Постанова

від 19.01.2021 по справі 640/10949/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/10949/19 Суддя (судді) першої інстанції: Смолій І.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача Файдюка В.В.

суддів: Земляної Г.В.

Мєзєнцева Є.І.

При секретарі: Марчук О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Департаменту екології та природних ресурсів Харківської обласної державної адміністрації на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 листопада 2020 року у справі за адміністративним позовом Харківської обласної організації українського товариства охорони природи до Міністерства екології та природних ресурсів України, за участю третіх осіб - Департаменту екології та природних ресурсів Харківської обласної державної адміністрації, Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайм Альянс" про визнання дій протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення дій, -

В С Т А Н О В И В :

Харківська обласна організація українського товариства охорони природи звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міністерства екології та природних ресурсів України, в якому просила:

- визнати дії відповідача щодо видачі (процедуру) висновку з оцінки впливу на довкілля за повідомлення ТОВ Прайм Альянс планової діяльності Видобування піску і суглинку в межах апробованих ДКЗ України запасів Литвинівського родовища на власних землях ТОВ Прайм Альянс , загальною площею 7,5 га, кадастрові №№6321288000:02:000:0623; 0624; 0625; 0626, Свідоцтва на право власності індексні №№ відповідно 17203745, 17205522, 17206872, 17184649 від 31 січня 2014 року, які розташовані у межах Черемушнянської сільської ради Валківського району Харківської області і представлених пасовиськами на схилах безіменної балки - реєстраційний номер, справи про оцінку впливу на довкілля планової діяльності 201812272545 (справа у Єдиному реєстрі ОВД 2545) протиправними;

- зобов`язати відповідача утриматися від видачі висновку з оцінки впливу на довкілля за повідомлення ТОВ "Прайм Альянс".

В обгрунтування позову зазначено, що відповідач, в порушення вимог п.11 Порядку ведення Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля , на виконання вимог ч.4 статті 5 Закону України Про оцінку впливу на довкілля , не дотримався процедури направлення від уповноваженого центрального органу до уповноваженого територіального органу копії повідомлення про планову діяльність. Отже результат у вигляді отриманого висновку з оцінки впливу на довкілля можна вважати таким, що отриманий з порушенням законодавства у сфері оцінки впливу на довкілля.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 липня 2020 року в задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, представником третьої особи - Департаменту екології та природних ресурсів Харківської обласної державної адміністрації - подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Апеляційна скарга обгрунтована тим, що ТОВ Прайм Альянс звернулося безпосередньо до Міністерства екології та природних ресурсів України, що не заборонено законодавством, але в той же час у Єдиному державному реєстрі з оцінки впливу на довкілля відсутні відомості про те, що відповідач направляв Департаменту за місцем провадження діяльності копію повідомлення планової діяльності суб`єкта господарювання з метою отримання його зауважень та пропозицій з приводу планової діяльності. Таким чином, Окружний адміністративний суд міста Києва невірно дійшов висновку та не врахував імперативну норму ч.4 статті 5 Закону України Про оцінку впливу на довкілля .

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з такого.

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що за вказаними обставинами порушень процедури оцінки впливу на довкілля немає, оскільки норма ч.4 статті 5 Закону забезпечує програмними засобами ведення Реєстру, надсилання копії повідомлення про планову діяльність, що підлягає оцінці впливу на довкілля, уповноваженим центральним органом уповноваженому територіальному органу здійснюється через електронний кабінет Реєстру, надання умов щодо обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля є обов`язковим лише у визначених законом випадках і Департамент Харківської ОДА не був обмежений в наданні своїх умов, тим більше що ТОВ Прайм Альянс 23 липня 2019 року листом Мінприроди було відмовлено у видачі висновку з ОВД на підставі Закону України Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності .

Крім того, як зазначено у рішенні суду першої інстанції, в даному випадку позивачем не наведено доводів, а судом не встановлено порушення прав, свобод та законних інтересів позивача, у зв`язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з такими висновками, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 статті 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено та вірно відображено в рішенні, що у Єдиному реєстрі оцінки впливу на довкілля зареєстровано справу про оцінку впливу на довкілля планової діяльності ТОВ Прайм Альянс за №201812272545/7201.

