Постанова

від 20.01.2021 по справі 440/3708/20

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий І інстанції: М.В. Довгопол

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2021 р. Справа № 440/3708/20 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді Бершова Г.Є.,

Суддів: Катунова В.В. , Ральченка І.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14.09.2020, м. Полтава по справі № 440/3708/20

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління ДПС у Полтавській області, Головного управління ДПС у Полтавській області

про визнання протиправною та скасування вимоги,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 (далі-позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Полтавській області (далі-відповідач-1, ГУ ДПС у Полтавській області) про визнання протиправною та скасування вимоги ГУ ДФС у Полтавській області №Ф-113723-50 від 13.06.2019 про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі 10125,72 грн.

Позовні вимоги ОСОБА_1 мотивовані тим, що з 27.03.2018 по даний час постійно працює економістом СФГ Іволга , яке протягом вказаного періоду сплачувало за неї єдиний внесок не менше мінімального платежу, визначеного законом, як за найманого працівника. На думку позивача, фіскальним органом протягом квітня 2018 - березня 2019 без належних на те правових підстав самостійно визначені їй зобов`язання зі сплати єдиного внеску за цей період як за члена СФГ Іволга . На переконання позивача, подвійна сплата єдиного внеску за одну й ту ж саму особу не відповідає суті такого платежу. Також, позивач зауважила, що у квітні 2018 року за наполяганням Миргородської ОДПІ помилково, оскільки не розумілася на чинному податковому законодавстві, подала заяву про взяття її на облік платника єдиного внеску як члена СФГ Іволга . У червні 2018 року вона з`ясувала, що подала заяву помилково і тому 25.06.2018 подала до Полтавської ОДПІ заяву про зняття з обліку платника єдиного внеску з огляду на те, що такий внесок сплачується за неї роботодавцем. Проте з обліку її як члена СФГ Іволга не було знято і про наслідки розгляду її заяви не повідомлено.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 14.09.2020 задоволено позов.

Визнано протиправною та скасовано вимогу Головного управління ДФС у Полтавській області про сплату боргу (недоїмки) від 13.06.2019 №Ф-113723-50 про сплату заборгованості в сумі 10125,72 грн.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Полтавській області (вул.Європейська,4, м. Полтава, Полтавська область, ідентифікаційний код 39461639) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору в розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок).

Відповідач не погодився із таким рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Відповідно до ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів та вимог апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 є членом селянського (фермерського) господарства Іволга , що не заперечується учасниками справи.

З 27.03.2018 позивач працює економістом у селянському (фермерському) господарстві Іволга , що підтверджується записом у трудовій книжці ОСОБА_1 /а.с.24 зворотній бік/ та наказом СФГ Іволга №3-к /а.с.25/.

СФГ Іволга подавалися звіти про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів за період з березня 2018 року по березень 2019 року, до яких додавалися таблиці 6 Відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам , якими підтверджено факт нарахування ОСОБА_1 заробітної плати та єдиного внеску на неї за період з березня 2018 року по березень 2019 року /а.с.26-61/.

Факт перерахування СФГ Іволга єдиного внеску за ОСОБА_1 за спірний період підтверджується відомостями із застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (форма ОК-5) /а.с.130-131/ та випискою з банківського рахунку /а.с.62-86/.

18.04.2018 ОСОБА_1 звернулася до ДПІ у м. Полтаві із заявою про взяття на облік платника єдиного внеску, у якій просила взяти її на облік платником єдиного внеску як члена фермерського господарства Іволга /а.с.108/.

18.04.2018 ОСОБА_1 взята на облік як платник єдиного внеску у ДПІ у м. Полтаві ГУ ДФС у Полтавській області, що підтверджується повідомленням про взяття на облік платника єдиного внеску /а.с.107/.

25.06.2018 позивач звернулася до ДПІ у м. Полтаві ГУ ДФС у Полтавській області із заявою про зняття з обліку платника єдиного внеску у зв`язку із сплатою ЄСВ за основним місцем роботи-СФГ Іволга , код ЄДРПОУ 31869842 /а.с.105/.

Листом №1582/8/16-01-08-01-26 від 31.05.2018 ДПІ у м. Полтаві ГУ ДФС у Полтавській області повідомило управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Полтавській області про надходження заяви ф. №7-ЄСВ про зняття з обліку платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування члена фермерського господарства ОСОБА_1 , після внесення якої до ІС Податковий блок по платнику сформувався обхідний лист із закладкою Зняття з обліку платника ЄСВ /а.с.104/.

