Ухвала

від 21.01.2021 по справі 701/49/21

МАНЬКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р. С. З. № 61

У Х В А Л А

про відкриття провадження у цивільній справі

21 січня 2021 року Суддя Маньківського районного суду, Черкаської області В.Л. Маренюк, розглянувши матеріали за позовом ОСОБА_1 до Маньківської селищної ради про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом.

На підставу своїх вимог спирається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Маньківка, Маньківського району, Черкаської області у віці 82 роки померла мати позивача - ОСОБА_2 , про що 02.09.2019 року складено відповідний актовий запис № 86, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 02.09.2019 року Маньківським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області.

Довідка виконавчого комітету Маньківської селищної ради Черкаської області від 16.12.2020 року № 3114 підтверджує, що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , з 17.09.1976 року по день смерті. За даною адресою також зареєстрована ОСОБА_3 , 1964р.н. з 09.12.2019р. по нинішній час.

За життя мати позивача ОСОБА_2 залишила заповіт, посвідчений 12 серпня 2008 року приватним нотаріусом Маньківського районного нотаріально округу Старосвітською О.Г., зареєстрований в реєстрі за № 3744.

Вказаним заповітом ОСОБА_2 , на випадок своєї смерті зробила розпорядження, яким належні їй на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серія ЯЖ №113373, виданого Маньківською селищною радою 11 червня 2008 року, і Державного акта на право власності на земельну ділянку серія ЯЕ № 630546, виданого Маньківським районним відділом земельних ресурсів 21 січня 2008 року, земельні ділянки площею 0,3257га, розташовану в АДРЕСА_2 , і площею 5,3638га, розташовану в адміністративних межах Маньківської селищної ради селища Маньківка Черкаської області, заповіла своїй дочці ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_3 , а належну їй на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серія ЯЕ № 624630, виданого Маньківським районним відділом земельних ресурсів 21 січня 2008 року, земельну ділянку площею 4,5500га, розташовану в адміністративних межах Маньківської селищної ради селища Маньківка Черкаської області, заповіла своїй дочці ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Після смерті матері позивачка подала заяву до Маньківської державної нотаріальної контори про прийняття спадщини, де заведено спадкову справу №203 за 2019 рік.

21.10.2020 року державним нотаріусом Маньківської державної нотаріальної контори Шевченко Н.Г., позивачу видано Свідоцтво про право на спадщину за заповітом у спадковій справі №203 за 2019 рік, зареєстроване в реєстрі за №594 на заповідане позивачу належне матері майно - земельну ділянку площею 0,3257га, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , яка належала померлій на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 113373, виданого відділом земельних ресурсів у Маньківському районі 11 червня 2008 року, на підставі рішення Маньківської селищної ради Черкаської області від 25 березня 2008 року №23-15.

Право власності на оформлене спадкове майно зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 21.10.2020 №229073135.

Також, 21.10.2020 року державним нотаріусом Маньківської державної нотаріальної контори Шевченко Н.Г., позивачу видано Свідоцтво про право на спадщину за заповітом у спадковій справі №203 за 2019 рік, зареєстроване в реєстрі за №595 на заповідане позивачу належне матері майно - земельну ділянку площею 5,3637га, розташовану в адмінмежах Маньківської селищної ради Черкаської області, яка належала померлій на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 630546, виданого відділом земельних ресурсів у Маньківському районі 21 січня 2008 року, на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом посвідченого Маньківською державною нотаріальною конторою Черкаської області від 02 листопада 2007 року за р.№3425.

Право власності на оформлене спадкове майно зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 21.10.2020 №229076264.

Разом з тим, після смерті матері залишилось інше спадкове майно - земельна ділянка площею 4,5500га під кадастровим номером 7123155100:01:001:0032, передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована в адміністративних межах Маньківської селищної ради Маньківського району Черкаської області, яка належала спадкодавцю на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 624630 від 21.01.2008 року. При цьому, оригінал даного правовстановлюючого документа відсутній, тобто втрачений, в наявності у позивача лише копія.

При цьому, дану земельну ділянку мати заповіла сестрі позивача (своїй дочці) ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , згідно заповіту від 12 серпня 2008 року.