Процедуру оцінки впливу на довкілля розпочато 08 січня 2019 року шляхом оприлюднення повідомлення про плановану діяльність щодо видобування піску і суглинку в межах апробованих ДКЗ України запасів Литвинівського родовища на власних землях ТОВ Прайм Альянс , загальною площею 7,5 га за адресою: с. Литвинівка, Черемушнянська сільська рада, Валківського району, Харківської області.

В подальшому 19 квітня 2019 року до Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля внесено звіт та оголошення про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля №201812272545/10664, який також знаходиться у вільному доступі.

Повідомлення про планову діяльність та оголошення про початок громадського обговорення опубліковано в газеті "Сільські новини" №75 (12192) від 22 грудня 2018 року з публікацією Повідомлення та газеті "Слобідський край" №102 (22638) від 18 грудня 2018 року з публікацією Повідомлення, а також на дошках оголошення Черемушнянської сільської ради.

Згідно Договору №156/1-ОВД на проведення громадського обговорення в процесі здійснення оцінки впливу на довкілля від 09 квітня 2019 року Міністерство надало послуги з проведення громадського обговорення в процесі здійснення оцінки впливу на довкілля планової діяльності ТОВ "Прайм Альянс". За договором товариство сплатило 13 915,32 грн. за проведення громадського обговорення (рахунок №156 від 09 квітня 2019 року, а.с.54-57).

23 травня 2018 року о 13-00 год. проведено громадські слухання з обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля планової діяльності за адресою: Харківська обл., Валківський район, с. Литвинівка, вул. Центральна, 34.

Надалі організацією - виконавцем ТОВ НВП Екопром Плюс складено Звіт з оцінки впливу на довкілля ТОВ Прайм Плюс про планову діяльність щодо видобування піску і суглинку в межах апробованих ДЗК України запасів Литвинівського родовища на власних землях ТОВ Прайм Альянс , загальною площею 7,5 га за адресою: с. Литвинівка, Черемушнянська сільська рада, Валківського району, Харківської області.

23 липня 2019 року листом №10/7/438519 Міністерством екології та природних ресурсів України було повідомлено Товариство з обмеженою відповідальністю Прайм Альянс про відмову у видачі висновку з оцінки впливу на довкілля по вказаній плановій діяльності.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Закон України Про оцінку впливу на довкілля від 23 травня 2017 року №2059-VIII (далі - Закон № 2059) встановлює правові та організаційні засади оцінки впливу на довкілля, спрямованої на запобігання шкоді довкіллю, забезпечення екологічної безпеки, охорони довкілля, раціонального використання і відтворення природних ресурсів, у процесі прийняття рішень про провадження господарської діяльності, яка може мати значний вплив на довкілля, з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Згідно ч. 1, 2 статті 2 Закону №2059, оцінка впливу на довкілля - це процедура, що передбачає:

1) підготовку суб`єктом господарювання звіту з оцінки впливу на довкілля відповідно до статей 5, 6 та 14 цього Закону;

2) проведення громадського обговорення відповідно до статей 7, 8 та 14 цього Закону;

3) аналіз уповноваженим органом відповідно до статті 9 цього Закону інформації, наданої у звіті з оцінки впливу на довкілля, будь-якої додаткової інформації, яку надає суб`єкт господарювання, а також інформації, отриманої від громадськості під час громадського обговорення, під час здійснення процедури оцінки транскордонного впливу, іншої інформації;

4) надання уповноваженим органом мотивованого висновку з оцінки впливу на довкілля, що враховує результати аналізу, передбаченого пунктом 3 цієї частини;

5) врахування висновку з оцінки впливу на довкілля у рішенні про провадження планованої діяльності відповідно до статті 11 цього Закону.

Частиною 2 статті 2 Закону України Про оцінку впливу на довкілля встановлено, що оцінка впливу на довкілля здійснюється з дотриманням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, з урахуванням стану довкілля в місці, де планується провадити плановану діяльність, екологічних ризиків і прогнозів, перспектив соціально-економічного розвитку регіону, потужності та видів сукупного впливу (прямого та опосередкованого) на довкілля, у тому числі з урахуванням впливу наявних об`єктів, планованої діяльності та об`єктів, щодо яких отримано рішення про провадження планованої діяльності або розглядається питання про прийняття таких рішень.

