Ухвала

від 18.01.2021 по справі 344/17904/20

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 344/17904/20

Провадження № 11-сс/4808/11/21

Категорія ст.173 КПК України

Головуючий у 1 інстанції ОСОБА_1

Суддя-доповідач ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2021 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Івано-Франківського апеляційного суду в складі:

головуючого судді ОСОБА_3

суддів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_6 ,

прокурора ОСОБА_7 ,

скаржника ОСОБА_8 ,

представника скаржника-адвоката ОСОБА_9 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою представника скаржника ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 29 грудня 2020 року про арешт майна, -

в с т а н о в и л а :

Ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 29 грудня 2020 року задоволено клопотання слідчого в ОВС слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Івано-Франківській області ОСОБА_10 про арешт майна в рамках кримінального провадження №22019090000000001 від 14.01.2019 р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 258-5 КК України. Накладено арешт на майно, яке вилучене 22.12.2020 р. під час проведення обшуку помешкання за адресою: АДРЕСА_1 , в якому проживають ОСОБА_11 та ОСОБА_8 , із забороною користування та розпорядження таким майном, а саме: грошові кошти в сумі 11700 (одинадцять тисяч сімсот) доларів США; грошові кошти в сумі 19700 (дев`ятнадцять тисяч сімсот) гривень.

Не погодившись з вказаною ухвалою слідчого судді, представник скаржника ОСОБА_8 адвокат ОСОБА_12 подала апеляційну скаргу. Просила скасувати ухвалу слідчого судді та прийняти нове рішення, яким в задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на майно відмовити, а майно, а саме грошові кошти в сумі 11700 доларів США та 19700 гривень повернути власнику ОСОБА_8 .

Вважає ухвалу слідчого судді незаконною, необґрунтованою та такою, яка постановлена з грубим порушенням кримінально-процесуального законодавства та всупереч судовій практиці ЄСПЛ.

Зокрема адвокат зазначає, що слідчий суддя не міг дійти вмотивованих висновків про можливість задоволення клопотання про накладення арешту, оскільки стороною обвинувачення не були надані обґрунтування щодо необхідності застосувати заходи забезпечення у вигляді арешту на майно третіх осіб та не представлено підтвердження, що дані грошові кошти відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Крім того, вказує, що ОСОБА_8 на даному етапі досудового розслідування бере участь у статусі третьої особи, як власник майна, а в кримінальному провадженні як свідок. Таким чином, відповідно до ч.2 ст. 64-2 КПК України з клопотанням про арешт майна мав звернутися прокурор, а не слідчий з ОВС СВ УСБУ в Івано-Франківській області ОСОБА_10 . Оскільки клопотання подано особою, що не наділена правом звернення до суду, вважає, що визнання стороною обвинувачення арештованого майна речовим доказом у даному провадженні, не може бути безумовною підставою для арешту майна.

Поряд з цим, в мотивувальній частині ухвали, слідчий суддя не посилається на документи, додані до клопотання слідчим, якими підтверджується отримання вилучених грошових коштів злочинним шляхом або в який спосіб вказані кошти можуть бути використані як «доказ» в ході розгляду справи по суті. Вважає, що слідчий суддя не повно з`ясував всі обставини щодо джерела походження грошових коштів, що перешкодило в ухваленні законного та обґрунтованого судового рішення.

Під час апеляційного розгляду:

- скаржник ОСОБА_8 та його представник адвокат ОСОБА_9 підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити;

- прокурор вважав, що ухвала слідчого судді є законною, а подана апеляційна скарга є необґрунтованою, просив ухвалу слідчого судді залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді, учасників судового провадження, перевіривши матеріали провадження, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні й достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Положенням ч.1 ст.131 КПК України передбачено, що одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, і збереження речових доказів, при цьому арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Застосовуючи заходи забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

При апеляційному розгляді встановлено, що у даному кримінальному провадженні слідчий суддя не дотримався вказаних вимог кримінального процесуального законодавства, не мотивував своє рішення належним чином та прийняв незаконне судове рішення, яке підлягає безумовному скасуванню.

