Вирок

від 21.01.2021 по справі 546/788/20

РЕШЕТИЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

єдиний унікальний номер справи 546/788/20

номер провадження 1-кп/546/3/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2021 року м. Решетилівка

Решетилівський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

потерпілого ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

обвинуваченої ОСОБА_6 ,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні вприміщенні судуу м.Решетилівка кримінальнепровадження за № 12020170310000242, відомості про яке 14.09.2020 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Губське Лубенського району Полтавської області, громадянина України, з повною середньою освітою, одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не маючого, не працюючого, не інваліда, не депутата, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України;

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки смт. Решетилівка Решетилівського району Полтавської області, громадянки України, з середньо-технічною освітою, заміжньої, на утриманні неповнолітніх дітей не маючої, не працюючої, не інваліда, не депутата, зареєстрованої та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_5 за попередньою змовою з ОСОБА_6 у ніч із 13.09.2020 на 14.09.2020 року вирішив таємно викрасти з поля iз кадастровим № 5324282200:00:003:0012, яке належить на праві приватної власності ОСОБА_4 та яке розташоване поблизу с. Малий Бакай, Решетилівського району, Полтавської області, кукурудзу в початках.

З метою доведення свого злочинного умислу до кінця, переслідуючи корисливий мотив, маючи єдиний прямий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їx настання, ОСОБА_5 разом iз ОСОБА_6 , з використанням мотоциклу ІЖ-Ю5К д.н.з. НОМЕР_1 , з поля iз кадастровим № 5324282200:00:003:0012 таємно, шляхом вільного доступу викрали кукурудзу в початках загальною вагою 220 кг, що в перерахунку становить 165 кг зерна кукурудзи, яку перевезли за місцем свого проживання у АДРЕСА_2 в результаті чого розпорядилися викраденим на власний розсуд.

У відповідності до довідки виданої департаментом АПР Полтавськот ОДА, вартість 1 кг. зерна кукурудзи складає 5,40 грн., відповідно вартість 165 кг. становить 891,00 грн.

Таким чином ОСОБА_5 своїми злочинними діями заподіяв потерпілому ОСОБА_7 , матеріальні збитки на суму 891 грн.

Своїми умисними діями, що виразилися в таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненими за попередньою змовою групою oci6, ОСОБА_5 , вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 185 КК України.

ОСОБА_6 за попередньою змовою з ОСОБА_5 у ніч із 13.09.2020 на 14.09.2020 року вирішила таємно викрасти з поля iз кадастровим № 5324282200:00:003:0012, яке належить на праві приватної власності ОСОБА_4 та яке розташоване поблизу с. Малий Бакай, Решетилівського району, Полтавської області, кукурудзу в початках.

З метою доведення свого злочинного умислу до кінця, переслідуючи корисливий мотив, маючи єдиний прямий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їx настання, ОСОБА_6 разом iз ОСОБА_5 , з використанням мотоциклу ІЖ-Ю5К д.н.з. НОМЕР_1 , з поля iз кадастровим № 5324282200:00:003:0012 таємно, шляхом вільного доступу викрали кукурудзу в початках загальною вагою 220 кг, що в перерахунку становить 165 кг зерна кукурудзи, яку перевезли за місцем свого проживання у АДРЕСА_2 в результаті чого розпорядилися викраденим на власний розсуд.

У відповідності до довідки виданої департаментом АПР Полтавськот ОДА, вартість 1 кг. зерна кукурудзи складає 5,40 грн., відповідно вартість 165 кг. становить 891,00 грн.

Таким чином ОСОБА_6 своїми злочинними діями заподіяла потерпілому ОСОБА_7 , матеріальні збитки на суму 891 грн.

Своїми умисними діями, що виразилися в таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненими за попередньою змовою групою oci6, ОСОБА_6 , вчинила злочин, передбачений ч. 2 ст. 185 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину визнав повністю, підтвердив фактичні обставини, які викладені в обвинувальному акті.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_6 вину визнала повністю, підтвердила фактичні обставини, які викладені в обвинувальному акті.

