Ухвала

від 13.01.2021 по справі 756/15336/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 11-сс/824/563/2021 Головуючий у 1-й інстанції: ОСОБА_1

Єдиний унікальний номер 756/15336/20 Доповідач: ОСОБА_2

Категорія: ст. 170 КПК

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

при секретарі ОСОБА_5

представника власника майна ОСОБА_6

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 , подану в інтересах цивільного позивача компанії «Лорлі Інвестментс Лімітед» на ухвалу слідчого судді Оболонського районного суду м. Києва від 10 грудня 2020 року у кримінальному провадженні №12014100050011851, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_6 , в інтересах цивільного позивача компанії «Лорлі Інвестментс Лімітед» про накладення арешту на нерухоме майно в рамках кримінального провадження за № 12014100050011851 від 31.12.2014 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч.1,5 ст.185, ч.5 ст.186, ч.4 ст.187, ч.ч. 1,3,4 ст.190, ч.ч. 1,2,5 ст.191, ч.2 та ч.3 ст.206, ч.2 та ч.3 ст.206-2, ч.3 ст.209, ч. ч.1, 3 ст.212, ст..219, ст..356, ч.ч. 2, 3 ст.357, ч.ч. 1,3,4 ст. 358, ч.1 та ч.2 ст.364, ч.1 та ч.2 ст.364-1, ч.2ст.366, ч.1 та ч.2 ст.367, ч.1 ст.383, ч.1 ст.388 КК України.

В ухвалі слідчий суддя зазначив, що підозру у даному кримінальному провадженні жодній особі не пред`явлено, тому пославшись на положення ч.6 ст. 170 КПК України залишив без задоволення клопотання про накладення арешту на майно.

Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді адвокат ОСОБА_7 , подану в інтересах цивільного позивача компанії «Лорлі Інвестментс Лімітед» подав апеляційну скаргу посилаючись на незаконність ухвали слідчого судді просить її скасувати та накласти арешт на майно в рамках кримінального провадження за № 12014100050011851 від 31.12.2014 року. Апелянт посилається на те, що оскаржувана ухвала є такою, що не відповідає фактичним обставинам справи та зазначає, що слідчим суддею не враховано положення ст. 170 КПК України та не досліджено наявність підстав за якими потрібно було накласти арешт, зокрема, не враховано і те, що в кримінальному провадженні заявлено цивільний позов. Вказує адвокат на те, що арбітражним керуючим ТОВ «Амстор» вчиняються дії, спрямовані на відчуження майна ТОВ «Амстор», тим самим унеможливлюючи збереження речових доказів у кримінальному провадженні, які є предметами кримінальних правопорушень, та забезпечення цивільного позову, заявленого у кримінальному провадженні компанією «Лорлі Інвестментс Лімітед» до ТОВ «Амстор».

В судове засідання прокурор не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, проте прокурор подав до суду клопотання про розгляд апеляційної скарги у його відсутність. Тому колегія суддів вирішила за можливе розглянути дану справу за його відсутності, що не суперечить положенням ч. 4 ст. 405 КПК України.

Заслухавши доповідь судді, пояснення адвоката ОСОБА_6 , який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, вивчивши матеріали провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як вбачається з наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів, в провадженні Оболонського УП ГУ НП у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014100050011851 від 21.12.2014 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч.1,5 ст.185, ч.5 ст.186, ч.4 ст.187, ч.ч. 1,3,4 ст.190, ч.ч. 1,2,5 ст.191, ч.2 та ч.3 ст.206, ч.2 та ч.3 ст.206-2, ч.3 ст.209, ч. ч.1, 3 ст.212, ст..219, ст..356, ч.ч. 2, 3 ст.357, ч.ч. 1,3,4 ст. 358, ч.1 та ч.2 ст.364, ч.1 та ч.2 ст.364-1, ч.2ст.366, ч.1 та ч.2 ст.367, ч.1 ст.383, ч.1 ст.388 КК України за фактами протиправного заволодіння майном та частками у статутному фонді ТОВ «Амстор Трейд», ТОВ «Фудторг», ТОВ «Транс-Буд», ТОВ «Амстор», ТОВ «Торгівельний будинок «Амстор» та інших підприємств групи компаній «Амстор».

Відмовляючи в задоволенні клопотання про накладення арешту на майно, слідчий суддя пославшись на положення ч.6 ст.170 КПК України.

З таким висновком слідчого судді колегія суддів погоджується.

Згідно вимог ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

За ч.2 ст. 61 КПК України права та обов`язки цивільного позивача виникають з моменту подання позовної заяви органу досудового розслідування або до суду.

Ч.2 ст. 131 КПК України передбачає, що одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Відповідно до ст. 170 КПК України арешт майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірно вигоди, можливої конфіскації майна.

Арешт майна допускається з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно в порядку ст. ст. 170-173 КПК України, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про його арешт.

Так, слідчий суддя, розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно в рамках кримінального провадження за № 12014100050011851 від 31.12.2014 року, та відмовляючи у його задоволенні, правильно зазначив, що арешт майна з метою забезпечення відшкодування шкоди може мати місце лише щодо майна підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду.

Оскільки в клопотанні та долучених до нього матеріалах, не надано достатніх і належних доказів на підтвердження обставин, на які послався у клопотанні представниккомпанії «Лорлі Інвестментс Лімітед» слідчий суддя правильно прийшов до висновку про відсутність на даний час правових підстав для накладення арешту на вищезазначене майно та правомірно відмовив у задоволенні клопотання.

Посилання апелянта на те, що слідчим суддею не враховано наявність підстави для арешту майна, є необґрунтованим та не знайшло свого підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, оскільки за змістом п.4 ч.2, ч.6 ст. 170, ч.ч.1,3 ст. 171, у цивільного позивача є право на звернення до суду з клопотанням про арешт майна третьої особи з метою забезпечення цивільного позову тільки у випадку, якщо це фізична особа, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. При цьому жодній особі у даному кримінальному проваджені підозри не пред`явлено.

В зв`язку з викладеним, колегія суддів приходить до висновку, що викладенні в апеляційній скарзі доводи про необґрунтованість прийнятого слідчим суддею рішення є немотивованими, а тому не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 170, 171, 173, 376, 395, 396, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Ухвалу слідчого судді Оболонського районного суду м. Києва від 10 грудня 2020 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_6 , в інтересах цивільного позивача компанії «Лорлі Інвестментс Лімітед» про накладення арешту на нерухоме майно в рамках кримінального провадження за № 12014100050011851 від 31.12.2014 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч.1,5 ст.185, ч.5 ст.186, ч.4 ст.187, ч.ч. 1,3,4 ст.190, ч.ч. 1,2,5 ст.191, ч.2 та ч.3 ст.206, ч.2 та ч.3 ст.206-2, ч.3 ст.209, ч. ч.1, 3 ст.212, ст..219, ст..356, ч.ч. 2, 3 ст.357, ч.ч. 1,3,4 ст. 358, ч.1 та ч.2 ст.364, ч.1 та ч.2 ст.364-1, ч.2ст.366, ч.1 та ч.2 ст.367, ч.1 ст.383, ч.1 ст.388 КК України - залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 , подану в інтересах цивільного позивача компанії «Лорлі Інвестментс Лімітед» - без задоволення.

Ухвала Київського апеляційного суду оскарженню не підлягає.

Судді: ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4