Як вбачається з матеріалів провадження, слідчим відділом УСБ України в Івано-Франківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №22019090000000001, внесеному в ЄРДР 14.01.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.258-5 КК України. Як вбачається з матеріалів провадження, слідчим відділом УСБ України в Івано-Франківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №22019090000000001, внесеному в ЄРДР 14.01.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.258-5 КК України. Зокрема, відомості про вчинення кримінального правопорушення внесені до ЄРДР про те, що службові та інші особи ТОВ «Медикодон плюс» (директор ОСОБА_13 ), упродовж 2018 року поставили до закладів охорони здоров`я т.зв. «ДНР» лікарські засоби та медичні препарати, у тому числі виробництва ТОВ «Орісіл-фарм» (м. Калуш Івано-Франківської області), у особливо великих розмірах. Зокрема, ОСОБА_14 (ТОВ «Медикодон плюс») впродовж 2018-2019 років здійснив матеріальне забезпечення та фінансування терористичної організації «ДНР» шляхом постачання лікарських засобів та товарів медичного призначення, а також сплати так званих «налогов» на загальну суму 28869127,9 грн., що перевищує вісімнадцять тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (18918000 грн.) (а.п.3).

Постановою слідчого в ОВС слідчого відділу УСБ України в Івано-Франківській області ОСОБА_10 від 23 грудня 2020 року вилучені по місцю проживання ОСОБА_11 та ОСОБА_8 ноутбук, мобільні телефони, грошові кошти у розмірі 11700 доларів США та 19700 гривень та документи визнано речовими доказами.

В межах зазначеного кримінального провадження слідчий в ОВС слідчого відділу УСБ України в Івано-Франківській області ОСОБА_10 звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на майно, у зв`язку з наявністю підстав та можливістю використання вилучених по місцю проживання ОСОБА_11 та ОСОБА_8 речей та документів як доказів під час судового розгляду.

Слідчий суддя погодився з доводами органу досудового розслідування та наклав арешт на майно, вилучене по місцю проживання ОСОБА_11 та ОСОБА_8 .

Проте, матеріали судового провадження не містять даних про те, що ОСОБА_11 та ОСОБА_8 , майно яких арештовано, повідомлено про підозру у кримінальному провадженні №22019090000000001 від 14.01.2019 року.

Так, зі змісту клопотання про накладення арешту на майно вбачається, що у матеріалах провадження наявні відомості, які свідчать про те, що вилучені грошові кошти були отримані ОСОБА_11 та ОСОБА_8 від підприємницької діяльності, пов`язаної з переміщенням товарів на територію Російської Федерації. Разом з тим, у клопотанні відсутні дані, які свідчать, що такі дії ОСОБА_11 та ОСОБА_8 були незаконні, що свідчить про непослідовність та суперечливість клопотання про накладення арешту і не дає можливості визначити вказані грошові кошти такими, що набуті злочинним шляхом та можуть підлягати конфіскації.

Разом з тим, зі змісту доводів ОСОБА_8 та його захисника адвоката ОСОБА_9 , наданих ними копій документів, вбачається, що вилучені грошові кошти були набуті законним шляхом і не можуть бути визнані речовими доказами у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 64-2 КПК України третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, може бути будь-яка фізична або юридична особи. Третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, виникають з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна. Третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, має права і обов`язки, передбачені цим Кодексом для підозрюваного, обвинуваченого, в частині, що стосуються арешту майна. Третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, повідомляється про прийняті процесуальні рішення в кримінальному провадженні, що стосуються арешту майна, отримує їх копії у випадках та в порядку, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, слідчий суддя наклав арешт на майно осіб, які не є підозрюваними, обвинуваченими у даному кримінальному провадженні, а тому є третіми особами.

Згідно вимог ст.64-2 КПК України, з клопотанням про арешт майна третьої особи до слідчого судді повинен був звернутись прокурор.

Разом з тим, з клопотанням про арешт майна до слідчого судді звернувся слідчий в ОВС слідчого відділу УСБ України в Івано-Франківській області ОСОБА_10 , що суперечить вимогам ч. 2 ст. 64-2 КПК України.

Вказане свідчить про відсутність правових підстав для накладення арешту на майно в рамках кримінального провадження №22019090000000001 від 14.01.2019 року.

При цьому, визнання стороною обвинувачення арештованого майна речовими доказами у даному кримінальному провадженні, не може бути безумовною підставою для арешту майна, оскільки у цьому випадку клопотання подано особою, яка не наділена правом звернення до суду.

Згідно п.2 ч.1 ст.409 КПК України, підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є невідповідність висновків суду обставинам кримінального провадження.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала слідчого судді підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали про відмову в задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на майно.

Керуючись ст.ст. 170-173,376,404,405,407,409,418,419,422 КПК України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу представника скаржника ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_9 задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 29 грудня 2020 року про арешт майна скасувати та постановити нову ухвалу.

Клопотання слідчого в ОВС слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Івано-Франківській області ОСОБА_10 про арешт майна в рамках кримінального провадження №22019090000000001 від 14.01.2019 р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 258-5 КК України, залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий суддя ОСОБА_3

Судді: ОСОБА_4

ОСОБА_5