Постанова

від 19.01.2021 по справі 141/980/18

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 141/980/18

Провадження № 22-ц/801/114/2021

Категорія: 39

Головуючий у суді 1-ї інстанції Климчук С. В.

Доповідач:Ковальчук О. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2021 рокуСправа № 141/980/18м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ :

головуючого Ковальчука О. В.,

суддів : Оніщука В. В., Якименко М. М.,

за участю секретаря Куленко О. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Новоживотівської сільської ради Оратівського району Вінницької області про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом,

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою його представником - адвокатом Вдовиченко Валерієм Івановичем, на рішення Оратівського районного суду Вінницької області, ухвалене у цій справі 29 жовтня 2020 року в смт. Оратів суддею цього суду Климчуком С. В., зі складанням його повного тексту 06 листопада 2020 року,

В С Т А Н О В И В:

В вересні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Новоживотівської сільської ради Оратівського району Вінницької області про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом, мотивуючи його тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько - ОСОБА_2 , після смерті якого залишилось спадкове майно у вигляді земельної частки (паю) площею 2,80 га в умовних кадастрових гектарах, розташованої на території Новоживотівської сільської ради Оратівського району Вінницької області, яка належала померлому на підставі сертифіката серії ВН № 0215602, виданого 12 березня 1997 року головою Оратівської райдержадміністрації на його ім`я.

Позивач, як син ОСОБА_2 та спадкоємець першої черги за законом, відповідно до ст. ст. 1269, 1270 ЦК України звернувся до державного нотаріуса Оратівської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини та прийняв спадщину у вигляді вказаної земельної частки (паю), що підтверджується Витягом про реєстрацію в спадковому реєстрі № 52046186 від 24 травня 2018 року.

Батьки спадкодавця - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , а також його син - ОСОБА_5 , в установлений законом шестимісячний строк, подали державному нотаріусу заяви про відмову від прийняття спадщини, отже позивач є єдиним спадкоємцем ОСОБА_2

07 вересня 2018 року позивач звернувся до державного нотаріуса із заявою про видачу йому свідоцтва про право на спадщину за законом, проте листом № 501/01-16 від 07 вересня 2018 року йому було відмовлено у видачі такого свідоцтва у зв`язку з втратою правовстановлюючого документу, а саме сертифікату серії ВН № 0215602 від 12 березня 1997 року.

Пославшись на викладене та на те, що сертифікат на право на земельну частку (пай) втрачено, проте є інші документи, які підтверджують факт його видачі ОСОБА_2 , ОСОБА_1 просив суд визнати за ним в порядку спадкування за законом право на земельну частку (пай) площею 2,80 га в умовних кадастрових гектарах, розташовану на території Новоживотівської сільської ради Оратівського району Вінницької області, вартістю 102368 грн на день смерті спадкодавця, посвідчену сертифікатом серії ВН № 0215602, виданим 12 березня 1997 року головою Оратівської райдержадміністрації на ім`я ОСОБА_2 .

Рішенням Оратівського районного суду Вінницької області від 29 жовтня 2020 року у задоволені позову відмовлено.

Не погодившись із ухваленим рішенням, ОСОБА_1 , посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального та матеріального права, в апеляційній скарзі просить оскаржуване рішення скасувати та постановити нове, яким позовні вимоги задовольнити.

Відзив на апеляційну скаргу не надійшов.

Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повного і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Однак, рішення суду цим вимогам не відповідає, тому апеляційний суд, відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України, перевіривши його законність і обґрунтованість у межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити з таких підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з положеннями ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 16 грудня 2009 року, ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а. с. 11).

Згідно зі свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим 20 лютого 2018 року, та витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання № 00019617867 від 20 лютого 2018 року, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 12, 13).