Сестра позивача, дочка покійної ОСОБА_2 , надала письмову заяву від 25.11.2020 року, згідно якої заявляє та підтверджує, що не заперечує проти оформлення спадщини після смерті матері ОСОБА_2 , в тому числі земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4,5500га, яка розташована в адмінмежах Маньківської селищної ради, яка належала ОСОБА_2 згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №624630 від 21.01.2008 року, на ім`я рідної сестри ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Одночасно також підтверджує, що на спадщину після смерті матері ОСОБА_2 не претендує, та просить всі судові розгляди щодо визнання прав власності на спадкове майно після смерті ОСОБА_2 на ім`я рідної сестри ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , проводити без її участі. Справжність підпису на даній заяві засвідчено нотаріально уповноваженою посадовою особою Кривецької сільської ради Маньківського району Черкаської області.

12.12.2020 року позивач звернулась до Маньківської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину на спадкове майно - земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4,5500га, яка розташована в адмінмежах Маньківської селищної ради, яка належала ОСОБА_2 згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №624630 від 21.01.2008 року.

На заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину отримано постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 12.12.2020 року, якою відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на вказане спадкове майно.

Відмова у видачі свідоцтв про право на спадщину мотивована тим, що ОСОБА_1 не було пред`явлено правовстановлюючий документ на житловий будинок, як це вимагає п.4.15 пункту 4 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 р. за № 282/20595 (далі Порядок), а саме: видача свідоцтва про право на спадщину проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві.

Одночасно нотаріусом повідомлено, що на підставі заяви ОСОБА_1 від 22.10.2019 року про прийняття спадщини за заповітом після смерті - ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , державним нотаріусом Маньківської державної нотаріальної контори Шевченко Н.Г., була відкрита спадкова справа №203 за 2019 рік. За даними Спадкового реєстру було перевірено наявність відкритої спадкової справи, спадкового договору чи заповіту, складеного спадкодавцем. На момент заведення спадкової справи виявлено заповіт, посвідчений Старосвітською О.Г., приватним нотаріусом Маньківського районного нотаріального округу 12.08.2008 року за р.№3744 від імені ОСОБА_2 . Спадкоємцем даної земельної ділянки є ОСОБА_4 , яка також подала заяву про прийняття спадщини 22.10.2019 року.

Згідно п.4.12 пункту 4 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 р. за № 282/20595, свідоцтво про право на спадщину видається за наявності у справі всіх необхідних документів.

Згідно п.4.15 пункту 4 глави 10 розділу ІІ Порядку, при видачі свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві.

Як випливає із сукупності мотивації, наведеної у постанові нотаріуса від12.12.2020 року, у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку, яка належала ОСОБА_2 , відмовлено у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документа.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.49 Закону України Про нотаріат , нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії.

Разом з тим, нотаріусом перевірено наявність та склад спадкових відносин, наявність та належність спадкового майна спадкодавцеві, підтверджено наявність та факт прийняття спадщини позивачем.

Наявність та належність спадкового майна спадкодавцеві підтверджується як власне копією Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 624630 від 21.01.2008, так і інформацією щодо видачі даного правовстановлюючого документа, отриманою на звернення позивача від відділу Держгеокадастру у Маньківському районі Черкаської області.

Так, листом відділу Держгеокадастру у Маньківському районі Черкаської області від 21.12.2020 року № Г-87/0-0.300-88/138-20 повідомлено, що відповідно записів реєстраційній книзі було виготовлено на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, посвідченого державним нотаріусом Заїчко В.П., від 02.11.2007, зареєстровано та видано 21.08.2008 року за №829 державний акт на право власності на земельну ділянку на ім`я ОСОБА_2 серія ЯЕ № 624630, що розташована в адмінмежах Маньківської селищної ради Маньківського району Черкаської області площею 4,5500га, цільове призначення земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Також на підтвердження вказаного надано копію вказаного державного акту на право власності на земельну ділянку, чим підтверджується, що дійсно було видано вказаний правовстановлюючий документ.

Разом з тим, як вбачається з наявних обставин, ОСОБА_4 своєю заявою від 25.11.2020 року відмовилась від спадщини та не заперечує проти оформлення прав власності на дану земельну ділянку на ім`ям позивача.

Таким чином, за сукупності інформації, яка міститься у довідці виконавчого комітету Маньківської селищної ради Черкаської області від 16.12.2020 року № 3114, у постанові державного нотаріуса Маньківської державної нотаріальної контори Шевченко Н.Г., від 12.12.2020 року, з урахуванням заяви-відмови від прийняття спадщини ОСОБА_4 , вбачається, що єдиним спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_2 , з кола спадкоємців, визначеного законом, що реалізував право на спадкування, є лише ОСОБА_1 , позивач по справі.

