Постанова

від 14.01.2021 по справі 380/10199/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2021 рокуЛьвівСправа № 380/10199/20 пров. № А/857/15115/20

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Святецького В.В.,

суддів Довгополова О.М., Гудима Л.Я.,

з участю секретаря судового засідання Хітрень О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю ,,Тіна ЛТД» на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2020 року про відмову у забезпеченні позову у справі № 380/10199/20 (головуючий суддя Москаль Р.М., час ухвалення 13:17 год., м. Львів, повний текст ухвали складений 18 листопада 2020 року) за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю ,,Тіна ЛТД» до виконавчого комітету Львівської міської ради, треті особи на стороні відповідача, які на заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - комунальне підприємство ,,Адміністративно-технічне управління» , Шевченківська районна адміністрація Львівської міської ради, про визнання протиправним та скасування рішення ,-

В С Т А Н О В И В :

12 листопада 2020 року товариство з обмеженою відповідальністю ,,Тіна ЛТД» звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Львівської міської ради за № 952 від 16.10.2020 ,,Про забезпечення благоустрою території навколо Клінічної лікарні швидкої медичної допомоги м. Львова» .

Одночасно з позовною заявою товариство подало заяву про забезпечення позову від 12.11.2020 (вх. № 59847), в якій просить: - зупинити дію рішення виконавчого комітету Львівської міської ради за № 952 від 16.10.2020 ,,Про забезпечення благоустрою території навколо Клінічної лікарні швидкої медичної допомоги м. Львова» ;

- заборонити виконавчому комітету Львівської міської ради, комунальному підприємству ,,Адміністративно-технічне управління» , Шевченківській районній адміністрації Львівської міської ради здійснювати демонтаж тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності ТзОВ ,,Тіна ЛТД» та звільнення земельної ділянки площею 140 кв.м., яка розташована за адресою: м. Львів, вул. Миколайчука, 9, до набрання законної сили рішенням суду у цій справі.

Заява мотивована тим, що оскаржене рішення є очевидно протиправним. Визначений в рішенні №952 від 16.10.2020 спосіб звільнення земельної ділянки є перевищенням повноважень органу місцевого самоврядування, оскільки звільнення самовільно зайнятих земельних ділянок можливе лише на підставі рішення суду, що набрало законної сили; демонтаж споруди - шляхом відповідного звернення до суду органу державного архітектурно-будівельного контролю. Оскаржене рішення також суперечить окремому дорученню міського голови №4-2101-355 від 29.08.2020, відповідно до якого в термін до 31.12.2020 призупинено демонтаж малих архітектурних форм у зв`язку із складною економічною ситуацією внаслідок обмежень господарської діяльності, спричинених епідемією коронавірусної інфекції. Заявник також вказує, що виконання рішення виконавчого комітету Львівської міської ради №952 від 16.10.2020 призведе до того, що павільйон буде демонтований та фактично знищений, що призведе до неможливості поновлення майнових прав ТзОВ ,,Тіна ЛТД» .

Ухвалою від 16 листопада 2020 року Львівський окружний адміністративний суд відмовив у вжитті заходів забезпечення адміністративного позову.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, ТзОВ ,,Тіна ЛТД» подало апеляційну скаргу, оскільки вважає, що суд неналежно оцінив обґрунтованість доводів заяви щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, імовірності утруднення або унеможливлення виконання рішення суду в разі невжиття таких заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії оскарженого рішення органу місцевого самоврядування.

В апеляційній скарзі позивач також зазначає, що оскарженим актом виконавчий комітет прийняв ряд незаконних рішень, які ухвалені всупереч чинному законодавству та порушують права та охоронювані законом інтереси товариства, зокрема, вирішив демонтувати самовільно встановлену тимчасову споруду для здійснення підприємницької діяльності на вул. І. Миколайчука, 9.

Очевидним, на думку позивача, є той факт, що у випадку виконання оскарженого рішення виконавчого комітету Львівської міської ради і невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення його дії, буде заподіяно шкоди майновим правам ТзОВ ,,Тіна ЛТД» , оскільки незаконний демонтаж тимчасової споруди шляхом розділення на окремі конструктивні елементи, як того передбачає рішення, призведе до її повного руйнування та неможливості відновлення до попереднього стану.

З огляду на викладене, ТзОВ ,,Тіна ЛТД» просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву про забезпечення позову.

Виконавчий комітет Львівської міської ради подав пояснення на апеляційну скаргу, в якому спростовує доводи позивача про невідповідність рішення суду першої інстанції вимогам матеріального права.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційного суду підтримав вимоги апеляційної скарги та просить їх задовольнити в повному обсязі.

Представники відповідача та третьої особи - комунального підприємства ,,Адміністративно-технічне управління» заперечили вимоги апеляційної скарги та просять їх відхилити.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд вважає, що скарга належить до задоволення частково з таких підстав.