01 березня 2018 року архівним відділом Оратівської районної державної адміністрації Вінницької області видано архівну довідку № 223-3/01-22 про те, що в період 1993-1999 років в селі Новоживотів Оратівського району Вінницької області діяло колективне сільськогосподарське підприємство Промінь с. Новоживотів. У 2000 році на базі колективного сільськогосподарського підприємства Промінь с. Новоживотів утворено сільськогосподарський виробничий кооператив Промінь с. Новоживотів /протокол № 2 від 24 лютого 2000 року. У 2003 році сільськогосподарський виробничий кооператив Промінь с. Новоживотів відповідно до ухвали Господарського суду від 23 грудня 2003 року № 5/509-03 ліквідовано у зв`язку з банкрутством (а. с. 24).

Також, 01 березня 2018 року архівний відділ Оратівської районної державної адміністрації Вінницької області листом № 223-2/01-22 повідомив ОСОБА_1 про те, що в протоколах засідань правління та загальних зборів членів колективного сільськогосподарського підприємства Промінь с. Новоживотів Оратівського району Вінницької області за 1995-1996 роки рішення про виключення ОСОБА_2 з членів господарства немає (а. с. 30).

21 березня 2018 року листом № 55/161-18 відділ в Оратівському районі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області повідомив, що по колишньому КСП Промінь с. Новоживотів на території Новоживотівської сільської ради середній розмір земельної частки (паю) становить 2,80 умовних кадастрових гектари. Вартість земельної частки (паю) станом на 20 лютого 2018 року становить 102368 грн. (а. с. 22).

29 березня 2018 року в газеті Обрії Оратівщини опубліковано оголошення про те, що втрачено сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ВН № 0215602, виданий на ім`я ОСОБА_2 (с. Новоживотів) (а. с. 28).

12 квітня 2018 року Комунальною установою Оратівський районний трудовий архів видано архівну довідку № 124 про те, що у документах колгоспу ім. Свердлова с. Новоживотів Оратівського району Вінницької області, в книзі обліку трудоднів та заробітної плати, ОСОБА_2 значиться працівником даного господарства, працював трактористом та отримував заробітну плату (а. с. 25).

18 травня 2018 року Новоживотівською сільською радою Оратівського району Вінницької області видано ОСОБА_1 довідку за № 329 про те, що відповідно до запису в погосподарській книзі виконавчого комітету Новоживотівської сільської ради № 3 за 2016-2020 року, номер об`єкта погосподарського обліку 0245-1, помер ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Новоживотів Оратівського району Вінницької області, на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 був зареєстрований по АДРЕСА_1 . На день смерті спадкодавця за вказаною адресою були зареєстровані: ОСОБА_4 - мати, ОСОБА_3 - батько (а. с. 27, 63).

24 травня 2018 року Оратівською державною нотаріальною конторою зареєстровано спадкову справу № 121/2018 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , якій у спадковому реєстрі присвоєно номер 62471361 (а. с. 65).

02 серпня 2018 року відділ в Оратівському районі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області листом № В-138/0-0.31-207 повідомив, що відповідно до розпорядження голови Оратівської райдержадміністрації від 19 листопада 1996 року № 286 видано сертифікат на право на земельну частку (пай) на ім`я ОСОБА_2 . Сертифікат на ім`я ОСОБА_2 зареєстрований в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку пай, що видаються Оратівською райдержадміністрацією на території Новоживотівської сільської ради за реєстраційним номером 6. Серія сертифікату ВН № 0215602. Вартість земельної частки (паю) на території Новживотівської сільської ради станом на 01 січня 2018 року становить - 102368 грн. Державний акт на право власності на земельну ділянку взамін сертифіката не видавався. Сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ВН № 0215602, виданий на ім`я ОСОБА_2 визнано втраченим (а. с. 23).

