Ухвала

від 13.01.2021 по справі 758/156/21

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/156/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2021 року м. Київ

Подільський районний суд м. Києва

у складі слідчого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

слідчого ОСОБА_2 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СВ Подільського УП ГУ НП в місті Києві ОСОБА_2 по кримінальному провадженню №42019101070000001, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08 січня 2019 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 191 КК України, про арешт майна,-

В С Т А Н О В И В :

Слідчий СВ Подільського УП ГУ НП в місті Києві ОСОБА_2 , за погодженням із прокурором Київської місцевої прокуратури №7 ОСОБА_4 , звернулася до Подільського районного суду м. Києва із клопотанням, в якому просить:

1) накласти арешт на корпоративні права, які належать підозрюваній ОСОБА_5 , а саме на 100% статутного капіталу Товариства з обмеженою вiдповiдальнiстю «БІГ5 МЕДІА ГРУП» (ТОВ «БІГ5 МЕДІА ГРУП»), код ЄДРПОУ 40179675, що становить 300000 гривень, шляхом заборони їх відчуження, а також заборонити Державній реєстраційній службі України та іншим особам, уповноваженим на здійснення державної реєстрації, вносити зміни, пов`язані зі зміною засновників ТОВ «БІГ5 МЕДІА ГРУП» , зміни в статутні документи товариства, а також вчинення інших будь-яких реєстраційних дій щодо ТОВ «БІГ5 МЕДІА ГРУП»;

2) накласти арешт на грошові кошти в розмірі 3 773 056 грн., які знаходяться та можуть надійти на банківські рахунки ОСОБА_5 , а саме - № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , відкриті в АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ», картковий рахунок № НОМЕР_3 , відкритий в АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ», рахунок № НОМЕР_4 , відкритий в АТ КБ «ПРИВАТБАНК», карткові рахунки № НОМЕР_5 , № НОМЕР_6 , відкриті в АТ КБ «ПРИВАТБАНК», а також на банківські рахункина ім`я ОСОБА_5 в частині витрат, а саме: НОМЕР_7 , який відкритий в АТ «УкрСиббанк»; НОМЕР_8 , який відкритий в АТ «Райффайзен Банк Аваль»; НОМЕР_9 , який відкритий в АТ «Універсал Банк»; НОМЕР_10 , який відкритий в АБ «Укргазбанк», шляхом зупинення видаткових операцій, за винятком операцій, пов`язаних з перерахуванням грошових коштів по сплаті податків, зборів до бюджету або у державні цільові фонди, так само по сплаті єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та страхових внесків на державне пенсійне страхування, видатків пов`язаних з виплатою заробітною плати.

В обґрунтування клопотання слідчий вказала, що у провадженні СВ Подільського УП ГУ НП в місті Київі знаходиться кримінальне провадження №42019101070000001, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08 січня 2019 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 191 КК України.

В ході досудового розслідування 17 листопада 2020 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українці, громадянці України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 27, ч.5 ст. 191 КК України, а саме у пособництві у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому організованою групою, повторно, у великих розмірах.

Так, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та інші невстановлені особи серед працівників КУ «Київський молодіжний центр» з метою особистого незаконного збагачення, визначивши вчинення злочинів як одне з основних джерел для здобуття коштів та матеріальних благ для свого існування, відчуваючи свою безкарність, створили стійке злочинне угрупування, діяльність якого була спрямована на розтрату бюджетних коштів на користь підконтрольних суб`єктів господарювання під час реалізації проектів та проведення заходів за кошти місцевого бюджету міста Києва у 2018-2019 роках.

До діяльності організованої групи в різний період часу залучалися ОСОБА_5 , ОСОБА_8 та інші невстановлені в ході досудового розслідування особи. До вказаної схеми були залучені суб`єкти господарювання з ознаками фіктивності, на рахунки яких безпідставно перераховувались кошти за нібито надані послуги з проведення заходів, які фактично не надавалися або надавалися за рахунок коштів приватних осіб. Йдеться, зокрема, про інформаційно-просвітницькі, розважальні акції для молоді, військово-патріотичні акції, заходи з популяризації здорового способу життя тощо.

Загальна сума спричинених збитків місцевому бюджету становить 3 773 056 грн.

Відповідно до санкції ч. 5 ст. 191 КПК України за вчинення вказаного злочину передбачено застосування додаткового покарання у виді конфіскації майна.

За таких обставин, з метою забезпечення конфіскації майна підозрюваної ОСОБА_5 , як виду покарання у разі засудження її за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 191 КК України, виникла необхідність у накладенні арешту на належне їй майно.

У відповідності до ч.2 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею без повідомлення та виклику у судове засідання власника майна, оскільки це необхідно з метою забезпечення арешту майна.

У судовому засіданні слідчий ОСОБА_2 клопотання підтримала та пояснила, що метою накладення арешту на належні підозрюваній ОСОБА_5 . корпоративні права є забезпечення конфіскації майна як виду покарання, у разі визнання її винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 191 КК України, а також відшкодування збитків, спричинених місцевому бюджету міста Києва на загальну суму 3 773 056 грн. Крім того, з цією ж метою слідчий просила заборонити Державній реєстраційній службі України та іншим особам, уповноваженим на здійснення державної реєстрації, вносити зміни, пов`язані зі зміною засновників ТОВ «БІГ5 МЕДІА ГРУП», зміни в статутні документи вказаного товариства та будь які інші реєстраційні дії щодо нього, а також накласти арешт на грошові кошти ОСОБА_5 у вказаних в клопотанні установах банків.