13.06.2019, у зв`язку із наявністю у ОСОБА_1 заборгованості зі сплати ЄСВ станом на 31.05.2019, що підтверджується даними із інтегрованої картки платника податків /а.с.115/ Головним управлінням ДФС у Полтавській області сформовано та направлено ОСОБА_1 вимогу про сплату боргу (недоїмки) по єдиному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування № Ф-113723-50 у сумі 10152,72 грн /а.с.112/. Вимога № Ф-113723-50 від 13.06.2019 повернулася до контролюючого органу за закінченням терміну зберігання, що підтверджується відповідним поштовим повідомленням /а.с.112/.

З матеріалів справи справи вбачається, що 16.10.2019 ГУ ДПС у Полтавській області сформовано узгоджену вимогу № Ф-113723-50 У на суму 10125,72 грн. Дану вимогу направлено до Подільського ВДВС м. Полтави ГТУЮ у Полтавській області.

Головним управлінням ДПС у Полтавській області 02.03.2020 до Подільського ВДВС у м. Полтаві направлено лист про відклик заяви про примусове виконання узгодженої вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного соціального внеску у зв`язку проведенням зменшень щоквартальних нарахувань, згідно рішення про коригування облікових показників інтегрованої картки платника №79 від 07.02.2020.

04.05.2020 до ГУ ДПС у Полтавській області надійшла постанова про закінчення виконавчого провадження від 24.03.2020 ВП №61439600 про стягнення боргу з ЄСВ ОСОБА_1 в сумі 10125,72 грн.

З наданого відповідачем розрахунку суми недоїмки по ОСОБА_1 можливо встановити, що відповідач-2 нарахував ЄСВ 19.07.2018 у сумі 2457,18 грн, 19.10.2018 у сумі 2457,18 грн, 21.01.2019 у сумі 2457,18 грн, 19.04.2019 у сумі 2754,18 грн /а.с.114/.

Позивач, не погодившись із вимогою про сплату боргу (недоїмки) по єдиному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування № Ф-3191-50 У від 14.06.2019 та звернулася до суду з даним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що вимога про сплату боргу (недоїмки) від 13.06.2019 №Ф-113723-50 не ґрунтується на вимогах Закону №2464-VI та Інструкції №449, прийнята без урахування усіх істотних обставин, а тому є протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 3 Закону України Про фермерське господарство від 19.06.2003 №973-VI визначено, що членами фермерського господарства можуть бути подружжя, їх батьки, діти, які досягли 14-річного віку, інші члени сім`ї, родичі, які об`єдналися для спільного ведення фермерського господарства, визнають і дотримуються положень установчого документа фермерського господарства. Членами фермерського господарства не можуть бути особи, які працюють у ньому за трудовим договором (контрактом).

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначені у Законі України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (далі-Закон №2464-VI).

За змістом пунктів 2, 3, 5, 6, 10 частини 1 статті 1 Закону №2464-VI єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування. Застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок. Мінімальний страховий внесок - сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця. Недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена податковим органом у випадках, передбачених цим Законом. Страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов`язані сплачувати єдиний внесок.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 4 Закону № 2464-VІ платниками єдиного внеску є члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах.

Відповідно до абзаців 1 та 2 пункту 2 частини першої статті 7 Закону № 2464-VI (в редакції, чинній з 1 січня 2017 року) єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць. У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

За змістом абзацу 3 частини 8 та частини 12 статті 9 Закону N 2464 платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Частиною 4 статті 25 Закону України №2464-VI передбачено, що орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження (отримання) вимоги про сплату боргу (недоїмки) не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з фіскальним органом, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену в результаті оскарження суму боргу (недоїмки) (з дня отримання відповідного рішення фіскального органу або суду), фіскальний орган протягом десяти робочих днів надсилає в порядку, встановленому Законом, до органу державної виконавчої служби вимогу про сплату боргу (недоїмки).

Процедуру нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості органами доходів і зборів із страхувальників зі сплати коштів з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування визначає також Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 (далі - Інструкція № 449).

Відповідно до пункту 1 розділу VI Інструкції № 449 до платників, які не виконали визначені Законом обов`язки щодо нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску застосовуються заходи впливу та стягнення.

