Постанова

від 14.01.2021 по справі 280/2070/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

14 січня 2021 року м. Дніпросправа № 280/2070/20

головуючий суддя І інстанції - Прасов О.О.

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді (доповідача) Іванова С.М.,

суддів: Панченко О.М., Чередниченка В.Є.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Степанівського Першого дошкільного навчального закладу (садку) загального типу "Сонечко" на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10.08.2020 року в адміністративній справі Запорізького окружного адміністративного суду від 10.08.2020 року в адміністративній справі №280/2070/20 за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області до Степанівського Першого дошкільного навчального закладу (садку) загального типу "Сонечко" про застосування заходів реагування,-

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області звернулось до суду з позовом до Степанівського Першого дошкільного навчального закладу (садку) загального типу Сонечко про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівель та приміщень Степанівського Першого дошкільного навчального закладу (садок) загального типу "Сонечко", розташованої за адресом: 72454, Запорізька область, Приазовський район, с.Степанівка Перша, вул.Мартинова, буд.3, шляхом зобов`язання відповідача повністю зупинити експлуатацію приміщень школи за вказаною адресою, окрім робіт, пов`язаних з усуненням порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, до повного усунення цих порушень, що повинно бути встановлено на підставі перевірки Головного управління ДСНС України у Запорізькій області.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 10.08.2020 року адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області було задоволено.

Застосовано заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівель та приміщень Степанівського Першого дошкільного навчального закладу (садок) загального типу "Сонечко", розташованих за адресою: 72454, Запорізька область, Приазовський район, с.Степанівка Перша, вул.Мартинова, буд.3, шляхом зобов`язання Степанівського Першого дошкільного навчального закладу (садок) загального типу "Сонечко" повністю зупинити експлуатацію будівель та приміщень за вказаною адресою, окрім робіт, пов`язаних з усуненням порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, до повного усунення цих порушень, що повинно бути встановлено на підставі перевірки Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Степанівський Перший дошкільний навчальний закладу (садку) загального типу "Сонечко", звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати вищезазначене рішення та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні адміністративного позову.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що обраний позивачем захід реагування не відповідає вимогам пропорційності та не є співмірним до мети його застосування. Зауважено, що у зв`язку з зупиненням експлуатації будівлі відповідача буде порушено гарантоване ст. 53 Конституції України право дітей на доступність дошкільної освіти, розвиток дітей, передбачене та закріплене Законом України Про дошкільну освіту .

Відзив від позивача на адресу суду не надходив.

Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження на підставі ст. 311 КАС України.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останньої, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як було встановлено судом першої інстанції, згідно з складеним 03.01.2020 співробітниками ГУ ДСУНС у Запорізькій області Актом №3 (надалі - Акт перевірки №3 від 03.01.2020) у період з 02.01.2020 по 03.01.2020 проведено позапланову перевірку щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, за результатом якої було встановлено порушення, а саме:

- не встановлений на об`єкті відповідними документом протипожежний режим;

- відсутні для кожного приміщення об`єкта інструкції про заходи пожежної безпеки;

- відсутні на видимих місцях плани (схеми) евакуації людей на випадок пожежі;

- будівля ДНЗ не забезпечена адресним вказівником (назва вулиці, номер будинку) на фасаді будівлі або іншому видному місці та освітленням у темний час доби;

- всі шляхи евакуації будівлі не забезпечено евакуаційним освітленням;

- у будівлі ДНЗ, дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) не оброблені засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності;

- не виконано захист будівлі від прямого попадання блискавки і вторинних її проявів;

- в приміщенні кухні ДНЗ з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів не здійснено за допомогою опресовування, зварювання, паяння або затискачів;

- будівля не забезпечена необхідною кількістю води для зовнішнього пожежогасіння будівлі відповідно до вимог ДБН В.2.5 -74.2013 Водопостачання. Зовнішні мережі ;

- будівлю не обладнано системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту ;

- територія та приміщення дошкільного навчального закладу не забезпечено первинними засобами пожежогасіння (вогнегасниками) відповідно до розрахунку;

- відповідальним за пожежну безпеку на об`єкті не визначено необхідну кількість первинних засобів пожежогасіння окремо для кожного поверху та приміщення;

- технічне обслуговування наявних на об`єкті вогнегасників не зійснюється;

- інформація про заходи безпеки та відповідну поведінку населення в разі виникненння аварії не розміщено;

- відсутня інструкція щодо дії персоналу суб`єкта господарювання у разі загрози або виникнення надзивчаачний ситуацій;

- не проведено ідентифікацію об`єкту щодо визначення потенційної небезпеки.

