем подано заперечення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.08.20. постановлено розгляд справи № 910/5749/20 здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 17.09.20.

17.09.20. судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про оголошення перерви в підготовчому засіданні до 06.10.20.

21.09.20. позивачем подано клопотання про залучення Іноземного підприємства "Агро-Вільд Україна" до участі в даній справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, яке судом було задоволено, про що постановлено ухвалу від 25.09.20.

06.10.20. судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про оголошення перерви в підготовчому засіданні до 27.10.20.

27.10.20. судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на тридцять днів та оголошення перерви в підготовчому засіданні до 17.11.20.

02.11.20. третьою особою було подано письмові пояснення щодо позову.

17.11.20. судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 08.12.20.

08.12.20. судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про оголошення перерви до 15.12.20.

15.12.20. судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про оголошення перерви до 14.01.21.

В судовому засіданні по розгляду справи по суті 14.01.21. позивачем підтримано свої позовні вимоги, відповідач проти позову заперечував.

Третя особа явку свого повноважного представника в судове засідання по розгляду справи по суті 14.01.21. не забезпечила, однак, за висновками суду, її неявка не перешкоджає розгляду справи № 910/5749/20 в судовому засіданні 14.01.21. по суті.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 14.01.21. судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

За змістом ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами ст. ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають, зокрема, з договору.

Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

30.10.17. між позивачем (Замовник) (змінено найменування з Товариства з обмеженою відповідальністю Аву Біогаз на Товариство з обмеженою відповідальністю "Аву Біо-Енерджі" згідно протоколу № 1/19 загальних зборів учасників від 30.05.19.) та відповідачем (Виконавець) було укладено Договір № 10/02-03/02 на виконання проектних робіт (далі - Договір), на умовах якого (п. 1.1) Виконавець зобов`язується виконати роботи щодо проектування схеми видачі потужності біогазової електростанції 10МВт поблизу с. Озерна Білоцерківського району Київської області. Технічні, економічні та інші вимоги до проведення робіт визначаються Специфікацією робіт та Технічним завданням на виконання техніко-економічного обґрунтування схеми видачі потужності біогазової електростанції (БгЕС) потужністю 10 МВт (додатки 1, 2), які є невід`ємними частинами Договору.

Специфікацією до Договору сторони погодили наступні роботи:

1. Аналіз вихідних даних за проектом, перевірка наявних дозвільних та землевпорядних документів без вартості зі строком виконання 0,5 місяців.

2. Розробка схеми видачі потужності БгЕС, в тому числі:

- підготовка та погодження ТЗ на розробку ТЕО схеми видачі потужності БгЕС;

- отримання вихідних даних в ПрАТ Київобленерго та ДП НЕК Укренерго , узгодження розрахункової моделі на виконання ТЕО;

- розробка та оформлення ТЕО схеми видачі потужності БгЕС (Технічне завдання, наведене в додатку 2)

вартістю 186.000,00 грн без ПДВ зі строком виконання 1,5 місяці.

3. Погодження схеми видачі потужності БгЕС, в тому числі:

- погодження ТЕО схеми видачі потужності в ПрАТ Київобленерго ;

- погодження ТЕО схеми видачі потужності в ДП НЕК Укренерго ;

- організація укладення договору на приєднання в ПрАТ Київобленерго та оптимізація технічних умов на приєднання;

- погодження ТУ в ДП НЕК Укренерго

вартістю 123.000,00 грн без ПДВ зі строком виконання 2,5 місяці після виконання етапу 2.

Додатком 2 до Договору сторонами погоджено Технічне завдання на виконання техніко-економічного обґрунтування схеми видачі потужності біогазової електростанції (БгЕС) потужністю 10 МВт, спорудження якої планується поблизу с. Озерна Білоцерківського району Київської області.

Строк дії Договору сторонами погоджено п. 9.1 з моменту підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

З огляду на встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги Договір як належну підставу, у розумінні норм ст. 11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків.

За своїм змістом та правовою природою укладений між сторонами Договір є договором підряду на проведення проектних робіт.

За договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов`язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити їх. До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом (ст. 887 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Згідно з п. 2.1 Договору вартість робіт складає 370.800,00 грн з ПДВ. Платежі здійснюються наступним чином: на початок роботи за конкретним етапом 25%, по закінченню кожного етапу 75%. Оплата повинна проводитись після виставлення рахунку Виконавцем протягом 5 банківських днів шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Виконавця.

17.11.17. між відповідачем (сторона 1), третьою особою (сторона 2) та позивачем (сторона 3) було підписано Договір № 11/02-03/02 про виконання обов`язку третьою особою та припинення зобов`язання зарахуванням, в пункті 1.1 якого визначено, що в порядку та на умовах, визначених договором сторони домовились, що третя особа виконає зобов`язання по сплаті боргу за позивача перед відповідачем, які виникли внаслідок укладення Договору, шляхом перерахування 55.800,00 грн на поточний рахунок Виконавця.

Платіжним дорученням № 20027 від 21.11.17. на виконання Договору № 11/02-03/02 від 17.11.17. третя особа замість позивача сплатила відповідачу 55.800,00 грн (з ПДВ 9.300,00 грн) по Договору з призначенням платежу за розробку схеми видачі потужності електростанц зг рах №181 від 17.11.17р. дог про вик обов`язку боржника № 11/02-03/02 від 17.11.17 р. (Озерна) .

Вказана сума це 46.500,00 без ПДВ, що становить 25% від вартості другого етапу за Специфікацією (вартістю 186.000,00 грн без ПДВ).

Отже 21.11.17. відповідач отримав в порядку п. 2.1 Договору передплату 25% за 2 етап виконання робіт .

Листом № 11 від 26.07.19. позивач звернувся до відповідача з вимогою повернути 9.450,00 грн з ПДВ з 55.800,00 грн з ПДВ, вказавши, що ступінь виконання робіт по Договору становить близько 15%.

Надаючи правову оцінку такому листу суд встановив, що приблизна ступінь виконання робіт позивачем визначена по Договору вцілому (не другому етапу). Вимагаючи повернути 9.450,00 грн з ПДВ позивач не заперечив факт виконання робіт відповідачем по другому етапу на суму 46.350,00 грн з ПДВ, що становить 20,77% від вартості робіт другого етапу (223.200,00 грн з ПДВ = 186.000,00 грн без ПДВ + 37200,00 грн ПДВ).

Розділом 4 Договору сторони погодили наступне.

Після закінчення виконання робіт за кожним етапом Виконавець передає замовнику результати робіт та підписаний у 2 (двох) примірниках відповідний Акт приймання-передавання робіт за етапом. Замовник протягом 5 (п`яти) робочих днів від дати одержання Акту приймання-передавання робіт за етапом повинен надіслати Виконавцю підписаний Акт або надати мотивовану відмову від приймання робіт. Прийняття може бути відмовлено та / або заявлено Замовником у письмовій формі лише у виправданих випадках. У разі падання мотивованої відмови, протягом 10 (десяти) робочих днів сторонами укладається двосторонній Акт виявлених порушень вимог цього Договору та/або інших порушень, в тому числі порушень норм чинного законодавства України, з переліком необхідних додаткових робіт, доопрацювань, інших заходів та термінів їх виконання. Замовник не має права використовувати передані йому результати робіт до їх прийняття та повної оплати за кожним етапом. У разі непідписання або неповернення Акту приймання-передавання робіт за етапом у строк, зазначений в п. 4.2 Договору, та ненадання мотивованої відмови, Акт приймання-передавання робіт за етапом вважається підписаним та підлягає оплаті Замовником згідно умов п. 2.1 Договору.

Листом № 01/03-01/211 від 02.08.19. на лист позивача № 11 від 26.07.19. відповідач вказав на виконання робіт на суму 55.620,00 грн з ПДВ, направивши 12.08.19. (згідно опису вкладення (т. 1 арк. справи 74)) разом з таким листом Акт приймання-передавання виконаних робіт за Договором на суму 55.620,00 грн. Означений акт позивачем отримано 19.08.19. (т. 1 арк. справи 75).