Потерпілий ОСОБА_4 в судовому засіданні підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті, та пояснив, що завдана шкода обвинуваченими йому відшкодована у повному обсязі, при винесенні покарання покладається на розсуд суду.

При визначенні обсягу та порядку дослідження доказів, прокурором висловлено думку про недоцільність дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, тому необхідно обмежитися допитом обвинувачених, дослідженням письмових доказів, що характеризують особи обвинувачених та що стосуються речових доказів.

Обвинувачені ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , а також потерпілий ОСОБА_4 погодилися з думкою прокурора.

Враховуючи те, що обвинувачені у судовому засіданні свою вину визнали повністю, фактичні обставини справи ніхто з учасників судового розгляду не оспорював, суд у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів у судовому засіданні щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому, судом з`ясовано, що обвинувачені та інші учасники кримінального провадження правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції.

Судом роз`яснено, що у такому випадку сторони кримінального провадження будуть позбавлені права оскаржити в апеляційному та касаційному порядку судове рішення з підстав заперечення цих обставин.

Сторони кримінального провадження проти даного рішення суду не заперечували.

Тому суд обмежив дослідження фактичних обставин допитом обвинувачених, дослідженням письмових доказів, що характеризують особи обвинувачених та що стосуються речових доказів.

Обвинувачений ОСОБА_5 у судовому засіданні показав, що події, а також час та спосіб скоєння ним кримінального правопорушення, описані в обвинувальному акті, викладені вірно та відповідають дійсності, та він їх в повному обсязі підтверджує. Пояснив, що за попередньою змовою зі своєю дружиною ОСОБА_6 вирішили викрасти кукурудзу з поля та з цією метою в ніч з 13.09.2020 на 14.09.2020 на мотоциклі ІЖ, який перебуває у його володінні поїхали на поле поблизу с. Малий Бакай Решетилівського району Полтавської області, яке належить потерпілому ОСОБА_4 , звідки наламали вісім мішків початків кукурудзи, яку перевезли до себе додому. На наступний день приїхали працівники поліції та вилучили викрадену кукурудзу. В судовому засіданні щиро розкаявся у скоєному, запевнив суд, що більше подібне не повториться, зазначив, що в добровільному порядку відшкодував завдану потерпілому шкоду у повному обсязі, просив суворо не карати.

Обвинувачена ОСОБА_6 у судовому засіданні показала, що події, а також час та спосіб скоєння нею кримінального правопорушення, описані в обвинувальному акті, викладені вірно та відповідають дійсності, та вона їх в повному обсязі підтверджує. Пояснила, що за попередньою змовою зі своїм чоловіком ОСОБА_5 вирішили викрасти кукурудзу з поля та з цією метою в ніч з 13.09.2020 на 14.09.2020 на мотоциклі ІЖ, який перебуває у володінні її чоловіка, поїхали на поле поблизу с. Малий Бакай Решетилівського району Полтавської області, звідки наламали вісім мішків початків кукурудзи, яку перевезли до себе додому. На наступний день приїхали працівники поліції та вилучили викрадену кукурудзу. В судовому засіданні щиро розкаялася у скоєному, запевнила суд, що більше подібне не повториться, зазначила, що в добровільному порядку відшкодувала завдану потерпілому шкоду у повному обсязі, просила суворо не карати.

Суд, допитавши обвинуваченого ОСОБА_5 , дослідивши письмові докази, що характеризують особу обвинуваченого, вважає, що винуватість ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України кримінальним законом віднесено до нетяжких злочинів, доведена стороною обвинувачення поза розумним сумнівом, а його дії органами досудового розслідування кваліфіковані вірно за ч. 2 ст. 185 КК України.

Суд, допитавши обвинувачену ОСОБА_6 , дослідивши письмові докази, що характеризують особу обвинуваченої, вважає, що винуватість ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України кримінальним законом віднесено до нетяжких злочинів, доведена стороною обвинувачення поза розумним сумнівом, а її дії органами досудового розслідування кваліфіковані вірно за ч. 2 ст. 185 КК України.

Згідно з довідками ГУНП в Полтавській області обвинувачений ОСОБА_5 та обвинувачена ОСОБА_6 раніше не судимі.

