Ухвала

від 13.01.2021 по справі 688/1459/20

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-кп/4820/85/21

Справа № 688/1459/20 Головуючий в 1-й інстанції ОСОБА_1

Категорія :ч.1ст.272КК України Доповідач ОСОБА_2

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 січня 2021 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду у складі:

судді-доповідача ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю секретаря

судового засідання ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_7 ,

захисника ОСОБА_8 ,

третьої особи ОСОБА_9 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42019241270000010 від 27 березня 2020 року, за апеляційними скаргами ОСОБА_9 та захисника ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 12 червня 2020 року,

в с т а н о в и л а :

Цим вироком

ОСОБА_7 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Вигода Долинського району Івано-Франківської області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, неодруженого, не працює, з професійно-технічною освітою, не має судимостей,

визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.272 КК України, і призначено йому узгоджене покарання у виді штрафу в розмірі 150 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 2 550 (дві тисячі п`ятсот п`ятдесят) грн.

Затверджено угодупро визнання винуватості, укладену 12 травня 2020 року між прокурором відділу нагляду за додержанням законів Службою безпеки України та Державною прикордонною службою прокуратури Хмельницької області ОСОБА_10 та обвинуваченим ОСОБА_7 .

Стягнуто з ОСОБА_7 на користь держави витрати на залучення експертів в сумі 3 768,24 грн.

Арешт, накладений на майно ухвалою слідчого судді Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 21 травня 2019 року, скасовано.

Арешт. накладений на майно ухвалою слідчого судді Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 29 грудня 2019 року, скасовано.

Речові докази :

- грошові кошти в сумі 18 184 грн, купюрами номіналом у 500 грн. у кількості 24 шт., номіналом у 200 грн. 31 шт., номіналом 100 грн. у кількості 40 шт., номіналом у 50 грн. 16 шт., номіналом у 20 грн. 2 шт, номіналом у 10 грн. 2 шт., номіналом у 5 грн. 3 шт., номіналом у 2 3 шт., номіналом 1 грн. 1 шт., передані на зберігання до фінансового відділу УСБУ у Хмельницькій області ухвалено конфіскувати;

- записник з написом «ТАК», поліетиленовий пакет з біркою із написом «STIL» з визитівками «Kaminhols», аркуш паперу формату А-4 з таблицею, поліетиленовий файл з двома аркушами паперу із написами «Сертифікат відповідності» та «Паспорт № НОМЕР_1 », поліетиленовий файл з 16 аркушами паперу з написами «Відомість видачі пального», поліетиленовий файл з 27 аркушами паперу з написом «Відомість видачі пального», журнал у картонній обкладинці, у якому наявні таблиці з цифрами, акт № А10811 здачі-прийомки виконаних робіт від 07.05.2019 року,накладна № 1038 від 30.06.2017 , накладна № 162, квитанція № 197731, зошит із записами, 3 аркуші паперу із назвами «Відомість видачі дизельного пального» частково заповнені, поліетиленовий файл з 1 аркушем паперу з написом «Відомість видачі пального», поліетиленовий файл з 4 аркушами паперу з написом «Відомість видачі пального», передані на зберігання до кімнати зберігання речових доказів слідчого відділу УСБУ у Хмельницькій області за квитанцією № 167, ухвалено знищити;

- 4 пластикові каністри, серед яких: 1 каністра об`ємом 20 л , в якій знаходиться 16 л дизельного палива, 1 каністра об`ємом 10 л, в якій знаходиться 7 л дизельного палива, 1 каністра об`ємом 20 л, в якій знаходиться 15 л дизельного палива, 1каністра об`ємом 10 л, в якій знаходиться 8 л дизельного палива, передані на зберігання у кімнату зберігання речових доказів слідчого відділу УСБУ у Хмельницькій області за квитанцією № 168, ухвалено конфіскувати;

- металевий вагончик блакитного кольору, в якому знаходиться заправна колонка для видачі палива, який передано на зберігання власнику ОСОБА_9 , ухвалено конфіскувати.

