Ухвала

від 14.01.2021 по справі 175/1415/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/803/112/21 Справа № 175/1415/20 Суддя у 1-й інстанції - Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2021 року Дніпровський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

секретаря ОСОБА_4 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_5 ,

підозрюваного ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),

захисників ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції),

розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі, матеріали кримінального провадження № 12020040440001028, за апеляційними скаргамипрокурора Дніпропетровськоїмісцевої прокуратури№3 ОСОБА_5 та захисника ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 30 грудня 2020 року, про відмову в обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосування домашнього арешту, стосовно

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

підозрюваного за ч.2 ст. 307 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою слідчого судді від 30 грудня 2020 року відмовлено у застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрано стосовно ОСОБА_6 домашній арешт з 21 години по 07 годину ранку наступної доби, строком до 28 лютого 2021 року включно і покладено обов`язки, передбачені 1, 2, 4, 8 ч.5 ст. 194 КК України.

Своє рішення слідчий суддя обґрунтував тим, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України, яка підтверджувалася доданими матеріалами та встановив наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст. 177 КПК України, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування. Разом з цим слідчий суддя вказав про недоведення ризиків впливу на потерпілих та свідків, з урахуванням того факту, що їх наявність не підтверджується матеріалами доданими до клопотання, а також зазначив про недоведення ризику можливого продовження вчинення злочину, так як підозрюваний раніше не судимий та офіційно працює. У звязку з чим, слідчий суддя дійшов до висновку, що більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний період доби забезпечить належну поведінку підозрюваного і зможе запобігти спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду.

В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, яким застосувати до ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 діб та визначити заставу в сумі 1 362 000 грн.

Свої вимоги прокурор обґрунтовує тим, що рішення слідчого судді незаконне, та вказує, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні злочину за який передбачено покарання до 10 років позбавлення волі. При цьому прокурор вказує, що підозрюваний крім переховування від органів досудового розслідування або суду може впливати на свідків з якими має дружні відносини, тому з урахуванням встановлених обставин справи прокурор вважає, що тільки запобіжний захід у вигляді тримання під вартою забезпечить належну поведінку ОСОБА_6 .

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою повністю відмовити у задоволенні клопотання слідчого.

Вимоги апеляційної скарги захисник обгрунтовує тим, що рішення слідчого судді незаконне, оскільки підозра є необґрунтованою та вручена з порушенням норм КПК України, так як фактично ОСОБА_6 був обмежений в пересуванні під час обшуку квартири 28 грудня 2020 року з 06 години 25 хвилин, а не з 18 години 30 хвилин, як вказано в протоколі затримання, коли проводився огляд автомобіля. В той час, підозра ОСОБА_6 була вручена 29 грудня 2020 року о 08 годині, тобто більше ніж через 24 години з моменту затримання. Крім того, захисник вказує, що обшук автомобіля був проведений без ухвали слідчого судді, та в подальшому було надано доступ для обшуку на автомобіль з іншим номерним знаком. Захисник вважає, що ризики зазначені в клопотанні є недоведеними та вказує, що його підзахисний офіційно працевлаштований, має міцні соціальні зв`язки, позитивно характеризується, раніше не судимий.

В апеляційному суді прокурор просив задовольнити його апеляційну скаргу, а апеляційну скаргу захисника залишити без задоволення.

Захисник ОСОБА_7 та підозрюваний ОСОБА_6 в апеляційному суді просили задовольнити апеляційну скаргу захисника, а апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення.

Заслухавши головуючого суддю, думку учасників процесу, перевіривши доводи апеляційних скарг, клопотання слідчого та додані до нього матеріали, апеляційний суд вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Висновки слідчого судді про застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, колегія суддів вважає правильними.

Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжних заходів є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування чи/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

У відповідності до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Так, клопотанням слідчого та наданими до нього матеріалами підтверджено, що Дніпровським ВП Дніпровського ВП ГУНП в Дніпропетровській області здійснювалось досудове розслідування кримінального провадження, яке внесене до ЄРДР під № 12020040440001028, за ознаками злочинів, передбачених ч.2 ст. 307, ч.1 ст. 263 КК України.(а.с.83-84) 29 грудня 2020 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру за ч.2 ст. 307 КК України. (а.с.18-20)

Слідчий суддя розглядаючи клопотання слідчого встановив наявність обґрунтованої підозри стосовно ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України, яка підтверджується доданими до клопотання матеріалами, а саме: протоколом обшуку, речовими доказами, висновком експерта та іншими матеріалами.

При цьому, доводи захисника, що повідомлення про підозру ОСОБА_6 було вручено з порушенням строку під час апеляційного перегляду не знайшли свого підтвердження, оскільки захисником не було надано таких даних, а в матеріалах клопотання така інформація відсутня. Щодо доводів про надання дозволу на проведення обшуку в автомобілі з іншим номерним знаком, то апеляційний суд вважає, що слідчий суддя під час постановлення ухвали допустився описки, оскільки з рішення видно, що в ньому йдеться про проведений 28 грудня 2020 року обшук автомобіля марки Ford Edge, яким користується ОСОБА_6 .

В той же час, слідчий суддя перевіряючи наявність ризиків, встановив лише наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст. 177 КПК України, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування, оскільки підозрюється у вчиненні злочинів за один з яких законом передбаченого покарання до 10 років позбавлення волі. Разом з цим слідчий суддя вказав про недоведення ризиків впливу на потерпілих та свідків, так як їх наявність не підтверджується матеріалами доданими до клопотання, а також зазначив про недоведення ризику можливого продовження вчинення злочину, оскільки підозрюваний раніше не судимий та офіційно працює. Також, як видно з матеріалів судового провадження, що ОСОБА_6 має місце проживання, де живе разом з цивільною дружиною ОСОБА_8 та її сином ОСОБА_9 більше п`яти років.(а.с.50). Отже доводи прокурора про всіх наявність ризиків зазначених в клопотанні слідчого та доводи захисника про відсутність ризиків не знайшли свого підтвердження.

Врахувавши всі обставини про які зазначено в ст.178 КПК України, слідчий суддя не знайшов підстав для застосування найсуворішого запобіжного заходу, тому застосував більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешт в певний період доби, який забезпечить належну поведінку ОСОБА_6 та зможе запобігти спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду, з чим погоджується апеляційний суд. При цьому, під час апеляційного перегляду прокурором не було надано даних про порушення ОСОБА_6 обов`язків, які на нього було покладено слідчим суддею, та останній з`явився до апеляційного суду.

В своїй практиці Європейський Суд з прав людини зазначає, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Під час апеляційного перегляду не було надано таких даних про необхідність застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У зв`язку з вищевикладеним доводи апеляційної скарги прокурора стосовно того, що жоден запобіжний захід ніж тримання під вартою не зможе забезпечити процесуальної поведінки підозрюваної та доводи захисника про відсутність підстав для обрання до ОСОБА_6 будь-якого запобіжного заходу є непереконливими.

Стосовно доводів прокурора про необхідність визначення розміру застави, то вони апеляційним судом не перевіряються, так як під час апеляційного перегляду встановлено відсутність підстав для застосування виключного запобіжного заходу.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою, тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись ст. ст. 405, 407, 419, 422 КПК України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційні скарги прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури №3 ОСОБА_5 та захисника ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_6 - залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 30 грудня 2020 року, якою відмовлено у застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрано стосовно ОСОБА_6 домашній арешт з 21 години по 07 годину ранку наступної доби, строком до 28 лютого 2021 року включно і покладено обов`язки, передбачені 1, 2, 4, 8 ч.5 ст. 194 КК України залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її оголошення і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3