У зв`язку з відмовою нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину, у позивача-спадкоємця немає можливості оформити право власності на спадкове майно у іншому порядку, ніж шляхом звернення з даним позовом до суду про визнання права власності на майно в порядку спадкування, оскільки іншої можливості оформити право власності на майно немає.

Разом з тим, хоча у видачі свідоцтва про право на спадщину відмовлено, наявні документи підтверджують те, що майно дійсно належало покійній матері позивача, на її ім`я було видано правовстановлюючий документ, однак він втрачений. У зв`язку з відсутністю оригінала правовстановлюючого документа було замовлено публікацію оголошення в газеті Маньківська новини про втрату Державного акта на право власності на земельну ділянку, виданого на ім`я ОСОБА_2 , що і змусило позивача звернутись з відповідним позовом до суду.

Згідно з ч. 1 ст. 187 ЦПК України, за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 185 цього Кодексу.

За положеннями ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Частиною 4 ст. 19 ЦПК України для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні призначене загальне позовне провадження.

Керуючись ч. 7 ст. 7, ст. 11, ч. 8 ст. 43, ст. ст. 44, 49, 53, 71, 83, 84, 85, 86, 91, 93, 95, 183, 185, 187, 189, 190-193, 196, 199, 257, ч. 2 ст. 261, ст. ст. 272, 353-355 ЦПК України, п. 8 ч. 11, 15.5 розділу ХІІІ перехідних положень ЦПК України, суддя, -

У Х В А Л И В :

Відкрити провадження в цивільній справі №701/49/21 за позовом ОСОБА_1 до Маньківської селищної ради про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом.

Розгляд справи провести в порядку загального позовного провадження.

Почати підготовче провадження з дня постановлення цієї ухвали.

Проведення підготовчого засідання призначити на 28 січня 2021 року о 12 годині 15 хвилин в Маньківському районному суді Черкаської області (вул. Соборна, 8, смт. Маньківка Маньківського району Черкаської області).

Роз`яснити учасникам справи право на підставі ч. 7 ст. 7 ЦПК України, звернутись до суду з клопотанням про проведення розгляду справи у закритому судовому засіданні з метою запобігання розголошенню відомостей про інтимні чи інші особисті сторони життя учасників справи.

Учасникам справи надіслати копії ухвали про відкриття провадження у справі (в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення) протягом двох днів з дня її складення у відповідності до ч. 5 ст. 272 ЦПК України.

Відповідачу та третім особам разом з копією ухвали про відкриття провадження у справі одночасно надіслати копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Встановити строк відповідачу для надіслання (надання) до суду відзиву на позовну заяву і всіх доказів, які можливо доставити до суду, що підтверджують заперечення проти позову, - протягом п`ятнадцяти днів з дня одержання копії цієї ухвали.

Зобов`язати відповідача одночасно із надісланням (наданням) відзиву до суду надіслати (надати) копії такого відзиву та доданих до нього документів позивачу, а також третім особам.

У відзиві відповідач викладає заперечення проти позову. Відзив підписується відповідачем або його представником. Відзив повинен містити: найменування (ім`я) позивача і номер справи; повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові для фізичних осіб) відповідача, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку, офіційну електронну адресу та адресу електронної пошти, за наявності; у разі повного або часткового визнання позовних вимог - вимоги, які визнаються відповідачем; обставини, які визнаються відповідачем, а також правову оцінку обставин, надану позивачем, з якою відповідач погоджується; заперечення (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права; перелік документів та інших доказів, що додаються до відзиву, та зазначення документів і доказів, які не можуть бути подані разом із відзивом, із зазначенням причин їх неподання; заперечення (за наявності) щодо заявленого позивачем розміру судових витрат, які позивач поніс та очікує понести до закінчення розгляду справи по суті; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. До відзиву додаються: докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи. До відзиву, підписаного представником відповідача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника відповідача. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідачу для надання зустрічного позову встановити строк до 28 січня 2021 року .

Третім особам для надання суду пояснень щодо позову або відзиву та доказів встановити строк до 28 січня 2021 року , попередивши, що у разі їх ненадання у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

У поясненнях третьої особи щодо позову або відзиву третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, викладає свої аргументи і міркування на підтримку або заперечення проти позову. Пояснення третьої особи підписуються третьою особою або її представником. До пояснень третьої особи застосовуються тотожні для відзиву правила.

Учасники справи мають право надати відповідь на пояснення третіх осіб, свої письмові пояснення щодо відповіді на відзив - до закінчення підготовчого провадження.