Однак позивач у встановлений розділом 4 Договору строк (5 (п`яти) робочих днів від дати одержання Акту приймання-передавання робіт) - до 26.08.19. включно акт не підписав як і не надав мотивованої відмови від його підписання, з огляду на що такий Акт вважається підписаним та підлягає оплаті Замовником.

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Згідно зі ст. 613 Цивільного кодексу України, кредитор є таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов`язок, виконання зобов`язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

Доводи відповідача про ненадання, несвоєчасне надання Замовником Виконавцю необхідної для виконання робіт інформації не підтверджується жодними належними, допустимими, достовірними доказами, а надані відповідачем листи (т. 1 арк. справи 63-66) не є такими доказами.

Отже за Договором відсутнє прострочення кредитора.

Натомість мало місце прострочення боржника, виходячи з того, що згідно строків, встановлених Специфікацією робіт до Договору, такі роботи по всім трьом етапам мали були бути виконані відповідачем до березня 2018 року включно, натомість виконання частини робіт по другому етапу сторонами погоджено в серпні 2019 року, тобто з простроченням більше ніж на один календарний рік, що є істотним порушенням умов Договору.

Згідно з ч. 2 ст. 612 Цивільного кодексу України, якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до ч. 2 ст. 849 Цивільного кодексу України, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Тобто, замовнику законом надано право відмовитися в односторонньому порядку від договору у будь-який час до закінчення роботи, і визначене цією нормою право не може бути обмежене.

Отже, договір підряду може бути розірваний в результаті односторонньої відмови від нього у повному обсязі, тобто в результаті вчинення замовником одностороннього правочину, який тягне припинення зобов`язань його сторін. При цьому, одностороння відмова від договору не потребує узгодження та як самостійний юридичний факт зумовлює його розірвання.

Розірвання Договору можливе тільки з поважної причини (п. 9.2 Договору).

Судом враховано правову позицію Великої Палати Верховного суду, викладену в постанові від 12.02.19. у справі № 914/2649/17 (провадження № 12-216гс18), згідно якої:

Частина третя статті 124 Конституції України встановлює, що законом може бути визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору.

Відповідно до частин першої та третьої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

У частині першій статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Підстави для зміни або розірвання договору визначені статтею 651 ЦК України і за загальним правилом, викладеним в частині першій цієї статті, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Про зміну або розірвання договору в порядку частини першої статті 651 ЦК України сторони вправі домовитися в будь-який час на свій розсуд (крім випадків, обумовлених законодавчо).

Разом з тим, законодавець передбачає випадки, коли розгляд питання про внесення змін до договору чи про його розірвання передається на вирішення суду за ініціативою однієї із сторін.

Так, за частиною другою статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Зміна умов договору (чи його розірвання) в судовому порядку з причин істотного порушення договору є правовим наслідком порушення зобов`язання іншою стороною договору у відповідності до пункту 2 частини першої статті 611 ЦК України , тобто, способом реагування та захисту права від порушення договору, яке вже відбулося.

Іншими підставами для зміни або розірвання договору в судовому порядку (крім істотного його порушення) відповідно до частини другої статті 651 ЦК України є випадки, встановлені законом або договором, і настання таких випадків зумовлює право сторони ініціювати в судовому порядку питання зміни чи припинення відповідних договірних правовідносин.

Натомість статтею 188 ГК України врегульовано порядок зміни розірвання господарських договорів, за яким сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду (частини друга-четверта статті 188 ГК України ).

Правила, передбачені частинами другою-четвертою статті 188 ГК України , є матеріально-правовими, а не процесуальними. Процедура, передбачена ними, не відноситься до випадків обов`язкового досудового врегулювання спору в розумінні частини третьої статті 124 Конституції України та не спричиняє наслідків у вигляді повернення позовної заяви відповідно до приписів пункту 6 частини п`ятої статті 174 ГПК України .

Частинами другою та третьою статті 188 ГК України встановлений порядок проведення сторонами договору переговорів щодо добровільної зміни чи розірвання договору. Частиною четвертою цієї статті визначено, заінтересована сторона може звернутися до суду, якщо виник спір.

Те, що сторона спору не скористалася процедурою його позасудового врегулювання, не позбавляє її права реалізувати своє суб`єктивне право на зміну чи припинення договору та вирішити існуючий конфлікт у суді в силу прямої вказівки, що міститься у частині другій статті 651 ЦК України .

