Рішення

від 22.09.2020 по справі 757/55502/18-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/55502/18-ц

Категорія 56

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2020 року Печерський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді Соколова О.М.

при секретарі Проскурні А.Г.

справа № 757/55502/18-ц

розглянувши у порядку позовного провадження в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю ВЕЛЕС АВТО про захист прав споживачів та визнання договору недійсним, -

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2018 року до Печерського районного суду м. Києва надійшов позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю ВЕЛЕС АВТО про захист прав споживачів та визнання договору недійсним.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що 08.11.2017 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю ВЕЛЕС АВТО було укладено попередній договір купівлі-продажу №0015/17, транспортного засобу марки Cheri модель Tiggo 2015 року випуску, сірого кольору. За умовами якого відповідач зобов`язувався придбати у третіх осіб для відчуження позивачу транспортний засіб марки Cheri модель Tiggo 2015 року випуску, сірого кольору та укласти основний договір купівлі-продажу транспортного засобу у строк до 15.11.2017. На виконання п.2.1. попереднього договору позивач перерахував на рахунок відповідача грошові кошти у розмірі 26 000 грн. Позивач свої зобов`язання за договором виконав, перерахував відповідачу грошові кошти у розмірі 26 000 гривень, проте відповідач свої зобов`язання за договором не виконав. З урахуванням викладеного, позивач просить суд визнати попередній договір купівлі-продажу № 0015/17 від 08.11.2017 року, укладений між сторонами, недійсним. Стягнути з відповідача на свою користь грошові кошти у розмірі 26 000 грн., сплачені в рахунок часткової передоплати згідно попереднього договору купівлі-продажу № 0015/17 від 08.11.2017року.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про місце день і час розгляду справи повідомлений належним чином, у позовній заяві зазначив про розгляд справи у його відсутність, позов підтримав, просив задовольнити та не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про місце день і час розгляду справи повідомлявся належним чином, в порядку встановленому ст.128 ЦПК України, про причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до ч.1 та ч.4 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. У разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановлює заочне рішення).

У відповідності до п.2 ч.1 ст. 280 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути справу на підставі наявних в ній даних та доказів в порядку заочного розгляду.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши письмові докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 08.11.2017 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю ВЕЛЕС АВТО було укладено попередній договір купівлі-продажу №0015/17, транспортного засобу марки Cheri модель Tiggo 2015 року випуску, сірого кольору.(а.с. 10-11)

08.11.2017 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю ВЕЛЕС АВТО було укладено попередній договір купівлі-продажу №0015/17, транспортного засобу марки Cheri модель Tiggo 2015 року випуску, сірого кольору.

Згідно п.п.1.1, 1.2 попереднього договору, сторони зобов`язуються у встановлений строк укласти договір купівлі-продажу на умовах, встановлених у цьому договорі. Транспортний засіб (майно), яке продавець зобов`язується придбати у третіх осіб для його відчуження покупцеві за основним договором, та який являтиметься предметом основного договору, має наступні ідентифікаційні ознаки: Cheri модель Tiggo 2015 року випуску, сірого кольору.

Згідно п.1.5 попереднього договору, сторони зобов`язуються укласти основний договір 15.11.2017 року, за умови повного виконання п. 2.1. цього попереднього договору

Відповідно до п.2.1 попереднього договору, в момент його укладення покупець перераховує на поточний рахунок продавця грошові кошти в розмірі 26 000 грн., а продавець своїм підписом під цим договором підтверджує отримання таких коштів.

Крім того, згідно п.1.5 попереднього договору, якщо на зазначену вище дату майно не буде придбано продавцем з метою його відчуження покупцеві, то сторони визначили, що Основний договір буде укладено на 5 (п`ятий) день після придбання продавцем майна, про що останній зобов`язується повідомити покупця у письмовому вигляді із зазначенням конкретної календарної дати, часу і місця укладення основного договору. В такому випадку кінцевим терміном укладення основного договору сторони визначили "31" грудня 2019 року.

08.11.2017 року позивачем було перераховано суму в розмірі 26000 грн. на рахунок ТОВ Велес Авто , що підтверджується квитанцією № 0.0.887972420.1.

16.11.2017 року, позивач звернулась до відповідача із заявою про розірвання попереднього договору купівлі-продажу транспортного засобу та повернути сплачені кошти.

Листами від 29.11.2017 року № 185 відповідач повідомив позивача, що він не може укласти основний договір купівлі-продажу, оскільки поки що здійснює дії, направлені на підбір та подальшу купівлю автомобіля, що є предметом договору.

Відповідно до ст. 42 Конституції України держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів.

Зі змісту спірного договору випливає, що отримання автомобіля позивачем можливе за умови внесення коштів та за умови виконання зобов`язання відповідачем щодо придбання майна у третіх осіб, на що вказано в розділі 1 наведеного договору. Визначена дата укладення основного договору - 15.11.2017 року, але в іншому підпункті цього попереднього договору вже вказана інша дата виконання своїх зобов`язань продавцем та термін укладення основного договору - до 31.12.2019 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно вимог ч. 1 ст. 635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов`язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір у майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.