07 вересня 2018 року Оратівською державною нотаріальною конторою розглянуто усне звернення ОСОБА_1 про порядок оформлення спадщини на право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП Промінь села Новоживотів Оратівського району Вінницької області, належну померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , та надано відповідь за № 501/01-16 про те, що свідоцтво про право на спадщину на вказане спадкове майно не може бути видано у зв`язку з неподанням правовстановлюючого документу на нього, рекомендовано звернутись до суду з метою визнання права власності на вищезазначене право на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом (а. с. 29).

Відповідно до спадкової справи, наданої на виконання вимог ухвали Оратівського районного суду Вінницької області від 24 вересня 2020 року (а. с. 58-68), ОСОБА_1 24 травня 2018 року звернувся до Оратівської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , у якій зокрема зазначив, що окрім нього у спадкодавця є інші спадкоємці, а саме: син - ОСОБА_5 , мати - ОСОБА_4 та батько - ОСОБА_3 (а. с. 59).

24 травня 2018 року до Оратівської державної нотаріальної контори з заявами про відмову від прийняття спадщини звернулись ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , у яких вони зазначили, що не заперечують, щоб свідоцтво про право на спадщину, а саме на майно, яке залишилось після смерті ОСОБА_2 , було видане на ім`я сина спадкодавця ОСОБА_1 (а. с. 60-61).

26 жовтня 2020 року, на виконання вимог ухвали Оратівського районного суду Вінницької області від 24 вересня 2020 року, ОСОБА_1 надав постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 248/02-31 від 20 жовтня 2020 року, якою йому відмовлено у видачі на його ім`я свідоцтва про право на спадщину на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП Промінь села Новоживотів Оратівського району Вінницької області розміром 2,80 умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі, оскільки у спадкоємця відсутні необхідні документи для видачі такого свідоцтва.

Згідно зі статтями 1216 та 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Статтею 1261 ЦК України передбачено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

За приписами ч. 1 та 2 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Частиною 1 ст. 1270 ЦК України передбачено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно з ч. 1 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України).

Статтею 396 ЦК України передбачено, що в разі відсутності документів на право власності власник може вимагати визнання права власності в судовому порядку.

Пленум Верховного Суду України у п. 23 постанови № 7 від 30 травня 2008 року Про судову практику у справах про спадкування роз`яснив, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

За наявності умов, передбачених ст. 49 Закону України Про нотаріат , на нотаріуса покладається завдання, по-перше, відмовити у вчиненні нотаріальної дії, якщо вона суперечить вимогам чинного законодавства; по-друге, обґрунтувати своє рішення на підставі норм чинного законодавства.

Згідно з п. 3 глави 13 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України та ч. 4 ст. 49 Закону України Про нотаріат відмова у вчиненні нотаріальної дії за загальним правилом здійснюється в усній формі, а у випадку наявності вимоги особи, яка звернулась за вчиненням нотаріальної дії, - виноситься відповідна постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

Положеннями ст. 5 Земельного кодексу України (1991 року) передбачалося, що земля може належати громадянам на праві колективної власності. Суб`єктами права колективної власності на землю є колективні сільськогосподарські підприємства, сільськогосподарські кооперативи, садівницькі товариства, сільськогосподарські акціонерні товариства, у тому числі створені на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств.

Кожний член колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства у разі виходу з нього має право одержати свою частку землі в натурі (на місцевості), яка визначається в порядку, передбаченому частинами шостою і сьомою статті 6 цього Кодексу.

При паюванні вартість і розміри в умовних кадастрових гектарах земельних часток (паїв) всіх членів підприємства, кооперативу, товариства є рівними.

В результаті проведеної процедури паювання земель колективної власності передбачалася видача громадянам сертифікатів на право на земельну частку (пай) єдиного в Україні зразка та проведення їх реєстрації відповідною районною державною адміністрацією.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) право на земельну частку (пай) зокрема мають: колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку.

Згідно зі ст. 2 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

У пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ роз`яснено, що сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) та видачі державного акта про право власності на землю. Член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта.