За вироком суду, ОСОБА_7 , діючи необережно у формі злочинної самовпевненості, не будучи зареєстрованим як фізична особа-підприємець та не будучи працівником юридичної особи, однак будучи особою, яка зобов`язана дотримуватися правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою, в порушення ст.68 Конституції України, ст.ст.1, 6, 13, 18, 21 Закону України «Про охорону праці», п.п.33 ч.1 ст.2, ст.55 Кодексу цивільного захисту України, п.п.1,2,4 розділу І, п.п.3,8,11,15,20 розділу ІІ, п.п.2.1, 2.2. глави 2 розділу ІІІ, п.п. 1.11.3, 1.5-.1.7 глави 1 розділу ІV, п.3.6., 3.10 глави 3 розділу V, п.п.10.1,10.4,10.5 глави 10 розділу VІ Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 року № 1417, п.7 Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 року № 1107, п.10 Переліку робіт з підвищеною небезпекою (НПАОП 0.00-4.12-2005), затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України від 26.01.2005 № 15, п.п.1,18 Порядку ідентифікації та обліку об`єктів підвищеної небезпеки, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2002 року № 956, п.п.2.3, 2.4, 2.7, 2.16 розділу ІІ Вимог до роботодавців стосовно забезпечення безпечного виконання робіт у потенційно вибухонебезпечних середовищах (НПАОП 0.00-7.12-13), затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 05.06.2013 року № 317; п.7.3.1 Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів (НПАОП 40.1-1.21-98), затверджених наказом Держохоронпраці України від 09.01.1998 №4; глав 2 та 5 розділу 6, п.14 глави 1 розділу 7 Правил пожежної безпеки для об`єктів зберігання, транспортування та реалізації нафтопродуктів, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 24.12.2008 року № 658; п.4.5.12 глави 4.5 розділу 4 Правил будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок (НПАОП 40.1-1.32-01), затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 21.06.2001 № 272, не отримавши в установленому законом порядку дозволи на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) устаткування підвищеної небезпеки , не організувавши дотримання охорони праці та протипожежного стану на потенційно небезпечному об`єкті, у період з початку 2019 року по 28.12.2019 року особисто здійснював на земельній ділянці з кадастровим номером 6810700000:01:004:0846, розташованій на території ринку «Дар» по вул.Митрополита Шептицького, 2-а в м.Шепетівка Хмельницької області, експлуатацію автозаправної станції контейнерного типу , до складу якої входить металевий вагончик, заправна колонка марки «ADAST-SYSTEMS a.s тип 899172/COM/U», виробництва Республіки Чехія, в комплексі з паливо роздавальним краном, резервуар для зберігання дизельного палива для заправки транспортних засобів дизельним паливом, та відповідне електрообладнання (автоматичний вимикач трифазний «аско С10», електричний вимикач), де особисто проводив роботи з приймання, зберігання та реалізації дизельного палива, чим створив реальну загрозу загибелі людей, заподіяння шкоди здоров`ю людей чи настання інших тяжких наслідків, тобто вчинив порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на підприємстві (автозаправній станції) особою, яка зобов`язана їх дотримувати, якщо це порушення створило загрозу загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків.

Під час досудового розслідування між прокурором відділу нагляду за додержанням законів Службою безпеки України та Державною прикордонною службою прокуратури Хмельницької області ОСОБА_10 , якому надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 42019241270000010, та обвинуваченим у цьому провадженні ОСОБА_7 12 травня 2020 року укладено угоду про визнання винуватості.

За умовами угоди обвинувачений ОСОБА_7 повністю визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому злочину, передбаченого ч.1 ст.272 КК України, в обсязі згідно обвинувального акта від 12.05.2020 року.

Сторони узгодили покарання ОСОБА_7 у виді штрафу в розмірі 150 неоподатковуваних розмірів доходів громадян, що становить 2 550 (дві тисячі п`ятсот п`ятдесят) грн.

В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_8 в інтересахобвинуваченого ОСОБА_7 просив змінити вирок Шепетівського міськрайонного суду від 12 червня 2020 року в частині вирішення питання щодо речових доказів, виключивши з резолютивної частини вказаного вироку питання щодо конфіскації.

Уважав, що вирок в частині конфіскації грошових коштів та металевого вагончика з заправною колонкою є незаконним та ухвалений з порушенням норм процесуального права та підлягає зміні.

Так, 12 травня 2020 року було укладено угоду про визнання винуватості, між ОСОБА_7 та прокурором, якою ОСОБА_7 було визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.272 КК України, та призначено покарання у виді штрафу в розмірі 150 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 2 550 грн, проте місцевий суд виніс суворіший вирок.

Речові докази, які за вироком суду підлягають конфіскації, не можуть бути конфісковані, адже грошові кошти, що були вилучені, є особистими коштами ОСОБА_7 , а металевий вагончик є власністю ОСОБА_9 .

Крім того, сторонами в угоді не було передбачено конфіскацію грошових коштів та металевого вагончику з заправною колонкою. Відтак, суд призначив покарання суворіше, ніж узгоджене сторонами угоди.