Згідно з довідками КНП «Решетилівська ЦРЛ Решетилівської районної ради Полтавської області» ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , на обліку у лікаря-нарколога, лікаря-фтизіатра та лікаря-психіатра не перебувають.

Компрометуючими матеріалів на ОСОБА_5 та ОСОБА_6 виконавчий комітет Малобакайської сільської ради Решетилівського району Полтавської області не володіє.

Відповідно до положень ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. При цьому покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

Суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини Кримінального кодексу України, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання (ч. 1 ст. 65 КК України).

Згідно з ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд враховує наступні обставини:

- ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення: кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст.185 КК України, віднесено кримінальним законом до нетяжких злочинів;

- особу обвинуваченого, який не працює, одружений, на утриманні неповнолітніх дітей немає, характеризуючі негативні ознаки відсутні, не перебуває на обліку у лікаря-нарколога, лікаря-фтизіатра та лікаря-психіатра, раніше не судимий.

Згідно наданої на вимогу суду Решетилівським РС філії ДУ «Центр пробації» у Полтавській області досудової доповіді щодо ОСОБА_5 , його виправлення можливе без ізоляції від суспільства та без цілодобового нагляду та контролю в умовах ізоляції. Дану доповідь суд бере до увагу, оскільки визначений у ній висновок узгоджується з сукупністю інших обставин справи, які суд враховує при призначенні покарання.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , у відповідності зі ст. 66 КК України суд визнає щире каяття та добровільне відшкодування завданих потерпілому збитків.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

З урахуванням усіх обставин у справі, відомостей, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_5 , який у судовому засіданні визнав повністю свою вину у вчиненні злочину, розкаявся у вчиненому, в добровільному порядку відшкодував завдані потерпілому збитки, наявність обставин, що пом`якшують покарання та відсутність тих, які його обтяжують, характеристику особи обвинуваченого, ненастання тяжких наслідків, загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості, індивідуалізації покарання, суд приходить до висновку за необхідне призначити покарання в межах санкції ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі, вважаючи таке покарання необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_5 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Відповідно до частин 1, 3, 4 статті 75 КК України, якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

У випадках, передбачених частинами першою, другою цієї статті, суд ухвалює звільнити засудженого від відбування призначеного покарання, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки. Тривалість іспитового строку та обов`язки, які покладаються на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, визначаються судом. Іспитовий строк встановлюється судом тривалістю від одного року до трьох років.

Обов`язки, які покладає суд на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, визначені статтею 76 КК України.

Суд, враховуючи конкретні обставини справи, особу обвинуваченого ОСОБА_5 , думку потерпілого, який при вирішенні питання призначення покарання поклався на розсуд суду, думку прокурора, який просив призначити покарання у виді позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з випробуванням, вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_5 можливе без ізоляції від суспільства, застосувавши до нього положення статті 75 КК України та звільнити його від відбування покарання з випробуванням з покладенням обов`язків, передбачених пунктами 1, 2 частини 1, пунктом 2 частини 2 статті 76 КК України.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_5 не обирався, підстав для його обрання до набрання вироком законної сили суд не вбачає. Відповідних клопотань стороною обвинувачення не заявлено.

При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_6 суд враховує наступні обставини:

- ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення: кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст.185 КК України, віднесено кримінальним законом до нетяжких злочинів;

- особу обвинуваченої, яка не працює, заміжня, на утриманні неповнолітніх дітей немає, характеризуючі негативні ознаки відсутні, не перебуває на обліку у лікаря-нарколога, лікаря-фтизіатра та лікаря-психіатра, раніше не судима.