Отже, основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією, а також свідоцтво про право на спадщину або рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

З досліджених матеріалів справи апеляційним судом встановлено, що відповідно до розпорядження голови Оратівської райдержадміністрації від 19 листопада 1996 року № 286 на ім`я батька позивача було видано сертифікат на право на земельну частку (пай) ВН № 0215602, який був втрачений. Водночас, ОСОБА_1 , як спадкоємець за законом першої черги, у встановлені законодавством України строк та порядок прийняв спадщину, що залишилась після смерті його батька ОСОБА_2 , до складу якої входить право на земельну частку (пай). Отримавши лист Оратівської державної нотаріальної контори від 07 вересня 2018 року, який фактично є відмовою у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну частку (пай), ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом.

За таких обставин, враховуючи перехід права на земельну частку (пай) в порядку спадкування до ОСОБА_1 після смерті його батька та втрату сертифіката, який підтверджував таке право спадкодавця, належним способом захисту прав позивача на спірне спадкове майно є визнання за ним права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, що необґрунтовано не враховано судом першої інстанції.

Такі висновки апеляційного суду узгоджуються з висновками Верховного Суду у постанові від 06 травня 2020 року у справі № 613/1289/17.

На підставі викладеного вище апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкових висновків про передчасність звернення позивача до суду із цим позовом у зв`язку з відсутністю станом на час звернення саме постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії, оскільки фактичну відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну частку (пай), яка зокрема не суперечить вимогам Закону України Про нотаріат , ОСОБА_1 отримав ще 07 вересня 2018 року, а на вимогу місцевого суду, до ухвалення рішення по суті заявлених позовних вимог, отримав і вказану постанову.

Висновки місцевого суду про те, що винесення нотаріусом у жовтні 2020 року постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії, а не у вересні 2018 року, свідчить про формальність вчинення вказаної дії нотаріусом, апеляційний суд вважає безпідставними, оскільки така постанова не суперечить вимогам закону, ніким не оскаржена та не скасована.

Крім того, висновки суду першої інстанції про те, що позивачем не доведено набуття спадкодавцем ОСОБА_2 права на земельну частку (пай) на підставі сертифікату серії ВН № 0215602, оскільки з наданих документів достеменно не вбачається, що цей сертифікат був виданий останньому як члену саме КСП Промінь с. Новоживотів, а не будь-якого іншого колективного сільськогосподарського підприємства, апеляційний суд вважає необґрунтованими, оскільки основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат, виданий районною (міською) державною адміністрацією, дійсність якого у цій справі по суті заявлених позовних вимог ніким не оскаржується, як і не встановлюється правомірність підстав для його отримання.

З огляду на викладене, оскільки суд першої інстанції дійшов помилкових висновків про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, рішення Оратівського районного суду Вінницької області від 29 жовтня 2020 року підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

На підставі викладеного апеляційний суд дійшов висновку, що рішення в законній силі залишатись не може та відповідно до ст. 376 ЦПК України підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382 - 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу скаргою ОСОБА_1 , подану його представником - адвокатом Вдовиченко Валерієм Івановичем, задовольнити, рішення Оратівського районного суду Вінницької області від 29 жовтня 2020 року скасувати, ухвалити нове рішення.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом право на земельну частку (пай) площею 2,80 га в умовних кадастрових гектарах, розташовану на території Новоживотівської сільської ради Оратівського району Вінницької області, вартістю 102368 грн на день смерті спадкодавця, посвідчену сертифікатом серії ВН № 0215602, виданим 12 березня 1997 року головою Оратівської райдержадміністрації на ім`я ОСОБА_2 .

Постанова набирає законної сили із дня її прийняття.

Касаційна скарга на постанову може бути подана до Верховного Суду протягом тридцяти днів із дня складання повного тексту постанови.

Головуючий О. В. Ковальчук

Судді : В. В. Оніщук

М. М. Якименко

Повний текст постанови виготовлено 19 січня 2021 року.