Згідно ч.1-5 статті 4 Закону України Про оцінку впливу на довкілля у процесі оцінки впливу на довкілля забезпечується своєчасне, адекватне та ефективне інформування громадськості.

Повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, оголошення про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля, інформація про висновок з оцінки впливу на довкілля та рішення про провадження планованої діяльності (із зазначенням органу, номера та дати їх прийняття) оприлюднюються шляхом розміщення на офіційному веб-сайті в мережі Інтернет уповноваженого територіального органу, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - на офіційному веб-сайті уповноваженого центрального органу із зазначенням дати офіційного оприлюднення документа.

Повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, оголошення про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля оприлюднюються суб`єктом господарювання не пізніше трьох робочих днів з дня їх подання уповноваженому територіальному органу, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноваженому центральному органу шляхом опублікування в друкованих засобах масової інформації (не менше двох), визначених суб`єктом господарювання, територія розповсюдження яких охоплює адміністративно-територіальні одиниці, які можуть зазнати впливу планованої діяльності, а також розміщуються на дошках оголошень органів місцевого самоврядування або в інших громадських місцях на території, де планується провадити плановану діяльність, або оприлюднюються в інший спосіб, що гарантує доведення інформації до відома мешканців відповідної адміністративно-територіальної одиниці, на території якої планується розміщення об`єкта, чи до відповідної територіальної громади, яка може зазнати впливу планованої діяльності, та інших зацікавлених осіб.

Інформація про висновок з оцінки впливу на довкілля та рішення про провадження планованої діяльності (із зазначенням органу, номера та дати їх прийняття) оприлюднюється суб`єктом господарювання протягом трьох робочих днів з дня їх отримання суб`єктом господарювання шляхом розміщення в порядку, визначеному частиною третьою цієї статті.

Звіт з оцінки впливу на довкілля та надана суб`єктом господарювання інша документація, необхідна для оцінки впливу на довкілля, є відкритими (з урахуванням вимог частини восьмої цієї статті) і надаються уповноваженим органом, органом місцевого самоврядування та суб`єктом господарювання для ознайомлення. Доступ до звіту з оцінки впливу на довкілля та іншої наданої суб`єктом господарювання документації щодо планованої діяльності забезпечується шляхом їх розміщення у місцях, доступних для громадськості у приміщеннях уповноваженого органу, органу місцевого самоврядування відповідної адміністративно-територіальної одиниці, яка може зазнати впливу планованої діяльності, у приміщенні суб`єкта господарювання та, додатково, може розміщуватися в інших загальнодоступних місцях, визначених суб`єктом господарювання. Громадськості надається можливість робити копії (фотокопії) та виписки із зазначеної документації, а також можливість ознайомлення з інформацією за місцем розміщення.

Опублікування інформації в друкованих засобах масової інформації, розміщення на дошках оголошень та виготовлення копій для їх фізичного розміщення з метою ознайомлення громадськості забезпечує суб`єкт господарювання. Суб`єкт господарювання одночасно з поданням звіту з оцінки впливу на довкілля подає уповноваженому територіальному органу, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноваженому центральному органу відомості, що підтверджують факт та дату опублікування, розміщення або оприлюднення в інший спосіб повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, та оголошення про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля. Уповноважений орган перевіряє та вносить зазначену інформацію до звіту про громадське обговорення (ч.9 статті 4 Закону).

Уповноважений центральний орган веде Єдиний реєстр з оцінки впливу на довкілля. Інформація, внесена до Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля, є відкритою, вільний доступ до неї забезпечується через мережу Інтернет. Порядок ведення Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля визначається Кабінетом Міністрів України (ч.10 статті 4 Закону).

Згідно ч.1 статті 5 Закону України Про оцінку впливу на довкілля суб`єкт господарювання інформує уповноважений територіальний орган про намір провадити плановану діяльність та оцінку її впливу на довкілля шляхом подання повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, у письмовій формі (на паперових носіях) та в електронному вигляді за місцем провадження такої діяльності. Повідомлення може бути подано особисто заявником (його представником), надіслано засобами поштового зв`язку або в електронній формі із застосуванням засобів електронних комунікацій.