Відповідно до частини 1 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства (КАС) України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно з приписами ч.2 ст. 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

При цьому приписи ч.4 ст. 150 КАС України визначають, що подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

За своєю юридичною природою інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту.

Головною метою його застосування є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за наявності хоча б однієї з умов, передбачених ст. 150 КАС України, зокрема, встановлених судом ще до розгляду відповідного позову по суті заявлених позовних вимог на підставі обґрунтованої заяви та доданих до неї матеріалів.

При цьому, у частині другій статті 150 КАС України законодавчо регламентовано чіткі підстави для вжиття заходів забезпечення позову і правова конструкція цієї норми вимагає встановлення судом на цій стадії лише ймовірності (,,може» ) ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективного захисту чи поновлення порушених або оспорюваних прав чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Такі ознаки не мають окреслених законодавчих меж та кваліфікуючих критеріїв і в кожній конкретній справі ці поняття є оціночними.

Згідно з Рекомендаціями № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Міністрів Ради Європи від 13.09.1989, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами.

Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акту; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акту.

При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі ,,Пантелеєнко проти України» (Заява № 11901/02) зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

Тож, перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила, що позивач, не погоджуючись з рішенням виконавчого комітету, реалізував своє право на звернення до суду із заявою про вжиття заходів забезпечення позову у порядку, передбаченому адміністративним процесуальним законодавством.

При цьому, аналізуючи наявність підстав для забезпечення позову, передбачених частиною другою ст. 150 КАС України колегія суддів зазначає, що виконавчий комітет Львівської міської ради 16.10.2020 прийняв рішення №952 ,,Про забезпечення благоустрою території навколо Клінічної лікарні швидкої медичної допомоги м. Львова» , відповідно до якого вирішив демонтувати самовільно встановлену тимчасову споруду для здійснення підприємницької діяльності на вул. І. Миколайчука, 9.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з доводами позивача про те, що у випадку невжиття заходів забезпечення позову, спірна тимчасова споруда може бути демонтована та частково зруйновано, внаслідок чого у випадку задоволення позовних вимог ТзОВ ,,Тіна ЛТД» необхідно буде докласти значних зусиль та матеріальних ресурсів для поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів.

При цьому, колегія суддів також враховує висновки Європейського Суду з прав людини, викладені в рішенні від 31.07.2003 у справі ,,Дорани проти Ірландії» (Doran v. Ireland), відповідно до яких поняття ,,ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При вирішенні справи ,,Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Відповідно до ст. 6 КАС України та ст. 17 Закону України ,,Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, колегія суддів також враховує, що заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з предметом позову.

Враховуючи вказані вище фактори, а також справедливий баланс між інтересами позивача та відповідача, колегія суддів вважає, що забезпечення позову шляхом зупинення дії оскарженого рішення відповідача за вказаних обставин є необхідним та справедливим.

Щодо часткового задоволення заяви про забезпечення позову, колегія суддів зазначає, що зупинення дії оскарженого рішення є достатнім, оскільки виконання робіт з демонтажу тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності на вул. І.Миколайчука, 9 за умови зупинення рішення будуть мати ознаки незаконних та протиправних.

При цьому ухвала суду про забезпечення позову є самостійною та достатньою підставою для зупинення виконання робіт з демонтажу спірної споруди і не потребує будь-якого додаткового рішення.

Відповідно до ст. 156 КАС України ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження (ч.1).

Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом (ч.3).

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд дійшов висновку про наявність передбачених частиною другою статті 150 КАС України підстав для забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення виконавчого комітету Львівської міської ради за № 952 від 16.10.2020 ,,Про забезпечення благоустрою території навколо Клінічної лікарні швидкої медичної допомоги м. Львова» до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі.

Отже, суд першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали неповно встановив обставини справи, неправильно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання про застосування заходів забезпечення позову в цій справі.

Статтею 242 КАС України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно зі ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Таким чином, апеляційна скарга ТзОВ ,,Тіна ЛТД» підлягає частковому задоволенню, ухвала Львівського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2020 року про відмову в забезпеченні позову у справі №380/10199/20 - скасуванню, а заява позивача про забезпечення позову - частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 150, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю ,,Тіна ЛТД» задовольнити частково.

Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2020 року про відмову у забезпеченні позову у справі № 380/10199/20 - скасувати та ухвалити постанову, якою заяву товариства з обмеженою відповідальністю ,,Тіна ЛТД» задовольнити частково.

Зупинити дію рішення Львівської міської ради від 16.10.2020 № 952 ,,Про забезпечення благоустрою території навколо клінічної лікарні швидкої медичної допомоги м. Львова» в частині демонтажу тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності на вулиці Миколайчука, 9, в якій здійснює підприємницьку діяльність товариство з обмеженою відповідальністю ,,Тіна ЛТД» , до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі.

У задоволенні решти вимог заяви відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції лише у випадках, передбачених частиною четвертою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя В. В. Святецький судді Л. Я. Гудим О. М. Довгополов Повне судове рішення складено 20.01.2021.