В апеляційній скарзі третя особа ОСОБА_9 просив змінити вирок Шепетівського міськрайонного суду від 12 червня 2020 року в частині конфіскації речових доказів, а саме виключити з резолютивної частини оскаржуваного вироку конфіскацію металевого вагончика блакитного кольору, в якому знаходиться заправна колонка для видачі палива.

Уважав, що вирок в частині конфіскації металевого вагончика з заправною колонкою є незаконним та ухвалений з порушенням норм процесуального права, адже йому було невідомо, чим займався ОСОБА_7 та яке було цільове використання його вагончика.

Тому, на його думку, вирок суду необхідно змінити в частині конфіскації речового доказу металевого вагончика з заправною колонкою для видачі палива з подальшим поверненням законному володільцю йому.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду з узагальненим викладом змісту судового рішення та доводів апеляційних скарг; обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_8 , які підтримали свою апеляційну скаргу; третю особу ОСОБА_9 на підтримання своєї апеляційної скарги з викладених у них мотивів; прокурора ОСОБА_6 , яка заперечила проти обох апеляційних скарг; перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до висновку про таке.

Відповідно до вимог ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст.94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Так, колегією суддів установлено, що при розгляді даного кримінального провадження та постановленні вироку місцевим судом вказаних вимог закону повною мірою не дотримано.

Відповідно до ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Зокрема, колегією суддів не переглядається питання про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Так, згідно ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно з ч.4 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Як установлено судом першої інстанції у підготовчому судовому засіданні, обвинуваченим ОСОБА_7 вчинено діяння, передбачене ч.1 ст.272 КК України, тобто порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на підприємстві, особою, яка зобов`язана їх дотримувати, якщо це порушення створило загрозу загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків.

Відповідно до ст.12 КК України злочин, передбачений ч.1 ст.272 КК України, є злочином невеликої тяжкості, внаслідок якого шкода завдана лише суспільним інтересам. Укладення угоди сторонами є добровільним, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Відповідно до ч.7 ст.474 КПК України суд перевіряє угоду на відповідність вимогам цього Кодексу та/або закону.

Згідно зі ст.475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання, тобто часткове затвердження угоди не передбачено.

Так, під час досудового розслідування між прокурором відділу нагляду за додержанням законів СБУ та Державною прикордонною службою прокуратури Хмельницької області ОСОБА_10 , якому надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні №42019241270000010 та обвинуваченим у цьому провадженні ОСОБА_7 12 травня 2020 року укладена угода про визнання винуватості.

За умовами угоди обвинувачений ОСОБА_7 повністю визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину, передбаченого ч.1 ст.272 КК України в обсязі згідно обвинувального акта від 12 травня 2020 року.

При цьому сторони узгодили покарання, яке слід призначити ОСОБА_7 у виді штрафу в розмірі 150 неоподатковуваних розмірів доходів громадян, що становить 2 550 грн.

Колегія суддів приходить до висновку, що вирок суду першої інстанції в частині конфіскації металевого вагончику з заправною колонкою є необґрунтованим та ухвалений з порушенням норм процесуального права.

Таким чином, суд першої інстанції неправомірно вирішив питання щодо спеціальної конфіскації майна ОСОБА_9 .

Крім того, речові докази, які за вироком суду першої інстанції підлягають конфіскації, не можуть бути конфісковані, адже грошові кошти, що були вилучені, є особистими коштами ОСОБА_7 , а металевий вагончик є власністю ОСОБА_9 .

Відповідно до ст.96-1 КПК України спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а так само передбаченого частиною першою статті 150, статтею 154, частинами другою і третьою статті 159-1, частиною першою статті 190, статтею 192, частиною першою статей 204, 209-1, 210, частинами першою і другою статей 212, 212-1, частиною першою статей 222, 229, 239-1, 239-2, частиною другою статті 244, частиною першою статей 248, 249, частинами першою і другою статті 300, частиною першою статей 301, 302, 310, 311, 313, 318, 319, 362, статтею 363, частиною першою статей 363-1, 364-1, 365-2 цього Кодексу.

Згідно з ст.96-2 КПК України спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно:

1) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна;

2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;

3) були предметом кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, переходять у власність держави;

4) були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.