Суб`єкт господарювання, відповідно до п.2 ч.4 статті 5 Закону, має право самостійно (з дотриманням вимог частини другої цієї статті) подати повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, безпосередньо до уповноваженого центрального органу з метою отримання його висновку з оцінки впливу на довкілля. У такому разі уповноважений центральний орган протягом трьох робочих днів з дня отримання такого повідомлення надсилає копію повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, до уповноваженого територіального органу за місцем провадження діяльності з метою отримання його зауважень та пропозицій з приводу планованої діяльності, обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля.

Згідно до ч.6,7 статті 5 Закону повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, вноситься уповноваженим територіальним органом, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 Закону, - уповноваженим центральним органом до Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля протягом трьох робочих днів з дня надходження.

Протягом 20 робочих днів з дня офіційного оприлюднення повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, громадськість може надати уповноваженому територіальному органу, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 Закону, - уповноваженому центральному органу зауваження і пропозиції до планованої діяльності, обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля. У разі отримання зауважень і пропозицій громадськості відповідний уповноважений орган повідомляє про них суб`єкту господарювання та надає йому копії зауважень і пропозицій протягом трьох робочих днів з дня їх отримання.

Відповідно до ч.1 статті 6 Закону №2059 суб`єкт господарювання забезпечує підготовку звіту з оцінки впливу на довкілля і несе відповідальність за достовірність наведеної у звіті інформації згідно з законодавством.

Згідно ч.1-3 статті 9 Закону № 2057 уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноважений центральний орган видає висновок з оцінки впливу на довкілля, яким виходячи з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності, зокрема величини та масштабів такого впливу (площа території та чисельність населення, які можуть зазнати впливу), характеру (у тому числі - транскордонного), інтенсивності і складності, ймовірності, очікуваного початку, тривалості, частоти і невідворотності впливу (включаючи прямий і будь-який опосередкований, побічний, кумулятивний, транскордонний, короткостроковий, середньостроковий та довгостроковий, постійний і тимчасовий, позитивний і негативний впливи), передбачених заходів, спрямованих на запобігання, відвернення, уникнення, зменшення, усунення впливу на довкілля, визначає допустимість чи обґрунтовує недопустимість провадження планованої діяльності та визначає екологічні умови її провадження.

Висновок з оцінки впливу на довкілля є обов`язковим для виконання. Екологічні умови провадження планованої діяльності, зазначені у частині п`ятій цієї статті, є обов`язковими. Висновок з оцінки впливу на довкілля враховується при прийнятті рішення про провадження планованої діяльності та може бути підставою для відмови у видачі рішення про провадження планованої діяльності.

При підготовці висновку з оцінки впливу на довкілля уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноважений центральний орган розглядає та бере до уваги звіт з оцінки впливу на довкілля та звіт про громадське обговорення.

За нормами статті 12 Закону висновок з оцінки впливу на довкілля, інші рішення, дії чи бездіяльність органів державної влади або органів місцевого самоврядування у процесі здійснення оцінки впливу на довкілля можуть бути оскаржені будь-якою фізичною чи юридичною особою в судовому порядку.

Порушення процедури здійснення оцінки впливу на довкілля, безпідставне та необґрунтоване неврахування чи неналежне врахування результатів участі громадськості, інші порушення законодавства у сфері оцінки впливу на довкілля є підставами для скасування висновку з оцінки впливу на довкілля та рішення про провадження планованої діяльності в судовому порядку.

Надаючи правову оцінку діям Міністерства екології та природних ресурсів України щодо видачі висновку з оцінки впливу на довкілля, колегія суддів не погоджується з твердженням суду першої інстанції про відсутність порушення процедури видачі такого висновку.

Натомість колегія суддів погоджується з твердженням позивача та апелянта на те, що відповідно до ч.4 статті 5 Закону, суб`єкт господарювання має право самостійно (з дотриманням вимог частини другої цієї статті) подати повідомлення про плановану діяльність , яка підлягає оцінці впливу на довкілля, безпосередньо до уповноваженого центрального органу з метою отримання його висновку з оцінки впливу на довкілля. У такому разі уповноважений центральний орган протягом трьох робочих днів з дня отримання такого повідомлення надсилає копію повідомлення про плановану діяльність , яка підлягає оцінці впливу на довкілля, до уповноваженого територіального органу за місцем провадження діяльності з метою отримання його зауважень та пропозицій з приводу планованої діяльності, обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля.