Згідно наданої на вимогу суду Решетилівським РС філії ДУ «Центр пробації» у Полтавській області досудової доповіді щодо ОСОБА_6 , її виправлення можливе без ізоляції від суспільства та без цілодобового нагляду та контролю в умовах ізоляції. Дану доповідь суд бере до увагу, оскільки визначений у ній висновок узгоджується з сукупністю інших обставин справи, які суд враховує при призначенні покарання.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_6 , у відповідності зі ст. 66 КК України суд визнає щире каяття та добровільне відшкодування завданих потерпілому збитків.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_6 , відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

З урахуванням усіх обставин у справі, відомостей, що характеризують особу обвинуваченої ОСОБА_6 , яка у судовому засіданні визнала повністю свою вину у вчиненні злочину, розкаялася у вчиненому, в добровільному порядку відшкодувала завдані потерпілому збитки, наявність обставин, що пом`якшують покарання та відсутність тих, які його обтяжують, характеристику особи обвинуваченої, ненастання тяжких наслідків, загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості, індивідуалізації покарання, суд приходить до висновку за необхідне призначити покарання в межах санкції ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі, вважаючи таке покарання необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченої ОСОБА_6 та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Відповідно до частин 1, 3, 4 статті 75 КК України, якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

У випадках, передбачених частинами першою, другою цієї статті, суд ухвалює звільнити засудженого від відбування призначеного покарання, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки. Тривалість іспитового строку та обов`язки, які покладаються на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, визначаються судом. Іспитовий строк встановлюється судом тривалістю від одного року до трьох років.

Обов`язки, які покладає суд на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, визначені статтею 76 КК України.

Суд, враховуючи конкретні обставини справи, особу обвинуваченої ОСОБА_6 , думку потерпілого, який при вирішенні питання призначення покарання поклався на розсуд суду, думку прокурора, який просив призначити покарання у виді позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з випробуванням, вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_6 можливе без ізоляції від суспільства, застосувавши до неї положення статті 75 КК України та звільнити її від відбування покарання з випробуванням з покладенням обов`язків, передбачених пунктами 1, 2 частини 1, пунктом 2 частини 2 статті 76 КК України.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_6 не обирався, підстав для його обрання до набрання вироком законної сили суд не вбачає. Відповідних клопотань стороною обвинувачення не заявлено.

Цивільний позов не заявлений. Процесуальні витрати у справі відсутні.

Постановою ст. слідчого СВ Решетилівського ВП Глобинського ВП ГУНП в Полтавській області капітана поліції ОСОБА_8 від 14 вересня 2020 року у даному кримінальному провадженні визнано речовими доказами: кукурудзу в початках загальною вагою 220 кг та мотоцикл ІЖ-Ю5К д.н.з. НОМЕР_1 , приєднано до матеріалів кримінального провадження.

Речовий доказ кукурудзу в початках загальною вагою 220 кг згідно розписки від 14.09.2020 передано на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_4 .

Речовий доказ мотоцикл ІЖ-Ю5К д.н.з. НОМЕР_1 , який згідно технічного паспорту належить ОСОБА_9 , що проживає за адресою: АДРЕСА_3 , згідно заяви від 25.09.2020 передано його володільцю ОСОБА_5 .

Долю речових доказів слід визначити відповідно до ст. 100 КПК України, повернувши їх власникам.

На підставі вищевикладеного, керуючись ч. 3 ст. 349, ст. ст. 100, 368-370, 373, 374, 394, 395 КПК України, суд

у х в а л и в:

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст.185ККУкраїни та призначити йому покарання у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставіст.75КК Українизвільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.

Згідно ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили не обирати.

ОСОБА_6 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст.185ККУкраїни та призначити їй покарання у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставіст.75КК Українизвільнити ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.

Згідно ст.76КК Українипокласти на ОСОБА_6 обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний західщодо ОСОБА_6 до набрання вироком законної сили не обирати.

Речові докази по справі, а саме:

- кукурудзу в початках загальною вагою 220 кг повернути власнику ОСОБА_4 , що проживає за адресою: АДРЕСА_2 ;

- мотоцикл ІЖ-Ю5К д.н.з. НОМЕР_1 повернути власнику ОСОБА_9 , що проживає за адресою: АДРЕСА_3 .

Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Решетилівський районний суд Полтавської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Відповідно до ч.2 ст. 394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Згідно зі ст. 532 КПК України вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після проголошення вручити прокурору, потерпілому, обвинуваченим в порядку, визначеному ст. 376 КПК України.

Суддя ОСОБА_1