Відповідно до вимог ч. ч. 2, 3 ст. 635 ЦК України сторона, яка необґрунтовано ухиляється від укладення договору, передбаченого попереднім договором, повинна відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням, якщо інше не встановлено попереднім договором або актами цивільного законодавства. Зобов`язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію його укладення.

Позивач вказує, що виконав умови договору щодо сплати відповідачу грошових коштів та розраховував на укладення основного договору 15.11.2017 року.

Згідно ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

За ч.1 ст.230 ЦК України, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним.

Відповідно до п.20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року № 9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними роз`яснено, що правочин визнається вчиненим під впливом обману у випадку навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину. На відміну від помилки, ознакою обману є умисел у діях однієї зі сторін правочину.

Наявність умислу в діях відповідача, істотність обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману. Обман щодо мотивів правочину не має істотного значення.

Пунктами 4 ч.5 ст.11; ч.ч.1-2, п.3 ч.3 ст.18 Закону України Про захист прав споживачів передбачено, що продавець (виконавець, виробник) не повинен включати до договорів із споживачем умови, які є несправедливим, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживачу, а також встановлення жорстких обов`язків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця.

Відповідно до ч.6 ст. 19 Закону України Про захист прав споживачів , правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.

Згідно п. 14 ст.1 Закону України Про захист прав споживачів , нечесна підприємницька практика - будь-яка підприємницька діяльність або бездіяльність, що суперечить правилам, торговим та іншим чесним звичаям та впливає або може вплинути на економічну поведінку споживача щодо продукції;

Враховуючи положення п.п.2 п.6 ст. 18 Закону України Про захист прав споживачів , у разі коли зміна положення або визнання його недійсним зумовлює зміну інших положень договору, на вимогу споживача договір може бути визнаним недійсним у цілому.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист споживачів №5 від 12.04.1996 року, умови договору, що обмежують права споживача порівняно з положеннями, передбаченими законодавством, визнаються недійсними.

Статтею 15 Закону України Про захист прав споживачів , передбачено, що споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги).

Крім того, споживач має право на необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про продукцію, її кількість, якість, асортимент, а також про її виробника (виконавця, продавця), що передбачено п. 4 ч. 1ст. 4 Закону України Про захист прав споживачів .

Згідно зі ст. 19 Закону України Про захист прав споживачів , підприємницька практика є такою, що вводить в оману, якщо під час пропонування продукції споживачу не надається або надається у нечіткий, незрозумілий або двозначний спосіб інформація, необхідна для здійснення свідомого вибору.

За положеннями ч.1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Як було встановлено в судовому засіданні, позивачем на виконання умов укладеної між позивачкою та ТОВ Велес Авто угоди було сплачено 26 000 грн.

Зважаючи на недійсність оспорюваного правочину, з ТОВ Велес Авто на користь позивача слід стягнути сплачені нею на виконання договору грошові кошти в сумі 26 000 грн.

Відповідно до ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Правилами ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідачем не було надано належних доказів в розумінні ст. 77 ЦПК України, на підтвердження погашення заборгованості.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що попередній договір купівлі-продажу № 0015/17 від 08.11.2017 року, укладений між позивачем та відповідачем, за відсутності майна, яке відповідач зобов`язується відчужити позивачу, ухилення відповідача від укладення основного договору та у зв`язку з несправедливими умовами договору його необхідно визнати недійсним та стягнути з ТОВ Велес Авто на користь позивача сплачені ним грошові кошти в сумі 26 000 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю ВЕЛЕС АВТО про захист прав споживачів та визнання договору недійсним, підлягають задоволенню в повному обсязі.

Частиною ч. 6 ст. 141 ЦПК України передбачено, що якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 12, 81, 133, 141, 258, 259, 263-268 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю ВЕЛЕС АВТО про захист прав споживачів та визнання договору недійсним - задовольнити.

Визнати недійсним попередній договір купівлі-продажу транспортного засобу № 0015/17 від 08.11.2017 року, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Велес Авто .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Велес Авто (код ЄДРПОУ 41394483, місцезнаходження: 01042, м.Київ, провулок Новопечерський, будинок 19/3) на користь ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , грошові кошти у розмірі 26 000 (двадцять шість тисяч) грн., сплачені в рахунок часткової передоплати згідно попереднього договору транспортного засобу № 0015/17 від 08.11.2017 року.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Велес Авто на користь держави судовий збір у розмірі 1409 грн. 60 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. В такому випадку рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду або через Печерський районний суд м. Києва, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності ЦПК України в редакції від 15 грудня 2017 року.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 , код ІПН НОМЕР_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю ВЕЛЕС АВТО , 01042, м.Київ, провулок Новопечерський, будинок 19/3, код ЄДРПОУ 32768806.

Дата складання повного тексту рішення 22.09.2020 року.

Суддя О.М. Соколов