Підставами для виникнення юридичного спору про внесення змін у договір чи про його розірвання, який підлягає вирішенню судом є обставини, наведені у частині другій статті 651 ЦК України , і ці обставини виникають в силу прямо наведених у цій нормі фактів та подій, що зумовлюють правову невизначеність у суб`єктивних правах чи інтересах. Такі підстави та умови виникнення юридичного спору у правовідносинах є однаковими незалежно від їх суб`єктного складу (за участі фізичних чи юридичних осіб) та змісту правовідносин (цивільні чи господарські).

Право особи на звернення до суду для внесення змін у договір (чи його розірвання) у передбаченому законом випадку відповідає статті 16 ЦК України , способам, передбаченим нею (зміна чи припинення правовідношення) та не може ставитися в залежність від поінформованості про позицію іншої сторони чи волевиявлення іншої сторони.

В даній справі позивач реалізував своє суб`єктивне право на припинення Договору шляхом звернення до суду.

Вказане спростовує доводи відповідача, викладені в письмовому відзиві на позовну заяву, щодо передчасності позову та наявності підстав для відмови в позові за відсутності процедури позасудового врегулювання питання розірвання договору.

Оскільки судом встановлено істотне порушення відповідачем умов Договору, вимоги про розірвання Договору № 10/02-03/02 від 30.10.17. на виконання проектних робіт, укладеного між позивачем та відповідачем, задовольняються судом.

Щодо вимог про стягнення 55.800,00 грн авансового платежу за договором № 10/02-03/02 від 30.10.17., суд відзначає наведене далі.

Частиною 2 ст. 570 Цивільного кодексу України встановлено, якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

За приписами положень чинного в Україні законодавства, авансом є грошова сума, яку перераховують згідно з договором наперед у рахунок майбутніх розрахунків за товари (роботи, послуги), які мають бути отримані (виконані, надані). На відміну від завдатку аванс - це спосіб платежу. Він не виконує забезпечувальної функції. Аванс сплачується боржником у момент настання обов`язку платити та виконує функцію попередньої оплати.

Тобто, у разі невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося, аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21.02.18. у справі № 910/45382/17.

Як встановлено судом вище, позивач перерахував відповідачу аванс в сумі 55.800,00 грн з ПДВ, робіт за Актом виконано на 55.620,00 грн з ПДВ, з огляду на що суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 180,00 грн авансу. В частині стягнення авансу в сумі 55.620,00 грн суд відмовляє в позові.

Отже позов задовольняється судом частково.

З відповідача на користь позивача в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України підлягають стягненню 2.108,78 грн судового збору (2.102,00 грн за задоволену вимогу немайнового характеру про розірвання Договору та 6,78 грн за частково задоволену вимогу про стягнення авансу).

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, 219, 232, 233, 236-238, 240, 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Розірвати Договір № 10/02-03/02 від 30.10.17. на виконання проектних робіт, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю АВУ Біогаз (ідентифікаційний код 41616992) (назву якого змінено на Товариство з обмеженою відповідальністю "Аву Біо-Енерджі" (ідентифікаційний код 41616992)) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-технічна компанія "Метрополія" (ідентифікаційний код 40094822).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-технічна компанія "Метрополія" (03189, м. Київ, вул. Ломоносова, б. 75-А, офіс 129; ідентифікаційний код 40094822) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аву Біо-Енерджі" (19250, с. Острожани Жашківського району Черкаської області, вул. Людвіга Свободи, б. 2; ідентифікаційний код 41616992) 180 (сто вісімдесят) грн 00 коп. авансу.

4. В іншій частині в позові відмовити.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-технічна компанія "Метрополія" (03189, м. Київ, вул. Ломоносова, б. 75-А, офіс 129; ідентифікаційний код 40094822) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аву Біо-Енерджі" (19250, с. Острожани Жашківського району Черкаської області, вул. Людвіга Свободи, б. 2; ідентифікаційний код 41616992) 2.108 (дві тисячі сто вісім) грн 78 коп. судового збору.

6. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повне рішення складено 19.01.21.

Суддя Т.М. Ващенко