Так, ТОВ Прайм альянс звернулося безпосередньо до Мінекології, що дійсно не заборонено Законом, але в той же час у Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля відсутні відомості про те, що відповідач направляв до Департаменту за місцем провадження діяльності копію повідомлення планової діяльності суб`єкта господарювання з метою отримання його зауважень та пропозицій з приводу планової діяльності.

Отже, з наведеного вбачається, що Міністерством екології та природних ресурсів України не повністю дотримано процедуру оцінки впливу на довкілля, оскільки мало протягом трьох робочих днів з дня отримання повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля надіслати копію такого повідомлення до уповноваженого територіального органу за місцем провадження діяльності з метою отримання його зауважень та пропозицій з приводу планованої діяльності, обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля, однак, не зробило цього.

Між тим, при наданні оцінки спірним правовідносинам та винесенні оскаржуваного рішення суд першої інстанції вірно з`ясував питання, чи дійсно було порушені права позивача та що саме надало їм підстави для звернення до суду з даним позовом.

Враховуючи, що листом №10/7/438519 Міністерством екології та природних ресурсів України було відмовлено товариству у видачі висновку з оцінки впливу на довкілля по вказаній плановій діяльності, колегія суддів погоджується з зазначеним висновком суду першої інстанції, що процесуальним законодавством не передбачено оскарження рішень, дії чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які фактично не відбулись, або відбудуться в майбутньому, з огляду на відсутність порушення прав, свобод та інтересів особи, яка звертається до суду.

Так, за змістом статей 2, 5, 19, 77, 104, 264 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позивач має право звернутися до адміністративного суду з позовом лише у разі, якщо він вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача (суб`єкта владних повноважень) порушено його права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Тобто право на судовий захист пов`язане виключно із порушенням суб`єктивних прав позивача у сфері публічно-правових відносин. При цьому обставину дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів позивача має довести належними і допустимими доказами саме позивач.

Відповідно до вищезазначених правових норм адміністративний суд захищає лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин.

Визнання незаконними рішень суб`єкта владних повноважень можливе лише за позовом особи, право або законний інтерес у сфері публічно-правових відносин якої порушено оскаржуваним рішенням.

Обов`язковою умовою визнання акту незаконним є порушення у зв`язку з його прийняттям прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

Порушенням суб`єктивного права особи є створення будь-яких перепон у реалізації нею свого суб`єктивного права, що унеможливлюють одержання особою того, на що вона вправі розраховувати в разі належної поведінки зобов`язаної особи. Так само протиправним є покладення на особу додаткового обов`язку, який не випливає зі змісту конкретних правовідносин за участі цієї особи.

Отже, неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану суб`єктивних прав та обов`язків особи, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов`язку.

Таким чином, під час розгляду кожної справи суд повинен встановити, чи має місце порушення прав та інтересів особи, адже без цього не можна виконати завдання судочинства. Якщо особа не довела факту порушення особисто своїх прав чи інтересів, то навіть у разі, якщо дії суб`єкта владних повноважень є протиправними, підстав для задоволення позову немає.

Звернення до суду є способом саме захисту порушених суб`єктивних прав конкретної особи, а не способом відновлення законності та правопорядку у публічних правовідносинах.

Відтак, здійснюючи передбачене статтею 55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Вирішуючи спір, суд зобов`язаний надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Відтак, колегія суддів вважає, що відсутність спору виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту.

Наведене узгоджується з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 12 грудня 2018 року по справі №802/2474/17-а.

Проте, ані позивачем в позові, ані третьою особою в апеляційній скарзі не зазначено, яким чином діями відповідача порушено їхні права чи інтереси з посиланням на конкретні факти та обставини, що можуть це підтвердити.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.

Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи.

Крім того, судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до п.1 ч.1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи статті 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 246, 308, 315, 316, 321, 325, 329, 331 України суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Департаменту екології та природних ресурсів Харківської обласної державної адміністрації - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 листопада 2020 року - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків передбачених п. 2 ч. 5 статті 328 КАС України.

Повний текст рішення виготовлено 19 січня 2021 року.

Головуючий суддя: В.В. Файдюк

Судді: Г.В. Земляна

Є.І.Мєзєнцев