Наявність вказаних порушень і було підставою звернення до суду з позовом про застосування до відповідача заходів реагування.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що виявлені позивачем під час позапланової перевірки відповідача, як кожне правопорушення окремо, так і всі правопорушення в цілому створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Суд апеляційної інстанції погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності .

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Згідно п. 4 Розділу І Правил пожежної безпеки в Україні, затвреджених наказом МВС України від 30.12.2014 року № 1417, пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про пожежну безпеку" забезпечення пожежної безпеки підприємств, установ та організацій покладається на їх керівників і уповноважених ними осіб, якщо інше не передбачено відповідним договором.

Згідно ч. 7 ст. 7 Закону України № 877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

Частиною 4 статті 4 Закону України № 877-V визначено, що виключно законами встановлюються вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності.

Відповідно до пунктів 1, 4 частини 1 статті 70 Кодексу цивільного захисту України, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є зокрема недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами та нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій.

Згідно ч. 2 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України, повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Відповідно до частини 3 статті 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Згідно підпункту 12 частини 1 статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Частиною 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоровю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Отже, орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі виявлення факту недотримання вимог пожежної безпеки, на підставі акту, складеного за результатами здійснених заходів (перевірок тощо), має право звернутися до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд.

Як свідчать встановлені обставини справи, за результатом проведеної перевірки позивачем було встановлено низку порушень вимог законодавства у сферах пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту, допущених відповідачем.

Дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції, що виявлені порушення правил пожежної безпеки, дійсно створювали загрозу життю та/або здоровю людей.

Так, зокрема відсутність автоматичної системи пожежної сигналізації та системи оповіщення призведе до пізнього виявлення пожежі та оповіщення людей, які перебувають у будівлі, у зв`язку з чим первинні засоби пожежогасіння будуть не ефективними, продукти горіння та чадний газ унеможливлять своєчасну та безпечну евакуацію людей з будівлі та призведуть до отруєння людей що перебуватимуть у ній, гасіння пожежі здійсниться лише після прибуття пожежних підрозділів з необхідними засобами гасіння.

При відсутності або невідповідності захисту будівлі від прямих ударів блискавки та захисту від вторинних дій блискавки у випадку удару блискавки в будівельні конструкції може виникнути небезпечне іскріння, полум`я та електричний струм, що виник у результаті виносу високої напруги на струмопровідні частини конструкцій, апаратів, агрегатів, проникненню пожежі з її небезпечними факторами та розповсюдження їх до шляхів евакуації та місць перебування людей.

Суд апеляційної інстанцій зазначає, що згідно вимог п. 24 ч. 1 ст. 2 Кодексу цивільного захисту України, надзвичайна ситуація це обстановка на окремій території чи суб`єкті господарювання на ній або водному об`єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров`ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об`єкті, провадження на ній господарської діяльності.

Згідно вимог пункту 25 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України небезпечна подія - подія, у тому числі катастрофа, аварія, пожежа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, епіфітотія, яка за своїми наслідками становить загрозу життю або здоровю населення чи призводить до завдання матеріальних збитків.

За визначенням ДСТУ 2272-06 "Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять" небезпечним чинником пожежі є прояв пожежі, що призводить чи може призвести до опечення, отруєння леткими продуктами згоряння або піролізу, утравмування чи загибелі людей та (або) до заподіяння матеріальних, соціальних, екологічних збитків. До небезпечних факторів пожежі належать: підвищена температура, задимлення, погіршення складу газового середовища.

Згідно з вимогами пункту 33 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та повязаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю.

Таким чином, пожежі відносяться до надзвичайних ситуацій, а загроза життю та здоров`ю людей виникає не лише при наявності порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що безпосередньо можуть до неї призвести, але й за наявності інших порушень по нездійсненню заходів щодо захисту людей від шкідливого впливу небезпечних чинників при вже виниклій пожежі.

Отже, порушення, які були виявлені під час перевірки будівель відповідача були такими, що створювали загрозу життю та/або здоров`ю людей, а відтак і достатніми є підстави для застосування до відповідача заходів реагування, саме у вигляді зупинення експлуатації об`єкта.

При цьому, посилання відповідача на усунення певних порушень, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними, оскільки доказів усунення інших порушень, що створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, відповідачем до суду надано не було.

Інші доводи апеляційної скарги, колегією суддів не приймаються до уваги, тому як не мають правового значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ч. 3 ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Степанівського Першого дошкільного навчального закладу (садку) загального типу "Сонечко"- залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10.08.2020 року в адміністративній справі №280/2070/20 - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддя С.М. Іванов

суддя О.М. Панченко

суддя В.Є. Чередниченко