2. У разі якщо гроші, цінності та інше майно, зазначені у частині першій цієї статті, були повністю або частково перетворені в інше майно, спеціальній конфіскації підлягає повністю або частково перетворене майно. Якщо конфіскація грошей, цінностей та іншого майна, зазначених у частині першій цієї статті, на момент прийняття судом рішення про спеціальну конфіскацію неможлива внаслідок їх використання або неможливості виділення з набутого законним шляхом майна, або відчуження, або з інших причин, суд виносить рішення про конфіскацію грошової суми, що відповідає вартості такого майна.

3. Спеціальна конфіскація застосовується також у разі, коли особа не підлягає кримінальній відповідальності у зв`язку з недосягненням віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, або неосудністю, або звільняється від кримінальної відповідальності чи покарання з підстав, передбачених цим Кодексом, крім звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності.

4. Гроші, цінності, в тому числі кошти, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, інше майно, зазначені в цій статті, підлягають спеціальній конфіскації у третьої особи, якщо вона набула таке майно від підозрюваного, обвинуваченого, особи, яка переслідується за вчинення суспільно небезпечного діяння у віці, з якого не настає кримінальна відповідальність, або в стані неосудності, чи іншої особи безоплатно, за ринкову ціну або за ціну вищу чи нижчу ринкової вартості, і знала або повинна була і могла знати, що таке майно відповідає будь-якій із ознак, зазначених у пунктах 1-4 частини першої цієї статті.

Вищезазначені відомості щодо третьої особи повинні бути встановлені в судовому порядку на підставі достатності доказів.

Спеціальна конфіскація не може бути застосована до майна, яке перебуває у власності добросовісного набувача.

5. Спеціальна конфіскація не застосовується до грошей, цінностей та іншого майна, зазначених у цій статті, які згідно із законом підлягають поверненню власнику (законному володільцю) або призначені для відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Як установлено апеляційним судом, сторонами в угоді не було передбачено конфіскацію грошових коштів та металевого вагончику з заправною колонкою, не передбачає такої конфіскації і санкція ч.1 ст.272 КК України.

У ході досудового розслідування не було встановлено, що кошти, що були вилучені є коштами, одержаними внаслідок вчинення злочину. Також прокурором у суді було підтверджено, що вказані кошти є особистою власністю ОСОБА_11 .

Ураховуючи зазначене, місцевий суд необґрунтовано вирішив питання щодо конфіскації вказаних коштів, адже вони є особистою власністю ОСОБА_7 , а не коштами внаслідок вчинення злочину.

Так, згідно ч.10 ст.100 КПК України під час вирішення питання щодо спеціальної конфіскації насамперед має бути вирішене питання про повернення грошей, цінностей та іншого майна власнику (законному володільцю) та/або про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням. Застосування спеціальної конфіскації здійснюється тільки після доведення в судовому порядку стороною обвинувачення, що власник (законний володілець) грошей, цінностей та іншого майна знав про їх незаконне походження та/або використання.

Колегія суддів приходить до висновку, що металевий вагончик блакитного кольору, в якому знаходиться заправна колонка для видачі палива, що належить на праві власності ОСОБА_9 , також не може бути конфіскована, оскільки згідно ст.100 КПК України це є приватною власністю.

Колегія суддів уважає, що доводи апеляційних скарг ОСОБА_9 та адвоката ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 є обґрунтованими в цій частині та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.409 КПК України підставами для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

З наведеного вбачається, що при розгляді цього кримінального провадження суд першої інстанції допустив істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Відтак,грошові коштиу фактичнійсумі 23184грн, які були вилучені і передані на зберігання до фінансового відділу УСБУ у Хмельницькій області підлягають поверненню власнику ОСОБА_7 .

Відповідно до п.3 ч.1 ст.408 КПК України суд апеляційної інстанції змінює вирок у разі зменшення сум, які підлягають стягненню, або збільшення цих сум, якщо таке збільшення не впливає на обсяг обвинувачення і правову кваліфікацію кримінального правопорушення.

Ураховуючи викладене, вирок суду в частині вирішення питання речових доказів підлягає зміні.

Керуючись ст.ст.407, 409, 412, 419 КПК України, колегія суддів,

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_9 задовольнити.

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 задовольнити.

Вирок Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 12 червня 2020 року щодо ОСОБА_7 в частині вирішення питання речових доказів змінити.

Металевий вагончик блакитного кольору, в якому знаходиться заправна колонка для видачі палива, повернути власнику ОСОБА_9 .

Грошові кошти в сумі 23 184 грн, які передані на зберігання до фінансового відділу УСБУ у Хмельницькій області, повернути ОСОБА_7 .

У решті вирок залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду протягом трьох місяців з моменту її проголошення.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3