Заслухавши слідчого, дослідивши матеріали клопотання та докази, додані в його обґрунтування, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

При розгляді клопотання про накладення арешту на майно в порядку ст.ст. 170 - 173 КПК України, слідчий суддя для прийняття законного та обґрунтованого рішення повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Відповідно до ч. 1 ст. ст. 170 КПК України,арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно доп.3ч.2ст.170КПК Україниарешт майнадопускається зметою забезпечення конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.

Згідно із ч. 5 ст. 170 КПК України, увипадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбаченихКримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Відповідно до ч.2 ст. 59 КК України конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини, а також за злочини проти основ національної безпеки України та громадської безпеки незалежно від ступеня їх тяжкості і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині цього Кодексу.

Відповідно до санкції ч. 5 ст. 191 КПК України за вчинення вказаного злочину передбачено застосування додаткового покарання у виді конфіскації майна.

Водночас при розгляді даного клопотання слідчим суддею враховуються положення ч. 2 ст. 173 КПК України, згідно з якими при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:

1) правову підставу для арешту майна;

2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);

4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно із ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Як встановлено слідчим суддею, СВ Подільського УП ГУ НП в м. Києві здійснюється розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42019101070000001 від 08 січня 2019 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191 України.

17 листопада 2020 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 27, ч.5 ст. 191 КК України, а саме у пособництві у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому організованою групою, повторно, у великих розмірах.

Із доданого до клопотання витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі Держаний реєстр) вбачається, що ОСОБА_5 є засновником Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ «БІГ5 МЕДІА ГРУП», розмір статутного капіталу у якому становить 300 000 гривень.

Разом із цим, матеріали клопотання не містять відомостей про те, станом на яку дату вказана інформація щодо ОСОБА_5 містилася у Державному реєстрі, а також про те, що така інформація є актуальною на час розгляду клопотання про арешт майна слідчим суддею.

Враховуючи наведене, слідчий суддя прийшов до висновку про те, що слідчим клопотання у цій частині не обґрунтовано та не наведено правових підстав накладення арешту на вищевказані корпоративні права.

Крім того, слідчий просить накласти арешт на грошові кошти в розмірі 3 773 056 грн., які знаходяться та можуть надійти на банківські рахунки ОСОБА_5 , відкриті в АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» та АТ КБ «ПРИВАТБАНК», а також на банківські рахункина ім`я ОСОБА_5 в частині витрат, які відкриті в АТ «УкрСиббанк», АТ «Райффайзен Банк Аваль», АТ «Універсал Банк» та АБ «Укргазбанк».

В обґрунтування клопотання у цій частині слідчим надано відомості про відкриті банківські рахунки ОСОБА_5 станом на 04 грудня 2020 року.

Вказаними відомостями підтверджується факт відкриття на ім`я ОСОБА_5 наступних рахунків:

-рахунку НОМЕР_7 в АТ «УкрСиббанк» (дата відкриття 07 липня 2009 року);

- рахунку № НОМЕР_4 в Київському ГРУ АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (дата відкриття 28 жовтня 2015 року);

- рахунку НОМЕР_8 в АТ «Райффайзен Банк Аваль» (дата відкриття 23 липня 2018 року);

- рахунку НОМЕР_11 в АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» (дата відкриття 21 червня 2016 року);

- рахунку НОМЕР_9 , який відкритий в АТ «Універсал Банк» (дата відкриття 20 листопада 2019 року);

-рахунку НОМЕР_10 ,який відкритийв АБ«Укргазбанк» (дата відкриття 28 вересня 2020 року).

Разом ізцим,відомостей щодоактуальності такоїінформації станомна датурозгляду клопотання,а такожщодо наявностіна такихрахунках грошовихкоштів,у томучислі в розмірі 3 773 056 грн., слідчим до суду не надано.

Таким чином, слідчимне доведено існування правових підстав для накладення арешту на майно, передбачених ч. 2ст. 170 КПК України, про які вказано у його клопотанні, оскільки ним не надано доказів про те, щогрошові кошти в розмірі 3 773 056 грн. знаходяться чи можуть надійти на вказані у клопотанні банківські рахунки ОСОБА_5 , а також що такі грошові кошти є предметом протиправної діяльності, об`єктом та знаряддям злочину та відповідають критеріям, зазначеним уст. 98 КПК України.

При цьому, слідчим суддею враховуються положення ч. 10ст. 170 КПК України, у відповідності до якого арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Із аналізу наведеної норми кримінального процесуального закону слідує, що арешт може бути накладено на майно, яке вже перебуває у власності або володінні, користуванні, розпорядженні підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, та третіх осіб, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Враховуючи вищенаведене, а також приймаючи до уваги відсутність даних щодо наявності грошових коштів в розмірі 3 773 056 грн. у власності ОСОБА_5 та, зокрема, їх знаходження на наведених у клопотанні банківських рахунках, слідчий суддя приходить до висновку, що органом досудового розслідування не доведено правових підстав для накладення арешту на такі грошові кошти.

Підсумовуючи все вищенаведене, у задоволенні клопотання слідчого СВ Подільського УП ГУ НП в місті Києві ОСОБА_2 по кримінальному провадженню №42019101070000001, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08 січня 2019 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 191 КК України, про арешт майна слід відмовити.

Керуючись ст. 131, 132, 170 - 173, 175, 309 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В :

У задоволені клопотання слідчого СВ Подільського УП ГУ НП в місті Києві ОСОБА_2 по кримінальному провадженню №42019101070000001, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08 січня 2019 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 191 КК України, про арешт майна відмовити.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Cлідчий суддя Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_1