Ухвала

від 19.01.2021 по справі 808/1653/18

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

19 січня 2021 року м. Дніпросправа № 808/1653/18

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Панченко О.М. (доповідач),

суддів: Іванова С.М., Чередниченка В.Є.,

перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 21 травня 2020 року у справі № 808/1653/18

за позовом Приватної фірми "Шико"

до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області Державної архітектурно-будівельної інспекції України,

третя особа: Виконавчий комітет Бердянської міської ради,

про визнання протиправними та скасування рішень, -

встановив:

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 21 травня 2020 року позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, скаржник оскаржив його в апеляційному порядку.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2020 року, задоволено заяву Приватної фірми "Шико" про закриття апеляційного провадження, закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області Державної архітектурно-будівельної інспекції України на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 21.05.2020 року в адміністративній справі № 808/1653/18.

Ухвала суду мотивована тим, що апеляційна скарга підписана особою, яка не мала відповідних повноважень.

26.11.2020 року відповідач повторно подав апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 24 грудня 2020 року апеляційну скаргу скаржника залишено без руху і надано строк упродовж десяти днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме:

- вказати інші підстави для поновлення строку апеляційного оскарження.

Копію ухвали суду від 24 грудня 2020 року скаржник отримав 30 грудня 2020 року.

11 січня 2021 року до Третього апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

В обґрунтування клопотання скаржник зазначає, що вперше апеляційна скарга була подана у строки, встановлені законодавством, та з врахуванням положень ст. 55 КАС України та судової практики Третього апеляційного адміністративного суду щодо підтвердження повноважень Остапенко Є.О. на вчинення такої процесуальної дії з наданням необхідних документів на підтвердження таких повноважень в порядку самопредставництва. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 13.07.2020 року відкрито апеляційне провадження за поданою відповідачем апеляційною скаргою. Розгляд справи призначено на 28.10.2020 року. Ухвалою суду від 28.10.2020 року у справі №808/1653/18 прийнято рішення про задоволення клопотання позивача щодо закриття апеляційного провадження у цій справі у зв`язку з тим, що апеляційна скарга підписана особою, яка не має відповідних повноважень на підписання апеляційної скарги. Повний текст ухвали від 28.10.2020 року скаржник отримав 16.11.2020 року. Зазначає, що закриття апеляційного провадження не позбавляє права повторного оскарження судового рішення суду першої інстанції у встановленому порядку та права, за необхідності, заявити клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження. Вказує, що станом на сьогоднішній день в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань наявна інформація про право ОСОБА_1 бути представником в судах України без окремого доручення керівника. Звертає увагу, що право на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції було реалізовано у встановлений законом строк, повторно апеляційна скарга подана в найкоротший строк від дня отримання ухвали про закриття апеляційного провадження з урахуванням висновків, викладених в ухвалі про закриття, заявлено клопотання про поновлення процесуального строку. Також скаржник посилається на судову практику.

Розглянувши клопотання про поновлення строку, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду (ч. 2 ст. 295 КАС України).

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу (ч. 3 ст. 295 КАС України).

Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (ч.1 ст.121 КАС України).

З матеріалів справи вбачається, судовому засіданні 21 травня 2020 року було проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено 26.05.2020 року.

Копію рішення суду від 21 травня 2020 року скаржник отримав 02 червня 2020 року (а.с. 90).

З урахуванням наведеного та враховуючи положення ст. 295 КАС України початком перебігу строку апеляційного оскарження є дата складення повного судового рішення - 26.05.2020 року, а тридцятим днем цього строку є 25.06.2020 року.

Отже, встановлений ч. 1 ст. 295 КАС України строк апеляційного оскарження сплив 25 червня 2020 року, а встановлений ч. 2 ст. 295 КАС України - 02 липня 2020 року.

Відповідно до п. 3 Розділу VI Прикінцеві положення КАС України в редакції, чинній до 17.07.2020 року, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), процесуальні строки, зокрема, апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.

17.07.2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 18.06.2020 року № 731-IX, п. 2 Розділу II. Прикінцеві та перехідні положення якого встановлено, що процесуальні строки, які були продовжені, зокрема, відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом.

З урахуванням наведеного, останнім днем для подання апеляційної скарги є 06.08.2020 року.

Апеляційну скаргу повторно надіслано поштою до суду апеляційної інстанції 26 листопада 2020 року, тобто після спливу строків на апеляційне оскарження, встановлених ст. 295 КАС України з урахуванням п. 2 Розділу II. Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 18.06.2020 року № 731-IX.

За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

У пункті 74 рішення Європейського суду з прав людини "Лелас проти Хорватії" суд звертав увагу на те, що "держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Іншими словами, ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу".

У справі "Рисовський проти України" Європейський суд з прав людини "... підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси…".

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Ухвала Третього апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2020 року, вступну та резолютивну частину якої проголошено в присутності представника відповідача, набрала законної сили та в касаційному порядку не скасована.

Повторне подання апеляційної скарги у зв`язку з закриттям апеляційного провадження через те, що апеляційна скарга підписана особою, яка не мала відповідних повноважень, не може бути безумовною підставою для поновлення пропущеного строку апеляційного оскарження, оскільки не є об`єктивно непереборною обставиною чи істотною перешкодою для своєчасного вчинення процесуальних дій, а за своєю суттю є суб`єктивною обставиною. У випадку незгоди з ухвалою суду від 28.10.2020 року відповідач не був позбавлений можливості оскаржити її в касаційному порядку, проте таким правом не скористався, що свідчить про його згоду з ухвалою апеляційного суду, та 26.11.2020 року реалізував право повторно подати апеляційну скаргу.

Отже наведені скаржником доводи не свідчать про наявність поважних підстав для поновлення строку апеляційного оскарження, встановленого ст. 295 КАС України.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Приймаючи до уваги, що скаржник не навів поважних підстав для поновлення строку апеляційного оскарження, слід відмовити у відкритті апеляційного провадження у справі № 808/1653/18 за апеляційною скаргою Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 21 травня 2020 року.

Керуючись статтею 299 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ухвалив:

Відмовити у відкритті апеляційного провадження у справі № 808/1653/18 за апеляційною скаргою Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 21 травня 2020 року.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги в порядку та строк, що визначені статтями 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О.М. Панченко

Суддя С.М. Іванов

Суддя В.Є. Чередниченко