Також пунктом 3 розділу VI Інструкції № 449 передбачено, що органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо: дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів; платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску; платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій. У випадках, передбачених абзацами третім та/або четвертим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається): платникам, зазначеним у підпунктах 1, 2 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом 10 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій); платникам, зазначеним у підпунктах 3, 4, 6 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом 15 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій). Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів платника на суму боргу, що перевищує 10 гривень.

Пунктом 4 Інструкції №449 визначено, що вимога про сплату боргу (недоїмки) формується зокрема на підставі облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів за формою згідно з додатком б до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи). При формуванні вимоги про сплату боргу (недоїмки) їй присвоюється порядковий номер, який складається з трьох частин: перша частина - літера Ю (вимога до юридичної особи) або Ф (вимога до фізичної особи), друга частина - порядковий номер, третя частина - літера У (узгоджена вимога). В третій частині літера У (інформація щодо узгодження вимоги) проставляється у разі надсилання: платнику узгодженої вимоги внаслідок процедури оскарження; вимоги до органів державної виконавчої служби або до органів Казначейства відповідно до цієї Інструкції. Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується під одним порядковим номером до повного погашення сум боргу. Після формування вимоги про сплату боргу (недоїмки) та внесення даних до відповідного реєстру вимога надсилається (вручається) платнику. При надсиланні вимоги платнику рекомендованим листом з повідомленням про вручення корінець вимоги залишається в органі доходів і зборів. При врученні вимоги платнику під підпис така вимога залишається у платника, а корінець вимоги, на якому платник проставляє свій підпис, - в органі доходів і зборів. Вимога про сплату боргу (недоїмки) вважається належним чином надісланою (врученою), якщо вона надіслана на адресу (місцезнаходження юридичної особи або його відокремленого підрозділу, місце проживання або останнього відомого місця перебування фізичної особи) платника єдиного внеску рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручена платнику єдиного внеску або його законному чи уповноваженому представникові. У разі якщо неможливо надіслати (вручити) платнику єдиного внеску вимогу про сплату боргу (недоїмки) поштою у зв`язку з відсутністю його за місцезнаходженням (місцем проживання) (відсутністю службових (посадових) осіб платника єдиного внеску за його місцезнаходженням), відмовою платника єдиного внеску або службових (посадових) осіб платника прийняти вимогу, поверненням поштового відправлення у зв`язку із закінченням встановленого строку зберігання або з інших причин, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення, вимога вважається надісланою (врученою) платнику єдиного внеску у день, зазначений поштовою службою у повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Колегія суддів зазначає, що 27.03.2018 позивач перебуває у трудових відносинах з СФГ Іволга , а тому з огляду на положення частини 1 статті 3 Закону України Про фермерське господарство не може вважатися членом фермерського господарства.

У спірний період СФГ "Іволга" нарахувало та сплачувало за позивача єдиний соціальний внесок у повному обсязі, що підтверджується звітами про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до органів і доходів, відомостями з реєстру застрахованих осіб (форма ОК-5 та ОК-7). Не спростовував цього й відповідач.

Наведене, в силу положень пункту 5-1 частини першої статті 4 Закону №2464-VI, виключає необхідність сплати за позивача єдиного внеску як за члена фермерського господарства.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність нарахування ОСОБА_1 єдиного внеску як члену фермерського господарства.

Відносно доводів позивача щодо бездіяльності податкового органу щодо не вжиття дій щодо її зняття з обліку як платника ЄСВ, суд зазначає, що у цій справі судом не оцінюється правомірність взяття на облік/ зняття з обліку ОСОБА_1 як платника єдиного внеску, оскільки це не є предметом розгляду даної справи. Позивач не заявляла вимог надати оцінку правомірності взяття її на облік як самостійного платника ЄСВ. Натомість, у справі, що розглядається, позивач просить суд визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки).

Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Частина друга статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

ГУ ДФС у Полтавській області не надано доказів правомірності нарахування позивачеві у вимозі від 13.06.2019 №Ф-113723-50 заборгованості зі сплати єдиного внеску на суму 10125,72 грн.

Враховуючи вищевикладені обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимога про сплату боргу (недоїмки) від 13.06.2019 №Ф-113723-50 не ґрунтується на вимогах Закону №2464-VI та Інструкції №449, прийнята без урахування усіх істотних обставин, а тому є протиправною та такою, що підлягає скасуванню, а позов підлягає задоволенню.

Доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що при прийнятті рішення суд першої інстанції дійшов правильних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області - залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14.09.2020 по справі № 440/3708/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач Г.Є. Бершов Судді В.В. Катунов І.М. Ральченко