Роз`яснити учасникам справи їх право на поставлення в першій заяві по суті справи, що ними подається до суду, не більше десяти запитань іншому учаснику справи про обставини, що мають значення для справи. Учасник справи, якому поставлено питання позивачем, зобов`язаний надати вичерпну відповідь окремо на кожне питання по суті. На запитання до учасника справи, який є юридичною особою, відповіді надає її керівник або інша посадова особа за його дорученням. Відповіді на запитання подаються до суду учасником справи - фізичною особою, керівником або іншою посадовою особою юридичної особи у формі заяви свідка не пізніш як за п`ять днів до підготовчого засідання. Копія такої заяви свідка у той самий строк надсилається учаснику справи, який поставив письмові запитання. У заяві свідка зазначаються ім`я (прізвище, ім`я та по батькові), місце проживання (перебування) та місце роботи свідка, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків свідка за його наявності або номер і серія паспорта, номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти (за наявності), відповіді на питання щодо обставин справи, про які відомо свідку, джерела обізнаності свідка щодо цих обставин, а також підтвердження свідка про обізнаність із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань. Якщо поставлене запитання пов`язане з наданням відповідних доказів, що підтверджують відповідні обставини, учасник справи разом з наданням заяви свідка надає копії відповідних письмових чи електронних доказів. Учасник справи має право відмовитися від надання відповіді на поставлені запитання щодо себе, членів сім`ї чи близьких родичів (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, над якою встановлено опіку чи піклування, член сім`ї або близький родич цих осіб), які можуть тягнути юридичну відповідальність для нього або таких членів сім`ї чи близьких родичів. Особа, яка відмовляється давати показання, зобов`язана повідомити причини відмови. Також учасник справи має право відмовитися від надання відповіді на поставлені запитання, якщо поставлене запитання не стосується обставин, що мають значення для справи;якщо учасником справи поставлено більше десяти запитань. За наявності підстав для відмови від відповіді учасник справи повинен повідомити про відмову іншого учасника та суд у строк для надання відповіді на запитання. Суд за клопотанням іншого учасника справи може визнати підстави для відмови відсутніми та зобов`язати учасника справи надати відповідь.

Попередити учасників справи, що будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); найменування суду, до якого вона подається; номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів); зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; підстави заяви (клопотання, заперечення); перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви (клопотання, заперечення); інші відомості, що вимагаються цим Кодексом. Вимога вказати в заяві по суті справи, скарзі, заяві, клопотанні або запереченні ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України стосується лише юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України. Письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником. Учасник справи має право додати до письмової заяви, клопотання проект ухвали, постановити яку він просить суд. Суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Роз`яснити учасникам справи, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї. Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними. Докази, які не додані до позовної заяви чи до відзиву на неї, якщо інше не передбачено Цивільним процесуальним кодексом України, подаються через канцелярію суду, з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або в судовому засіданні з клопотанням про їх приєднання до матеріалів справи. Учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане відповідачем, третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У клопотанні повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу. Письмові, речові та електронні докази, які не можна доставити до суду, оглядаються за їх місцезнаходженням.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника). Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги. Документи, отримані за допомогою факсимільного чи інших аналогічних засобів зв`язку, приймаються судом до розгляду як письмові докази у випадках і в порядку, які встановлені законом або договором. Іноземний офіційний документ, що підлягає дипломатичній або консульській легалізації, може бути письмовим доказом, якщо він легалізований у встановленому порядку. Іноземні офіційні документи визнаються письмовими доказами без їх легалізації у випадках, передбачених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи. У заяві про виклик свідка зазначаються його ім`я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити. Заява про виклик свідка має бути подана до або під час підготовчого судового засідання.

Забезпечення доказів судом проводиться за правилами, встановленими ст. ст. 116-119 ЦПК України.

Попередити учасників справи про недопустимість зловживання процесуальними правами, шляхом подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; умисного неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі, тощо.

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

У разі, якщо подання скарги, заяви, клопотання буде визнане зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Сторони можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії судового процесу.

Можливість отримати інформацію щодо справи, що розглядається, учасники справи мають на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет. Веб-адреса сторінки: https://mn.ck.сourt.gov.ua/sud2312 .

Ухвала окремо від рішення суду може бути оскаржена в апеляційному порядку лише щодо порушення правил підсудності. В іншій частині заперечення на ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.

До утворення апеляційних судів в апеляційних округах, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня одержання копії цієї ухвали шляхом подання апеляційної скарги через Маньківський районний суд Черкаської області до Черкаського апеляційного суду у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Суддя В. Л. Маренюк