Ухвала

від 18.01.2021 по справі 462/5746/20

ЗАЛІЗНИЧНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 462/5746/20

провадження 1-кс/462/100/21

У Х В А Л А

18 січня 2021 року м.Львів

Слідчий суддя Залізничного районного суду м.Львова ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого Залізничного ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №42020141090000039 від 18.09.2020 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.199, ч.2 ст.229 КК України, про арешт майна,

встановив:

Старший слідчий Залізничного ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 , за погодженням із прокурором Залізничного відділу Львівської місцевої прокуратури №2 ОСОБА_4 , 16.01.2021 року звернувся до слідчого судді з клопотанням в порядку ст.171 КПК України про накладення арешту на майно, а саме: 6 картонних коробок всередині із 4440 пачками сигарет «Прима Класична» без акцизної марки та мобільний термінал марки «Samsung» IMEI: НОМЕР_1 , з сім-картою НОМЕР_2 .

В обґрунтування клопотання посилається на те, що дане майно виявлене та вилучене під час обшуку від 15.01.2021 року, відповідно до ч.1 ст.98 КПК України визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №42020141090000039.

Слідчий суддя вважав за можливе розглядати клопотання за відсутності слідчого, з огляду на вимоги ч.1 ст.172 КПК України і приймаючи до уваги підставне прохання слідчого з цього приводу, викладене у клопотанні, а також за відсутності власника майна, з огляду на те, що мобільний телефон із сім-картою, який належить ОСОБА_5 , був вилучений під час обшуку, а інших засобів зв?язку із ОСОБА_5 на час розгляду клопотання не встановлено.

Дослідивши клопотання і додані до нього матеріали, перевіривши матеріали кримінального провадження №42020141090000039, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Відповідно до витягу з кримінального провадження №42020141090000039, 18.09.2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про кримінальне правопорушення, кваліфіковане за ч.1 ст.199 КК України.

27.12.2020року постановою ОСОБА_6 керівника Львівськоїмісцевої прокуратури№2 ОСОБА_7 матеріали досудовогорозслідування №12020140060001915від 27.12.2020року об`єднаноз матеріалами№42020141090000039від 18.09.2020року та присвоєно основний номер №442020141090000039.

Відповідно до матеріалів клопотання, досудовим розслідуванням встановлено, що 17 вересня 2020 року екіпажем № 253 УШІ у Львівській області, на вул. Рудненській у м. Львові, виявлено транспортний засіб марки «Таврія», у якому містились тютюнові вироби, пофасовані у блоки на пачках, яких містились марки акцизного податку із ознаками підробки, про що 18.09.2020 року внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42020141090000039, за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.199 КК України.

Окрім цього, 26.12.2020 року до Залізничного ВП ГУНП у Львівській області надійшла заява ПАТ "Імперіал Тобакко Продакшн Україна" про те, що 24.12.2020 року, підрозділами НПУ було викрито нелегальне виробництво підакцизних товарів, а саме: безакцизних тютюнових виробів торгової марки "Прима Класична". Вилучена тютюнова продукція є підробною, оскільки вироблялася без згоди АТ "Імперіал Тобакко Продакшн Україна" та має видимі ознаки порушення прав інтелектуальної власності на знак товарів і послуг "Прима класична".

В ході проведення обшуку 15.01.2021 року на підставі ухвали слідчого судді Залізничного районного суду м. Львова від 15.01.2021 року в гаражному боксі № НОМЕР_3 ГК «Автомобіліст» виявлено та вилучено 6 картонних коробок всередині із 4440 пачками сигарет «Прима Класична» без акцизної марки та мобільний телефон марки «Samsung» імеі: НОМЕР_1 , з сім карткою НОМЕР_2 .

Частиною 2 ст.168КПК України визначено, що під час обшуку, огляду може здійснюватися тимчасове вилучення майна.

Відповідно до вимог ч. 5, 7 ст.237 КПК України при огляді слідчий, прокурор має право вилучати речі і документи, які мають значення для кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Згідно з ч.1 ст.167, ч.5 ст.171КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій статті 167 КПК України майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення. Клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

Дослідженням матеріалів клопотання встановлено, що таке подано в строк, визначений ч.5 ст.171 КПК України.

Стаття 167КПК України дає визначення критеріїв, яким повинно відповідати тимчасово вилучене при обшуку майно. Так, згідно ч.2 ст.167КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей, щодо яких є достатні підстав вважати, що вони: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом; одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Зазначений перелік критеріїв є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.

Тому, зважаючи на положення ст.ст. 167, 237 КПК України, тимчасово вилучатися можуть лише речі та документи, які відповідають критеріям, визначеним у ч.2 ст.167 КПК України. Інші речі під час огляду не можуть бути тимчасово вилучені. А отже у випадку тимчасового вилучення під час огляду речей, слідчий повинен при зверненні до слідчого судді з клопотанням про арешт майна навести переконливі мотиви, що зазначені речі відповідають критеріям ч.2 ст.167КПК України та може ставити питання про їх арешт лише з правових підстав, що визначені у ч.2 ст.170 КПК України. Посилатися на інші правові підстави слідчий не може, оскільки, якщо речі не відповідатимуть критеріям ч.2 ст.167 КПК України, вони будуть вважатися такими, що вилучені та зберігаються органом досудового розслідування поза дозволеним законом порядком. Відповідно слідчий суддя не може розглядати таке майно як предмет арешту і накладати на нього арешт.

Положенням ч.1 ст.131КПК Українипередбачено, що одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

За змістом ч. 2ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майнаслідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другоїстатті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Частиною 3 ст. 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.

При цьому, згідно ч.1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Як вбачається із постанови слідчого Залізничного ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 від 16.01.2021 року майно, на яке просить накласти арешт слідчий, визнане речовим доказом у кримінальному провадженні №42020141090000039.

Статтею 100 КПК України визначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України, та згідно з ч.2 ст.170КПК України слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч.2 ст.167 КПК України.

Таким чином, з огляду на положення ч.2 ст.167, ч.2 ст.170 КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Враховуючи викладене та беручи до уваги, що вказані у клопотанні речі вилучені під час обшуку, мають статус тимчасово вилученого майна та відповідають критеріям, визначеним у ч.2 ст.167 КПК України, слідчим доведено, що у даному кримінальному провадженні є всі підстави вважати, що дані речі можуть бути приховувані, пошкоджені, зіпсовані, втрачені, знищені, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання про арешт є обґрунтованим і підлягає задоволенню, оскільки встановлено наявність для цього правових підстав.

Керуючись ст. 131, 132, 167, 170-173, 237, 309 КПК України, слідчий суддя

постановив:

Клопотання старшого слідчого Залізничного ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №42020141090000039 від 18.09.2020 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.199, ч.2 ст.229 КК України, про арешт майна задовольнити.

Накласти арешт на 6 картонних коробок всередині із 4440 пачками сигарет «Прима Класична» без акцизної марки, мобільний термінал марки «Samsung» IMEI: НОМЕР_1 , з сім-картою НОМЕР_2 , які були вилучені 15.01.2021 року в ході проведення обшуку.

Відповідно до ч.1 ст.174 КПК України власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосереднього до Львівського апеляційного суду.

Слідчий суддя /підпис/

З оригіналом згідно.

Слідчий суддя: ОСОБА_1