Ухвала

від 19.01.2021 по справі 640/7214/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/7214/20

УХВАЛА

19 січня 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі головуючого-судді Чаку Є.В. та суддів Федотова І.В., Коротких А.Ю., дослідивши матеріали апеляційної скарги Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 червня 2020 року по справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Техмаш-Дніпро до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 червня 2020 року зазначений адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ГУ ДПС у місті Києві подано апеляційну скаргу в якій останній просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.12.2020 року апеляційну скаргу було залишено без руху у зв`язку з пропуском строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. Апелянту надано строк на усунення недоліків апеляційної скарги, а саме 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху. Також зазначено, що недоліки можуть бути усунуті шляхом надання обґрунтованого клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження із зазначенням поважних причин його пропуску.

Відповідно до відмітки на супровідному листі від 11.12.2020 року копію ухвали від 10.12.2020 року було вручено представнику апелянта 17.12.2020 року.

В межах встановленого судом строку на усунення недоліків апеляційної скарги апелянтом було надано до суду заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, у якій, втім, не наведено інших підстав для поновлення строку апеляційного оскарження, окрім тих, які вже зазначались при зверненні до апеляційного суду та були визнані неповажними згідно ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.12.2020 року про залишення апеляційної скарги без руху й обґрунтовувались невругулюванням нормами КАС України питання щодо визначення строку на повторне звернення з апеляційною скаргою.

У клопотанні апелянт також послався на те, що в інших справах Верховний Суд визнавав аналогічні причини пропуску поважними. Звертає увагу на конституційне закріплення права на апеляційне оскарження судового рішення.

Колегія суддів зазначає, що та обставина, що в інших справах Верховний Суд, оцінивши наведені причини пропуску строку у взаємозв`язку із наданими доказами, дійшов висновку про наявність підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження, не доводить наявність у цій справі відповідних підстав.

Слід зазначити, що право на апеляційний перегляд судових рішень кореспондується з обов`язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.

У пункті 41 справи "Пономарьов проти України" Європейський Суд з прав людини зазначив, що "Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків".

Таким чином, у ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору чи тимчасова відсутність таких коштів тощо. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватись раніше згаданого принципу "належного урядування" та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж.

Варто зауважити, що питання поважності причин пропуску процесуального строку оцінюються судом на власний розсуд, в кожному конкретному випадку, з урахуванням обставин справи і належних доказів поважності пропуску процесуального строку на оскарження.

Посилання скаржника на окремі фрагменти рішень Європейського суду, у даному випадку, суд вважає необґрунтованими, так як правові позиції цих рішень покликані захищати інтереси особи та забезпечити їй належний захист від протиправних дій чи бездіяльності з боку держави та державних органів, уповноважених на виконання її функцій. Суд переконаний, що державний орган та держава в цілому не вправі використовувати юридичні механізми захисту прав, визначені Конвенцією та правовими позиціями Європейського суду з прав людини для задоволення власних інтересів, оскільки це прямо суперечить меті та завданню самої Конвенції та може призвести до зловживання домінуючим становищем, як суб`єкта владних повноважень, у адміністративних правовідносинах.

Стосовно доводів скаржника, про те, що сплата судових витрат не повинна бути перешкодою в доступі до правосуддя, то колегія суддів вважає їх безпідставними, оскільки право на апеляційний перегляд судових рішень кореспондується з обов`язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.

Інших поважних причин неможливості звернення до суду апеляційної інстанції у строк, встановлений статтею 298 КАС України, скаржником не наведено.

За таких обставин, суд дійшов висновку про неповажність причин пропуску відповідачем строку на апеляційне оскарження та відсутність підстав для його поновлення.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Згідно ч. 3 ст. 299 КАС України питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Керуючись ст. ст. 299, 325, 328 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 червня 2020 року по справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Техмаш-Дніпро до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Є.В. Чаку

Судді І.В. Федотов

А.Ю.Коротких